Постанова

від 10.05.2018 по справі 351/1792/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2018 року

м. Київ

справа №351/1792/17

провадження №К/9901/5405/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді -доповідача Кравчука В.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 02.10.2017 (головуючий суддя Калиновський М.М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 (колегія суддів у складі судді Большакової О.О., суддів Макарика В.Я., Глушко І.В.) у справі №351/1792/17 за позовом ОСОБА_2 до Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання відмови протиправною.

I. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною відмови у переведенні на пенсію за віком згідно закону Про державну службу і зобов'язання перевести ОСОБА_2 на пенсію за віком згідно закону Про державну службу .

2. Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 02.10.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017, позов задоволено у повному обсязі.

3. У поданій касаційній скарзі Коломийське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з травня 2006 року позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

5. 27.02.2017 позивачем подано заяву про призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України Про державну службу .

6. Листом відповідача від 06.03.2017 № 929103 ОСОБА_2 відмовлено у переведенні на пенсію відповідно до Закону України Про державну службу № 3723 у зв'язку із тим, що його стаж роботи на посадах державного службовця складає 17 років 6 місяців 17 днів, чого недостатньо для призначення пенсії державного службовця, оскільки стаж роботи на посадах державної служби повинен становити не менше 20 років.

7. Пенсійним органом зараховано до стажу державної служби позивача:

стаж роботи в Богородчанському райфінвідділі на посаді інспектора по бюджету з 01.04.1974 по 05.05.1974 - 1 місяць 4 дні;

стаж роботи в Снятинському райфінвідділі на посаді економіста по державних фондах та старшого контролера-ревізора КРУ МФ УРСР по Снятинському району з 20.12.1977 по 04.09.1982 - 4 роки 9 місяців 16 днів;

стаж роботи на посаді завідуючого фінансового відділу виконкому Снятинської районної Ради народних депутатів з 08.04.1990 по 18.12.1998 - 8 років 8 місяців 9 днів;

стаж роботи на посаді головного спеціаліста та начальника управління економіки і власності з 19.12.1998 по 24.12.2002 - 4 роки 5 днів.

8. При цьому відповідач відмовився зарахувати позивачу до стажу державної служби службу в рядах збройних сил з 07.05.1974 по 05.05.1976 та роботу на посаді заступника голови Снятинської районної ради з 24.12.2002 по 04.06.2006.

9. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що служба в рядах збройних сил та робота на посаді заступника голови Снятинської районної ради відповідно до чинного законодавства зараховується до стажу державної служби, а відтак, позивач має право на призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу № 3723.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує, що до стажу державної служби зараховуються лише періоди роботи на посадах, визначених ст. 25 Закону України Про державну службу № 3723. На переконання відповідача стаж роботи позивача на виборних посадах в органах місцевого самоврядування не можливо зарахувати до його стажу державної служби, оскільки це суперечить чинному законодавству. На думку Пенсійного органу, суди попередніх інстанцій помилково застосували до спірних правовідносин ст. 46 Закону України Про державну службу №889, оскільки положення зазначеної статті на спірні правовідносини не розповсюджується.

12. Відповідач проти задоволення касаційної скарги заперечив та зазначив, що суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права під час розгляду даної справи.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

14. За змістом касаційної скарги, відповідач заперечує проти зарахування до стажу держаної служби позивача періоду його роботи позивача на виборних посадах в органах місцевого самоврядування.

15. Згідно із п. 12 Прикінцевих положень Закону України Про державну службу №889, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України Про державну службу та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України Про державну службу № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

16. Суди попередніх інстанцій встановили, що з урахування стажу роботи позивача з 24.12.2002 по 04.06.2006 на посаді заступника голови районної Ради, станом на 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України Про державну службу №889) ОСОБА_2 мав більше 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а відтак.

17. Єдиною підставою для відмови позивачу в призначенні пенсії стала саме відсутність у ОСОБА_2 стажу державної служби, необхідного для призначення пенсії відповідно до Закону України Про державну службу № 3723.

18. Таким чином, для вірного вирішення спору необхідно визначити, чи має позивач право на зарахування до його стажу державної служби зазначеного періоду роботи на посаді голови районної Ради.

19. Відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону України Про державну службу №889 стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

20. Відповідно до п. 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (діяла до набрання чинності Законом України Про державну службу №889), робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст. 14 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування , а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.

21. Ст. 14 Закону України Про службу в органах місцевого самоврядування передбачено, зокрема, четверту категорію посад - посади заступників голів районних рад.

22. Враховуючи наведене, вірним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що період роботи позивача з 24.12.2002 по 04.06.2006 на посаді заступника голови районної ради (посадова особа місцевого самоврядування), що становить 3 роки 5 місяців 11 днів відповідачем незаконно не враховано у стаж його роботи на посадах державної служби.

23. Щодо посилань заявника касаційної скарги на ту обставину, що судом апеляційної інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин ст. 46 Закону України Про державну службу №889, оскільки положення зазначеної статті на спірні правовідносини не розповсюджується, колегія суддів зазначає наступне.

24. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції в мотивувальній частині помилково послався на ст. 46 Закону України Про державну службу №889 та на положення Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, оскільки, як вже зазначено вище, у спірних правовідносинах для обрахунку стажу державної служби позивача слід керуватись законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України Про державну службу №889.

25. У той же час, зазначені обставини не призвели до неправильного вирішення спору.

26. Також варто зазначити, що після набрання чинності Законом України Про державну службу №889 положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилось.

27. Відповідно до ст. 46 Закону України Про державну службу №889 та п. 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229 час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України Про службу в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.

28. Враховуючи наведене, беручи до уваги обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

29. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

30. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 345, 350 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Коломийського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області залишити без задоволення , а постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 02.10.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017 у справі №351/1792/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя О.П. Стародуб