Ухвала

від 18.09.2017 по справі 911/1667/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"18" вересня 2017 р. Справа № 911/1667/14

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство - ВТС

на дії Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області

у справі за позовом Київської обласної спілки споживчих товариств

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство - ВТС

про усунення перешкод у користуванні майном

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 01-02 від 16.01.2017 року);

від скаржника (відповідача): ОСОБА_2 (довіреність № 3 від 03.02.2014 року), ОСОБА_3 (довіреність № 23 від 23.08.2017 року) ;

від Білоцерківського міського ВДВС Головного територіального управління юстиції в Київській області: ОСОБА_4 (довіреність б/н від 11.09.2017 року).

обставини справи:

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.06.2014 року у справі № 911/1667/14 позов Київської обласної спілки споживчих товариств задоволено повністю вирішено виселити Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство - ВТС приміщення літ З , площею 534,4 кв.м. за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 63, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 456532103 та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство - ВТС на користь Київської обласної спілки споживчих товариств судовий збір у сумі 1218,00 грн. (суддя Скутельник П.Ф.).

11.12.2014 року на примусове виконання рішення від 23.06.2014 року Господарським судом Київської області було видано відповідні накази № 911/1667/14.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2014 року рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2014 року у справі № 911/1667/14 змінено, виключено з пункту першого резолютивної частини рішення слова про усунення перешкод у користуванні майном , в решті висновки рішення суду першої інстанції у справі № 911/1667/14 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2015 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.11.14 року скасовано повністю, рішення Господарського суду Київської області від 23.06.14 року у справі № 911/1667/14 залишено без змін та поновлено його виконання.

10.08.2017 року через канцелярію Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство - ВТС (далі - скаржник) надійшла скарга б/н від 04.08.2017 року на дії Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, в якій скаржник просить визнати недійною постанову Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області від 23.06.2017 року ВП № 45937531 про накладення штрафу.

Окрім того, в порядку статті 53 Господарського процесуального кодексу України скаржник просив суд поновити строк на подання скарги б/н від 04.08.2017 року на дії Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, врахувавши те, що заявник отримавши спірну постанову оскаржив її до суду в передбачений законодавством строк, проте оскільки спершу дана скарга була подана з порушенням правил підсудності до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, така скарга ухвалою від 12.07.2017 року була повернута 01.08.2017 року заявнику без розгляду і отримана останнім лише 02.08.2017 року.

Згідно автоматизованого розподілу, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство - ВТС б/н від 04.08.2017 року у справі № 911/1667/14 передано судді Господарського суду Київської області Карпечкіну Т.П. для розгляду скарги по суті.

Відповідно до ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Відповідно до п.п. 9.7 п.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України встановлений у частині першій статті 121 2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

Наведені в клопотанні скаржника обставини свідчать про обгрунтованість причин пропуску строку для звернення до суду зі скаргою б/н від 04.08.2017 року, у зв'язку з чим, судом поновлено строк для подання скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство - ВТС на дії Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області.

Ухвалою від 21.08.2017 року скарга б/н від 04.08.2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство - ВТС на дії Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області призначена до розгляду на 28.08.2017 року та зобов'язано Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області надати до суду письмовий відзив на скаргу, оригінали для огляду та копії для залучення до матеріалів справи матеріалів виконавчого провадження № 45937531.

В судове засідання 28.08.2017 року представники сторін та ВДВС не з'явилися, ВДВС та стягувач вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 21.08.2017 року не виконали, сторони та представник ВДВС про причини неявки в судове засідання суд не повідомили. Розгляд скарги відкладався до 11.09.2017 року.

В судовому засіданні 11.09.2017 року оголошувалась перерва в розгляду скарги до 18.09.2017 року.

В судовому засіданні 18.09.2017 року скаржник підтримав вимоги скарги, стягувач підтримав викладені в письмових пояснення, поданих 07.09.2017 року, твердження та просив відмовити в задоволенні скарги, представник Білоцерківського міського ВДВС Головного територіального управління юстиції в Київській області проти задоволення скарги заперечував, проте письмового відзиву на скаргу та матеріалів виконавчого провадження не надав.

Розглянувши в судовому засіданні 18.09.2017 року скаргу б/н від 04.08.2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство - ВТС на дії Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, дослідивши надані сторонами пояснення та докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у скарзі обставин та підтверджується матеріалами справи, Господарським судом Київської області розглядалась справа № 911/1667/14 за позовом Київської обласної спілки споживчих товариств до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство - ВТС про усунення перешкод у користуванні майном.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.06.2014 року у справі № 911/1667/14 позов задоволено, та прийнято рішення про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство-ВТС з приміщення літ. З , площею 534,4 кв. м. за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 63, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 456532103.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Київської області було видано наказ № 911/1667/14 від 11.12.2014 року, на підставі якого Білоцерківським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області винесено постанову ВП №45937531 від 30.12.2014 року про відкриття виконавчого провадження.

Скаржник зазначає, що в ході здійснення наведеного виконавчого провадження державними виконавцями Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області 12.11.2015 року та 15.12.2016 року здійснювався вихід за адресою м. Біла Церква, вул.Ярослава Мудрого 63, літера З , приміщення реєстраційний номером об'єкта нерухомого майна, що належить на праві власності ТОВ Виробниче підприємство - ВТС 14322349, в той час, як у виконавчому документі мова йде про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство-ВТС з приміщення літ. З , площею 534,4 кв. м. за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 63, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 456532103.

В ОСОБА_3 державних виконавців від 12.11.2015 року та від 15.12.2016 року встановлено, що боржник не звільняє приміщення літ. З , площею 534,4 кв. м. за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 63, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 456532103, в той час, як фактично вихід здійснювався в приміщення з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 14322349, про що боржник ТОВ Виробниче підприємство-ВТС надавав відповідні правовстановлюючі документи.

23.06.2017 року головним державним виконавцем Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області було винесено постанову ВП № 45937531, відповідно до якої на керівника ТОВ Виробниче підприємство-ВТС накладено штраф на користь держави у розмірі 3400 грн. за невиконання рішення Господарського суду Київської області за наказом суду № 911/1667/14 виданим 11.12.2014 року у зв'язку з тим, що ТОВ Виробниче підприємство-ВТС не виселяється з приміщення, зазначеного в рішенні суду, що підтверджується ОСОБА_3 державного виконавця від 15.12.2016 року та 23.06.2017 року.

Також, як наголошує скаржник, незаконність спірної постанови полягає в порушенні ч.3 ст.66 Закону України Про виконавче провадження , яка передбачає, що примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Згідно із ч. 6 ст. 66 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець накладає на боржника штраф, якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, у порядку, визначеному Законом.

Однак, боржником у справі № 911/1667/14 за наказом Господарського суду Київської області є ТОВ Виробниче підприємство - ВТС , яке не чинило перешкод виконанню рішення про виселення. Крім того, штраф накладено не на боржника, а на його керівника, що не передбачено відповідною нормою ст. 66 Закону України Про виконавче провадження .

Також, скаржник зазначає, що боржник не перешкоджає виконанню судового рішення, оскільки фактично Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство - ВТС не займає приміщення за адресою Київська область, м.Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд.63 літ. З , з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 456532103, про яке зазначено у виконавчому документі. ТОВ Виробниче підприємство - ВТС займає інше приміщення в будівлі за адресою область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд.63 літ. 3 , реєстраційним номером 14322349, а не 456532103 про який іде мова у виконавчому документі.

Скаржник зазначає, що ТОВ Виробниче підприємство-ВТС є правонаступником ТОВ Маріта і займає виробниче приміщення за адресою м. Біла Церква, вул.Ярослава Мудрого 63, літера З , приміщення 1, загальною площею 534,4 кв.м., яке належить йому на праві власності, відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого Білоцерківським управлінням житлово-комунального господарства 31.05.2007 року (роздрукованого на бланку серія САВ № 023833).

Право власності на вищезазначене приміщення зареєстровано Білоцерківським міжміським бюро технічної інвентаризації 31.05.2007 року, реєстраційний номер 14322349, відповідно до вимог законодавства в редакції на час реєстрації, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданим 31.05.2007 року.

Нежитлове приміщення, яке належить ТОВ Виробниче підприємство-ВТС на праві власності, розташоване в нежитловій будівлі під літерою З , за адресою вул. Ярослава Мудрого, буд. 63, м.Біла Церква, Київської області, загальна площа якої 4316,4 кв. м, що підтверджується довідкою КП КОР Південне бюро технічної інвентаризації від 10.10.2013 року № 1387 і в такій будівлі крім боржника є інші власники приміщень та орендарі.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України в редакції 2007 року право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Згідно з п. 4 ст. 182 Цивільного кодексу України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно з п.1 ст. 25 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному окремо визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта. У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна або зміни опису (даних) об'єкта нерухомого майна його реєстраційний номер залишається без змін.

Скаржник вважає постанову Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ВП № 45937531 від 23.06.2017 року незаконною і просить в скарзі визнати її недійсною.

В ході розгляду скарги стягувачем - Київською обласною спілкою споживчих товариств надано пояснення, в яких зазначено про незаконність набуття Товариством з обмеженою відповідальністю Маріта (правонаступником якого є боржник) права власності на нежитлове приміщення загальною площею 534 кв.м, що розташоване в м. Білій Церкві по вул. Ярослава Мудрого, 63 у зв'язку з визнанням недійсним відповідного договору купівлі-продажу у справі № 266/20-05/10-06, та взнаннням належним власником такого приміщення Київську обласну спілку споживчих товариств. У зв'язку з чим, стягував також стверджує про незаконність укладеного ТОВ Маріта в 2007 році договору купівлі-продажу.

Однак, відповідні обставини мають бути підтверджені з урахуванням ст. 204 Цивільного кодексу України, чого стягувачем не дотримано, доказів визнання недійсним укладеного ТОВ Маріта в 2007 році договору купівлі-продажу, суду не надано. При цьому, обставини щодо незаконності та недійсності відповідного договору не підлягають дослідженню в межах розгляду скарги на дії ДВС.

Також стягував зазначає, що його право власності на приміщення, що розташоване за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 63, загальною площею 534,4 кв. м., літ. З підтверджено у справі № 19/465-08, реєстраційні дії щодо наведеного майна скасовано постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2013 року у справі № 810/5086/13-а та постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 року справа № 810/214/15.

Однак, як вбачається з викладених у скарзі обставин, спір полягає в розбіжностях в реєстраційному номері об'єкта нерухомості, що не було предметом розгляду у справах № 266/20-05/10-06 та № 19/465-08. В адміністративних справах № 810/5086/13-а та № 810/214/15 мова йде про інші реєстраційні номери, доказів та пояснень щодо скасування реєстрації об'єкта за номером 14322349 суду не недано.

В ході розгляду скарги представники Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області письмових заперечень чи пояснень по суті скарги не надали. Також, в порушення вимог суду Білоцерківським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області не надано суду матеріалів виконавчого провадження.

Таким чином, Білоцерківським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області викладені в скарзі обставини письмово не заперечені та не спростовані, правомірність спірної постанови письмово не обгрунтовано.

В ході розгляду скарги суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент винесення спірної постанови), виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.

Згідно з п. 10 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець має праао звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.

Як вбачається зі спірної постанови Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ВП № 45937531 від 23.06.2017 року встановлено, що ТзОВ Виробниче підприємство - ВТС рішення суду не виконано, а саме: з приміщення літ З , площею 534,4 кв.м. за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 63, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 456532103 не виселилось, що підтверджується ОСОБА_3 державного виконавця від 15.12.2017 рку та 23.06.2017 року та листом стягувача від 01.06.2017 року № 01-21.

У зв'язку з чим, за невиконання рішення суду накладено на керівника ТзОВ Виробниче підприємство - ВТС штраф у розмірі 3400 грн.

Накладаючи штраф постановою Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ВП № 45937531 від 23.06.2017 року, державний виконавець керувався ст. ст. 63, 75 Закону України Про виконавче провадження .

Стаття 63 Закону України Про виконавче провадження передбачає, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону України Про виконавче провадження визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, відповідні ст.ст. 63, 75 Закону України Про виконавче провадження стосуються виконання рішень, що зобов'язують боржника виконати певні дії або утриматися від їх вчинення.

Однак, як вбачається зі змісту виконавчого документа, в наказі Господарського суду Київської області від 11.12.2014 року № 911/1667/14 зазначено про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство - ВТС з приміщення літ 3 , площею 534,4 кв.м за адресою: Київська обл., м.Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 63, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 456532103. При цьому, відповідний виконавчий документ не передбачав для боржника жодних вказівок на зобов'язання вчинити дії (в тому числі по звільненню приміщення).

Питання про виселення боржника врегульовані відповідною ст. 66 Закону України Про виконавче провадження , яка передбачає, що державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення.

У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово.

Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем.

Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення.

Примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції.

Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем.

Частиною 6 ст. 66 Закону України Про виконавче провадження визначено, що якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, державний виконавець накладає на нього штраф у порядку, визначеному цим Законом.

Таким чином, з огляду на зміст виконавчого документа, під час здійснення виконавчого провадження виконавчі дії мали відбуватись в порядку, визначеному відповідною ст. 66 Закону України Про виконавче провадження , якою врегульовано питання виселення боржника, що чітко визначено у виконавчому документі. При цьому, також згідно з ч. 6 ст. 66 Закону України Про виконавче провадження передбачено накладення штрафу якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, а не за невиконання рішення.

Оскільки, виконавчий документ не передбачав для боржника жодних вказівок на зобов'язання вчинити дії (в тому числі по звільненню приміщення), у державного виконавця були відсутні підстави для застосування ст.ст. 63, 75 Закону України Про виконавче провадження .

Крім того, у рішенні суду та виданому на його виконання виконавчому документі, визначено ідентифікаційні ознаки приміщення щодо якого вирішувався спір, тому державний виконавець не мав повноважень самостійно визначати що приміщення за №14322349 та № 456532103 є одним і тим же приміщенням. Відповідні обставини свідчать про необхідність усунення розбіжностей, що виникли в ході виконання судового рішення, виходячи з обставин, які досліджувались судом в ході розгляду спору (змісту судового рішення), що відбувається в порядку роз'яснення судового рішення.

Однак, з огляду на норми Закону України Про виконавче провадження державний виконавець не наділений повноваженнями тлумачити зміст судового рішення та виконавчого документа. Натомість, державний виконавець, керуючись ст. 18 Закону України Про виконавче провадження мав звернутись до суду з клопотанням про роз'яснення виконання судового рішення з врахуванням обставин, які виникли після розгляду справи та фактично існують на момент виконання. При цьому, відповідний обов'язок вважається виконаним в разі подання належним чином оформленого клопотання та його розгляду судом.

Наведені стягувачем в поясненнях обставини щодо прав на спірне майно та реєстраційних дій щодо таких прав, не обґрунтовують правомірності дій виконавця і не підлягають дослідженню в межах розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби в порядку ст. 121 2 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи порушення виконавчою службою встановеного Законом України Про виконавче провадження порядку виконання судового рішення про виселення та невжиття заходів щодо усунення розбіжностей, які виникли вході виконавчого провадження, накладення спірною постановою штрафу на керівника боржника є передчасним та не обґрунтованим. У зв'язку з чим, постанова Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ВП № 45937531 від 23.06.2017 року підлягає визнанню недійсною.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Задовольнити скаргу б/н від 04.08.2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство - ВТС на дії Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області.

2. Визнати недійсною постанову Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ВП № 45937531 від 23.06.2017 року.

3. Копію ухвали Господарського суду Київської області надіслати сторонам по справі та Білоцерківському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області.

Суддя Т.П. Карпечкін