Рішення

від 19.10.2017 по справі 299/3190/16-ц

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

---

Справа № 299/3190/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19.10.2017 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до колективного підприємства «Агрошляхбуд» , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 Держпраці у Закарпатській області, про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до колективного підприємства «Агрошляхбуд» , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 Держпраці у Закарпатській області, про поновлення на роботі та оплату за час вимушеного прогулу.

Уточнені позовні вимоги позивач мотивує тим, що він працював водієм на колективному підприємстві Агрошляхбуд . З 05 серпня 2016 року на підприємстві змінився керівник, який з суб'єктивних причин, що не пов'язані з трудовими відносинами, розпочав переслідування та масове вивільнення працівників. В серпні 2016 року позивачем була подана заява про надання щорічної відпустки з 10.08.2016 року. На підприємстві 08.08.2016 року було прийнято наказ про надання йому, позивачу, відпустки. Однак, при виході на роботу після відпустки, його не допустили до роботи, в усному порядку повідомивши, що він звільнений і не має права заходити на територію підприємства. Він намагався отримати які-небудь підтверджуючі документи щодо звільнення, однак в наданні інформації йому було відмовлено. Трудову книжку та наказ про звільнення йому не вручено. У зв'язку з цим позивач звернувся до управління Держпраці у Закарпатській області зі скаргою на порушення трудових прав і 18.10.2016 року отримав відповідь, з якої я дізнався, що згідно наказу від 09.08.2016 року у зв'язку з виробничою необхідністю відмінено наказ від 08.08.2016 року про надання йому відпустки. Також за результатами перевірки встановлено, що його звільнено з роботи за прогул за п.4 ст. 40 КЗпП України з 17 серпня 2016 року. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, вчиненими з грубим порушенням законодавства про працю, з огляду на наступне.

Ним, позивачем, не подавалася заява до КП "Агрошляхбуд" про звільнення з роботи. Згідно наказу від 08.08.2016 року №37 роботодавцем надано позивачу відпустку з 10 серпня по 10 вересня 2016 року. Наказом від 17.08.2016 року №48 його, позивача, звільнено з роботи за прогул без поважних причин згідно п.4 ст. 40 КЗпП України з 17.08.2016 року. Підставою для звільнення послужила доповідна від 17.08.2016 року. Однак така доповідна до підприємства не надходила та в журналі реєстрації вхідних документів не реєструвалась. Акти та накази не нумерувались по підприємству, що викликає сумнів у їх складанні саме в ті дні, якими вони датовані. Викладені в службовій документації відповідача відомості з приводу звільнення є недостовірними. Наказ №48 про звільнення ОСОБА_1 17.08.2016 р. не видавався. Відображення в табелі обліку робочого часу прогулу є також незаконним, оскільки фактичного прогулу не було. Йому не доводили до відома наказ про відкликання з відпустки. З першого дня відпустки з 10.08.2016 року він, позивач, перебував у відпустці, і будь-які акти чи доповідні про відсутність на роботі є безпідставними. Особи які входять до складу комісій і підписували акти, є залежними від роботодавця особами і виконують будь-які доручення керівника. Його не повідомлено про причини, дату звільнення, не ознайомлено з наказом про звільнення, не видано копію наказу. В порушення ст. 47 КЗпП України його вимога про видачу копії наказу безпідставно ігнорується, незважаючи на те, що він виходив на роботу. На підприємстві відмовляються реєструвати будь-яку заяву, посилаючись на вказівку керівника. Трудова книжка не видається, розрахунок не проведено, сума розрахункових не відома. Правила внутрішнього трудового розпорядку по підприємству позивачу не відомі та не доводились до його відому, зборами трудового колективу не затверджувались.

Крім цього, на підприємстві діє профспілкова організація (код ЄДРПОУ 37108138), до якої входять більшість працівників підприємства. Профком у його присутності жодних питань не розглядав. Повідомлень про розгляд подання не отримував, заяву про розгляд питань без його участі не подавав. Пояснення ні роботодавець, ні профком не відбирав. Для підкріплення протиправності своїх дій керівник звільнив голову профкому, тим самим унеможливлюючи захист працівників від беззаконня. В судових засіданнях відповідачем додано протокол загальних зборів працівників - членів первинної профспілкової організації Виноградівського колективного підприємства "Агрошляхбуд", згідно якого ніби-то 08.08.2016 р. проводились збори з вирішенням питань про припинення діяльності первинної профспілкової організації та обрання уповноваженого трудового колективу. В дійсності збори 08.08.2016 р. не проводились, працівники до 08.08.2016 р. про проведення зборів не повідомлялись, участі у зборах не брали. Профспілкова організація до сьогоднішнього дня існує, керівником її є ОСОБА_3, відомості щодо перебування організації в процесі припинення відсутні. Ні позивач, ні голова профкому, ні ряд інших працівників КП "Агрошляхбуд" не писали заяви про вихід з профспілкової організації, а отже є членами профспілки.

На підставі положень ч. 1 ст. 235 КЗпП України позивач вважає, що повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, а згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України має право на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який за період з 17.08.2016 року по 19.10.2017 року складає суму 51921,29 грн. Враховуючи відсутність додаткових засобів існування, наявність зобов'язань перед комунальними службами, необхідність утримання сім"ї просить стягнути всю суму боргу по заробітній платі.

Відповідач подав суду письмове заперечення проти позову, яке обґрунтовує тим, що твердження позивача про те, що йому не було відомо про звільнення, підприємство відмовлялося надавати відомості про звільнення, а також, що звільнення є незаконним не відповідають дійсності.

Згідно з ч.1 ст.21 КЗпП, працівник зобов'язаний виконувати роботу за трудовим договором та дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до п.3.2. затверджених Правил внутрішнього трудового розпорядку від 15 листопада 2011 року, на КП Агрошляхбуд встановлено восьми (8) годинний робочий день з 8:00 до 17:00 годин з обідньою перервою з 12:00 до 13:00 годин.

Наказом № 38 від 09.08.2016 року в зв'язку з виробничою необхідністю було відмінено наказ № 37 про надання щорічної чергової відпустки ОСОБА_1 Не погоджуючись з наказом ОСОБА_1 відмовився ставити підпис з його ознайомленням, хоча такий наказ і був доведений до його відома, з огляду на, що керівництвом підприємства внутрішнім наказам від 09.08.2016 року було створено комісію по відмові ознайомлення з наказом. Актом від 09.08.2016 року було зафіксовано факт відмови підписання наказу від 09.08.2016 року про відміну наказу про надання щорічних чергових відпусток в зв'язку з виробничою необхідністю.

17 серпня 2016 року на ім'я виконавчого директора КП Агрошляхбуд ОСОБА_4 поступила доповідна записка від відповідального у автотранспортному відділі ОСОБА_5 та диспетчера ОСОБА_6 про те, що з 11.08.2016 року водій КП Агрошляхбуд не виходить на робоче місце, про причини відсутності на робочому місці нікого не повідомляв, що свідчить про ігнорування роботою та порушення трудового розпорядку. Як вбачалось із вище зазначеної доповідної записки, такі дії позивач здійснював, у супереч Правил внутрішнього трудового розпорядку, данні свідчення підтверджені також Табелем обліку використаного робочого часу.

Наказом від 17.08.2016 року на підприємстві було створена комісія з 3-х працівників для перевірки порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 Актом від 17.08.2016 року, було встановлено, що ОСОБА_1 відсутній на роботі з 11.08.2016 року. Виїхавши на домашню адресу в село Букове, вул. Миру, 105 а, комісією було встановлено, що особа відмовляється від дачі будь-яких пояснень стосовно своєї відсутності на робочому місці. З огляду на це, відповідно до вимог п. 4 ст. 40 КЗпП наказом № 48 від 17.08.2016 року позивача було звільнено, на підставі доповідної записки та вище зазначеного акту.

Посилання відповідача на те, що його не повідомляли про причини звільнення та не видавали документів, не відповідає дійсності, оскільки листами № 167 від 23.08.2016 року та № 171 від 26.08.2016 року його повідомляли про звільнення та запрошували на підприємство для отримання трудової книжки та отримання розрахунку за відпрацьований період. 29.08.2016 року згідно реєстру на відправлення переказів заробітної плати та розрахункових за липень, серпень 2016 року через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 було переведено кошти які підлягали йому при звільненні у розмірі 3874,05 дане також підтверджено Актом перевірки ОСОБА_2 Держпраці в Закарпатській області. Наказ № 48 від 17.08.2016 року про звільнення ОСОБА_1 був розміщений на дошці оголошень підприємства, яка знаходиться біля входу на підприємство та був доведений таким чином не тільки до відому звільненої особи, але і до відома всіх працівників підприємства.

Відповідно до рішення зборів трудового колективу від 08.08.2016 року на підприємстві КП Агрошляхбуд ліквідована профспілкова організація, з огляду на що, посилання позивача на те, що його звільнили без згоди профспілкової організації не відповідає дійсності, оскільки таке звільнення допускається відповідно до п. 6 ст. 43-1 КЗпП. У задоволенні вимог просить відмовити в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, однак представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у їхню з позивачем відсутність, уточнені позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять суд такі задоволити.

Представник відповідача КП "Агрошляхбуд" будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи в судове засідання повторно не з'явився. Керівник КП "Агрошляхбуд" надіслав до суду повторне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням у відрядженні. Однак суд залишає дане клопотання без задоволення, причини неявки вважає неповажними, оскільки до клопотання не надано доказів перебування представника відповідача у відрядженні.

Представник третьої особи, без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 Держпраці у Закарпатській області, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи в судове засідання також не з"явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

У відповідності до порядку, встановленого ст.ст. 169, 224, 225 ЦПК України суд, вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення щодо позовних вимог, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право, в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював водієм у колективному підприємстві "Агрошляхбуд".

Наказом виконавчого директора КП "Агрошляхбуд" за № 37 від 08.08.2016 року позивачу ОСОБА_1 було надано чергову відпустку в кількості 31 календарний днень з 10 серпня по 10 вересня 2016 року. Наказ видано на підставі заяви позивача та графіка відпусток. З наказом про надання відпустки позивача було ознайомлено під підпис.

Наказом виконавчого директора КП "Агрошляхбуд" за № 38 від 09.08.2016 року в зв'язку з виробничою необхідністю наказ № 38 про надання відпустки позивачу ОСОБА_1 було відмінено. Як встановлено з копії цього наказу ОСОБА_1 не був ознайомлений із даним наказом.

Згідно поданого заперечення на позовну заяву та додатків до нього, встановлено, що керівництвом підприємства внутрішнім наказом від 09.08.2016 року було створено комісію по відмові ознайомлення позивача з наказом. Актом від 09.08.2016 року було зафіксовано факт відмови підписання наказу від 09.08.2016 року про відміну надання щорічних чергових відпусток в зв'язку з виробничою необхідністю.

17 серпня 2016 року на ім'я виконавчого директора КП Агрошляхбуд ОСОБА_4 поступила доповідна записки від відповідального у автотранспортному відділі ОСОБА_5 та диспетчера ОСОБА_6 про те, що з 11.08.2016 року водій КП Агрошляхбуд не виходить на робоче місце, про причини відсутності на робочому місці нікого не повідомляв.

На підстав цієї доповідної записки наказом виконавчого директора КП Агрошляхбуд за № 48 від 17.08.2016 року ОСОБА_1, водія, було звільнено з роботи за прогул без поважних причин (відсутній на роботі з 11 серпня по 17 серпня 2016 року) за пунктом 4 статті 40 КЗпП України з 17 серпня 2016 року. З даним наказом ОСОБА_1 ознайомлений не був.

Разом з цим, як встановлено із позовної заяви та заяви дружини позивача ОСОБА_8 від 15.12.2016 року, в період з 08.08.2016 року по 20.08.2016 року додому до позивача представники КП "Агрошляхбуд" з приводу роботи позивача не приходили, і про відкликання позивача із відпустки та відміну наказу про надання відпустки, йому відомо не було. Позивач виїжджав в цей час в м.Суми до свого сина і тривалий час не перебував вдома.

Таким чином суд вважає доведеним той факт, що про відміну наказу про надання відпустки позивача не повідомлено, у зв'язку з чим фактичного прогулу позивачем допущено не було, оскільки згідно наказу № 37 від 08.08.2016 року у період з 10 серпня по 10 вересня 2016 року позивач перебував у щорічній черговій відпустці.

Підставою для звільнення стала доповідна записка від 17.08.2016 року. Однак такого роду доповідна до підприємства не надходила, в журналі реєстрації вхідних документів не реєструвалась. Акти та накази не нумерувались по підприємству, що викликає сумнів у їх складанні саме в ті дні, якими вони датовані. Викладені в службовій документації відповідача відомості з приводу звільнення є недостовірними.

Відображення в табелі обліку робочого часу прогулу позивача є неправильним, оскільки фактичного прогулу не було.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно п.3.2. затверджених Правил внутрішнього трудового розпорядку від 15 листопада 2011 року, на КП Агрошляхбуд встановлено восьми (8) годинний робочий день з 8:00 до 17:00 годин з обідньою перервою з 12:00 до 13:00 годин.

Як роз'яснено у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Отже, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 статті 40 КЗпП України є з'ясування поважності причин його відсутності на роботі.

Законодавством не визначено перелік обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати докази, передбачені статтею 57 ЦПК України.

Поважними причинами неявки на роботу необхідно визнавати обставини, що виключають вину працівника.

Як встановлено судом позивача звільнено за те, що він з 11 серпня по 17 серпня 2016 року був відсутній на роботі.

Підставою для застосування дисциплінарного стягнення, в тому числі і звільнення, є прогул, тобто, відсутність на роботі без поважних причин. Однак, дослідженими судом доказами, наданими позивачем, спростовано факт прогулу, оскільки позивача не було повідомлено про відкликання його із щорічної відпустки. Відтак, підстави вважати, що позивач свідомо не приходив до місця праці, протягом робочих днів ухилявся від виконання трудових обов"язків, відсутні. ОСОБА_4 обставини не були повністю з"ясовані при встановленні причин відсутності позивача на роботі, внаслідок чого неправильно зроблено висновок про вчинення ним дисциплінарного проступку, оскільки фактично ознаки проступку, зокрема, вина працівника, відсутні. За відсутності дисциплінарного проступку не було підстав для застосування до позивача дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

З огляду на викладене, за відсутності проступку, відповідачем при звільненні позивача не дотримано положення ст. 147 КЗпП України, у зв'язку з чим звільнення є незаконним. Звільненням без законних на те підстав, порушено право позивача на працю, яке підлягає захисту шляхом поновлення позивача на роботі з 17.08.2016 року.

Крім цього судом встановлено, що позивач є членом профспілкової організації КП Агрошляхбуд .

Згідно ч. 1 ст. 43 КЗпП України передбачено, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Згода профспілкового органу на звільнення не може бути визнана такою, що має юридичне значення, якщо не додержані вимоги про участь у засіданні цього органу більше половини його членів.

В судовому засіданні встановлено, що профспілкові збори в КП "Агрошляхбуд" з приводу звільнення позивача не проводились. Твердження представника відповідача, яке міститься в запереченні про те, що рішенням зборів трудового колективу від 08.08.2016 року на підприємстві КП Агрошляхбуд профспілкова організація ліквідована, суд не бере до уваги, оскільки письмових доказів про ліквідацію профспілкової організації суду не надано. Натомість згідно витягу з ЄДРПОУ від 30.09.2016 року, Первинна профспілкова організація Виноградівського колективного підприємства Агрошляхбуд , ідентифікаційний код юридичної особи 37108138, зареєстрована 05.05.2010 року - не перебуває в процесі припинення і відомості про її ліквідацію відсутні.

Таким чином, звільнення позивача проведено із порушенням законодавства про працю і відповідно до положень ст.235 КЗпП України позивач підлягає поновленню на роботі.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 та статті 240 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення позивача відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У відповідності до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (з наступними змінами) нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача, доданого представником позивача до матеріалів справи, загальна сума середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу з 17.08.2016 року по 19.10.2017 року складає суму 51921,29 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку, що уточнені вимоги позивача є обгрунтованими та доведеними, в зв'язку з чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У відповідності до п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач при зверненні з позовом до суду був звільнений від сплати судового збору за позовні вимоги про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Судовий збір, який підлягав сплаті, становить 551,20 грн. за кожну із згаданих вимог, усього 1102,40 грн. Тому дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Згідно ч.2 ст. 367 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Керуючись ст.ст.10, 31, 60, 169, 209, 212-215, 224, 225 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на роботі водієм у колективному підприємстві "Агрошляхбуд" з 17.08.2016 року.

Стягнути з колективного підприємства Агрошляхбуд на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 А, Виноградівського району Закарпатської області, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.08.2016 року по 19.10.2017 року у сумі 51921,29 грн. (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 29 копійок).

Стягнути з колективного підприємства "Агрошляхбуд" на користь держави 1102,40 грн. (одну тисячу сто дві гривні 40 копійок) судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії до Виноградівського районного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийОСОБА_9