Ухвала

від 23.11.2017 по справі 351/1792/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/10606/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Макарика В.Я., Глушка І.В.,

з участю секретаря судового засідання Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду Украни Івано-Франківської області про визнання відмови протиправною за апеляційною скаргою Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду Украни Івано-Франківської області на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 02 жовтня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

05 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Снятинського районного суду Івано-Франківської області з адміністративним позовом до Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду Украни Івано-Франківської області (далі - Коломийське ОУПФУ Івано-Франківської області) про визнання протиправною відмови перевести на пенсію за віком згідно Закону України Про державну службу , зобов'язання перевести на пенсію за віком згідно Закону України Про державну службу з 27 лютого 2017 року, - моменту звернення із відповідною заявою.

Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 02 жовтня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України у Снятинському районі Івано-Франківської області про переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону України Про державну службу . Зобов'язано Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області перевести ОСОБА_1, з пенсії інваліда III групи загального захворювання відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на пенсію державного службовця з моменту його звернення із заявою з 27.02.2017 року.

Із таким судовим рішенням не погодилося Коломийське ОУПФУ Івано-Франківської області та подало апеляційну скаргу, просить скасувати постанову і прийняти нову - про відмову в задоволенні позову. Апелянт, зокрема, зазначив, що робота на виборній посаді - заступника голови районної ради (з 24.12.2002 по 04.06.2006) не зараховується до стажу, що дає право на пенсію державного службовця, оскільки за вказаною посадою позивачу було встановлено ранг посадової особи органів місцевого самоврядування, а не державного службовця. Також, зазначає, що Порядок присвоєння рангів державних службовців №306 від 20.04.2016 визначає механізм присвоєння державним службовцям рангів під час прийняття на державну службу та її проходження та встановлення надбавки за ранг, а не зарахування військової служби до стажу державної служби, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу .

В судове засідання представники сторін не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 31 травня 2006 року позивачу призначено пенсію інваліда III групи загального захворювання відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , та він перебуває на обліку у Коломийському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.

27.02.2017 позивачем було подано заяву про призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України Про державну службу .

Листом № 929103 від 06.03.2017 ОСОБА_1 було відмовлено у переведенні його на пенсію відповідно до Закону України Про державну службу у зв'язку із тим, що його стаж роботи на посадах державного службовця складає тільки 17 років 6 місяців 17 днів, чого недостатньо для призначення пенсії державного службовця, так як стаж роботи на посадах державної служби повинен становити не менше 20 років. При цьому відповідач відмовився зарахувати позивачу до стажу державної служби: службу в рядах збройних сил та роботу на посаді заступника голови Снятинської районної ради.

Не погодившись з таким рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача у переведенні позивача на пенсію відповідно до Закону України Про державну службу є протиправною.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З 01 травня 2016 року набув чинності Закон України Про державну службу від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), яким передбачено новий порядок та умови призначення пенсії державним службовцям.

Вимогами п. 8 Прикінцевих положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону № 889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із п. 12 Прикінцевих положень вищевказаного Закону, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідачем не оскаржується, що позивач має стаж державної служби 17 років 6 місяців 17 днів, зокрема: стаж роботи в Богородчанському райфінвідділі на посаді інспектора по бюджету з 01.04.1974 по 05.05.1974 - 1 місяць 4 дні; стаж роботи в Снятинському райфінвідділі на посаді економіста по державних фондах та старшого контролера-ревізора КРУ МФ УРСР по Снятинському району з 20.12.1977 по 04.09.1982 - 4 роки 9 місяців 16 днів; стаж роботи на посаді завідуючого фінансового відділу виконкому Снятинської районної Ради народних депутатів з 08.04.1990 по 18.12.1998 - 8 років 8 місяців 9 днів; стаж роботи на посаді головного спеціаліста та начальника управління економіки і власності з 19.12.1998 по 24.12.2002 - 4 роки 5 днів.

Щодо стажу, який не враховано до стажу державної служби, слід зазначити наступне.

Згідно записів Трудової книжки БТ-ІІ №5080758 позивач з 24.12.2002 по 04.06.2006 працював на посаді заступника голови районної Ради (посадова особа місцевого самоврядування).

Пунктом 4 частини 2 статті 46 Закону України Про державну службу до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України Про службу в органах місцевого самоврядування .

Постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 25.03.2016 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби.

Так, відповідно до п. 4 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України Про службу в органах місцевого самоврядування .

Вимогами статті 14 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування передбачено, зокрема, четверту категорію посад - посади заступників голів районних рад.

Враховуючи наведене, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що період роботи позивача з 24.12.2002 р. по 04.06.2006 р. на посаді заступника голови районної ради (посадова особа місцевого самоврядування), що становить 3 роки 5 місяців 11 днів відповідачем незаконно не враховано у стаж його роботи на посадах державної служби.

Як встановлено судом першої інстанції та не оскаржується відповідачем, позивач проходив військову строкову службу з 07.05.1974 по 05.05.1976.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України Про військовий обов'язок і військову службу військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У частині 1 статті 8 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей зазначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що період військової служби ОСОБА_1 з 07.05.1974 по 05.05.1976 відповідачем незаконно не враховано у стаж його роботи на посадах державної служби.

Таким чином, колегія суддів вказує на наявність факту порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин з боку відповідача, який відмовив в переведенні позивача на пенсію за віком згідно Закону України Про державну службу з часу звернення до пенсійного органу, а саме з 27.02.2017.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи і ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду Украни Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 02 жовтня 2017 року у справі № 351/1792/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді В.Я. Макарик

ОСОБА_2

Повний текст виготовлено 23 листопада 2017 року.