Постанова

від 07.12.2017 по справі 804/7096/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2017 р. Справа № 804/7096/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши у місті Дніпрі в письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжхарчоторг" до державного реєстратора Комунального підприємства Криничанське бюро технічної інвентаризації ОСОБА_1 , третя особа 1 Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОС-М", третя особа 2 ОСОБА_2, про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Криворіжхарчоторг звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до державного держаного реєстратора Комунального підприємства Криничанське бюро технічної інвентаризації ОСОБА_1 , третя особа 1 Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОС-М", третя особа 2 ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 349623602 від 27.04.2017 року держаного реєстратора Комунального підприємства Криничанське бюро технічної інвентаризації ОСОБА_1 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 6,2279 га, кадастровий номер НОМЕР_1: 01: 019: 0006 за договором оренди земельної ділянки від 21.11.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю КОЛОС-М та ОСОБА_2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним реєстратором при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі між Товариством з обмеженою відповідальністю КОЛОС-М та ОСОБА_2 належним чином не перевірено, чи вже зареєстроване право оренди на дану земельну ділянку, внаслідок чого, було допущено подвійну реєстрацію права оренди на одну й ту саму земельну ділянку. Позивач вважає, що оскільки під час реєстрації речових прав оренди державним реєстратором не було виконано покладених на нього Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень обов'язків щодо перевірки факту попередньої реєстрації, оскаржуване рішення про державну реєстрацію підлягає скасуванню в судовому порядку.

Також, в обґрунтування позову, позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Криворіжхарчоторг" користується даною земельною ділянкою на підставі укладеного договору оренди землі, орендна плата сплачується своєчасно, порушень вимог закону не має, податок сплачується своєчасно, заборгованість відсутня, претензій ні власник земель, ні податкова інспекція не пред'являли.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОС-М" до суду були надані письмові пояснення, в яких зазначено, що на сьогоднішній день не встановлено факт існування та дії договору оренди землі від 18.11.2010 р., укладеного між громадянкою ОСОБА_3 та ТОВ КРИВОРІЖХАРЧОТОРГ , а тому позов ТОВ КРИВОРІЖХАРЧОТОРГ є необгрунтованим та не містить підстав та доказів порушення права позивача на право оренди як орендаря земельної ділянки, адже, на думку третьої особи 1, таке право у позивача не виникло та не існує на сьогоднішній день.

Від представника ОСОБА_2 до суду подані письмові пояснення, в яких зазначено, що третя особа 2 вважає дії державного реєстратора Комунального підприємства Криничанське бюро технічної інвентаризації ОСОБА_1 такими, що відповідають вимогам Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення якого повідомлений належним чином, заперечень проти позову не направив, процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався.

За приписами частини 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

18 листопада 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю КРИВОРІЖХАРЧОТОРГ (орендар) та ОСОБА_3 (орендодавець) укладено договір оренди земельної ділянки площею 6,2279 га, кадастровий номер 1220386600:01:019:0006, державна рєстрація якого здійснена у відділі Держкомзему у Апостолівському районі, про що у державному реєстрі земель було вчинено запис від 16 березня 2012 року за 122030004001531. Строк дії договору - 10 років (пункт 8 договору).

18 листопада 2010 року складено акт прийому-передачі зазначеної земельної ділянки згідно договору оренди від 18.11.2010 року.

Судом встановлено, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю КРИВОРІЖХАРЧОТОРГ та ОСОБА_3 договір оренди землі від 18.11.2010 року зареєстрований у відділі Держкомзему в Апостолівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.03.2012 року за №122030004001531.

25 квітня 2017 року, номер запису про інше речове право 20168343, Державний реєстратор Комунального підприємства Криничанське бюро технічної інвентаризації ОСОБА_1 зареєстрував право оренди на вище вказану земельну ділянку на підставі договору оренди землі від 21.11.2016 року між другим Орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю КОЛОС-М та спадкоємицею ОСОБА_3 - ОСОБА_2 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34963602 від 27.04.2017 року).

Не погоджуючись з рішенням державного реєстратора Комунального підприємства Криничанське бюро технічної інвентаризації ОСОБА_1 , яким право оренди землі було зареєстровано за ТОВ КОЛОС-М , позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню, суд виходив з наступного.

Відносини, пов'язані із державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон №1952-ІV) у редакції Закону України від 26.11.2015 № 834-VIII (чинна з 01.01.2016).

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 2 Закону №1952-ІV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 статі 4 Закону України №1952-IV визначено, що державній реєстрації підлягають право власності; речові права, похідні від права власності; право власності на об'єкт незавершеного будівництва; заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Згідно з статтею 27 Закону №1952-IV, державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

За змістом статті 18 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється на підставі заяви.

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, закріплений у частині 1 статті 18 Закону №1952-IV, включає такі етапи:

1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

В силу положень частини 4 статті 18 Закону №1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону №1952-IV Державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, речові права на об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 затверджено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Порядок № 1141).

Пунктом 10 Порядку №1141 передбачено, що під час розгляду заяви (запиту) державний реєстратор здійснює пошук у Державному реєстрі прав відомостей про нерухоме майно; право власності та суб'єкта цього права; інші речові права та суб'єкта цих прав; іпотеку та суб'єкта цього права; обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта цих прав.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1141, пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна. У разі коли відомості про реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у заяві (запиті) не зазначаються, пошук у Державному реєстрі прав відомостей здійснюється за такими ідентифікаторами:

1) за ідентифікаційними даними фізичної або юридичної особи;

2) за адресою об'єкта нерухомого майна/місцезнаходженням земельної ділянки - назва адміністративно-територіальної одиниці (ОСОБА_4 Крим, область, м. Київ, м. Севастополь), району, населеного пункту або селищної, сільської ради.

У разі здійснення пошуку з використанням назви населеного пункту зазначається адреса в межах такого населеного пункту - назва вулиці (проспекту, бульвару, площі, провулку тощо) або іменованого об'єкта (садове товариство, кооператив, природоохоронна установа тощо), номер об'єкта нерухомого майна (будинку, будівлі, споруди), номер корпусу та/або номер окремої частини об'єкта нерухомого майна (квартири, приміщення тощо).

У разі здійснення пошуку за назвою селищної, сільської ради зазначається назва селищної або сільської ради, назва іменованого об'єкта (садове товариство, кооператив, природоохоронна установа тощо), номер об'єкта нерухомого майна (будинку, будівлі, споруди), номер корпусу та/або номер окремої частини об'єкта нерухомого майна (квартири, приміщення тощо).

Якщо у складі іменованого об'єкта міститься вулиця, зазначається також назва такої вулиці (проспекту, бульвару, площі, провулку тощо);

3) за кадастровим номером земельної ділянки;

4) за номером запису.

Пошук у Державному реєстрі прав відомостей для цілей отримання інформації з цього Реєстру здійснюється за принципом повного збігу зазначеного ідентифікатора пошуку або повного збігу усіх чи одного з ідентифікаторів пошуку у разі здійснення пошуку за декількома ідентифікаторами.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1141, під час проведення державної реєстрації прав державний реєстратор додатково здійснює пошук інших заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на те саме майно та рішень судів про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією таких прав, у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

Пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону №1952-IV передбачено, що у державній реєстрації прав може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Аналіз вказаних положень Закону №1952-IV та Порядку №1141 дає підстави стверджувати, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і поданих документів державний реєстратор має виключну компетенцію у питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутності суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.

З цією метою державним реєстратором використовуються відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Як зазначалося вище, договір оренди землі від 18.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю КРИВОРІЖХАРЧОТОРГ та ОСОБА_3 зареєстрований у відділі Держкомзему в Апостолівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.03.2012 року за №122030004001531, тобто у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до пункту 43 Прикінцевих положень договору від 18.11.2010 року, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Таким чином, договір оренди землі, укладений 18.11.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю КРИВОРІЖХАРЧОТОРГ та ОСОБА_3, був чинним станом на 27.04.2017 р., так як набрав чинності саме з моменту його державної реєстрації - 16.03.2012р., а докази його припинення у встановленому законом або договором порядку, не існували як станом на 27.04.2017 року так і на час розгляду справи.

Також з матеріалів справи, а саме листа Головного управління Держгеокадастру відділу в Апостолівському районі від 28.11.2017 року №32-4-0.27-626/101-17 стосовно інформації щодо земельної ділянки за кадастровим номером 1220386600:01:019:0006, вбачається, що згідно наявних баз даних відділу, власником земельної ділянки за вищевказаним кадастровим номером є ОСОБА_3, яка отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серія ДП №059967 площею 6,2279 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Михайлівської сільської ради зареєстрований Дніпропетровською регіональною філією ДП ЦДЗ від 05.10.2004 року, а також на дану земельну ділянку був зареєстрований договір оренди відділом Держкомзему в Апостолівському районі від 16.03.2012 року за номером 122030004001531 між ОСОБА_3 та ТОВ Криворіжхарчоторг строком на 10 років.

Таким чином, на момент прийняття оспорюваного рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.04.2017 року індексний номер 349623602, право оренди на вказану земельну ділянку вже було зареєстроване за позивачем.

Як наслідок, в порушення вимог законодавства державним реєстратором було повторно зареєстровано право оренди земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю КОЛОС - М на ту ж саму ділянку, на яку вже було зареєстровано аналогічне право за Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворіжхарчоторг".

Окрім цього, суд зазначає, що держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно, з чого слідує, що відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом (частина 5 статті 12 Закону № 1952-ІV).

Згідно з роз'ясненням Державної реєстраційної служби України у листі №2951/05-15-13 від 06.08.2013 Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами , з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Однак, матеріали справи не містять підтверджень з'ясування державним реєстратором факту існування зареєстрованого права оренди на земельну ділянку із кадастровим номером 1220386600:01:019:0006, внаслідок чого відповідачем було прийнято рішення про повторну державну реєстрацію права оренди та їх обтяжень, однак, з іншим орендарем - ТОВ КОЛОС -М , що є порушенням чинного законодавства України.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Зазначена позиція висловлена в постанові Верховного суду України від 30 березня 2016 року по справі №814-3015-14.

Правову позицію стосовно обов'язку саме державного реєстратора під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації висловлено у постанові Верховного суду України від 29 вересня 2015 року по справі №802/37191.

Згідно ч.1 ст.244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 01 березня 2016 р. по справі №802/1510/15-а.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, враховуючи також те, що договір оренди земельної ділянки від 18.12.2010 року, на підставі якого вищевказана земельня ділянка перебуває на праві оренди в користуванні позивача, є чинними, строк дії договору оренди не закінчився, достроково не розірвано, записи про розірвання або припинення договору до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі не вносилися, суд вважає, що державним реєстратором при прийнятті оскаржуваного рішень порушено принцип законності, оскільки не було перевірено інформацію про наявність вже зареєстрованого речового права, що, у свою чергу, призвело до одночасного існування подвійної державної реєстрації прав.

За таких умов, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 349623602 від 27.04.2017 року є таким, що прийняте протиправно.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідком визнання цього рішення протиправним.

Позивач просить суд лише скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 349623602 від 27.04.2017 року.

В свою чергу, часиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 349623602 від 27.04.2017 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжхарчоторг" до державного держаного реєстратора Комунального підприємства Криничанське бюро технічної інвентаризації ОСОБА_1, третя особа 1 Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛОС-М", третя особа 2 ОСОБА_2, про скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 349623602 від 27.04.2017 року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_5