ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА
06.11.2017Справа № 910/15201/17 За позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю Українські аграрні системи
про визнання недійсним рішення загальних зборів та стягнення коштів.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2, за довіреністю;
від відповідача: Чайка О.П., керівник, Браніцький О.М., за довіреністю.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги ОСОБА_1 (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Українські аграрні системи (далі - відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів та стягнення коштів.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.09.2017 порушено провадження у справі №910/15201/17 та призначено до розгляду на 02.10.2017.
21.09.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про припинення провадження у справі, клопотання про долучення документів до матеріалів справи та заяву про відсутність аналогічного спору.
28.09.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відзив на позовну заяву.
Також, 28.09.2017 представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник позивача у судове засідання 02.10.2017 не з'явився, представники відповідача з'явились.
За результатами розгляду клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, суд задовольнив його.
Розгляд клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі відкладено судом до наступного судового засідання.
Враховуючи неявку представника позивача в судове засідання, а також у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 08.09.2017 про порушення провадження у справі та задоволенням клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд справи було відкладено на 23.10.2017.
23.10.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про призначення судової експертизи, клопотання про витребування доказів, клопотання про долучення документів до матеріалів справи, клопотання про відкладення розгляду справи та письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.
Представники сторін у судове засідання 23.10.2017 з'явились.
У судовому засіданні 23.10.2017 судом, в порядку ст. 77 ГПК України, та в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України, було оголошено перерву до 06.11.2017.
26.10.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
01.11.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано письмові заперечення на клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
06.11.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмові заперечення на відзив відповідача та клопотання про призначення судової експертизи, проведення якої позивач просить доручити Українському науково-дослідному інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України.
Представники сторін у судове засідання 06.11.2017 з'явились.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання представника позивача та призначення судової експертизи, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.
Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006 Вищого господарського суду України "Про деякі питання призначення судових експертиз" судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ Українські аграрні системи , оформленого протоколом № 4 загальних зборів учасників ТОВ Українські аграрні системи від 20.03.2017.
В обґрунтування зазначеної вимоги, позивач зазначає, що оспорюваним рішенням затверджено фінансовий звіт (баланс) товариства станом на 31.08.2016, на підставі якого в подальшому розраховано та виплачено суму коштів в розмірі 1 200 220 грн.
Однак, за доводами позивача, виплата такої суми коштів порушує право позивача на проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, в зв'язку з чим позивач просить суд призначити судову експертизи з метою встановлення ринкової вартості необорних та оборотних активів відповідача.
Так, у пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів № 13 від 24.10.2008 зазначено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю чи товариства з додатковою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
У пункті 30 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів від 24.10.2008 № 13 зазначено, що у випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.
Судом також враховано, що у п. 4.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин N 4 від 25 лютого 2016 року зазначено, що учасник ТОВ або ТДВ має право вимагати проведення з ним розрахункі на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства, а отже, господарським судом має бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (виключений) з ТОВ або ТДВ, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів товариства та його зобов'язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати такому учаснику.
У разі виходу (виключення) учасника зі складу ТОВ або ТДВ, якщо до цих товариств вносилося майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), вартість частини майна товариства, що належить до сплати учаснику, відповідно до статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" підлягає обов'язковій оцінці суб'єктом оціночної діяльності. Така оцінка є обов'язковою і в тих випадках, коли учасником ТОВ або ТДВ є юридична особа, яка повністю заснована на державній власності.
Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, виходячи з того, що під час розгляду справи №910/15201/17 виникло питання щодо дійсної (ринкової) вартості майна товариства, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Виходячи зі змісту листа №01-8/2651 від 27.11.2006 Вищого господарського суду України, вирішуючи питання про призначення судової експертизи, господарському суду необхідно витребувати у сторін пропозиції стосовно конкретних державних спеціалізованих експертних установ та/або судових експертів, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але має враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення експертного дослідження.
За змістом п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012 питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід: визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи; максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності.
Згідно з ч. 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам встановленим Законом України "Про судову експертизу".
Так, за приписами ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.
Пунктом 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 роз'яснено, що за загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України.
З огляду на наведене, з'ясувавши обставини й дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що для об'єктивного та правильного вирішення спору потрібні спеціальні знання, а тому слід призначити у справі експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Оплату експертизи, згідно з виставленим рахунком, покласти на ОСОБА_1.
Відповідно до п.1 ч. 2 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.
Керуючись ст.ст. 41, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,
УХВАЛИВ:
1. Призначити у даній справі судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
2. На вирішення експерта поставити наступні питання:
1) Яка дійсна (ринкова) вартість усього майна Товариства з обмеженою відповідальністю Українські аграрні системи (ідентифікаційний код: 35380310), в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення з урахуванням майнових зобов'язань товариства станом на 01.09.2016?
2) Який розмір частини дійсної (ринкової) вартості майна Товариства з обмеженою відповідальністю Українські аграрні системи (ідентифікаційний код: 35380310), в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових або поточних активів, з урахуванням ринкової вартості чистих активів, пропорційно розміру частки (20%) статутного фонду, підлягає виплаті ОСОБА_1 у зв'язку з її виключенням із складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Українські аграрні системи станом на 01.09.2016?
3. Зобов'язати сторін надати експерту усі потрібні для проведення експертизи документи.
4. Витрати за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1.
5. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, відповідно до статей 384, 385 Кримінального кодексу України.
6. Провадження по справі № 910/15201/17 зупинити до одержання результатів експертиз.
7. Матеріали справи надіслати до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Суддя О.А. Грєхова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2017 |
Оприлюднено | 16.11.2017 |
Номер документу | 70246553 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні