Ухвала

від 21.11.2017 по справі 804/7096/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 листопада 2017 року 804/7096/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Туренко К.М.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представників третьої особи ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжхарчоторг" до Державного реєстратора Комунального підприємства "Криничанське бюро технічної інвентаризації", третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОС-М" про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворіжхарчоторг" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державного реєстратора Комунального підприємства "Криничанське бюро технічної інвентаризації", третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОС-М" про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 349623602 від 27.04.2017 року держаного реєстратора Комунального підприємства Криничанське бюро технічної інвентаризації ОСОБА_4 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 6,2279 га, кадастровий номер НОМЕР_1 01 019 0006 за договором оренди земельної ділянки від 21.11.2016 року між Товариство з обмеженою відповідальністю КОЛОС-М та ОСОБА_5.

В судовому засіданні представниками третьої особи було заявлено клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання обґрунтовано тим, що, на думку представників третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС-М", предметом спору у даній справі є рішення державного реєстратора від 27.04.2017 року щодо державної реєстрації договору оренди землі від 21.11.2016 року між ОСОБА_5 та ТОВ КОЛОС-М . Зауважили, що Рішення державного реєстратора від 27.04.2017 року є правовим актом індивідуальної дії одноразового застосування, яке слугувало підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та вичерпало свою дію після його реалізації, що свідчить про необхідність захисту позивачем свого суб'єктивного права на оренду спірного нерухомого майна як об'єкту цивільних відносин за нормами ЦК України.

Представник позивача проти задоволення клопотання про закриття провадження заперечував.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 статті 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 № 1952-IV (далі Закон № 1952-IV) визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових прав та інших речових прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до пункту 8-1 ч. 2 ст. 9 Закону № 1952-IV під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про право набувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Отже, вказаною нормою встановлено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

В даному випадку, спірним є правомірність дій відповідача - суб'єкта владних повноважень, в наслідок яких виникла подвійна державна реєстрація права оренди однієї і тієї ж земельної ділянки.

Таким чином, предметом спору в даній справі є перевірка правомірності дій відповідача при здійсненні реєстраційних дій, а не саме рішення державного реєстратора від 27.04.2017 року, а тому спір, який виник під час прийняття такого рішення, є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

При цьому, суд приймає до уваги те, що Верховний Суд України неодноразово розглядав справи щодо оскарження дій державного реєстратора у подібних (ідентичних) відносинах (постанови від 29.09.2015 року у справі № 21-760а15 та від 15.11.2016 року у справі № 21- 3030а16). Розглядаючи ці справи, Верховний Суд України виходив з того, що вони є справами адміністративної юрисдикції.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми чинного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження в адміністративній справі № 804/7096/17, а тому клопотання представників третьої особи про закриття провадження в адміністративній справі № 804/7096/17 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню судом.

Керуючись ст. ст. 157, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про закриття провадження в адміністративній справі №804/7096/17 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали буде складений 21 листопада 2017 року.

Суддя ОСОБА_6