Постанова

від 27.10.2009 по справі 2-а-426/2009

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 2 -а- 426

2009р. копія

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2009 року Гадяцьки й районний суд Полтавської о бласті в складі

головуючого судді: Завора І.М.

при секретарі : Широколава О.В.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі суд у в м. Гадяч справу за адмініст ративним позовом ОСОБА_1 д о Управління Пенсійного фонд у України в Гадяцькому район і Полтавської області про ст ягнення щомісячної державно ї соціальної допомоги, -

в с т а н о в и в :

До суду звернулась ОСОБ А_1 з адміністративним позо вом до Управління Пенсійного фонду України у Гадяцькому р айоні Полтавської області, в якому просила суд поновити п ропущений нею строк зверненн я до суду з даним позовом, визн ати дії відповідача неправом ірними, зобов'язати відповід ача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недоплаче ну щомісячну державну соціал ьну допомогу за період з 2006 ро ку по 2008 рік в сумі 3302 грн. 60 коп., зо бов' язати відповідача нара хувати їй щомісячну державну допомогу, відповідно до Зако ну України "Про соціальний за хист дітей війни" в подальшом у при перерахунку пенсії.

В обґрунтування своїх позо вних вимог ОСОБА_1 посилає ться на те, що вона належить до соціальної категорії "Дитин а війни" та відповідно до ст. 6 З акону України "Про соціальни й захист дітей війни" з 01 січня 2006 року має право на отримання соціальної допомоги в розмі рі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідач всупереч Рішен ня Конституційного Суду Укра їни № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, як им були визнані неконституц ійними окремі положення Зако ну України "Про державний бюд жет України на 2007 рік", в тому чи слі й щодо зупинення ст.6 Закон у України "Про соціальний зах ист дітей війни", не здійснив н арахування та виплату відпов ідного підвищення до пенсії.

Відповідач надав заперече ння на позов, в якому просить с уд в задоволенні позову відм овити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що рішення Конституційного Суду Україн и від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 стос увалось лише Закону України "Про Державний бюджет Україн и на 2007 рік", рішень щодо неконс титуційності Закону України "Про Державний бюджет Україн и на 2006 рік" Конституційним Суд ом України не приймалось. Так им чином, на думку відповідач а рішення Конституційного Су ду України від 09 липня 2007 року з воротної дії в часі не має, а т ому на період до 09 липня 2007 року не поширюється. Згідно Закон у України " Про державний бюдж ет України на 2008 рік та про внес ення змін до деяких законода вчих актів України" і постано ви Кабінету Міністрів Україн и від 28.05.2008 року № 530 " Про деякі пит ання соціального захисту окр емих категорій громадян" поз ивачці виплачується підвищ ення до пенсії як " дитині війн и" у розмірі надбавки, встанов леної для учасників війни.

Крім того, відповідач вважа є свої дії щодо невиплати поз ивачці доплати до пенсії, пер едбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" правомірними через не визначеність на законодавчо му рівні органу на який покла дено обов'язок здійснення та ких виплат особам, які мають статус дитини війни, за рахун ок яких коштів повинні здійс нюватися ці виплати та який р озмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовува ти при обчисленні таких допл ат. При цьому, відповідач зазн ачив про необґрунтованість доводів позову щодо застосу вання до спірних правовіднос ин ст.28 Закону України "Про заг альнообов'язкове державне пе нсійне страхування", оскільк и розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзац ом 1 частини 1 цієї статті заст осовується виключно для визн ачення розмірів пенсії, приз начених за цим Законом.

В судове засідання позивач ка ОСОБА_1 та представник відповідача не з'явились, про час та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, надали до с уду заяви про розгляд справи без їх участі.

Суд вирішив можливим розгл янути справу у відсутність с торін, на підставі наявних у справі доказів.

З матеріалів справи та наяв них в ній доказів, судом встан овлено наступне.

ОСОБА_1 має статус "Дитини війни", що також підтверджує ться пенсійним посвідченн ям №НОМЕР_1 від 24.05.1990 року .

Враховуючи зазначений ста тус позивачки, вона відповід но до ст.6 Закону України "Про с оціальний захист дітей війни " має право на отримання держа вної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в р озмірі 30% мінімальної пенсії з а віком.

Із заперечень УПФУ Гадяцьк ому районі Полтавської облас ті, встановлено, що відповіда ч не здійснює позивачці зазн ачених виплат, посилаючись н а відсутність у нього коштів та на невизначеність розрах ункової величини (мінімально ї пенсії за віком) для розраху нку підвищення до пенсії кат егорії громадян, які мають ст атус дітей війни.

Виходячи із встановлених о бставин справи та досліджени х доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про ча сткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону Ук раїни "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенс ії або щомісячне довічне гро шове утримання чи державна с оціальна допомога, що виплач ується замість пенсії, підви щуються на 30 відсотків мініма льної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України " Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечен ня державних соціальних гара нтій, передбачених цим Закон ом, здійснюється за рахунок к оштів Державного бюджету Укр аїни.

Законом України "Про Держав ний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 рок у дію ст.6 зазначеного Закону н а 2006 рік зупинено.

Законом України "Про внесен ня змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року, який набрав чинност і 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України "Про Державний бюдже т на 2006 рік" було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальн ий захист дітей війни" у 2006 році запроваджуються поетапно, з а результатами виконання бюд жету у першому півріччі, у пор ядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодже нням з Комітетом Верховної Р ади України з питань бюджету .

Проте, у 2006 році пільги, встан овлені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей вій ни" запроваджені не були.

Закони України "Про Державн ий бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року та "Про внесення змін до Закон у України "Про Державний бюдж ет на 2006 рік" від 19.01.2006 року неконс титуційними не визнані та ді яли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до в ищезазначених Законів, у від повідачів не було підстав на раховувати та сплачувати поз ивачці доплату до пенсії, пер едбачену ст.6 Закону України "П ро соціальний захист дітей в ійни", оскільки до 15.03.2006 року дію зазначеної норми було зупин ено, а потім передбачені нею в иплати не запроваджені.

Крім того, надаючи перевагу Законам України " Про Державн ий бюджет на 2006 рік " від 20.12.2005 року та " Про внесення змін до Зако ну України " Про Державний бюд жет на 2006 рік " від 19.01.2006 року, суд в иходить з того, що закони є акт ами єдиного органу законодав чої влади - Верховної Ради Укр аїни. Конституція України не встановлює пріоритету в зас тосуванні того чи іншого зак ону, в тому числі залежно від п редмета правового регулюван ня. Немає такого закону Украї ни, який би регулював питання подолання колізії норм зако нів, що мають однакову юридич ну силу.

Конституційний Суд Україн и у п.3 мотивувальної частини р ішення від 03.10.1997 року №4-зп (справ а про набуття чинності Конст итуцією) зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин н е може бути водночас врегуль ована однопредметними норма тивними правовими актами одн акової сили, які за змістом су перечать один одному. Звичай ною є практика, коли наступни й у часі акт містить пряме зас тереження щодо повного або ч асткового скасування попере днього. Загальновизнаним є т е, що з прийняттям нового акта , якщо інше не передбачено сам им цим актом, автоматично ска совується однопредметний ак т, який діяв у часі раніше".

Виходячи із системного ана лізу наведених норм законода вства, суд не знаходить підст ав для задоволення позовних вимог позивачки, які стосуют ься виплат доплати до пенсії за 2006 рік. Відповідачці по спра ві протягом 2006 року діяли у від повідності з діючим законода вством та не мали підстав зді йснювати позивачці щомісячн і доплати до пенсії, оскільки до 15.03.2006 року дія ст.6 Закону Укра їни "Про соціальний захист ді тей війни" була зупинена, а з 15.0 3.2006 року здійснення доплат, виз начено у інший спосіб, тобто п оставлено в залежність від в иконання у другому півріччі 2006 року Закону України "Про Дер жавний бюджет на 2006 рік".

Стосовно позовних вимог що до здійснення позивачці допл ати до пенсії за 2007 рік, суд вва жає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав .

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закон у України "Про Державний бюдж ет на 2007 рік", дію статті 6 Закону України "Про соціальний захи ст дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупине но.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп\2007 року, у справі за поданням 46 на родних депутатів України щод о відповідності Конституції України (конституційності) п оложень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України "П ро Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано т аким, що не відповідає Консти туції України (є неконституц ійним) положення п. 12 ст. 71 Закон у України "Про Державний бюдж ет на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціа льний захист дітей війни", з ур ахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішення Конституційного С уду України у цій справі має п реюдиціальне значення для су дів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'яз ку з правовідносинами, які ви никли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, щ о визнані неконституційними . Рішення Конституційного Су ду України є обов'язковим до в иконання на території Україн и, остаточним і не може бути ос каржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Консти туції України закони, інші пр авові акти або їх окремі поло ження, що визнані неконститу ційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційн им Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 К онституції України та дати у хвалення рішення Конституці йним Судом України УПФУ в Гад яцькому районі Полтавської о бласті повинен був нараховув ати та сплачувати позивачці доплату до пенсії, передбаче ну ст.6 Закону України "Про соц іальний захист дітей війни" з 09.07.2007 року, оскільки з моменту у хвалення Конституційним Суд ом України рішення щодо неко нституційності пункту 12 стат ті 71 Закону України "Про Держа вний бюджет України", ця норма втратила чинність та не підл ягала застосуванню. Отже, від повідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами д іючої норми ст..6 Закону Україн и "Про соціальний захист діте й війни", нараховувати та здій снювати позивачці відповідн і доплати.

Що стосується вимог позива чки про зобов'язання відпові дача виплатити їй за 2008 рік щом ісячну надбавку до пенсії в р озмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі ви моги частково обґрунтованим и, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України "Про Державни й бюджет на 2008 рік та про внесен ня змін до деяких законодавч их актів України" текст статт і 6 Закону України "Про соціаль ний захист дітей війни" викла дено в наступній редакції. Ді тям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону Укр аїни "Про статус ветеранів в ійни, гарантії їх соціально го захисту") до пенсії або що місячного довічного грошов ого утримання чи державної соціальної допомоги, що ви плачується замість пенсії, виплачується підвищення у р озмірі надбавки, встановлено ї для учасників війни. Ветера нам війни, які мають право на о тримання підвищення до пенсі ї або щомісячного довічного грошового утримання чи держа вної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії , відповідно до цього Закону т а Закону України "Про статус в етеранів війни, гарантії їх с оціального захисту" дане під вищення провадиться за їх ви бором згідно з одним із закон ів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп\200 8 року, у справі за конституцій ними поданнями Верховного Су ду України щодо відповідност і Конституції України (конст итуційності) окремих положен ь ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 ро зділу 2, пункту 3 розділу 3 Закон у України "Про Державний бюдж ет України на 2008 рік та про внес ення змін до деяких законода вчих актів України" і 101 народн их депутатів України щодо ві дповідності Конституції Укр аїни (конституційності) поло жень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 роз ділу 2 Закону України "Про Держ авний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяки х законодавчих актів України " (справа щодо предмета та зміс ту закону про Державний бюдж ет України), визнано таким, що не відповідає Конституції У країни (є неконституційним) п оложення п.п.41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюдже т на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих акті в України".

Рішення Конституційного С уду України у цій справі має п реюдиціальне значення для су дів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'яз ку з правовідносинами, які ви никли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, щ о визнані неконституційними . Рішення Конституційного Су ду України є обов'язковим до в иконання на території Україн и, остаточним і не може бути ос каржене.

Виходячи із системного ана лізу зазначених норм законод авства, рішення Конституційн ого Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст.152 Конституці ї України, суд дійшов висновк у, що з 22.05.2008 року УПФУ в Гадяцько му районі Полтавської обла сті повинен був нараховувати та сплачувати позивачці доп лату до пенсії, передбачену с т.6 Закону України "Про соціаль ний захист дітей війни" в реда кції, яка діяла до 01.01.2008 року, оск ільки з моменту ухвалення Ко нституційним Судом України р ішення щодо неконституційно сті пп..41 розділу 2 Закону Украї ни "Про Державний бюджет на 2008 р ік та про внесення змін до дея ких законодавчих актів Украї ни", ця норма втратила чинніст ь та не підлягала застосуван ню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з п риписами діючої норми ст.6 Зак ону України "Про соціальний з ахист дітей війни", нараховув ати та здійснювати позивачці доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком .

Між тим, до 22.05.2008 року, тобто до ухвалення зазначеного рішен ня Конституційним Судом Укра їни, відповідач, здійснюючи п озивачці доплати, передбачен і ст.6 Закону України "Про соці альний захист дітей війни" в р едакції від 01.01.2008 року, з урахув анням п.п.41 розділу 2 Закону Ук раїни "Про Державний бюджет н а 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів У країни", діяв на підставі та у відповідності з діючою нормо ю зазначених законів, а тому п озовні вимоги щодо стягнення доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволе нню не підлягають.

Відповідно до статті 64 Конс титуції України конституцій ні права і свободи людини і гр омадянина не можуть бути обм ежені, крім випадків, передба чених Конституцією України.

Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу ад міністративного судочинств а України звернення до адмін істративного суду для захист у прав і свобод людини і грома дянина безпосередньо на підс таві Конституції України гар антується. Забороняється від мова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з м отивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутнос ті законодавства, яке регулю є спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відпові дачів, в частині неврегульов аності на законодавчому рівн і порядку здійснення доплат особам, які мають статус діте й війни не може бути підставо ю для їх не здійснення або ві дмови в задоволенні позову.

Щодо доводів стосовно відс утності підстав для застосув ання до спірних правовідноси н ст.28 Закону України "Про зага льнообов'язкове державне пен сійне страхування", суд зазна чає наступне.

Сторонами по справі не зап еречується, що позивачка, від повідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком .

За чинним законодавством р озмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за п равилами, передбаченими ст.28 З акону України "Про загальноо бов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормати вно-правового акта, який би ви значав цей розмір або встано влював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд в важає необґрунтованими дово ди відповідача щодо застосув ання положення ч.3 ст.28 зазначе ного Закону, з якої випливає, щ о мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзац ом 1 частини 1 цієї статті, заст осовується виключно для визн ачення розмірів пенсії, приз начених згідно з цим Законом , оскільки наявність такої но рми та відсутність іншого мі німального розміру пенсії за віком не є підставою для відм ови в реалізації позивачем к онституційної гарантії, вста новленої ст.46 Конституції Укр аїни та права на отримання до плати до пенсії, передбачено ї ст.6 Закону України "Про соці альний захист дітей війни".

Також, суд відхиляє доводи в ідповідача щодо не визначено сті на законодавчому рівні п итання відносно органу на як ий покладено обов'язок здійс нення виплат підвищення до п енсії особам, які мають стату с дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положенн я Про Пенсійний фонд України , затвердженого Указом Прези дента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваж ення на підставі п.15 зазначено го положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. В ідповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове дер жавне пенсійне страхування" рішення про призначення та п ерерахунок пенсій приймають ся районними управліннями Пе нсійного фонду України за мі сцем проживання пенсіонерів .

Таким чином, обов'язок по на рахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачки, передба ченої ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей вій ни " покладено на УПФУ в Гадяць кому районі Полтавської обл асті, за місцем проживання по зивачки.

Крім того, суд вважає безпі дставним посилання відповід ача на відсутність коштів що до забезпечення виплат зазна ченої доплати до пенсії.

Статтею 22 Конституції Укра їни визначено, що конституці йні права і свободи гарантую ться. Таким чином, держава взя ла на себе зобов'язання забез печити реалізацію громадяна ми своїх конституційних прав .

За змістом ч.1 ст.46 Конституці ї України громадяни мають пр аво на соціальний захист, що в ключає право на забезпечення їх у старості та в інших випад ках, передбачених законом.

Законом України "Про соціал ьний захист дітей війни" реал ізовано конституційне прав о на соціальний захист грома дян, які мають статус "дитини в ійни", серед яких їм надано пра во на отримання 30% доплати до п енсії.

Відповідно до ч.2 ст.6 Констит уції України органи законода вчої, виконавчої та судової в лади здійснюють свої повнова ження у встановлених Констит уцією межах і відповідно до з аконів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затв ердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пе нсійний фонд України є центр альним органом виконавчої вл ади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: - щодо признач ення пенсії;

- підготовки доку ментів для її виплати;

- забезпечення св оєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пен сій.

Пунктом 1.1 Положення про упр авління Пенсійного фонду Укр аїни в районах, містах і район ах у містах, затвердженого по становою правління Пенсійно го фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного ф онду України у районах, міста х і районах у містах є органам и Пенсійного фонду України, п ідвідомчими відповідно голо вним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Кри м, областях, містах Києві та Се вастополі, що разом з цими упр авліннями утворюють систем у органів Пенсійного фонду У країни та мають завданням - за безпечення призначення та ви плати пенсії.

Отже, обов'язок по нарахуван ню та виплати доплати до пенс ії, яка передбачена Законом У країни "Про соціальний захис т дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного фонду У країни.

Враховуючи, що держава взя ла на себе обов'язок щодо випл ати позивачу 30% доплати до пен сії та поклала виконання цьо го обов'язку на центральний о рган виконавчої влади - Пенсі йний фонд України, який діє че рез свої місцеві органи, що вх одять в систему його органів , але вони не вчинили жодної ді ї для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що в они не виконали своїх повнов ажень без поважних причини.

Відповідачем, в порушення ч .2 ст.71 КАС України не доведено т а не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для за безпечення виконання поклад еного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати пози вачу доплати до пенсії у розм ірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Стосовно вимоги ОСОБА_1 поновити пропущений нею стр ок звернення до суду з даним п озовом, то суд вважає за необх ідне у даній частині позовни х вимог позивачці відмовити, так як не вбачає пропущення п озивачкою строку звернення д о суду за захистом свого прав а щодо отримання доплати до п енсії, передбаченої ст.6 Закон у України "Про соціальний зах ист дітей війни", оскільки по рушення прав позивачки, за за хистом яких вона звернулася до суду, тривало з 09.07.2007 року по 31 .12.2007 року і припинилось лише 01.01.2 008 року після внесення змін до Закону України "Про соціальн ий захист дітей війни ".

Задовольняючи частково по зовні вимоги, суд виходить з т ого, що вимоги про стягнення з УПФУ в Гадяцькому районі Пол тавської області доплати до пенсії у визначеній позивач ем грошовій сумі не підлягаю ть задоволенню, оскільки так і виплати не були їй нарахова ні, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення пер ерахунку та нарахування пенс ії замість органу, якому нада ні такі повноваження.

Вимоги ОСОБА_1в частині зобов'язання відповідача і н а майбутнє проводити їй пере рахунок щомісячної соціаль ної державної допомоги, як ди тині війни згідно Закону Ук раїни "Про соціальний захист дітей війни" у разі збільшен ня мінімальної пенсії за вік ом чи зміни прожиткового мін імуму не відповідає змісту з аконодавства. Судове рішення має бути наслідком чинного п равового регулювання та не м оже обмежувати волю законода вчого органу в майбутньому з мінювати правове регулюванн я суспільних відносин.

Керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Констит уції України, ст.ст. 3,6 Закону Ук раїни « Про соціальний захис т дітей війни», ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 16 7 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

адміністративний позо в ОСОБА_1 до Управління Пе нсійного фонду України в Гад яцькому районі Полтавської о бласті про поновлення пропущ еного строку та стягнення не доплаченої щомісячної держ авної соціальної допомоги « Дітям війни» задовольнити ч астково.

Визнати протиправною відм ову Управління Пенсійного фо нду України в Гадяцькому рай оні Полтавської області в пе ріод з 09 липня 2007 року по 31 грудн я 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року виплатити ОС ОБА_1 щомісячного підвищен ня у розмірі 30 % мінімальної пе нсії за віком.

Зобов' язати Управління П енсійного фонду України в Га дяцькому районі Полтавської області здійснити перерахун ок пенсії ОСОБА_1 відпові дно з підвищенням її на 30 % міні мальної пенсії за віком з роз міру, встановленого ч.1 ст.28 Зак ону України «Про загальнообо в' язкове державне пенсійне страхування» та провести ві дповідні виплати за 2007 рік з 09 л ипня 2007 року по 31 грудня 2007 року т а за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 г рудня 2008 року.

В іншій частині позовних ви мог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку д о Харківського апеляційного адміністративного суду чере з Гадяцький районний суд Пол тавської області шляхом пода чі заяви про апеляційне оска рження протягом 10 днів з дня ї ї проголошення, а вразі склад ення постанови у повному обс язі відповідно до ст. 160 Кодекс у адміністративного судочин ства України - з дня складення в повному обсязі, і поданням після цього протягом 20 днів а пеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інст анції або без попереднього п одання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга пода ється у строк, встановлений д ля подання заяви про апеляці йне оскарження.

Головуючий-підпис

Копія: вірно

Суддя Гадяцького

районного суду І.М.Завора