Постанова

від 24.04.2018 по справі 923/1585/14

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 923/1585/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду :

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання Жураховської Т.О.

розглянув касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Зуба Валерія Федоровича

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду (головуючий - В.В. Бєляновський, судді: Т.А. Величко, І.Г. Філінюк) від 05.10.2017

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво Дніпро"

до Публічного акціонерного товариства "Херсонська міська друкарня"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача : Комунального підприємства Херсонської обласної ради "Генічеське бюро технічної інвентаризації"

про визнання права власності.

Учасники справи:

представник скаржника - не з'явився,

представник позивача -Овчарук А.І., керівник, Пасічніченко О.П., адвокат,

представник відповідача - не з'явився,

представник третьої особи - не з'явився.

Короткий зміст позовних вимог

1. 27.10.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво Дніпро" (далі - Позивач) подало позовну заяву про визнання за Позивачем права власності на 49/50 частини нерухомого майна, яке розташоване в місті Генічеськ, пр. Миру, 109: двоповерхову будівлю під літерою "А" (за переліком приміщень та визначенням їх площ), двоповерхову прибудову з підвалом під літерою "Б", склад під літерою "В", сауну під літерою "Г", сторожку під літерою "Д", споруду № 1 -ворота металеві, споруду № 2 -огорожу з бетонних плит, склад під літерою "Є".

2. Позовна заява мотивована тим , що Публічне акціонерне товариство "Херсонська міська друкарня" (далі - Відповідач) звернулось до Позивача із вимогою повернути йому як власнику спірне нерухоме майно, яке було придбане Позивачем у Відповідача згідно з договором купівлі-продажу № 2 від 30.01.2003, обґрунтовуючи такі вимоги з посиланням на те, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 у справі № 8/238-пн-06/5024 була скасована постанова господарського суду Одеської області від 16.10.2006 у справі № 8/238-ПН-06, якою було визнано за Позивачем право власності на спірне майно. За викладених підстав Позивач вказує на законне набуття ним права власності на спірне майно за угодою купівлі-продажу, за якою була здійснена оплата та складений акт приймання-передачі від 24.03.2003.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. 25.11.2014 Господарський суд Херсонської області ухвалив залучити до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Комунальне підприємство Херсонської обласної ради "Генічеське бюро технічної інвентаризації".

4. 18.12.2014 Господарський суд Херсонської області вирішив позовні вимоги задовольнити та визнати за Позивачем право власності на 49/50 частини нерухомого майна, яке розташоване в місті Генічеськ, пр. Миру, 109: двоповерхову будівлю під літерою "А" (за переліком приміщень та визначенням їх площ), двоповерхову прибудову з підвалом під літерою "Б", склад під літерою "В", сауну під літерою "Г", сторожку під літерою "Д", споруду № 1 -ворота металеві, споруду № 2 -огорожу з бетонних плит, склад під літерою "Є".

5. Рішення суду першої інстанції мотивоване правомірним набуттям Позивачем права власності на спірну будівлю на підставі укладеного ним з Відповідачем договору купівлі-продажу № 2 від 30.01.2003, оскільки на момент продажу Відповідач був власником спірного майна та мав право відчужувати таке майно за вказаним договором, який не оскаржувався. При цьому суд зазначив, що на момент укладення зазначеного договору купівлі-продажу він відповідав вимогам чинного законодавства та не потребував нотаріального посвідчення.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6. 05.10.2017 Одеський апеляційний господарський суд ухвалив припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Зуба Валерія Федоровича на рішення Господарського суду Херсонської області від 18.12.2014. Рішення апеляційного суду мотивоване з посиланням на встановлені судом першої інстанції обставини та матеріали справи, що заявник апеляційної скарги не був учасником спірних відносин, які виникли між сторонами та були предметом розгляду в суді першої інстанції, виходячи з того, спір стосується та вирішувався щодо 49/50 частини нерухомого майна, яке розташоване в місті Генічеськ, пр. Миру, 109: двоповерхову будівлю під літерою "А" (за переліком приміщень та визначенням їх площ), двоповерхову прибудову з підвалом під літерою "Б", склад під літерою "В", сауну під літерою "Г", сторожку під літерою "Д", споруду № 1 -ворота металеві, споруду № 2 -огорожу з бетонних плит, склад під літерою "Є", тоді як звертаючись із апеляційною скаргою заявник посилається на набуття ним права власності на 1/50 частину нежитлового приміщення, яке розташоване в місті Генічеськ, пр. Миру, 109 на підставі договору купівлі-продажу від 26.02.2002, а саме: приміщення № 5 площею 7,3 кв. м, № 6 площею 6,9 кв. м, № 7 площею 16,1 кв.м.- що розташовані в будівлі "А" за вказаною адресою. При цьому апеляційний суд встановив, що на підставі договору купівлі-продажу від 26.02.2002 фізична особа-підприємець Зуб Валерій Федорович придбав 1/50 частину приміщення, яке розташоване в місті Генічеськ, пр. Миру, 109 та в цілому складається з типографії під літ. "А", нежилої площі 778, 4 кв. м, типографії під літ. "Б", нежилою площею 236, 2 кв. м., а також підвалу "ПД", складу "В", сауни "Г", сторожки "Д"; тобто інше приміщення, ніж він вказує в апеляційній скарзі. Виходячи з цього суд зазначив, що у разі, якщо фізична особа-підприємець Зуб Валерій Федорович вважає, що його права та охоронювані законом інтереси порушені, він не позбавлений можливості реалізувати належне йому право на судовий захист шляхом звернення до суду із самостійними вимогами. При цьому суд врахував, що ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 у справі № 8/238-пн-06/5024 скасовано постанову господарського суду Одеської області від 16.10.2006 у справі № 8/238-ПН-06 та провадження у справі закрито через те, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. За вказаних підстав апеляційний суд дійшов висновку, що заявник апеляційної скарги не є належним суб'єктом апеляційного оскарження у розумінні статті 91 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 25.10.2017 фізична особа-підприємець Зуб Валерій Федорович подав касаційну скаргу. У касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 і передати справу на розгляд до апеляційного суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скарга

8. Підставою звернення із апеляційною скаргою стало те, що спору між сторонами фактично не було, а прийняте у справі рішення першої інстанції, яке ніхто із сторін не оскаржував, стало формальним приводом для реєстрації за Позивачем права власності на всі приміщення, які розташовані в місті Генічеськ, пр. Миру, 109, у тому числі і на 1/50 частину приміщень за вказаною адресою, яка належить на праві власності фізичній особі-підприємцю Зубу Валерію Федоровичу.

9. Під час розгляду справи сторони приховали інформацію, яка не була врахована місцевим судом при прийнятті оскаржуваного рішення, що на підстави укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 2 від 30.01.2003 та за результатами ухвалення судами рішень в інших справах Генічеським ДБТІ було здійснено державну реєстрацію права власності за Позивачем на 49/50 часток нежилих приміщень по пр-ту Миру, 109 в місті Генічеську, а тому були відсутні правові підстави в черговий раз визнавати право власності на те саме майно, а суд був введений в оману щодо наявності спору про право.

10. Згідно з оскаржуваним рішенням за Позивачем визнано право власності на склад "Є", яке є самочинним будівництвом скаржника, який і здійснює оформлення права власності на самочинно побудований об'єкт, залишаючись власником будівельних матеріалів, а сторони не мають жодного стосунку до цього об'єкта.

Позиція Позивача та Відповідача, викладена у відзивах на касаційну скаргу

11. Договір купівлі-продаж від 26.02.2002, на який посилається скаржник, як на підставу набуття права власності на майно, щодо якого у тому числі вирішений спір у даній справі (а саме: приміщення № 5 площею 7,3 кв. м, № 6 площею 6,9 кв. м, № 7 площею 16,1 кв.м.- що розташовані в будівлі "А" по пр-ту Миру, 109 в місті Генічеську) не містить посилання на вказаний предмет продажу, тоді як предметом продажу за вказаною угодою була 1/50 частина приміщення продавця - ТОВ "Транспортно-експедиційне комерційне підприємство "Транстехсервіс", якому жодне із згаданих приміщень, що належать до предмета спору у справі, не належало.

12. Скаржником не наданий акт приймання-передачі об'єкта згідно з договором купівлі-продажу від 26.02.2002, який може бути доказом на підтвердження переліку приміщень, які були передані за таким договором. Скаржником за апеляційною скаргою не надано жодних доказів на підтвердження права на майно, що є предметом спору у даній справі.

13. Посилання на самовільно побудований склад під літ "Є" площею 148, 8 кв. м є неналежним, оскільки про такі обставини не вказано в апеляційній скарзі.

Позиція Верховного Суду

14. Суд відхиляє, як неналежні доводи скаржника (пункти 8, 9, 10), оскільки вони викладені без врахування меж розгляду справи судом касаційної інстанції згідно зі статтею 300 ГПК України.

Нормами частин 1, 2 цієї статті передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Зуб Валерія Федоровича на рішення Господарського суду Херсонської області від 18.12.2014 у даній справі, апеляційний суд виходив з того, що заявник апеляційної скарги не був учасником спірних відносин, які виникли між сторонами та були предметом розгляду в суді першої інстанції, оскільки спір про право власності стосується та був вирішений між сторонами стосовно інших приміщень, ніж ті, про які вказує скаржник в апеляційній скарзі.

Отже, встановлення відповідних обставин (у тому числі стосовно визначення предмету спору - переліку нерухомого майна, на яке заявлені вимоги про визнання права власності, а також щодо переліку нерухомого майна, право на яке заявляє скаржник за апеляційною скаргою) не може мати місце на стадії касаційного перегляду судових рішень, оскільки виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції в силу імперативних приписів статті 300 ГПК України, а тому слід відхилити доводи скаржника (пункти 8, 9, 10).

Відхиляючи доводи скаржника, Суд також зазначає, що ці доводи стосуються заперечення по суті підстав ухвалення рішення суду першої інстанції, яке в апеляційному порядку не переглядалось, що з боку скаржника є неврахуванням пункту 1 частини 1 статті 287 ГПК України, згідно з яким учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Суд зазначає, що предметом оскарження в касаційному поряду згідно з поданою касаційною скаргою заявник визначив ухвалу апеляційного суду від 05.10.2017 про припинення апеляційного провадження з перегляду рішення суду першої інстанції від 18.12.2014, стосовно правомірності ухвалення якої скаржником не зазначено жодних заперечень, а тому скаржник не довів незаконність винесення оскаржуваної ухвали апеляційним судом та припинення апеляційного провадження згідно з цією ухвалою.

15. Таким чином доводи скаржника щодо неправомірності припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою останнього на судове рішення місцевого суду не знайшли свого правого та матеріального підтвердження, оскільки не ґрунтуються на нормі закону та не відповідають обставинам справи, а тому відповідні вимоги не підлягають задоволенню.

16. Висновки суду апеляційної інстанцій в оскаржуваній ухвалі зроблені відповідно до норм законодавства, зокрема статті 80 ГПК України (в редакції, чинній на дату ухвалення оскаржуваного рішення-до 15.12.2017), а також відповідно до встановлених на підставі доказів у справі обставин справи.

17. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає залишенню без змін як законна та обґрунтована.

18. У зв'язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Зуба Валерія Федоровича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2017 у справі № 923/1585/14 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак