Постанова

від 12.12.2017 по справі 911/1667/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2017 р. Справа№ 911/1667/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пашкіної С.А.

при секретарі Рибчич А. В.

За участю представників:

від позивача: Озарків І.Д. - представник за довіреністю № 01-38 від 08.12.2017

від відповідача: Катюк Р.М. - представник за довіреністю від 08.12.2017

Дудник А.В. - представник за довіреністю № 23 від 23.08.2017

від Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області: не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Київської обласної спілки споживчих товариств

на ухвалу Господарського суду Київської області від 18.09.2017 про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство-ВТС на дії Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області

у справі № 911/1667/14 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Київської обласної спілки споживчих товариств

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство-ВТС

про усунення перешкод у користуванні майном

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2017 року ТОВ Виробниче підприємство-ВТС (відповідач) звернулось до Господарського суду Київської області зі скаргою на рішення головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області (а.с. 133-137 т. 2), в якій просило визнати недійсною постанову Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ВП № 45937531 від 23.06.2017, відповідно до якої на керівника скаржника накладено штраф на користь держави в розмірі 3 400,00 грн. за невиконання рішення Господарського суду Київської області за наказом суду № 911/1667/17, виданого 11.12.2014, про виселення ТОВ Виробниче підприємство-ВТС з приміщення літ З , площею 534,4 кв.м. за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 63, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 456532103.

У обґрунтування скарги відповідач послався на те, що він не займає приміщення, вказане в наказі суду, а саме приміщення літ. З , площею 534,4 кв.м. за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 63, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 456532103, а займає інше приміщення за адресою м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 63, літера З , приміщення 1, з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна, що належить на праві власності відповідачу, - 14322349.

Скаржник зауважив на тому, що державні виконавці виходили на виконання виконавчих дій щодо приміщення 1 з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 14322349, що належить на праві власності відповідачу, а не щодо приміщення з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 456532103, про який йдеться в наказі суду № 911/1667/17 від 11.12.2014, а відтак, постанова державного виконавця, якою на керівника відповідача накладено штраф за невиконання вказаного наказу суду, є незаконною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.09.2017 у справі № 911/1667/14 скаргу задоволено, визнано недійсною постанову Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ВП № 45937531 від 23.06.2017.

Задовольняючи вимоги скарги, суд першої інстанції виходив з того, що:

- з огляду на зміст виконавчого документа, під час здійснення виконавчого провадження виконавчі дії мали відбуватись в порядку, визначеному ст. 66 Закону України Про виконавче провадження , якою врегульовано питання виселення боржника, що чітко визначено у виконавчому документі. При цьому частиною 6 ст. 66 Закону України Про виконавче провадження накладення штрафу передбачено в випадку, якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, а не за невиконання рішення;

- оскільки, виконавчий документ не передбачав для боржника жодних вказівок на зобовязання вчинити дії (в тому числі по звільненню приміщення), у державного виконавця були відсутні підстави для застосування ст.ст. 63, 75 Закону України Про виконавче провадження ;

- у рішенні суду та виданому на його виконання виконавчому документі визначено ідентифікаційні ознаки приміщення, щодо якого вирішувався спір, тому державний виконавець не мав повноважень самостійно визначити, що приміщення за №14322349 та № 456532103 є одним й тим самим приміщенням. Відповідні обставини свідчать про необхідність усунення розбіжностей, що виникли в ході виконання судового рішення, виходячи з обставин, які досліджувались судом у ході розгляду спору (змісту судового рішення), що відбувається в порядку роз'яснення судового рішення;

- з огляду на норми Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець не наділений повноваженнями тлумачити зміст судового рішення та виконавчого документа. Натомість, державний виконавець, керуючись ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , мав звернутись до суду з клопотанням про роз'яснення виконання судового рішення з урахуванням обставин, які виникли після розгляду справи та фактично існують на момент виконання. При цьому відповідний обов'язок вважається виконаним у разі подання належним чином оформленого клопотання та його розгляду судом;

- спір полягає в розбіжностях в реєстраційному номері об'єкта нерухомості, що не було предметом розгляду у справах № 266/20-05/10-06 та № 19/465-08. В адміністративних справах № 810/5086/13-а та № 810/214/15 мова йде про інші реєстраційні номери, доказів та пояснень щодо скасування реєстрації об'єкта за номером 14322349 суду не надано;

- наведені стягувачем у поясненнях обставини щодо прав на спірне майно та реєстраційних дій щодо таких прав не обґрунтовують правомірності дій виконавця і не підлягають дослідженню в межах розгляду скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України;

- враховуючи порушення виконавчою службою встановленого Законом України Про виконавче провадження порядку виконання судового рішення про виселення та невжиття заходів щодо усунення розбіжностей, які виникли в ході виконавчого провадження, накладення спірною постановою штрафу на керівника боржника є передчасним та не обґрунтованим.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, Київська обласна спілка споживчих товариств звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 18.09.2017 у справі № 911/1667/14 та постановити рішення, яким відмовити у задоволенні скарги.

Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вказаної позиції апелянт послався на те, що твердження суду першої інстанції про те, що спір полягає в розбіжностях в реєстраційному номері об'єкта нерухомості, що не було предметом розгляду у справах № 266/20-05/10-06 та № 19/465-08. В адміністративних справах № 810/5086/13-а та № 810/214/15 мова йде про інші реєстраційні номери, доказів та пояснень щодо скасування реєстрації об'єкта за номером 14322349 суду не надано не відповідає дійсності та свідчить про те, що суд вийшов за межі виконавчого провадження та фактично переглянув спірні правовідносини, адже під час розгляду судами справи № 810/214/15 було вирішено питання про право власності та реєстраційний номер вказаного нерухомого майна.

Ухвалою від 30.11.2017 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Київської обласної спілки споживчих товариств прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області представників в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою, та що згідно з ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області за наявними матеріалами апеляційного провадження.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, представники відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а оспорювану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали оскарження ухвали, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.06.2014, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2015, у справі № 911/1667/17 позов задоволено повністю, а саме, виселено відповідача з приміщення літ З , площею 534,4 кв.м. за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 63, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 456532103.

На виконання вказаного рішення Господарським судом Київської області видано наказ № 911/1667/14 від 11.12.2014 (а.с. 55 т. 2) (далі Наказ).

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що Наказ було пред'явлено позивачем до виконання до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області (далі Відділ ДВС) (ВП № 45937531), проте на даний час наказ не виконано в зв'язку з тим, що боржник (відповідач), перебуваючи у нежитловому приміщенні літ З , площею 534,4 кв.м. за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 63 (тобто у приміщенні, яке співпадає за площею та адресою зі спірними приміщенням - примітка суду), відмовляється його звільнити, посилаючись на те, що в Наказі йдеться про приміщення з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 456532103, в той час як реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна, в якому перебуває відповідач та яке йому належить на праві власності, - 14322349.

Державний виконавець, враховуючи, що він не може самостійно визначити, чи є вказане приміщення одним й тим самим приміщенням, звертався до Господарського суду Київської області з поданням № 33010В22/03-31 від 24.12.2015 про роз'яснення порядку виконання рішення суду (а.с. 108-109 т. 2), проте ухвалою Господарського суду Київської області від 13.01.2016 у прийнятті вказаного подання до розгляду було відмовлено.

З огляду на невиконання відповідачем Наказу, 23.06.2017 головним державним виконавцем Відділу ДВС винесено постанову про накладення штрафу ВП № 45937531 (а.с. 142 т. 2), якою, з посиланням на ст.ст. 63, 75 Закону України Про виконавче провадження (далі Закон), на керівника відповідача накладено штраф на користь держави у розмірі 3 400 грн. за невиконання рішення суду у цій справі.

У серпні 2017 року ТОВ Виробниче підприємство-ВТС звернулось до Господарського суду Київської області зі скаргою на рішення головного державного виконавця Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області (а.с. 133-137 т. 2), в якій просило визнати недійсною постанову Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ВП № 45937531 від 23.06.2017.

Порядок виконання рішення про виселення боржника встановлений ст. 66 Закону згідно з якою:

- державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення. У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово (ч. 1);

- державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення (ч. 2);

- примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі (ч. 3);

- примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції (ч. 4);

- якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем (ч. 5);

- якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, державний виконавець накладає на нього штраф у порядку, визначеному цим Законом (ч. 6).

Частина 1 ст. 18 Закону встановлює, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 16 ст. 3 ст. 18 Закону встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Отже, за положеннями Закону, у випадку якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, державний виконавець має право накласти штраф саме на боржника, тобто у спірному випадку не на керівника відповідача як фізичну особу, а на відповідача - юридичну особу, проте у спірному випадку штраф накладено не на боржника, а на його керівника, що не передбачено відповідною нормою ч. 6 ст. 66 Закону.

Колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції, визнавши накладення спірною постановою штрафу на керівника боржника передчасним та не обґрунтованим виходячи з порушення виконавчою службою встановленого Законом порядку виконання судового рішення про виселення та невжиття заходів щодо усунення розбіжностей, які виникли в ході виконавчого провадження, не врахував, що в спірному випадку накладення штрафу на керівника боржника Законом не передбачено.

З огляду на зміст рішення і відповідного наказу суду у справі № 911/1667/14, колегія суддів вважає помилковими послання Відділу ДВС у спірній постанові на приписи ст. 63 Закону, яка визначає порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, оскільки ст. 66 Закону, яка регулює порядок виконання рішення про виселення боржника, є спеціальною відносно ст. 63 Закону, тому норми саме цієї статті мають бути застосована у спірному виконавчому провадженні як такі, що мають перевагу.

Крім того, враховуючи, що у спеціальній в цьому спірному випадку нормі статті 66 Закону врегульовані правові наслідки на випадок, якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення (ч. 6), посилання в оспореній постанові державного виконавця на ст. 75 Закону, якою внормовано відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі, визнається колегією суддів також помилковим.

Згідно зі ст. 121-2 ГПК України:

- скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена (ч. 1);

- скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 2);

- за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку (ч. 3).

У пункті 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів визнає скаргу ТОВ Виробниче підприємство-ВТС на дії Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області правомірною, адже для визнання постанови Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ВП № 45937531 від 23.06.2017 недійсною є правові підстави.

Ухвала Господарського суду Київської області від 18.09.2017 у справі № 911/1667/14, якою задоволено вказану скаргу, незважаючи на підстави її ухвалення, є вірною по суті і залишається без змін.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Київську обласну спілку споживчих товариств.

Щодо посилань скаржника як на підставу визнання недійсною постанови Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області ВП № 45937531 від 23.06.2017 на те, що він не займає приміщення, вказане в наказі суду, а саме приміщення літ. З , площею 534,4 кв.м. за адресою Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 63, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 456532103, а займає інше приміщення за адресою м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 63, літера З , приміщення 1, з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна, що належить на праві власності відповідачу, - 14322349, і що державні виконавці виходили на виконання виконавчих дій щодо приміщення 1 з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 14322349, що належить на праві власності відповідачу, а не щодо приміщення з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 456532103, про який йдеться в наказі суду № 911/1667/17 від 11.12.2014, а відтак, постанова державного виконавця, якою на керівника відповідача накладено штраф за невиконання вказаного наказу суду, є незаконною та підлягає скасуванню, слід зазначити таке.

Як встановлено судом, боржник (відповідач), перебуваючи у нежитловому приміщенні літ З , площею 534,4 кв.м. за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 63 (тобто у приміщенні, яке співпадає за площею та адресою зі спірними приміщенням, - примітка суду), відмовляється його звільнити посилаючись на те, що у Наказі йдеться про приміщення з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 456532103, в той час як реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна, в якому перебуває відповідач та яке йому належить на праві власності, - 14322349.

Як слідує з наявних у матеріалах справи документальних доказів, вказані розбіжності у реєстраційному номері спірного нерухомого майна були предметом розгляду у справі № 810/5086/13-а за позовом Київської обласної спілки споживчих товариств до Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, державного реєстратора Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Матушевич О.В., треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство-ВТС , Приватне виробниче підприємство Сіріус про визнання протиправними та скасування рішень та визнання протиправними дій, під час розгляду якої постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.10.2013 (копія - а.с. 81-84 т. 1), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014 (копія - а.с. 85-87 т. 1) та ухвалою Вищого адміністративного суду від 19.08.2014 (копія - а.с. 166-168 т. 1), встановлено, що:

…Відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 р. у справі № 19/465-08 за позивачем - Київською обласною спілкою споживчих товариств було визнано право власності на нежиле приміщення площею 534,4 кв.м., розташоване в буд. 63 літ. З по вул. Ярослава Мудрого в м. Білій Церкві Київської області.

03.01.2013 р., до Державного реєстру прав на нерухоме майно були внесені дані про реєстрацію права власності цього приміщення. Об'єкту нерухомого майна, зареєстрованого за облспоживспілкою, присвоєно реєстраційний номер 456532103.

В той же час, 19.08.2013 р., рішенням державного реєстратора Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайнного управління юстиції Київської області до Державного реєстру була внесена інформація про реєстрацію права власності на нежиле приміщення №1 літ. З площею 534,4 кв.м. буд. 63 по вул.Ярослава Мудрого в м.Білій Церкві Київської області. Реєстрація проведена згідно витягу №8143831, наданому ПВП Сіріус на підставі договору купівлі-продажу від 12.07.2007 р., укладеного між ТОВ Маріта та ПВП Сіріус . Об'єкту нерухомого майна присвоєно реєстраційний номер 135990032103.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 12.07.2007 р.ТОВ Маріта продало, а ПВП Сіріус придбало нежиле приміщення №1 літ. З пл.534,4 кв.м. у будинку 63, по вул. Ярослава Мудрого,63 в м. Білій Церкві Київської області. Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.05.2007 р., виданого Білоцерківським управлянням житлово-комунального господарства, за ТОВ Маріта було зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна площею 534,4 кв.м. приміщення 1 літера З по вул.Ярослава Мудрого, буд.63 в м.Білій Церкві Київської області. За даними Білоцерківського міжміського бюро технічної інвентаризації Київської області від 16.07.2007 р. вказаному об'єкту нерухомого майно було присвоєно реєстраційний номер 14322349, який в подальшому, при перереєстрації державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області був змінений на № 135990032103

… Як було встановлено у судовому засіданні, і це визнається відповідачкою Матушевич О.В., ПВП Сіріус звернулось до Реєстраційної служби з заявою про внесення в державний реєстр речових прав реєстрації, яка вже була проведена в Білоцерківському БТІ Київської області 16.07.2007 р. в державному реєстрі прав власності, згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5 12.07.2007 р. за реєстром №4627. Таким чином, реєстрація права власності ПВП Сіріус була проведена у повній відповідності і законодавством, чинним на той час і перерестрації не потребувало. На момент здійснення перереєстрації перехід права власності не зареєстрований.

В той час, як позивач набув право власності на підставі рішення суду лише в листопаді 2012 р., тому реєстрація його права власності на нерухоме майно підлягала згідно із Законом №4152-VI.

Процедура державної реєстрації прав визначена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703.

Державний реєстратор зобов'язаний у разі звернення до нього суб'єкта права відкрити розділ та зареєструвати право власності на об'єкт нерухомого майна, право на який заявлено вперше (п. 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 22.06. 2011 № 703, далі - Порядок № 703), у разі відсутності підстав для відмови згідно зі ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

21.08.2013 р., ТОВ Виробниче підприємство-ВТС та ПВП Сіріус розірвали укладений рініше, 12.07.2007 р. з ТОВ Маріта договір на придбання нежилого приміщення 1 літ. З пл.534,4 кв.м. у будинку 63 по вул. Ярослава Мудрого в м.Біла Церква Київської області, у зв'зку з чим 04.09.2013 р. ТОВ Виробниче підприємство-ВТС звернулось до реєстраційної служби про реєстрацію прав власності на вищевказане нерухоме майно.

Як видно із інформації державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності реєстраційний номер об'єкту нерухомого майно під час перереєстрації був змінений із №14322349 на №135990032103, хоча об'єкт нерухомого майна залишився тим самим- нежиле приміщення №1 площею 534,4 кв.м літ. З пл.534,4 кв.м. у будинку 63 по вул. Ярослава Мудрого в м.Білій Церкві Київської області. .

Отже, вказаними судовими рішеннями в адміністративній справі № 810/5086/13-а та в господарській справі № 19/465-08 у їх сукупності фактично встановлено, що нежитлове приміщенні літ З , площею 534,4 кв.м. за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 63 з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 456532103 є тим самим приміщенням, що й нежитлове приміщення літ З , площею 534,4 кв.м. за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 63 з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 14322349, тобто питання розбіжностей в реєстраційному номері спірного об'єкта нерухомості у судовому порядку знято.

При цьому, обставини щодо відсутності доказів скасування реєстрації об'єкта за номером 14322349, на що послався суд першої інстанції в оспорюваній ухвалі, вказаного факту не спростовують і визнаються колегією суддів такими, що не мають значення для вирішення спору щодо спірної постанови державного виконавця по суті.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

З огляду на вищевикладене, посилання відповідача на те, що державні виконавці виходили на виконання виконавчих дій щодо приміщення 1 з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 14322349, що належить на праві власності відповідачу, а не щодо приміщення з реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 456532103, про яке йдеться в наказі суду № 911/1667/17 від 11.12.2014 і яке відповідач не займає, а також на те, що вказані приміщення є різними, а тому відповідач правомірно перебуває у приміщенні літ З , площею 534,4 кв.м. за адресою: Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 63, в зв'язку з чим постанова державного виконавця про накладення штрафу на керівника відповідача є незаконною, колегією суддів визнаються безпідставними як такі, що суперечать дійсним обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 99, ст. ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської обласної спілки споживчих товариств на ухвалу Господарського суду Київської області від 18.09.2017 у справі № 911/1667/14 про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство - ВТС на дії Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 18.09.2017 у справі № 911/1667/14 про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство - ВТС на дії Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1667/14.

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді Л.Г. Сітайло

С.А. Пашкіна