Постанова

від 26.10.2017 по справі 911/3982/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2017 року Справа № 911/3982/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П., суддівПоляк О.І., Сибіги О.М.,

розглянувши касаційну скаргуПриватного підприємства "Термо Плюс" на постанову від 10.07.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі№911/3982/16 господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Екопроект" доПриватного підприємства "Термо Плюс" простягнення 214957,58 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача - Яресько Т.В. (дов. від 01.06.17)

Кузнєцова Є.А. (дог. від 02.10.17)

Від відповідача - не з'явились

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-Екопроект" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "Термо Плюс" про стягнення 214 957,58 грн., з яких: 190 283,54 грн. основного боргу за договором підряду від 29.04.2014 №29/04, 5 349,00 грн. 3% річних та 19 325,05 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Київської області від 06.02.2017 (суддя Конюх О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ПП "Термо Плюс" на користь ТОВ "Альянс-Екопроект" 190 283,54грн основного боргу; 3743,28грн процентів річних; 18 480,41 грн інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 у складі: Сітайло Л.Г., Баранця О.М., Пашкіної С.А. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ПП "Термо Плюс" у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, провадження у справі припинити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 837, 843 Цивільного кодексу України. Крім того, у заяві до касаційної скарги міститься прохання здійснити розгляд справи без повноважного представника відповідача.

ТОВ "Альянс-Екопроект" у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.04.2014 між ТОВ "Альянс-Екопроект" (замовник) та ПП "Термо Плюс" (підрядник) укладено договір підряду №29/04.

Відповідно до умов Договору підрядник зобов'язується на власний ризик, своїми силами та засобами виконати роботи з виносу мереж водопроводу з-під забудови на будівельному майданчику на перетині вул. Семашка та просп. Перемоги над конструкцією стаціонарного комплексу станції метрополітену "Житомирська" та прилеглої території у Святошинському районі міста Києва.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Договору ціна договору є динамічною та становить 1495855,20 грн. з ПДВ, може бути переглянута шляхом укладення додаткових угод.

Розділом 3 Договору погоджено, що підрядник зобов'язується виконати роботи, передбачені договором, та передати їх замовнику в термін, що не перевищує 90 робочих днів з дати підписання сторонами договору. Роботи вважаються виконаними з моменту підписання Акту форми КБ-2в, довідки КБ-3, виконавчої документації на весь об'єм виконаних робіт та передачі мережі на баланс Київводоканалу.

Відповідно до розділу 4 Договору замовник на протязі 10 банківських днів з дати підписання цього договору перераховує суму передоплати підряднику в розмірі 1200000,00 грн. Остаточний розрахунок не пізніше 15 банківських днів після приймання комісією всіх робіт, шляхом підписання останнього акту приймання виконаних робіт.

Згідно з п. 8.4. Договору, в разі порушення підрядником строків виконання робіт, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних робіт

Пунктом 8.5 Договору встановлено, що в разі порушення підрядником строків виконання робіт більш як на 20 календарних днів підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 5% від ціни договору. В цьому випадку, замовник має право достроково розірвати договір, повідомивши про це підрядника письмово не менш як за 10 календарних днів до дати розірвання. У випадку дострокового розірвання договору з підстав, вказаних в цьому пункті, підрядник зобов'язаний повернути замовнику, протягом 5 календарних днів з дати розірвання, різницю між сумою передоплати, перерахованої замовником, та вартістю фактично виконаних підрядником та прийнятих за Актами приймання КБ-2в. У випадку прострочення повернення вказаної суми, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає поверненню, за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.6. Договору замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього договору без будь-яких зобов'язань перед підрядником, якщо підрядник не розпочинає роботи протягом двох тижнів з дати, коли він має їх розпочати, або якщо роботи виконуються з грубими порушеннями вимог будівельних норм, або якщо роботи виконуються настільки повільно, що існують обґрунтовані підстави вважати, що роботи не будуть виконані в строк. В цьому випадку замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши про це підрядника письмово не менш як за 10 днів та вимагати від підрядника відшкодування збитків. При цьому, сума передоплати підлягає поверненню протягом 5 календарних днів з дати розірвання договору. У випадку прострочення повернення суми, підрядник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання.

Договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами та скріплення печатками та діє до повного виконання зобов'язань (пункти 11.1, 11.2 Договору).

Договір може бути розірваний за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою, крім випадків, визначених пунктами 5.4.3, 8.5, 8.6 цього договору (пункт 11.5 Договору).

Додатковою угодою №1 від 23.05.2014 внесено зміни до пункту 4.1 договору щодо перерахування передоплати замовником траншами на підставі заявок підрядника.

Додатковою угодою №2 від 01.12.2014 сторони дійшли згоди щодо придбання замовником та передачу підряднику частини матеріалів на загальну суму 370 918,80 грн. (пункт 1). Також сторони дійшли згоди про виконання підрядником додаткових робіт на загальну суму 102 427,20 грн. (пункт 2). У зв'язку з цим сторони дійшли згоди про зміну ціни договору, та виклали пункт 2.1 Договору в новій редакції, відповідно до якої ціна договору становить 1377926,40 грн. з ПДВ, а також виклали в новій редакції Додатки №№1-4 до договору та доповнили договір Додатками №5 та №6 - локальними кошторисами на додаткові роботи і матеріали кутів поворотів.

У пункті 12 додаткової угоди №2 вирішено продовжити строк виконання робіт за договором до 30.01.2015, а також визначено, що до 15.02.2015 підрядник зобов'язується підготувати, оформити та передати замовнику повний пакет документів для здачі в експлуатацію результату виконаних робіт, а саме оригінал Акту введення в експлуатацію побудованого водопроводу (в 4-х примірниках), підписаний ПАТ "Київводоканал", оформлений, завізований та погоджений відповідно до вимог законодавства.

На виконання умов Договору відповідач виконав роботи на загальну суму 1159926,45 грн. Позивач в свою чергу сплатив замовнику кошти в оплату робіт за договором всього в сумі 1350209,99грн, а саме: платіжними дорученнями від 27.05.2014 за №1371 - 100 000,00грн.; від 11.06.2014 за №1381 - 320 000,00грн.; від 02.07.2014 за №1414 - 270 000,00 грн.; від 22.09.2014 за №1439 - 150 000,00 грн.; від 10.11.2014 за №8 - 200 000,00 грн.; від 25.12.2014 за №1559 - 160 000,00 грн.; від 30.12.2014 за №9 - 40 000,00 грн.; від 17.08.2015 за №1783 - 15 068,22 грн.; від 09.12.2015 - 95 141,77 грн.

Посилаючись на те, що відповідачем виконано робіт на суму меншу, ніж позивачем сплачено коштів, останній звернувся з позовом про стягнення 214 957,58 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до норм статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що виконання робіт за договором підтверджується підписаними представниками обох сторін та скріплених печатками підприємств актами виконаних підрядних робіт КБ-2в та відповідними довідками про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3. При цьому, прийнята замовником частина робіт виконана зі значним простроченням, а частина робіт не виконана та не передана замовнику. Доказів передання замовнику повного пакету документів для здачі об'єкта в експлуатацію, зокрема підписаного ПАТ "Київводоканал" акту введення в експлуатацію водопроводу, не подано.

В зв'язку із зазначеним позивач направив відповідачу лист від 19.02.2016 №1902/01, яким повідомив останнього про дострокове розірвання договору через 10 днів з дати отримання даного листа, а також просив, в порядку пункту 8.5 Договору, повернути суму 190283,54грн (різниця між вартістю прийнятих за договором робіт 1159926,45грн та сумою передоплати 1350209,99грн).

Згідно з частиною 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом 8.5 Договору встановлено, що в разі порушення підрядником строків виконання робіт більш як на 20 календарних днів підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі 5% від ціни договору. В цьому випадку замовник має право достроково розірвати договір, повідомивши про це підрядника письмово не менш як за 10 календарних днів до дати розірвання. У випадку дострокового розірвання договору з підстав, вказаних в цьому пункті, підрядник зобов'язаний повернути замовнику, протягом 5 календарних днів з дати розірвання, різницю між сумою передоплати, перерахованої замовником, та вартістю фактично виконаних підрядником та прийнятих за Актами приймання КБ-2в. У випадку прострочення повернення вказаної суми, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає поверненню, за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що повідомлення про розірвання Договору відповідач отримав 11.03.2016 (витяг з офіційного сайту "Укрпошти" щодо відстеження пересилання поштових відправлень), суди правильно визначили, що Договір є розірваним з 22.02.2016.

Відповідно до положень ст. 193 Господарського кодексу України, яка кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Пунктом 8.5 Договору передбачено, що у випадку дострокового розірвання договору з підстав, вказаних в цьому пункті, підрядник зобов'язаний повернути замовнику, протягом 5 календарних днів з дати розірвання, різницю між сумою передоплати, перерахованої замовником, та вартістю фактично виконаних підрядником та прийнятих за Актами приймання КБ-2в.

Як встановлено судами, умовами договору визначено виконання робіт на загальну суму 1377926,40грн, фактично виконано робіт на суму 1159926,45грн, а сплачено позивачем за договором 1350209,99грн, тобто відповідач не виконав весь обсяг робіт, визначений договором який припинив свою дію 22.02.2016, а також на суму яку оплачено замовником.

В даному випадку, з настанням факту розірвання договору у підрядника настало грошове зобов'язання повернути протягом п'яти календарних днів різницю між виплаченим авансом та вартістю фактично прийнятих робіт. Відповідно цей обов'язок є грошовим зобов'язанням, прямо передбаченим умовами пункту 8.5 Договору підряду, який в порядку ст.ст. 11, 509 ЦК України є джерелом зобов'язальних відносин сторін.

З огляду на викладене, суди дійшли обгрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення 190283,54грн.

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наявність простроченого зобов'язання, суди правомірно дійшли висновку про наявність підстав стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Посилання касатора на помилковість застосування ст.ст.837, 843 Цивільного кодексу України не приймається до уваги, оскільки ці статті знаходяться у главі 62 "Підряд", параграф 1 "Загальні положення про підряд" і застосовуються до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів (п.4 ст.837).

Посилання касатора на Акт №15-229 від 16.09.2015 технічного приймання водопроводу не приймається до уваги, оскільки цей документ не є Актом введення в експлуатацію.

Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують зазначених вище висновків та пов'язані з вирішенням питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції про часткове задоволення позову, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Термо Плюс" залишити без задоволення.

Постанову від 10.07.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі №911/3982/16 господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді О. Поляк

О. Сибіга