Постанова

від 23.10.2017 по справі 823/285/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2017 року справа № 823/285/17

16 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого - судді Рідзеля О.А. розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства сільськогосподарського приватно-орендного підприємства «Відродження» до державного реєстратора Городищенського районного управління юстиції Черкаської області ОСОБА_1, Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, фермерське господарство «Царина» , про скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось дочірнє підприємство сільськогосподарського приватно-орендного підприємства «Відродження» (далі - позивач) з адміністративним позовом до державного реєстратора Городищенського районного управління юстиції Черкаської області ОСОБА_1 (далі - відповідач 1), Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області (далі - відповідач 2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, фермерське господарство «Царина» , в якому просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер запису про інше речове право: 11513274 від 11.03.2014, щодо реєстрації договору оренди землі, серія та номер: б/н, від 10.02.2013, укладеного між фермерським господарством «Царина» та ОСОБА_2.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване рішення унеможливлює реалізацію позивачем права на користування земельною ділянкою, оскільки державний реєстратор прав на нерухоме майно допустив подвійну реєстрацію права оренди землі.

Відповідачі та треті особи письмових пояснень (заперечень) на позов не надали.

Розгляд справи розпочато у відкритому судовому засіданні, однак у зв'язку з прибуттям не всіх осіб, які беруть участь у справі, продовжено та вирішено в порядку письмового провадження на підставі ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). З огляду на ч.1 ст.41 КАС України не здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд дійшов висновку задовольнити позов з таких підстав.

З виписки ЄДРПОУ суд встановив, що позивач зареєстрований юридичною особою з 23.10.2002 (код ЄДРПОУ 32147565).

Даними договору від 28.02.2008 б/н в матеріалах судової справи, укладеному позивачем, як орендарем, та ОСОБА_3, як орендодавцем, щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7120383500:02:001:0071 підтверджується право такого користування згідно з п.8 протягом 10 років та державна реєстрація цього договору у відділі Держкомзему (у Державному реєстрі земель запис від 08.05.2008 №040878000166).

Докази розірвання вказаного договору, у т.ч. скасування його державної реєстрації відсутні.

Актом (а.с.12) здійснено приймання-передачу вказаної земельної ділянки. У подальшому, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18.07.2013 вказана земельна ділянка передана у спадок ОСОБА_2.

Відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.9) підтверджується внесення запису від 11.03.2014 №4927891 про інше речове право. Підставою його виникнення зазначено договір оренди б/н від 10.02.2013 між ФГ «Царина» та ОСОБА_2 Підстава внесення запису - рішення від 11.03.2014 (індексний номер 11513274) державного реєстратора ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Зміст іншого речового права полягає в передачі в праві оренди вищевказаної земельної ділянки терміном на 5 років з правом пролонгації. При цьому право власності зареєстроване у вказаному реєстрі 18.07.2013.

Оскільки докази розірвання або визнання недійсним договору з позивачем, як і скасування його державної реєстрації суду відсутні, державний реєстратор прийняв спірне рішення в період вже зареєстрованого речового права позивача.

З огляду на зазначене для вирішення спору суд врахував ч.1 ст.6 Закону України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» (далі - ЗУ №161-XIV), якою встановлено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

На підставі ч.5 ст.6 цього Закону право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації згідно з ч.4 ст.334 Цивільного кодексу України, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Статтями 125-126 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав, яке оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 №1952-ІV (далі - Закон №1952).

З аналізу наведених норм вбачається, що право особи на оренду земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації відповідного права на підставі договору оренди землі.

П.1 ч.1 ст.2 Закону №1952 передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право оренди земельної ділянки згідно з п.2 ч.1 ст.4 Закону №1952 підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Оскільки на підставі ст.17 ЗУ №161-XIV об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом, суд погоджується з доводами позивача про порушення оскаржуваним рішенням відповідача його прав.

Державна реєстрація прав відповідно до ч.1 ст.18 Закону №1952 проводиться в такому порядку: формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Відповідач, що є суб'єктом владних повноважень, не надав жодного доказу в обґрунтування правомірності прийнятого оскаржуваного рішення всупереч вимог суду та не довів, що виконав вищевказані норми Закону №1952.

Згідно з ч.4 ст.18 Закону №1952 державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Пунктом 1 ч.1 ст.27 Закону №1952 встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації.

На підставі п.3 ч.3 ст.10 цього Закону під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.24 Закону №1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Верховний суд України в постанові від 29.09.2015 у справі №21-760а15 акцентував увагу судів, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Відповідач не довів, що реєструючи право оренди на ту ж земельну ділянку за іншими юридичними особами, переконався про наявність та дійсність вже зареєстрованого речового права позивача.

Оскільки спірне рішення прийняте в період дії договору позивача з ОСОБА_3 від 28.02.2008 про оренду вищевказаної земельної ділянки терміном на 10 років, врахувавши вищевикладене суд дійшов висновку, що воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Платіжним дорученням від 14.02.2017 №2946 підтверджується понесення позивачем витрат на сплату судового збору у сумі 1600,00грн. за звернення до суду з позовною заявою.

Суд врахував, що станом на час судового вирішення спору діяльність державного органу, в якому працював відповідач 1, що прийняв спірне неправомірне рішення, а його функціональним правонаступником є відповідач 2. Тому суд дійшов висновку стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 на користь позивача вказані витрати.

Керуючись ст.ст.2-11, 160-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов сільськогосподарського приватно-орендного підприємства «Відродження» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Городищенського районного управління юстиції Черкаської області ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер запису про інше речове право: 11513274 від 11.03.2014, щодо реєстрації договору оренди землі, серія та номер: б/н, від 10.02.2013, укладеного між фермерським господарством «Царина» та ОСОБА_2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області на користь сільськогосподарського приватно-орендного підприємства «Відродження» судовий збір за подання позову в сумі 1600,00грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту її отримання. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Копії постанови направити особам, які брали участь у справі.

Суддя О.А. Рідзель

Постанова складена у повному обсязі 27.10.2017