Рішення

від 10.11.2017 по справі 927/858/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

08 листопада 2017 року Справа №927/858/17

За ПОЗОВОМ: Деснянського басейнового управління водних ресурсів

пр-т Перемоги, 39-А, м. Чернігів, 14017

ТРЕТІ ОСОБИ, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача:

1. Чернігівська обласна державна адміністрація

вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000

2. Державне агентство водних ресурсів України

вул. Велика Васильківська, 8, м. Київ, 01601

До ВІДПОВІДАЧА-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області

пр-т Миру, 43, м. Чернігів, 14000

ВІДПОВІДАЧА-2: Чернігівської міської громадської організації інвалідів "Центр соціального добробуту "Доброчин-Інваль"

вул. Жабинського, 13/42, м. Чернігів, 14017

Про визнання недійсним договору

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: Уваров І.В. - представник, довіреність №02/163-12 від 20.09.2017.

Грудницька Н.М. - представник, довіреність №02/176-02 від 22.09.2017.

Снітко Н.Г. - представник, довіреність №02/163-11 від 20.09.2017.

Від Третьої особи-1: не з'явився.

Від Третьої особи-2: не з'явився.

Від Відповідача-1: Руденко Н.В. - головний спеціаліст, довіреність №30 від 29.08.2017.

Від Відповідача-2: Нестеренко С.О. - представник, довіреність №08 від 25.09.2017.

СУТЬ СПОРУ:

Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів подано позов до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області та Чернігівської міської громадської організації інвалідів "Центр соціального добробуту "Доброчин-Інваль" про визнання недійсним договору оренди №70-16 від 06.05.2016 з моменту його укладення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір укладений між особами, які не мають права на укладання такого договору.

Ухвалою суду від 15.09.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №927/858/17, розгляд справи призначено на 26.09.2017.

Одночасно вказаною ухвалою до участі у справи в якості Третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача залучено Чернігівську обласну державну адміністрацію.

У судове засідання 26.09.2017 з'явилися повноважні представники сторін та Третьої особи-1.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення (канцелярію) представником Відповідача-1 подано відзив на позовну заяву з додатком.

Представник Відповідача-2 заявив клопотання про долучення до матеріалів справи відзиву на позов, копій витягу зі Статуту, наказу про призначення керівника Відповідача-2 та протоколу №6 загальних зборів членів громадської організації інвалідів "Доброчин-Інваль".

Представники Позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представники Відповідачів виклали заперечення проти позову.

Представник Третьої особи-1 виклала пояснення.

Ухвалою суду від 26.09.2017 розгляд справи відкладено та призначено на 11.10.2017.

У судове засідання 11.10.2017 з'явилися повноважні представники сторін та Третьої особи-1.

Представник Відповідача-1 подала клопотання про залучення в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державного агентства водних ресурсів України.

Ухвалою суду від 11.10.2017 задоволено клопотання представника Відповідача-1 та залучено до участі у справі в якості Третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача Державне агентство водних ресурсів України.

Одночасно вказаною ухвалою розгляд справи відкладено та призначено на 01.11.2017.

У судове засідання 01.11.2017 з'явилися представники Позивача, представник Відповідача-1, представник Відповідача-2 та представник Третьої особи-1.

До початку судового засідання на електронну пошту суду від Третьої особи-2 надійшло пояснення, в якому Третя особа-2 підтримує позицію Позивача щодо визнання договору недійсним та просить суд розглянути справу без участі представника.

У судовому засіданні представник Позивача надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Представник Відповідача-1 надав додаткові пояснення.

Ухвалою за клопотанням представників Позивача та Відповідача-1 розгляд справи відкладено та призначено на 08.11.2017.

У судове засідання 08.11.2017 з'явилися представники Позивача, представник Відповідача-1 та представник Відповідача-2.

Представники Третіх осіб у судове засідання не з'явилися.

Представник Позивача надала повне письмове пояснення по справі.

Представник Відповідача-1 надала додаткові пояснення.

Представник Відповідача-2 надав заяву про приєднання документів, а саме: копії листа №1-6/163-15 від 05.09.2017, угоди про надання правової допомоги від 26.09.2017 та акту про надання послуг від 08.11.2017.

Як вбачається з угоди про надання правової допомоги від 26.09.2017, дана угода укладена між Адвокатом - Нестеренком Сергієм Олексійовичем та Клієнтом - Чернігівською міською громадською організацією інвалідів "Центр соціального добробуту "Доброчин-Інваль" щодо надання правової допомоги та представництву її доньки ОСОБА_7, тобто вказана угода не стосується предмету спору у справі №927/858/17.

У зазначеному судовому засіданні представник Відповідача-2 усно заявив клопотання, що просить не розглядати питання щодо відшкодування витрат на юридичні послуги, а тому суд ухвалив не розглядати по суті дане питання.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та Третьої особи-1, суд,

В С Т А Н О В И В:

Чернігівській гідрогеологомеліоративній експедиції видано Державний акт на право постійного користування землею серія І-ЧН №002420 відповідно до рішення Виконкому Чернігівської міської ради народних депутатів від 21 грудня 1992 року №353, у тому, що зазначеному користувачу надається у постійне користування 1,06 га землі в межах згідно з планом землекористування для цільового призначення. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №51, 25 березня 1997 року.

Як вбачається з вказаного акту кадастровий номер земельної ділянки 7410100000:02:014:0071, місце розташування земельної ділянки: м. Чернігів, вул. Белова, 11.

При цьому, у даному акті в розділі "Зміни в землекористуванні" зазначено, що зазначеним рішенням Виконкому по матеріалах інвентаризації, виконаної Чернігівським проектно-вишукувальним орендним підприємством "Чернігівводпроект", затверджено площу земельної ділянки, наданої в постійне користування з видачею акта на право землекористування: Чернігівській гідрогеологомеліоративній експедиції по вул. Білова, 11 - 10607 кв.м.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 24.01.2011, виданого Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, власником об'єктів нерухомості за адресою: Чернігівська обл., м. Чернігів, вулиця Бєлова Генерала (вулиця Бєлова), будинок 11, а саме: виробничо-лабораторний корпус, загальна площа 602,4 кв.м, гараж-профілакторій, загальна площа 646,2 кв.м, механічна майстерня, загальна площа 634,5 кв.м, матеріальний склад, загальна площа 327,7 кв.м, теплопункт, загальна площа 5,1 кв.м, є Держава в особі Державного комітету України по водному господарству на праві оперативного управління Чернігівської гідрогеолого-меліоративної експедиції.

Згідно з витягом про державну реєстрацію права власності №28860411 від 02.02.2011, Комунальним підприємством "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Чернігівської обласної ради зареєстровано право власності Держави в особі Державного комітету України по водному господарству на праві оперативного управління Чернігівської гідрогеолого-меліоративної експедиції на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: Чернігівська обл., м. Чернігів, вулиця Бєлова Генерала, будинок, 11.

Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності, видане Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 24.01.2011.

Наказом Державного агентства водних ресурсів України від 16.02.2015 №15 "Про реорганізацію Чернігівської гідрогеолого-меліоративної експедиції" наказано припинити до 01.12.2015 діяльність державної бюджетної неприбуткової організації - Чернігівської гідрогеолого-меліоративної експедиції (далі - Чернігівська ГГМЕ) шляхом приєднання до Деснянського басейнового управління водних ресурсів (далі-Деснянське БУВР), визнано правонаступником майна, прав та обов'язків Чернігівської ГГМЕ Деснянське БУВР.

Як вбачається з передавального акту, затвердженого в.о. голови Держводагентства І.І. Овчаренко 17 червня 2015 року, на виконання наказу Державного агентства водних ресурсів України від 16.02.2015 №15 "Про реорганізацію Чернігівської гідрогеолого-меліоративної експедиції", із змінами згідно наказу від 24.05.2015 №49, відповідна комісія склала даний акт про наступне: правонаступництво щодо всього майна, усіх прав та обов'язків Чернігівської гідрогеолого-меліоративної експедиції після її реорганізації шляхом приєднання переходить до Деснянського басейнового управління водних ресурсів, а саме: складено ліквідаційний (передавальний) баланс станом на 17 червня 2015 року, розшифровка необоротних активів що передаються з балансу Чернігівської ГГМЕ на баланс Деснянського БУВР станом на 17 червня 2015 року.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №41726585 від 04.08.2015 зареєстровано право власності Держави в особі Державного агентства водних ресурсів на об'єкти нерухомості загальною площею 2215,9 кв. м, розташованих за адресою: Чернігівська обл., м. Чернігів, вулиця Бєлова Генерала, будинок, 11.

Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності б/н, видане Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 24.01.2011.

Згідно з повідомленням про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 04 вересня 2015 року внесено запис №10641120012000724 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Чернігівська гідрогеолого-меліоративна експедиція.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 13.05.2017 Деснянське басейнове управління водних ресурсів зареєстровано в реєстрі 20.11.2006.

Згідно з п.1.1. Положення про Деснянське басейнове управління водних ресурсів (нова редакція), затвердженого наказом Державного агентства водних ресурсів України №132 від 14.11.2016, Деснянське басейнове управління водних ресурсів є бюджетною неприбутковою організацією, яка утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, і належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів.

Деснянське басейнове управління водних ресурсів у межах своїх повноважень відповідно до законодавства забезпечує на території басейну р.Дніпро у межах Чернігівської області та басейну р.Десна реалізацію державної політики у сфері управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів, розвитку водного господарства, експлуатації водних об'єктів, гідротехнічних споруд, державних меліоративних систем, а також координує діяльність організацій, що належать до сфери управління Держводагентства, із зазначених питань (п.1.3. Положення).

Згідно з п.5.2., п.5.7. Положення майно Деснянського басейнового управління водних ресурсів є державною власністю, закріплене за ним і належить йому на праві оперативного управління. Відчуження майна, що є державною власністю і закріплене за Деснянським БУВР, здійснюється з дозволу Держводагентства, у порядку, встановленому законодавством. Деснянське БУВР володіє та користується майном, що знаходиться в його оперативному управлінні, а також користується відведеною йому землею в межах, встановлених законом, згідно з покладеними на нього завданнями.

Розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації №527 від 02.10.2015 "Про надання земельної ділянки в постійне користування" передано в постійне користування Деснянському басейновому управлінню водних ресурсів земельну ділянку площею 1,0607 га (кадастровий номер 7410100000:02:014:0071, запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності за номером 10311487) для цільового призначення, розташованої за адресою: м. Чернігів, вул. Бєлова Генерала, 11 в адміністративних межах Чернігівської міської ради.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №45646053 від 15.10.2015 право постійного користування земельною ділянкою площею 1,0607 га, кадастровий номер 7410100000:02:014:0071, за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Бєлова Генерала, земельна ділянка, 11, Деснянського басейнового управління водних ресурсів зареєстроване на підставі розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації №527 від 02.10.2015.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №48390910 від 25.11.2015 зареєстровано право оперативного управління об'єктами нерухомості, за адресою: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Бєлова Генерала, будинок, 11, Деснянського басейнового управління водних ресурсів, на підставі наказу Державного агентства водних ресурсів України №15 від 16.02.2015.

Як вбачається з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.09.2017 НВ-0000792632017, 05.05.2015 Управлінням Держземагентства у Чернігівському районі Чернігівської області зареєстровано право постійного користування Деснянського басейнового управління водних ресурсів земельною ділянкою кадастровий номер 7410100000:02:014:0071, площею 1,0607 га, місце розташування: Чернігівська область, м. Чернігів, вулиця Бєлова, 11, для цільового призначення, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, форма власності - державна.

Власником даної земельної ділянки визначена Держава в особі Чернігівської обласної державної адміністрації.

До витягу доданий кадастровий план земельної ділянки.

Відповідно до листа Деснянського басейнового управління водних ресурсів від 04.01.2016 №01-04/22-13 на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 становить 383,34 грн./кв.м.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРКІНГ - ПЛЮС" звернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області із заявою вих. №21-01 від 21.01.2016 про надання в оренду ділянки із щебеневим покриттям площею 650 м кв. та ділянки із залізобетонним покриттям площею 150 м кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та перебуває на балансі Деснянського басейнового управління водних ресурсів для розміщення автостоянки терміном на 2 роки 364 дні.

Листом №01-04/11-04 від 20.01.2016 "Про передачу в оренду" Деснянське басейнове управління водних ресурсів повідомило Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернігівській області, що не заперечує проти передачі в оренду ТОВ "ПАРКІНГ - ПЛЮС" ділянки із щебеневим покриттям площею - 650 кв.м., та ділянки із залізобетонним покриттям площею - 150 кв.м., які знаходяться на балансі організації та розташовані за адресою: м. Чернігів, вул. Бєлова,11 для розміщення автостоянки.

Як вбачається з листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області від 22.01.2016 №11-04-00213 "Щодо оренди нерухомого державного майна", Державному агентству водних ресурсів були направлені документи, надані ТОВ "ПАРКІНГ - ПЛЮС", для надання висновків про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди. Крім того, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області просило зазначити реєстрові номери об'єктів оренди за даними Єдиного реєстру об'єктів державної власності.

Відповідно до листа Деснянського басейнового управління водних ресурсів №01-04/14-03 від 25.01.2016 "Інформація щодо об'єкта оренди" на адресу Держводагентства України (том 2 арк. справи 12) назва об'єкта оренди: ділянки із залізобетонним покриттям, місце знаходження об'єкта оренди: АДРЕСА_1, площа об'єкта оренди: 800,0 кв.м, інвентарний та реєстровий номери відсутні, Балансоутримувач: Деснянське басейнове управління водних ресурсів, зазначене майно є вільним та може бути надане в користування на умовах оренди, мета використання: розміщення автостоянки.

Даний лист підписаний начальником відділу економіки Позивача ОСОБА_12.

Листом №01-04/17-02 від 28.01.2016 "Про надання акту огляду майна" Деснянське басейнове управління водних ресурсів надало Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернігівській області акт огляду технічного стану майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до акту огляду технічного стану майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, від 28 січня 2016 року, комісія у складі: голови комісії - заступника начальника управління ОСОБА_13, членів комісії: начальника відділу економіки - ОСОБА_12, головного механіка - ОСОБА_14, провідного інженера з нагляду за будівництвом - ОСОБА_15, склали акт огляду ділянок зі збірних залізобетонних плит. При огляді двох ділянок площею 650 кв.м та 150 кв.м встановлено, що покриття ділянок із залізобетонних плит на пісчаній основі мають численні вибоїни, тріщини та порушення верхнього шару. Це викликано як терміном експлуатації, так і конструктивними особливостями - недостатньою товщиною основи. Покриття знаходиться в задовільному, придатному для використання стані.

Акт підписаний головою та членами вищевказаної комісії, а також затверджений начальником Деснянського басейнового управлінням водних ресурсів ОСОБА_16 28.01.2016.

Також у матеріалах справи міститься складений Позивачем план площі виділеної під стоянку автотранспорту за адресою АДРЕСА_1, відповідно до якого площа під стоянку складається з двох ділянок площею 650 кв.м та 150 кв.м, загальна площа - 800 кв.м, в т.ч. корисна - 700 кв.м, площа спільного користування - 100 кв.м.

Листом від 29.01.2016 №11-04-00276 "Щодо оренди нерухомого державного майна" Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області направило Державному агентству водних ресурсів копію акта огляду потенційного об'єкта оренди, наданого Балансоутримувачем та просило надати висновки про можливість укладення договору оренди нерухомого майна з урахуванням уточненої інформації, а саме, що до передачі в оренду пропонуються дві ділянки із з залізобетонних плит.

У листі Державного агентства водних ресурсів України №505/5/11-16 від 03.02.2016 "Щодо оренди нерухомого державного майна" у відповідь на листи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області від 22.01.2016 №11-04-00213, від 29.01.2016 №11-04-00276, зокрема, зазначено, що Держводагентство розглянуло матеріали щодо передачу в оренду державного нерухомого майна, що перебуває на балансі Деснянського басейнового управління водних ресурсів та повідомляє, що надає дозвіл на передачу в оренду строком до трьох років державного нерухомого майна - ділянок із залізобетонним покриттям загальною площею 800 кв.м. (650 кв.м. та 150 кв.м.), що обліковується на балансі Деснянського басейнового управління водних ресурсів і знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Бєлова,11. Дозвіл надається з метою використання майна для розміщення автостоянки. Крім того, запропоновано до складу конкурсної комісії включити начальника відділу економіки Деснянського басейнового управління водних ресурсів ОСОБА_12.

Листом №01-04/30-02 від 16.02.2016 "Про надання копії витягу з технічної документації" Деснянське басейнове управління водних ресурсів надало Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Чернігівській області копію витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2016, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Приватним підприємством "Аксіома" складено Звіт про оцінку майна: ділянки із залізобетонних плит площею 650,0 кв.м та ділянки із залізобетонних плит площею 150,0 кв.м, що перебуває на балансі Деснянського басейнового управління водних ресурсів та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від 01 березня 2016 року.

Згідно з висновком про вартість майна, затвердженим начальником Регіонального відділення ФДМУ по Чернігівській області ОСОБА_17 15 березня 2016 року, відновна вартість для цілей оренди: 346963,50 грн. - ділянка площею 650,0 кв.м, крім того ПДВ 69392,70 грн., 80068,50 грн. - ділянка площею 150,0 кв.м, крім того ПДВ - 16013,70 грн.

Як вбачається з даного висновку, об'єктом оцінки є ділянка із залізобетонних плит площею 650,0 кв.м та ділянка із залізобетонних плит площею 150,0 кв.м, що перебуває на балансі Деснянського басейнового управління водних ресурсів та знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул. Бєлова, 11.

Коротка характеристика об'єкта оцінки: об'єкт оцінки - залізобетонні майданчики площею 650 кв.м та 150 кв.м, що знаходяться на території підприємства Деснянського басейнового управління водних ресурсів. Майданчики знаходяться в задовільному стані, потребують ремонту.

24.03.2016 ФОП ОСОБА_18 звернулась до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області із заявою від 24.03.2016 про надання в оренду ділянки із залізобетонних плит площею 650 м кв. та ділянки із залізобетонних плит площею 150 м кв., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на балансі Деснянського басейнового управління водних ресурсів, для розміщення автостоянки, терміном на 2 роки 364 дні.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області №297 від 07.04.2016 "Про створення конкурсної комісії з проведення конкурсу на право оренди державного нерухомого майна" оголошено конкурс на право оренди державного нерухомого майна - ділянки із залізобетонних плит площею 650 м кв. та ділянки із залізобетонних плит площею 150 м кв., що перебуває на балансі Деснянського басейнового управління водних ресурсів та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Інформація про проведення конкурсу на право оренди нерухомого державного майна: ділянок із залізобетонним покриттям площею 650 кв. м та 150 кв. м була розміщена в газеті Відомості приватизації від 20.04.2016 №32 (948). Кінцевий термін подання заяв на конкурс - 11.05.2016.

28.04.2016 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області надійшла заява Чернігівської міської громадської організації інвалідів "Центр соціального добробуту "Доброчин-Інваль" вих. №03 від 25.04.2016 про надання в оренду ділянки із залізобетонних плит площею 650 м кв. та 150 м кв., з метою розміщення стоянки для автомобілів, терміном на 2 (два) роки 364 дні.

Згідно з наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області №360 від 05.05.2016 "Про укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності" наказано укласти терміном на 2 роки 364 дні договір оренди нерухомого державного майна - ділянки із залізобетонних плит площею 650,0 кв. м та ділянки із залізобетонних плит площею 150,0 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що знаходяться на балансі Деснянського басейнового управління водних ресурсів, з особою, яка відповідно до законодавства має право на отримання відповідного державного майна в оренду без проведення конкурсу - Чернігівською міською громадською організацією інвалідів "Центр соціального добробуту "Доброчин-Інваль".

06 травня 2016 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області (Орендодавець) та Чернігівською міською громадською організацією інвалідів "Центр соціального добробуту "Доброчин-Інваль" (Орендар) було укладено договір оренди №70-16 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування без права передачі у суборенду та приватизації державне нерухоме майно - ділянку із залізобетонних плит площею 650,0 кв.м та ділянку із залізобетонних плит площею 150,0 кв.м (далі-Майно), розміщене за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Деснянського басейнового управління водних ресурсів (далі-Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31.01.2016р. і становить за незалежною оцінкою 427032,00 грн.

За умовами п.1.2. Договору Майно передається в оренду для розміщення автостоянки.

Згідно з п.п.2.1.-2.2. Договору Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передавання Майна. Передача Майна не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це Майно. Власником Майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди без права приватизації та передачі майна в суборенду третім особам. Передача Майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку, складеному за Методикою оцінки. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі покладається на Орендодавця.

Відповідно до п.3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно з п.10.1. Договору, цей Договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 06 травня 2016 р. до 04 травня 2019 р. включно.

Визначене в Договорі Майно - державне нерухоме майно - ділянку із залізобетонних плит площею 650,0 кв.м та ділянку із залізобетонних плит площею 150,0 кв.м , розміщене за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Деснянського басейнового управління водних ресурсів, було передано Орендодавцем Орендарю за актом приймання-передачі від 06.05.2016, підписаним між сторонами та скріпленим печатками сторін.

Даний акт погоджено Балансоутримувачем - Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів, від імені якого акт підписав начальник Деснянського басейнового управлінням водних ресурсів ОСОБА_16.

Копія вищевказаного акту міститься в матеріалах справи.

Відповідно до акту обстеження об'єкта оренди, що належить до державної власності від 06.05.2016, складеного комісією в складі: представника Балансоутримувача ОСОБА_15 та представника орендаря ОСОБА_21, здійснено обстеження нерухомого майна - ділянки із залізобетонних плит площею 650,0 кв.м та ділянки із залізобетонних плит площею 150 кв.м та встановлено, що залізобетонні плити мають пошкодження. Згідно з висновком комісії майно перебуває в задовільному, придатному для використання стані, але потребує здійснення поточного ремонту.

Листом від 12.05.2016 №11-04-01558 "Про укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності" Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області повідомило Державному агентству водних ресурсів, що відповідно до статей 9,17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", постанови КМУ від 31.08.2011 №906 "Про затвердження порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна", на підставі наданого Державним агентством водних ресурсів України дозволу від 03.02.2016 №505/5/11-16, з особою, яка відповідно до законодавства має право на отримання відповідного державного майна в оренду без проведення конкурсу - Чернігівською міською громадською організацією інвалідів "Центр соціального добробуту "Доброчин-Інваль" укладено договір оренди від 06.05.2016 №70-16 нерухомого майна - ділянки із залізобетонних плит площею 650 м кв. та ділянки із залізобетонних плит площею 150 м кв., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, що знаходяться на балансі Деснянського басейнового управління водних ресурсів, терміном на 2 роки 364 дні: з 06.05.2016 до 04.05.2019 включно.

Позивач просить визнати недійсним договір оренди №70-16 від 06.05.2016, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та Чернігівською міською громадською організацією інвалідів "Центр соціального добробуту "Доброчин-Інваль", з моменту його укладення.

Основними доводами Позивача щодо незаконності спірного договору є те, що:

1. Даний договір є удаваним, який вчинено для приховання договору оренди частини земельної ділянки, яка належить на праві постійного користування Позивачу. В свою чергу Регіональне відділення ФДМУ не є повноважною особою по розпорядженню саме земельними ділянками.

2. Ділянки із залізобетонних плит не зареєстровані як нерухоме майно, не перебувають на балансі або в оперативному управлінні Позивача, взагалі не існують саме як ділянки виключно з залізобетонним покриттям у наведеній площі, а отже не можуть бути об'єктами оренди.

Досліджуючи позовні вимоги та заперечення на них, суд враховує наступне.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України:

"Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами."

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст.34 Господарського процесуального кодексу України:

"Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування."

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України:

"Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили."

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України:

"Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу."

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України:

"1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей."

Згідно з ч.1 ст.235 зазначеного Кодексу:

Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.180 Господарського кодексу України:

1. Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

2. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

3. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України:

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.177 Цивільного кодексу України:

Об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно зі ст.179 зазначеного Кодексу:

Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.190 наведеного Кодексу:

Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Згідно зі ст.181 вказаного Кодексу:

1. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

2. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Відповідно до ст.184 наведеного Кодексу:

1. Річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

2. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.283 Господарського кодексу України:

1. За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

2. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

3. Об'єктом оренди можуть бути:

· державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;

· нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);

· інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Згідно з абз.2,4 ч.1 ст.4 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10 квітня 1992 року:

1. Об'єктами оренди за цим Законом є:

· цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання;

· нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств;

Відповідно до ч.1 ст.284 Господарського кодексу України:

Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Згідно з ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України:

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст.760 Цивільного кодексу України:

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

За викладених обставин, суд доходить висновку, що для правильного вирішення даного спору необхідно з'ясувати:

1. що в даному випадку насправді є об'єктом оренди,

2. чи існує даний об'єкт, як предмет матеріального світу,

3. якою саме річчю за видом він є

4. чи може даний предмет бути об'єктом оренди.

З урахуванням цього, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ч.1 ст.18 Земельного кодексу України:

До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Згідно зі ст.79 зазначеного Кодексу:

1. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

2. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар , а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

3. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до ч.1 ст.79 1 вказаного Кодексу:

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Таким чином, земля, як і окрема земельна ділянка, за своєю сутністю і в т.ч. як об'єкт цивільних прав, є саме природнім об'єктом.

Разом з тим, даний об'єкт може отримуватись у власність або користування в тому числі і для зведення на ньому штучно створених людиною будівель і споруд.

Згідно Розділу І Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію Наказом Держстандарту України від 17.08.2000 N507:

Державний класифікатор будівель та споруд (ДК БС) є складовою частиною Державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Класифікатор розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.98р. N971 "Про Програму реформування державної статистики на період до 2002 року".

ДК БС призначено для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.

Об'єктами класифікації в ДК БС є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Споруди - це будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів , напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт .

Інженерні споруди - це об'ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів , вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін.

Інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об'єкта.

До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди та т. ін.

Одиницею класифікації в класифікаторі в основному є окрема будівля чи інженерна споруда (будинок, дорога, трубопровід тощо).

Під кодом 2112 передбачено Вулиці та дороги . При цьому, зазначено, що цей клас включає стоянки.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року:

Відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.9 даного Закону:

1. Нормативне регулювання планування та забудови територій здійснюється шляхом прийняття нормативно-правових актів, правил, державних та галузевих будівельних норм, національних (державних) стандартів, кодексів усталеної практики.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, забезпечує розроблення, затвердження, перегляд, внесення змін і скасування державних будівельних норм.

Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 07.02.2007 за N44 затверджено з наданням чинності з 1 серпня 2007 року державні будівельні норми ДБН В.2.3-15-2007 "Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів".

Згідно Додатку Б даного ДБН Основні терміни та визначення понять :

Автостоянка - спеціально обладнаний відкритий майданчик для постійного або тимчасового зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів.

Відповідно до п.5.11. даного ДБН:

Автостоянки повинні проектуватися з твердим покриттям (асфальтобетонне, бетонне , гравійне, щебеневе) та ухилами в поздовжньому напрямку осей автомобілів не більше 1% і в поперечному - не більше 4%.

Згідно зі ст.1 Закону України Про автомобільні дороги від 8 вересня 2005 року:

Дорожнє покриття - укріплені верхні шари дороги, що сприймають навантаження від транспортних засобів.

Відповідно до Розділу 4 Інструкції із складання звітності за формою N1-ДГ "Звіт про наявність автомобільних доріг загального користування та їх благоустрій", затвердженого Наказом Державної служби автомобільних доріг України від 19.07.2006 за N284, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 серпня 2006 р. за N930/12804, яка втратила чинність 04.06.2013, проте, використовується судом виключно для встановлення терміну, а не прав і обов'язків сторін по даному спору:

Типи дорожнього покриття:

Цементобетонне - удосконалене покриття капітального типу , монолітне, що споруджується з цементобетонних сумішей, які ущільнюються на місці робіт, або збірне покриття із залізобетонних плит.

Відповідно до п.п.8.3.1. ДБН В.2.3-4:2007 АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ :

Жорсткий дорожній одяг може мати покриття з цементобетону на різних типах основ або асфальтобетонне на основі з цементобетону різної міцності.

Таким чином, на відміну від земельної ділянки, яка є природнім об'єктом, автостоянка є штучно створеною людиною інженерною спорудою.

При цьому, термін автостоянка визначений, як це передбачено вищевказаним Державним класифікатором, за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об'єкта, а саме, постійне або тимчасове зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів.

Проте, по своїй фізичній суті автостоянка - це спеціально обладнаний відкритий майданчик.

При цьому, спеціальним обладнанням такого майданчика в першу чергу є наявність твердого покриття, зокрема і, бетонного.

В свою чергу, цементобетонним покриттям - як удосконаленим покриттям капітального типу, може бути збірне покриття із залізобетонних плит на різних типах основ.

Таким чином, автостоянкою може бути, зокрема, відкритий майданчик у вигляді збірного покриття із залізобетонних плит для постійного або тимчасового зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів.

При цьому, суд враховує, що сама по собі залізобетонна плита є будівельним матеріалом, річчю, що визначена родовими ознаками, а отже не може бути предметом оренди.

Крім того, дана плита є об'ємною річчю, яка при використанні її у будівництві (як, зокрема, Позивач посилається на ДБН Д 2.2-7-99 Бетонні та залізобетонні конструкції збірні п.5.4. група 37 укладка плит ) дійсно має одиницею виміру 100 кубічних метрів збірних конструкцій.

Разом з тим, після їх укладки на землі на відповідній основі та з'єднання між собою, по суті виникає нова річ, новий об'єкт - відкритий майданчик у вигляді збірного покриття із залізобетонних плит.

Враховуючи, що даний майданчик використовується для пересування або зберігання транспортних засобів, які здійснюються саме по його поверхні, даний об'єкт по суті вже є площинною, а не об'ємною, будівельною системою, а тому правильною одиницею його виміру вже будуть квадратні, а не кубічні метри.

Крім того, оскільки кожний такий майданчик має свою власну площу та конкретне місце розташування такого майданчика, суд доходить висновку, що такий майданчик є річчю, визначеною індивідуальними ознаками.

Також, суд відмічає наступне.

Такий відкритий майданчик у вигляді збірного покриття із залізобетонних плит є пов'язаною з землею будівельною системою.

Проте, з вищевказаних нормативних актів не вбачається, що це покриття настільки жорстко та нерозривно конструктивно пов'язано з землею, щоб таке покриття неможливо було розібрати в зворотному порядку на окремі залізобетонні плити без їх руйнування, і, як наслідок, їх знецінення, а отже у суду відсутні підстави для висновку, що такий майданчик у вигляді збірного покриття із залізобетонних плит є саме нерухомим майном.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що:

1. відкритий майданчик у вигляді збірного покриття із залізобетонних плит є окремим предметом матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки, рухомою, визначеною індивідуальними ознаками річчю, а отже може бути окремим об'єктом оренди;

2. даний майданчик пов'язаний з певною земельною ділянкою, на який він розташований, проте, на відміну від такої земельної ділянки, яка є природним об'єктом, такий майданчик є окремим, штучно створеним людиною предметом матеріального світу зі своєю власною метою використання, а отже є окремим від земельної ділянки об'єктом оренди;

3. а отже, такий майданчик, як окремий від земельної ділянки об'єкт оренди, є іншим окремим індивідуально визначеним майном в розумінні ч.3 ст.283 Господарського кодексу України та абз.2 ч.1 ст.4 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10 квітня 1992 року.

В листі ТОВ "ПАРКІНГ - ПЛЮС" від 21.01.2016 та Позивача від 20.01.2016 до Відповідача-1, листі Відповідача-1 до Держагентства водних ресурсів об'єкти оренди визначалися, як ділянка із щебеневим покриттям площею - 650 кв.м., та ділянка із залізобетонним покриттям площею - 150 кв.м.

В листі Позивача №01-04/14-03 від 25.01.2016 "Інформація щодо об'єкта оренди" на адресу Держводагентства України об'єктом оренди вже визначені ділянки із залізобетонним покриттям, площа об'єкта оренди: 800,0 кв.м.

Відповідно до акту огляду технічного стану майна від 28 січня 2016 року, складеного комісією саме Позивача та затвердженого його начальником, відбувся огляд ділянок зі збірних залізобетонних плит. При огляді двох ділянок площею 650 кв.м та 150 кв.м встановлено, що покриття ділянок із залізобетонних плит на пісчаній основі мають численні вибоїни, тріщини та порушення верхнього шару.

Також саме Позивачем складений план площі виділеної під стоянку автотранспорту за адресою АДРЕСА_1, відповідно до якого площа під стоянку складається з двох ділянок площею 650 кв.м та 150 кв.м, загальна площа - 800 кв.м, в т.ч. корисна - 700 кв.м, площа спільного користування - 100 кв.м.

Листом від 29.01.2016 за №11-04-00276 Регіональне відділення направило Держагентству водних ресурсів копію зазначеного акта огляду потенційного об'єкта оренди та просило надати висновки про можливість укладення договору оренди нерухомого майна з урахуванням уточненої інформації , а саме, що до передачі в оренду пропонуються дві ділянки із залізобетонних плит.

У листі Державного агентства від 03.02.2016 у відповідь на листи Регіонального відділення від 22.01.2016 №11-04-00213, від 29.01.2016 №11-04-00276, зокрема, зазначено, що Держводагентство надає дозвіл на передачу в оренду строком до трьох років державного нерухомого майна - ділянок із залізобетонним покриттям загальною площею 800 кв.м. (650 кв.м. та 150 кв.м.), що спростовує пояснення Агентства, що воно давало дозвіл на ділянку зі щебеневим покриттям.

Приватним підприємством "Аксіома" складено Звіт про оцінку майна: ділянки із залізобетонних плит площею 650,0 кв.м та ділянки із залізобетонних плит площею 150,0 кв.м, що перебуває на балансі Деснянського басейнового управління водних ресурсів та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від 01 березня 2016 року.

Відповідно до розділу 4 Звіту про оцінку майна:

Об'єкт оцінки - ділянка із залізобетонних плит площею 650,0 кв.м та ділянка із залізобетонних плит площею 150,0 кв.м, що перебуває на балансі Деснянського басейнового управління водних ресурсів та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Оцінювачу наданий план площі виділеної під стоянку автотранспорту. В результаті візуального обстеження встановлено, що розміщення оцінюваних ділянок відповідає розміщенню їх на плані.

Ділянки із залізобетонних плит розташовані з тильної частини адміністративної будівлі Деснянського басейнового управління водних ресурсів, на огородженій території. З одного боку майданчиків розташовані гаражі для зберігання спецмашин управління водних ресурсів, з другого - будівлі виробничо-складського призначення.

Майданчики служать для під'їздів до гаражів та для зберігання автомобілів басейнового управління водних ресурсів. Заїзд на територію управління, а отже і на залізобетонні майданчики, здійснюється з провулка, який відходить від вулиці Бєлова, та з вулиці Бєлова.

Земельна ділянка під об'єктом оцінки має форму, наближену до прямокутника. Шляхи до об'єкту оцінки заасфальтовані.

Ділянки із з/б плит - територія між гаражами та будівлями виробничо-складського призначення басейнового управління водних ресурсів, прямокутної форми, площею 650,0 кв.м та 150,0 кв.м. Це покриття на основі з підстилаючим шаром з піску.

На момент оцінки ділянки із з/б плит використовуються в якості проїзду з гаражів та стоянки для автомобілів басейнового управління водних ресурсів та як автостоянка для легкових автомобілів.

Відповідно до розділу 8 Звіту про оцінку майна: відновна вартість для цілей оренди ділянки із залізобетонних плит площею 650,0 кв.м та ділянки із залізобетонних плит площею 150,0 кв.м, що перебуває на балансі Деснянського басейнового управління водних ресурсів та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, складає: 346963,50 грн. - ділянка площею 650,0 кв.м, 80068,50 грн. - земельна ділянка площею 150,0 кв.м. Без ПДВ.

Пункт 6.1.2. Звіту свідчить, що оцінювалася вартість саме залізобетонних майданчиків , а не земельної ділянки під ними.

Згідно з висновком про вартість майна, затвердженим начальником Регіонального відділення ФДМУ по Чернігівській області ОСОБА_17 15 березня 2016 року, відновна вартість для цілей оренди: 346963,50 грн. - ділянка площею 650,0 кв.м, крім того ПДВ 69392,70 грн., 80068,50 грн. - ділянка площею 150,0 кв.м, крім того ПДВ - 16013,70 грн.

Як вбачається з даного висновку, об'єктом оцінки є ділянка із залізобетонних плит площею 650,0 кв.м та ділянка із залізобетонних плит площею 150,0 кв.м, що перебуває на балансі Деснянського басейнового управління водних ресурсів та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Коротка характеристика об'єкта оцінки: об'єкт оцінки - залізобетонні майданчики площею 650 кв.м та 150 кв.м, що знаходяться на території підприємства Деснянського басейнового управління водних ресурсів.

У всіх подальших по хронології вищевказаних документах, в т.ч. п.1.1. спірного Договору об'єктом оренди визначено ділянку із залізобетонних плит площею 650,0 кв.м та ділянку із залізобетонних плит площею 150,0 кв.м (далі-Майно), розміщене за адресою: АДРЕСА_1.

За умовами п.1.2. Договору Майно передається в оренду для розміщення автостоянки.

Всі вищенаведені документи свідчать про наступне.

Незважаючи на різні застосовані у вищевказаних документах назви об'єкта оренди, а саме ділянки із залізобетонним покриттям , ділянки зі збірних залізобетонних плит , ділянки із залізобетонних плит , залізобетонні майданчики , фактично за своєю фізичною суттю це є два відкритих майданчика у вигляді збірного покриття із залізобетонних плит, а за метою призначення, визначеною п.1.2. спірного Договору - автостоянка.

Факт існування двох цих майданчиків на момент укладення спірного Договору саме у вигляді збірного покриття із залізобетонних плит, саме площею 650 м кв. та 150 м кв. та саме за адресою: АДРЕСА_1, підтверджений, в першу чергу, тією значною кількістю вищевказаних документів, складених саме Позивачем, а також вищезазначеним Звітом незалежного оцінювача, який, згідно розділу 4 Звіту, здійснював візуальне обстеження цих майданчиків з їх фотографуванням.

Таким чином, дані майданчики існують як окремі предмети матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, рухомими (враховуючи в т.ч. дані про покладення даного покриття на підстилаючий шар з піску), визначеними індивідуальними ознаками речами, а отже можуть бути окремими об'єктами оренди.

Дані майданчики пов'язані з земельною ділянкою, на якій вони розташовані, проте, на відміну від такої земельної ділянки, яка є природним об'єктом, ці майданчики є окремими, штучно створеними людиною предметами матеріального світу зі своєю власною метою використання, а отже є окремими від земельної ділянки об'єктам оренди.

Таким чином, ці майданчики, як окремі від земельної ділянки об'єкти оренди, є іншим окремим індивідуально визначеним майном в розумінні ч.3 ст.283 Господарського кодексу України та абз.2 ч.1 ст.4 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10 квітня 1992 року.

При цьому, суд вважає за необхідне відмітити наступне.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, а також враховуючи специфіку об'єктів оренди, суд своїми ухвалами від 26.09.2017 та 11.10.2017 пропонував сторонам розглянути питання щодо призначення судової експертизи з питань:

· чи є предмет спірного договору оренди - залізобетонні плити саме нерухомим майном, або іншим індивідуально-визначеним майном, або іншим видом майна;

· яка одиниця виміру та опису даних залізобетонних плит відповідно до можливих державно будівельних норм, державних стандартів, технічних умов тощо;

· з врахуванням попереднього питання: чи є залізобетонна плита річчю, визначеною саме індивідуальними, а не родовими ознаками;

· чи є нормативно та фактично зазначені залізобетонні плити невід'ємно пов'язаними з землею, на якій вони знаходяться, як єдиний предмет, в т.ч. можливої оренди;

· якщо дані плити не є невід'ємно пов'язаними з даною земельною ділянкою і можуть бути відділені від землі без їх пошкодження, то що є головною метою спірного договору для Відповідача-2: використання даних плит для автостоянки в любому місці чи саме в тому місці, де вони перебувають на даний момент;

· чи є нормативно та фактично дані залізобетонні плити автомобільною дорогою або дорожнім покриттям;

· на підставі яких нормативно-правових актів, що регулюють правила ведення бухгалтерського обліку, яким чином та на підставі яких документів мала бути відображена по бухгалтерському обліку наявність таких залізобетонних плит у їх власника, користувача або балансоутримувача;

· чи є такими документами, в т.ч. єдиними та достатніми, акт огляду та план-схема ділянки з таких плит;

· чим підтверджується перебування даних плит у власності, користуванні або на балансі саме Позивача;

· фактичної наявності, як об'єкту матеріального світу, зазначених ділянок саме залізобетонних плит у визначеній в договорі площі та визначеному в план-схемі виді;

· викласти власні питання;

· визначити судово-експертну установу;

· надати гарантії оплати експертизи.

Разом з тим, від жодної зі сторін, і в першу чергу від Позивача, який ініціював своїм позовом розгляд даного спору та поклав вищезазначені підстави та доводи в основу своїх позовних вимог, а отже, в силу положень наведеної ст.33 Господарського процесуального кодексу України, першим має довести законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, ні такого клопотання, ні гарантування оплати експертизи не надійшло.

Проте, без оплати проведення експертизи, призначеної за ініціативи суду, експертна установа не буде її проводити.

Згідно зі ст.235 Цивільного кодексу України:

1. Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

2. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Таким чином, удаваність правочину не має наслідком автоматичне визнання його недійсним, а має наслідком те, що відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що спірний Договір оренди не є удаваним правочином, який вчинено з метою приховати договір оренди саме земельної ділянки, але фактично не є і договором оренди державного саме нерухомого майна, а є договором оренди іншого державного, окремого індивідуально визначеного майна в розумінні ч.3 ст.283 Господарського кодексу України та абз.2 ч.1 ст.4 Закону України Про оренду державного та комунального майна від 10 квітня 1992 року.

На підставі викладеного, суд відхиляє доводи Позивача, визначені як підставу позову, що:

1. в даному випадку спірним Договором прихований договір оренди земельної ділянки;

2. об'єкт оренди фактично не існує і він вимагав державної реєстрації саме як нерухоме майно.

Крім того, відповідно до ст.796 Цивільного кодексу України:

1. Одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

2. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

3. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.

Відповідно до ст.797 зазначеного Кодексу:

Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Позивач достеменно знав, що спірні залізобетонні майданчики знаходяться на земельній ділянці, що перебуває в його постійному користуванні, і тем не менше надав добровільну згоду вищевказаними листами на передачу їх в оренду.

Крім того, він не був позбавлений можливості поставити питання про включення до орендної плати відшкодування йому плати за користування земельною ділянкою.

Таким чином, суд не вбачає порушення спірним Договором саме земельних прав Позивача на зазначену земельну ділянку зі сторони Відповідачів.

Інших порушених прав Позивача спірним Договором Позивачем у позові не наведено.

З приводу доводів Позивача щодо не перебування цих ділянок на балансі Позивача суд відмічає наступне.

Відповідно до розділу 4 Звіту про оцінку майна ділянки із залізобетонних плит розташовані з тильної частини адміністративної будівлі Деснянського басейнового управління водних ресурсів, на огородженій території. З одного боку майданчиків розташовані гаражі для зберігання спецмашин управління водних ресурсів, з другого - будівлі виробничо-складського призначення.

Зазначене підтверджується і вищевказаним складеним Позивачем планом площі, виділеної під стоянку автотранспорту за адресою АДРЕСА_1.

Тобто, ці ділянки з залізобетонних плит знаходяться на закритій, огородженій парканом території з комплексом будівель і споруд.

На ці будівлі та споруди зареєстровано право державної власності в особі Державного агентства водних ресурсів, яке є вищестоящою організацію як по відношенню до попередньої Чернігівської гідрогеологомеліоративної експедиції, так і Деснянського басейнового управління.

У всіх вищевказаних листах як Деснянське басейнове управління, так і Державне агентство постійно та послідовно зазначали, що саме Позивач є балансоутримувачем цих ділянок.

При цьому у листі Позивача №01-04/14-03 від 25.01.2016 "Інформація щодо об'єкта оренди" на адресу Держводагентства України (том 2 арк. справи 12), Позивач додатково зазначав, що інвентарний та реєстровий номери на ці ділянки відсутні.

Навіть у письмових поясненнях Державного агентства водних ресурсів України, які надійшли до суду 01.11.2017, а також у листі Державного агентства водних ресурсів України №5122/5/5/11-17 від 08.09.2017 "Щодо невиконання орендарями умов договорів оренди" на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області зазначено, що саме Деснянське басейнове управління водних ресурсів - балансоутримувач державного майна, переданого за спірним договором оренди від 06.05.2016 №70-16.

За викладених обставин, суд критично відноситься до доводів Позивача про неправдивість та нікчемність вищевказаних листів, а також щодо незаконних дій попереднього керівництва Позивача, та вважає їх недостовірними.

Доводи Позивач, що розподіл 50% орендної плати і 50% балансоутримувачу протирічить діючому законодавству (Методика розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу), судом не розглядаються по суті з наступних підстав.

Дані підстави позову відсутні в позовній заяві і з'явилися лише в письмових поясненнях, представлених суду в судовому засіданні 11.10.17р., навіть без відповідної заяви про зміну підстав позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу:

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Проте, розгляд справи по суті почався в попередньому судовому засіданні 26.09.2017 року, що підтверджується протоколом судового засідання за 26.09.2017, тобто дані підстави озвучені Позивачем вже після початку розгляду даної справи судом по суті.

На підставі викладеного суд доходить висновку, що Позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами наявності наведених у позові підстав для визнання недійсним договору оренди №70-16 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 06.05.2016, а тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.49 Господарського процесуального кодексу:

"Судовий збір покладається:

- у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

- у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору."

На підставі вищевикладеного, враховуючи повну відмову у позові, судовий збір у розмірі 1600,00 грн. покладається на Позивача.

Керуючись ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 10 листопада 2017 року.

Суддя І.В. Кушнір