Постанова

від 02.10.2017 по справі 351/1792/17

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 351/1792/17

Номер провадження №2-а/351/58/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2017 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Калиновського М.М.,

секретар - Нагірняк В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання відмови протиправною і зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання відмови у переведенні на пенсію за віком згідно закону Про державну службу протиправною і зобов'язання перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно закону Про державну службу .

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 31 травня 2006 року він отримує пенсію інваліда III групи загального захворювання відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , при цьому його загальний страховий стаж при цьому складає 35 років 21 день. 27 лютого 2017 року позивач звернувся до УПФУ в Снятинському районі із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України Про державну службу , однак Листом № 929103 від 06.03.2017 р. ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком згідно Закону України Про державну службу у зв'язку із тим, що його стаж роботи на посадах державного службовця складає тільки 17 років 6 місяців 17 днів, чого недостатньо для призначення пенсії державного службовця, так як стаж роботи на посадах державної служби повинен становити не менше 20 років. При цьому відповідач відмовився зарахувати позивачу до стажу державної служби: службу в рядах збройних сил та роботу на посаді заступника голови Снятинської районної ради.

Однак позивач вважає, що така відмова відповідача є неправомірною, а тому просить визнати відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно закону Про державну службу протиправною і зобов'язати відповідача перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно закону Про державну службу .

Відповідач подав до суду заперечення проти позовних вимог ОСОБА_1, де зазначив, що для призначення пенсії за віком згідно закону Про державну службу ОСОБА_1 не вистачає небхідного стажу роботи на посадах державної служби, оскільки основним критерієм, за яким слід визначати можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу, однак, робота на виборній посаді - заступника голови районної ради - не зараховується до стажу, що дає право на пенсію державного службовця, оскільки за вказаною посадою позивачу було встановлено ранг посадової особи органів місцевого самоврядування, а не державного службовця, крім того до стажу роботи на посаді державної служби не відноситься служба у рядах збройних сил.

Посилання позивача на те, що згідно Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03.05.1994 робота на посадах в органах місцевого самоврядування, а також час військової служби у Збройних Силах зараховується до стажу державної служби відповідач вважає безпідставним, оскільки дана постанова втратила чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №229 від 25.03.2016 "Про затвердження Порядку обчислення стажу державної служби", яка набрала чинність з 01.05.2016р., а при набутті чинності певним законом, його норми припиняють дію положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права, а тому відповідно до ст.25 Закону України Про державну службу №3723-ХІІ, основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу, загалом визначено сім категорій посад державних службовців, залежно від яких встановлювалися ранги державних службовців до яких не віднесено службу у рядах збройних сил та роботу в органах місцевого самоврядування.

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, позов просив задоволити з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, просив відмовити у задоволенні позову із підстав згідно заперечення.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, повно та всебічно дослідивши матеріали справи встановив, що з 31 травня 2006 року позивачу призначено пенсію інваліда III групи загального захворювання відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , та він перебуває на обліку у Коломийському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. 27.02.2017 р. позивачем було подано заяву про призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України Про державну службу .

Листом № 929103 від 06.03.2017 р. ОСОБА_1 було відмовлено у переведенні його на пенсію відповідно до Закону Про державну службу у зв'язку із тим, що його стаж роботи на посадах державного службовця складає тільки 17 років 6 місяців 17 днів, чого недостатньо для призначення пенсії державного службовця, так як стаж роботи на посадах державної служби повинен становити не менше 20 років. При цьому відповідач відмовився зарахувати позивачу до стажу державної служби: службу в рядах збройних сил та роботу на посаді заступника голови Снятинської районної ради.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апарату, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, оплати праці державних службовців встановлені Законом України Про державну службу .

З 01.05.2016 року набув чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року № 889-VIII, яким передбачено новий порядок та умови призначення пенсії державним службовцям.

Згідно із п. 10 Прикінцевих положень вищевказаного Закону, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із п. 12 Прикінцевих положень вищевказаного Закону, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу.

Відповідно до даних військового квитка позивач проходив військову строкову службу з 07.05.1974р. по 05.05.1976р.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу військова служба є державною службою особливого характеру, яка пов'язана із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. І час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Частиною 2 цієї статті передбачено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку або за призовом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 затверджено співвідношення між рангами державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями. Згідно із додатком 2 до вище вказаної Постанови КМУ військове звання солдат (матрос) співвідноситься до 9 рангу державного службовця.

На виконання Закону Про державну службу № 3723-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 3 травня 1994 р. N 283 Про Порядок обчислення стажу державної служби . Відповідно до п. 3 Порядку встановлено, що до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

За таких обставин служба в армії з 07.05.1974р. по 05.05.1976р., що становить 1 рік 11 місяців 28 днів повинна бути зараховані Позивачу до стажу державної служби.

Відповідно до Постанови КМУ від 12.08.1993 №637 із змінами і доповненнями основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно Трудової книжка із датою заповнення 04.04.1974р. містить наступні записи про періоди перебування на державній службі позивача: з 01.04.1974р. по 05.05.1974 р. - в Богородчанському райфінвідділі на посаді інспектора по бюджету; з 20.12.1977р. по 04.09.1982р. - в Снятинському райфінвідділі на посаді економіста по державних фондах та старшого контролера-ревізора КРУ МФ УРСР по Снятинському району.

Згідно Трудової книжки НОМЕР_1 позивач працював на посадах державної служби в періоди: з 08.04.1990 р. по 18.12.1998 р. - на посаді завідуючого фінансового відділу виконкому Снятинської районної Ради народних депутатів; з 19.12.1998р. по 24.12.2002 р. - на посаді головного спеціаліста та начальника управління економіки і власності.

Отже, як вже зазначалось вище на момент звернення до відповідача позивач мав стаж державної служби 17 років 6 місяців 17 днів, зокрема: стаж роботи в Богородчанському райфінвідділі на посаді інспектора по бюджету з 01.04.1974р. по 05.05.1974 р. становить 1 місяць 4 дні; стаж роботи в Снятинському райфінвідділі на посаді економіста по державних фондах та старшого контролера-ревізора КРУ МФ УРСР по Снятинському району з 20.12.1977р. по 04.09.1982р. - 4 роки 9 місяців 16 днів; стаж роботи на посаді завідуючого фінансового відділу виконкому Снятинської районної Ради народних депутатів з 08.04.1990 р. по 18.12.1998 р. - 8 років 8 місяців 9 днів; стаж роботи на посаді головного спеціаліста та начальника управління економіки і власності з 19.12.1998р. по 24.12.2002 р. - 4 роки 5 днів.

Згідно Трудової книжки НОМЕР_1 позивач з 24.12.2002 р. по 04.06.2006 р. працював на посаді заступника голови районної Ради (посадова особа місцевого самоврядування).

На виконання Закону Про державну службу № 3723-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 3 травня 1994 р. N 283 Про Порядок обчислення стажу державної служби . Відповідно до п. 2 Порядку, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.

Отже період роботи позивача з 24.12.2002 р. по 04.06.2006 р. на посаді заступника голови районної Ради (посадова особа місцевого самоврядування), що становить 3 роки 5 місяців 11 днів відповідачем незаконно не враховано у стаж його роботи на посадах державної служби.

Отже на день звернення позивача із заявою про переведення його на пенсію за віком згідно Закону України Про державну службу стаж його роботи на посадах державної служби становив більше 20 років.

Відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-УІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно із ч.1 ст. 37 Закону Про державну службу № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби-не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Таким чином суд приходить до переконання, що відповідач незаконно відмовив у переведенні позивача з пенсії по інвалідності на пенсію держслужбовця.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З наведених підстав суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на призначення йому пенсії відповідно до ст.37 Закону України Про державну службу , з часу звернення з такою заявою до відповідача, а саме з 27.02.2017 року.

Керуючись ст.ст. 25, 37 Закону України Про державну службу №3723-ХІІ від 16.12.1993, п.10 та п.12 Прикінцевих положень Закону України Про державну службу №889-VIII від 10.12.2015, Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , ст.ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 86, 99, 104-106, 162, 183-2 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у Снятинському районі Івано-Франківської області про переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону України Про державну службу .

Зобов'язати Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області перевести ОСОБА_1, з пенсії інваліда III групи загального захворювання відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на пенсію державного службовця з моменту його звернення із заявою з 27.02.2017 року.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення, а особам які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення, через Снятинський районний суд.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Калиновський М.М.