Рішення

від 19.09.2006 по справі 14/450

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/450

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        19.09.2006                                                                                               Справа № 14/450

за позовом  Закритого акціонерного товариства "Пирятинський сирзавод", м. Пирятин

до  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Іскра", с. Плехів

про стягнення 24023,41 грн.

Суддя  Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача:  Шапран О.М., дов. №09 від 09.09.2006р.  

від відповідача:  не з'явився

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення 24023,41 грн. - заборгованості по договору підряду на виконання сільськогосподарських робіт  від 01.11.2003 р. та додаткової угоди по ньому №1 від 02.01.2004 р., в тому числі: 17722,15 грн. - основного боргу, 2121,08 грн. – пені, 4180,18 грн. – збитків від інфляції.

Ухвалою заступника голови господарського суду Полтавської області Пушка І.І. від 18.09.2006 р. склад суду було змінено в зв'язку з відпусткою судді Іваницького О.Т. і справу передано на розгляд судді Геті Н.Г.

Суддя Гетя Н.Г. прийняла справу до свого провадження і розглянула її по суті.

Відповідач відзив на позов та витребувані ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.07.2006р. документи не подав, надіслана судом кореспонденція на адресу відповідача повернулась із відміткою поштового відділення про неможливість вручення адресату в зв'язку з його вибуттям.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд встановив, що 01.11.2003 р. між КП «Пирятинський сир завод», правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство «Пирятинський сирзавод», м. Пирятин (далі - позивач) та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю «Іскра», с. Плехів (далі - відповідач) було укладено  договір підряду на виконання сільськогосподарських робіт (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору підрядник (позивач) зобов'язувався з залученням третіх осіб з використанням силосних комбайнів в кількості 1 шт. виконати сільськогосподарські роботи по скошуванню (збиранню) сільськогосподарських культур, а Замовник (відповідач) прийняти і оплатити виконані підрядником роботи в порядку, встановленому цим договором.

Пунктом 1.2 договору встановлена площа виконання робіт – не менше 114 га.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість робіт по скошуванню силосної маси склала 220,00 грн. за один скошений гектар кукурудзи. Загальна мінімальна сума договору на виконання сільськогосподарських робіт становила 25080,00 грн.

Розрахунки за даним договором відповідно до п. 2.4 проводяться у терміни згідно з графіком, а саме: у листопаді 2003р. – 15000,00 грн. та у грудні 2003р. – 10080,00 грн.

Відповідно до укладеної сторонами по справі додаткової угоди №1 від 02.01.2004 р. до договору термін проведення розрахунків було продовжено до 31.08.2004р.

Позивач виконав роботи, передбачені умовами договору належним чином, про що свідчить акт приймання-передачі виконаних робіт від 18.11.2003р.

Відповідач частково розрахувався із позивачем  на суму 7357,85 грн.

Станом на 10.07.2006р. заборгованість відповідача склала 17722,15 грн.

Оскільки цивільно-правові відносини виникли між сторонами у 2003 році, суд при прийнятті рішення керується ст.ст.151, 161-162, 216, 440-441 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), які діяли в спірний період.

Враховуючи те, що з 1 січня 2004 року вступили в дію Цивільний та Господарського кодекси України, суд також керується п.п. 4, 9-10 Прикінцевих та Перехідних положень, ст.ст.509-510, 526-527, 545, 598-599, 610-612, 625 Цивільного кодексу України та п.п. 4-5 Прикінцевих положень, ст.ст.173-174, 193, 197-199, 202-206, 216-218 Господарського кодексу України.

Стаття 837 ЦК України визначає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик  виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно  до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 509 ЦК України  зобов'язанням є  право відношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.       Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.      Зобов'язання  має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статей 525-526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Відповідно до  статті 546 ЦК України виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути  встановлені  інші  види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно зі статтею  549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 5.5 договору за порушення графіку проведення розрахунків Замовник (відповідач) несе майнову відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі 0,2% від загальної вартості фактично виконаних, але неоплачених робіт (послуг), за кожен день затримки  виконання даного зобов'язання.

На підставі вищевикладеного позивач нарахував відповідачу 2121,08 грн. пені за період із 01.09.2004 р. по 24.01.2005р. (розрахунок у матеріалах справи).

Частиною 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства та статті 1, 3 Закону України «Про  відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. №543/96-ВР, відповідно до яких  платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач в порушення зазначених правових норм нарахував відповідачу пеню в розмірі 0,2% від загальної вартості фактично виконаних, але неоплачених робіт (послуг), за кожен день затримки  виконання даного зобов'язання на суму 2121,08 грн.

Тому, на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про відмову в частині стягнення з відповідача зазначеної суми пені.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідачу нараховано 4180,18 грн. – збитків від інфляції (розрахунок в матеріалах справи).

Згідно зі статтею193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав належні докази (в матеріалах справи), які дають підстави суду задовольнити їх частково та стягнути з відповідача 17722,15 грн.  - боргу, 4180,18 грн. – збитків від інфляції, 219,02 грн.  –витрат по оплаті держмита, 118,00 грн. – витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В частині стягнення з відповідача 2121,08 грн. – пені суд відмовляє.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 32-34,36,43,44-45,49,75,82-85, суд, -

                                                          ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іскра», 37700, Полтавська область, Оржицький район, с. Плехів (р/р 26007179635069 в ПРУ «Приватбанк» МФО 331401 код ЄДРПОУ 03772944) на користь Закритого акціонерного товариства «Пирятинський сир завод», 37000, Полтавська область, м. Пирятин, вул.. Сумська, 1 (р/р 26005110004718 в ПОФ АППБ «Аваль» МФО 331605 код ЄДРПОУ 00446865) 17722,15 грн.  - боргу, 4180,18 грн. – збитків від інфляції, 219,02 грн.  –витрат по оплаті держмита, 118,00 грн. – витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення 2121,08 грн. – пені відмовити.

                            Суддя                                                                  Гетя Н.Г.