Ухвала

від 05.10.2017 по справі 923/1585/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"05" жовтня 2017 р. Справа № 923/1585/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А.,

Філінюка І.Г.

при секретарі - Іванові І.В.

за участю представників:

Від позивача: Овчарук А.І., Пасісниченко О.П.

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

Від скаржника: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

на рішення господарського суду Херсонської області від 18.12.2014 року

у справі № 923/1585/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Дніпро"

до: Публічного акціонерного товариства "Херсонська міська друкарня"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Генічеське бюро технічної інвентаризації"

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво Дніпро" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Херсонська міська друкарня" про визнання права власності на 49/50 частини нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_1, яке складається з визначених у позовній заяві нежитлових приміщень та їх площі.

Позовні вимоги з посиланням на ст. 128 ЦК УРСР, ст. ст. 16, 392 ЦК України обґрунтовувалися невизнанням права власності позивача на вказане нерухоме майно відповідачем, придбане у останнього за договором купівлі - продажу № 2 від 30.01.2003р. та передане йому за актом прийому - передачі від 24.03.2003р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.12.2014 року, з урахуванням виправлених ухвалою від 12.01.2015 року описок, (суддя - Соловьйов К.В.) позовні вимоги задоволено.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавництво Дніпро" право власності на 49/50 частини нерухомого майна, яке розташоване в АДРЕСА_1, а саме:

- на адміністративно-виробничу будівлю під літерою "А", яка складається на першому поверсі з приміщень: під №1 площею 17,4 кв. м., під №2 площею 24,5 кв. м., під №3 площею 12,1 кв. м., під №4 площею 33,5 кв. м., під №5 площею 7,3 кв. м., під №6 площею 6,9 кв. м., під №7 площею 16,1 кв. м., під №8 площею 26,6 кв. м., під №9 площею 81,6 кв. м., під №10 площею 107,7 кв. м., під №11 площею 31,6 кв. м., під №12 площею 35,0 кв. м., під №13 площею 13,3 кв. м., під №14 площею 7,3 кв. м. Загальна площа приміщень по 1 поверху адміністративно-виробничої будівлі під літерою "А" складає 420,9 кв. м.;

- на адміністративно-виробничу будівлю під літерою "А", яка складається на другому поверсі з приміщень: під №1 площею 17,4 кв. м., під №2 площею 17,0 кв. м., під №3 площею 17,3 кв. м., під №4 площею 10,8 кв. м., під №5 площею 59,0 кв. м., під №6 площею 17,8 кв. м., під №7 площею 21,1 кв. м., під №8 площею 19,4 кв. м., під №9 площею 24,3 кв. м., під №10 площею 18,5 кв. м., під №11 площею 30,4 кв. м., під №12 площею 21,5 кв. м., під №13 площею 24,8 кв. м., під №14 площею 5,7 кв. м., під №15 площею 1,6 кв. м., під №16 площею 2,0 кв. м., під №17 площею 20,1 кв. м., під №18 площею 11,6 кв. м., під №19 площею 16,1 кв. м., під №20 площею 20,6 кв. м., під №21 площею 10,8 кв. м. Загальна площа приміщень по 2 поверху адміністративно-виробничої будівлі під літерою "А" складає 387,8 кв. м. Всього загальна площа приміщень адміністративно-виробничої будівлі під літерою "А" складає 808,7 кв. м.;

- на прибудову з підвалом під літерою "Б", яка складається з підвалу під №1 площею 79,8 кв. м., а також складається на першому поверсі з приміщень: під №1 площею 6,4 кв. м., під №2 площею 22,2 кв. м., під №3 площею 10,7 кв. м., під №4 площею 4,6 кв. м., під №5 площею 4,0 кв. м., під №6 площею 1,2 кв. м., під №7 площею 1,2 кв. м., під №8 площею 2,2 кв. м., під №9 площею 10,3 кв. м., під №10 площею 10,5 кв. м. Загальна площа приміщення підвалу під №1 складає 79,8 кв. м. Загальна площа приміщень по першому поверху прибудови під літерою "Б" складає 73,3 кв. м.;

- на прибудову під літерою "Б", яка складається на другому поверсі з приміщень: під №1 площею 2,9 кв. м., під №2 площею 25,1 кв. м., під №3 площею 55,1 кв. м. Загальна площа приміщень прибудови по другому поверху під літерою "Б" складає 83,1 кв. м. Всього загальна площа приміщень прибудови з підвалом під літерою "Б" складає 236,2 кв.м.;

- на склад під літерою "В", який складається з приміщень: під №1 площею 12,5 кв. м., під №2 площею 18,8 кв. м., під №3 площею 18,2 кв. м., під №4 площею 19,7 кв. м., під №5 площею 56,7 кв. м., під №6 площею 19,1 кв. м. Всього загальна площа приміщень складу під літерою "В" складає 145,0 кв. м.;

- на сауну під літерою "Г", яка складається з приміщень: під №1 площею 4,3 кв. м., під №2 площею 8,8 кв. м., під №3 площею 6,1 кв. м., під №4 площею 7,3 кв. м., під №5 площею 21,3 кв. м. Всього загальна площа приміщень сауни під літерою "Г" складає 47,8 кв. м.;

- на сторожку під літерою "Д", яка складається з приміщення під №1 площею 6,8 кв. м. Всього загальна площа приміщення сторожки під літерою "Д" складає 6,8 кв. м.;

- на споруду під №1 - ворота металеві площею 12 кв. м.;

- на споруду під №2 - огорожу з бетонних плит площею 146,6 кв.м.;

- на склад під літерою „Є" площею 148,8 кв. м.

Стягнуто з ПАТ "Херсонська міська друкарня" на користь ТОВ "Видавництво Дніпро" 2 665,60 грн. судового збору.

У березні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в порядку ст. 91 ГПК України, як особа, яка не брала участі у справі. В апеляційній скарзі скаржник просить зазначене рішення скасувати, провадження у справі припинити або у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права. При цьому, скаржник, зокрема, вказує те, що постановою господарського суду Херсонської області від 16.10.2006р. у справі № 8/238-ПН-06 та рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 20.09.2010р. у справі № 2-160/10 за позивачем вже визнавалося право власності на 49/50 частини нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_1

У відзивах на апеляційну скаргу сторони заперечують проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та відсутність правового зв'язку між скаржником та сторонами у даній господарській справі і просять оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників позивача та скаржника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає припиненню.

Колегія суддів враховує, що фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Херсонської області від 18.12.2014 року у справі в порядку ст. 91 ГПК України, як особа, яка не брала участі у справі.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. В ч. 2 ст. 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

В силу приписів ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж Закону кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Згідно з ч. 3 зазначеної статті судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Так, згідно з ч. 1 ст. 91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

З юридичного аналізу наведеного правового положення вбачається, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яку не було залучено до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.12.2015 року у справі № 5024/1463/2012, яка відповідно до ст. 111-28 ГПК України є обов'язковою у правозастосовній практиці для всіх судів України.

В п. 5 -2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", із змінами і доповненнями, зазначено, що у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Звертаючись із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду ФОП ОСОБА_5 вказує те, що він набув право власності на 1/50 частини нежитлового приміщення, розташованого в АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 26.02.2002р. укладеного з ТОВ Транспортно - експедиційне комерційне підприємство Транстехсервіс , яке було власником цього індивідуально визначеного майна, а саме: приміщень під № 5 площею 7, 3 кв.м, під № 6 площею 6,9 кв.м., під № 7 площею 16,1 к.м., що знаходяться у будівлі літ. А за вказаною адресою. Таким чином, ОСОБА_5 вважає, що він має право на оскарження рішення господарського суду від 18.12.2014р. у справі № 923/1585/14, так як суд вирішив питання про його права, оскільки після того як позивач самовільно заволодів вищезгаданими приміщеннями № № 5, 6, 7 будівлі літ. А за вказаною адресою, якими він володіє з 26.02.2002 року, його протиправно позбавлено права власності на належне йому майно.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду у даній справі була матеріально - правова вимога ТОВ "Видавництво Дніпро" до ПАТ "Херсонська міська друкарня" про визнання права власності на 49/50 частини нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_1, яке складається з визначених у позовній заяві нежитлових приміщень та їх площі, придбане на підставі договору купівлі - продажу № 2 від 30.01.2003р., укладеного між сторонами, стороною якого скаржник не є, а тому не стосується прав і обов'язків останнього, відповідно господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не вирішувалися питання про права і обов'язки ФОП ОСОБА_5 як у цих відносинах, так і взагалі.

Як свідчать матеріали справи, скаржник не був учасником господарських правовідносин, які виникли між сторонами у справі та були предметом розгляду в суді першої інстанції, якому згідно з ст. ст. 24, 27 ГПК України надане право залучення до участі у справі іншого відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

При цьому, господарський суд першої інстанції не зобов'язував скаржника вчиняти будь - які юридично значимі дії стосовно спірного майна або утримуватися від їх вчинення. Відсутня згадка про ФОП ОСОБА_5 як в описовій та мотивувальній, так і в резолютивній частинах оскаржуваного рішення.

До того ж, як вбачається з доданих скаржником до своєї апеляційної скарги документів, ОСОБА_5 на підставі договору купівлі - продажу від 26.02.2002р. придбав у ТОВ Транспортно - експедиційне комерційне підприємство Транстехсервіс 1/50 частину приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складається з типографії під літ. А , нежилої площі 778,4 кв.м., типографії під літ. Б , нежилої площі 236,2 кв.м., а також підвал пд , склад В , сауна Г , сторожка Д . Згідно з Витягом про державну реєстрацію прав від 02.11.2010р. № 27850805 ОСОБА_5 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/50 частина нежилих будівель по АДРЕСА_1

Належних доказів, які б свідчили про те, що за договором купівлі - продажу від 26.02.2002р. ОСОБА_5 придбав у ТОВ Транспортно - експедиційне комерційне підприємство Транстехсервіс саме нежитлові приміщення під № 5 площею 7, 3 кв.м, під № 6 площею 6,9 кв.м., під № 7 площею 16,1 к.м., що знаходяться у будівлі літ. А за вказаною адресою, скаржником до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься.

Беручи до уваги зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що не можна стверджувати, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд вирішив питання про права та обов'язки скаржника.

ФОП ОСОБА_5, який вважає, що його права та законні інтереси порушені, не позбавлений можливості реалізувати належне йому право на судовий захист шляхом звернення до суду з самостійним позовом.

При цьому, колегія суддів також враховує, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 року, яка набрала законної сили, постанову господарського суду Херсонської області від 16.10.2006 року у справі № 8/238-ПН-06 про визнання за ТОВ "Видавництво Дніпро" права власності на 49/50 частини двоповерхової капітальної будівлі, розташованої в АДРЕСА_1 скасовано та провадження у даній справі закрито у зв'язку з тим, що цю справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції не порушує права ФОП ОСОБА_5 та питання про його права і обов'язки стосовно сторін у справі місцевим судом не вирішувалися, отже наявності правового зв'язку між скаржником та сторонами у справі судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому названа особа не є належним суб'єктом апеляційного оскарження у розумінні ст. 91 ГПК України у даній справі, у зв'язку з чим апеляційне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню, оскільки в даному випадку відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 86, 99 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на рішення господарського суду Херсонської області від 18.12.2014 року у справі № 923/1585/14 припинити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Величко Т.А.

Філінюк І.Г.