Рішення

від 07.06.2017 по справі 408/659/12

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 408/659/12

Провадження № 2/210/64/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"07" червня 2017 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чайкіної О.В.,

при секретарі Семко Н.А.

за участі сторін: не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 2 ст. 197 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Державне підприємство «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» , ОСОБА_4, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розподіл майна придбаного за час шлюбу, визнання права власності на майно та стягнення грошових коштів , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, який в подальшому неодноразово змінювала в частині майна, що підлягає поділу та розміру сум, заявлених до стягнення. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що перебувала з ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі з листопада 1995 року, спільних дітей від шлюбу не мають. Однак, 14 листопада 2007 року шлюб розірвано в судовому порядку. За час перебування в шлюбі створено фермерське господарство Пишне . Крім того, за час шлюбу, придбано нерухоме та рухоме майно, яке позивач просила визнати спільною сумісною власністю та розподілити у судовому порядку.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20 жовтня 2009 року, затверджено мирову угоду (т. 2, а.с. 30), укладену між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_5, по якій:

1.Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Кіровоградська обл., Долинський р-н., с. Пишне, вул. Транспортна, 7, раніше належну ОСОБА_6.

2.Визнано за ОСОБА_6, право власності на 1/2 частку нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Кіровоградська обл., Долинський р-н., с. Пишне, вул. Транспортна, 13, раніше належну ОСОБА_2.

3.Визнано нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Кіровоградська обл., Долинський р-н., с. Пишне, вул. Транспортна, 5 - особистою приватною власністю ОСОБА_3.

4.Сторони досягнули згоди, щодо розподілу приміщення, розташованого за адресою: Кіровоградська обл., Долинський р-н., с. Пишне, вул. Шкільна, 3, належного на праві спільної сумісної власності, у натурі, та погодились:

-визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_7, право власності по 1/2 частці даного приміщення за кожним.

-передати в повне володіння, користування та розпорядження ОСОБА_2, наступні приміщення: на першому поверсі - приміщення № 2, площею 44, 7 кв.м., приміщення № 3, площею 57, 9 кв.м., коридор ІІ, площею 12, 4 кв.м. На другому поверсі: коридор ІІІ , площею 12, 4 кв.м., приміщення 7, площею 22, 4 кв.м., приміщення 6, площею 7,6 кв.м., приміщення 8, площею 13, 9 кв.м., приміщення 9, площею 30,3 кв.м., приміщення 10, площею 5,5 кв.м., приміщення 11, площею 21, 5 кв.м.

-передати в повне володіння, користування та розпорядження ОСОБА_3, наступні приміщення: на першому поверсі - приміщення І , площею 7, 1 кв.м., приміщення 1, площею 44, 8 кв.м., приміщення 4, площею 33, 1 кв.м., приміщення 5, площею 12,4 кв.м. На другому поверсі: приміщення 12, площею 9, 3 кв.м., приміщення 13, площею 9,3 кв.м., приміщення 14, площею 12, 4 кв.м., приміщення 15, площею 14, 2 кв.м., приміщення 16, площею 13, 8 кв.м., приміщення 17, площею 7, 4 кв.м., приміщення 18, площею 12, 7 кв.м., приміщення 19, площею 9, 3 кв.м.

-сторони домовилися, що ОСОБА_3, проводить закладення будівельним матеріалом дверного пройому із приміщення 17, в коридор ІІІ , в свою чергу ОСОБА_2, проводить закладення будівельним матеріалом дверного пройому із приміщення 13 в коридор ІІІ .

5.Сторони домовилися, що спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є КТП 341 із лінією електромереж, розташоване на території земельної ділянки, належної ОСОБА_6. Сторони домовилися, що із приводу користування та обслуговування даного КТП та лінії електромереж між ними буде укладено окремий договір, умови якого будуть обов'язковими для виконання кожною із сторін.

На виконання п.5 Мирової угоди суд затвердив наданий Договір про спільне використання майна, яке є спільною сумісною власністю (КТП-341 з лінією електропередач) від 14.10.2009 року, умови якого визнано обов'язковими для виконання кожним із сторін та підписано сторонами: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за погодженням ОСОБА_6.

Провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна яке є спільною сумісною власністю подружжя, нажите у період сумісного шлюбу та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_8, ОСОБА_6 про розподіл майна придбаного за час шлюбу, визнання свідоцтва про право власності недійсним та визнання права власності на майно в частині вимог, що визначені мировою угодою - закрито у зв'язку з визнанням сторонами мирової угоди. Справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна яке є спільною сумісною власністю подружжя, нажите у період сумісного шлюбу та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_8, ОСОБА_5 про розподіл майна придбаного за час шлюбу, визнання свідоцтва про право власності недійсним та визнання права власності на майно в іншій частині вимог - призначено до розгляду (Т.2, а.с. 30 зворот).

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 05 вересня 2011 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя залишено без розгляду (Т.2, а.с. 163).

В свою чергу ОСОБА_2, звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розподіл майна придбаного за час шлюбу, визнання права власності на майно та стягнення грошових коштів , , який в подальшому уточняв. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що із відповідачкою по справі вони перебували в зареєстрованому шлюбі із 1995 року. В 2001 році, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та їх рідними було створено СФГ Пишне . За період шлюбу, їх сім'єю було придбано ряд не тільки рухомого майна (в тому числі велику рогату худобу), але й нерухомого майна. З приводу рухомого майна (крім великої рогатої худоби), та ряду нерухомого майна, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 а також ОСОБА_6 - досягнули порозуміння. Однак, у зв'язку із тим, що ОСОБА_3 відмовляється в добровільному порядку визнати, що позивач також приймав участь у придбанні нерухомого майна, житлового будинку, розташованого за адресою: Кіровоградська обл., Долинський р-н., с. Пишне, вул. Першотравнева, 6.19, свідоцтво проправо власності на який було видано на ім'я ОСОБА_3, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом та просити суд про розподіл даного майна. Окрім того, спільно із ОСОБА_3 вони не можуть досягнути порозуміння із приводу встановлення факту припинення спільного проживання однією сім'єю, та розподілу нажитої за час шлюбу великої рогатої худоби. Тому виникла потреба у встановленні в судовому порядку певних фактів, від яких залежить правильний, повний та всебічний розгляд цивільної справи щодо розподілу майна нажитого ними за час шлюбу, оскільки ОСОБА_3 схильна до зміни своєї позиції із приводу часу припинення існування нашої сім'ї. Сім'я припинила своє існування ще в кінці квітня 2007 року. Саме із цього моменту між ними було припинено ведення спільного домашнього господарства, припинено існування спільного сімейного бюджету, припинено спільне проживання, та між ними із цього часу взагалі не існувало жодних взаємних прав та обов'язків. Тому просить суд встановити факт, що шлюбні відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також існування сім'ї між вказаними особами припинилися із кінця квітня 2007 року; визнати, що майно - житловий будинок та господарські будівлі, що розташовані за адресою: Кіровоградська обл., Долинський р-н., с. Пишне, вул. Першотравнева, б.19 - є спільною сумісною власністю подружжя, та розподілити зазначене майно - визнавши за ОСОБА_2 право власності на 3/4 житлового будинку та господарських будівель, що розташовані за адресою: Кіровоградська обл., Долинський р-н., с. Пишне, вул. Першотравнева, буд.19; встановити факт наявності поголів'я ВРХ у СФГ Пишне станом на 27.06.2007 року у кількості 66 голів; встановити факт розподілу ВРХ між подружжям ОСОБА_2 в липні-серпні 2007 року, відповідно до якого ОСОБА_3 реалізувала своє право власності на 1/2 частку ВРХ, та одержала у свою власність ВРХ на загальну суму 39 640,00 грн., що на 120,00 грн. більше від вартості 1/2 частки ВРХ станом на серпень 2007 року; визнати незаконним біркування ВРХ в СФГ Пишне у кількості 21 голова, яке відбулося 21.02.2008 року за ініціативою ОСОБА_3, та визнати незаконними паспорта на 21 голову ВРХ, які були видані на підставі проведеного 21.02.2008 року біркування на ім'я ОСОБА_3; стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 68 580,00 грн., за вирізану в серпні 2008 року ВРХ; стягнути із відповідача по справі на користь ОСОБА_2 індекс інфляції за користування грошовими коштами вирученими від продажу ВРХ належної йому на праві власності за період із серпня 2008 року по березень 2011 року в сумі 21 945, 60 грн. (Т.2, а.с. 121-128).

Оскільки частина позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя вирішена судом шляхом затвердження мирової угоди (Т.2, а.с. 30), а щодо інших заявлених первісним позивачем вимог - позов залишено без розгляду за заявою первісного позивача (Т.2, а.с. 163), в даному проваджені суд розглядає зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, стягнення коштів, поділ майна, в редакції, підтриманій позивачем ОСОБА_2 (Т.2, а.с. 121-128).

Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_9 під час судового розгляду справи по суті підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі з мотивів та підстав, викладених у позові, просили їх задовольнити. В подальшому, позивач до суду у судові дебати не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_10 під час судового розгляду проти задоволення позову ОСОБА_2 заперечували з мотивів та підстав, викладених в письмових запереченнях, долучених до справи, в подальшому до суду не прибули.

Враховуючи, що позивач та відповідач висловили свої позиції у справі, а їх неявка в судові дебати не може бути підставою для залишення позову без розгляду, так само і не є перешкодою для винесення судового рішення по суті заявлених вимог, сторонам надано достатньо часу для подання доказів в обґрунтування своїх доводів та заперечень, тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 під час судового розгляду проти задоволення позову ОСОБА_2 заперечував з мотивів необґрунтованості заявлених вимог.

Від третьої особи у справі без самостійних вимог на предмет спору - ДП Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин надано пояснення по суті заявлених ОСОБА_2 вимог, та клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника (Т.2, а.с. 200-201, Т.3 а.с. 83, Т.4, а.с. 79)

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, враховуючи надані сторонами та третіми особами без самостійних вимог на предмет спору пояснення, приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Згідно зі т. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. ля встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Загальні вимоги процесуального права, закріплені у статтях 57- 60, 131- 132, 137, 177, 179, 185, 194, 212- 215 ЦПК України, визначають обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, якими суд керувався при вирішенні позову.

Згідно з частиною 1 статті 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. За вимогами частини 2 статті 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач ОСОБА_2 просить суд встановити факт, що шлюбні відносини між ним та відповідачем ОСОБА_3, а також існування сім'ї між ними припинилися із кінця квітня 2007 року.

Частиною 2 статті 256 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, крім тих, що передбачені ч. 1 зазначеної статі, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Разом із тим, відповідно до частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що 10 листопада 1995 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб, про що Виконкомом Лозуватської сільської ради народних депутатів Криворізького району Дніпропетровської області 10.11.1995р. в книзі реєстрації актів про укладання шлюбу зроблено запис № 65 та видано свідоцтво серії І-КИ № 311318 (Т.1, а.с.9).

Також судом встановлено, що 14 листопада 2007 року рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 розірвано, рішення набрало законної сили 24 листопада 2007 року (Т.1, а.с. 48).

Розірвання шлюбу внесено до Книги реєстрації розірвань шлюбів за актовим записом № 31 від 05 лютого 2008 року, про що видано свідоцтво серії 1-КИ № 084017 від 05.02.2008року (Т.1, а.с. 72).

Як вбачається зі змісту судового рішення від 14 листопада 2007 року у справі № 2-3175/2007 за позовом ОСОБА_2 (на теперішній час ОСОБА_3) ОСОБА_11 до ОСОБА_2, шлюбні відносини між сторонами припинились остаточно з квітня 2007 року, тому вказана обставина не потребує подальшого доведення шляхом встановлення факту, що має юридичне значення.

Тому в задоволені позовних вимог в частині встановлення факту, що шлюбні відносини між сторонами у справі, а також існування сім'ї між ними припинилися із кінця квітня 2007 року.

Щодо вимог про визнання майна - житловий будинок та господарські будівлі, що розташовані за адресою: Кіровоградська обл., Долинський р-н., с. Пишне, вул. Першотравнева, б.19 - є спільною сумісною власністю подружжя, та розподілити зазначене майно - визнавши за ОСОБА_2 право власності на 3/4 житлового будинку та господарських будівель, що розташовані за адресою: Кіровоградська обл., Долинський р-н., с. Пишне, вул. Першотравнева, буд.19 суд приходить до наступних висновків.

Встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого в порядку приватизації (орган приватизації совхоз Реконструктор ) 15 грудня 1993 року будинок, розташований за адресою: с. Пишне, Долинський район, вул. Центральна (Першотравнева), № 19 належав ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (Т.3, а.с. 202-206).

Згідно з реєстраційного напису на документі про право особистої власності домоволодіння № 19 по вул. Центральна в с. Пишне Долинського району Кіровоградської області зареєстровано за ОСОБА_12, запис зареєстровано за № 14/1 15 грудня 1993р. (Т.3, а.с. 202а, зворот).

На технічному паспорті на вищевказане домоволодіння міститься виправлення щодо назви вулиці - з Першотравнева на Центральна , та міститься план розташування земельної ділянки по вул. Першотравнева (Т.3, а.с. 203).

Згідно відомостей, наданих ОКП Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації за вих.. № 296-17/20 від 27.05.2016р., витребуваних судом в порядку ст. 137 ЦПК України за клопотанням сторони позивача, вбачається що ані ОСОБА_3, ані ОСОБА_2 не являються власниками домоволодіння № 19 по вул. Центральна в с. Пишне Долинського району Кіровоградської області (Т.5, а.с. 23-40).

Також з наданих відомостей вбачається, що рішенням виконавчого комітету Пишненської сільської ради народних депутатів за № 36 від 27 липня 1995 року надано дозвіл на реєстрацію житлового будинку № 19, розташованого по вул. Центральна в с. Пишне Долинського району Кіровоградської області за ОСОБА_14 (Т.5, а.с. 29).

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, видане 12 грудня 1995 року Пишненською сільською радою, жилий будинок за № 19 по вул. Центральна в с. Пишне Долинського району Кіровоградської області належить ОСОБА_15, та зареєстрований в Кіровоградському обласному бюро технічної інвентаризації 12 грудня 1995р. за № 14/1 (Т.5, а.с. 24-29, 31, 37).

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння, видане 12 грудня 1995 року Пишненською сільською радою, жилий будинок за № 19 по вул. Центральна в с. Пишне Долинського району Кіровоградської області належить ОСОБА_15, та зареєстрований в Кіровоградському обласному бюро технічної інвентаризації 12 грудня 1995р. за № 14/1 (Т.5, а.с. 24-29, 31, 37).

Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_16 за № 2079 від 14 грудня 1995 року, укладеного між ОСОБА_15 та ОСОБА_17, жилий будинок за № 19 по вул. Центральна в с. Пишне Долинського району Кіровоградської області (зареєстрований в Кіровоградському обласному бюро технічної інвентаризації 12 грудня 1995р. за № 14/1) перейшов у власність ОСОБА_17 (Т.5, а.с. 36-39).

Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Долинської нотаріальної контори за № 2-454 від 06 березня 1996 року, укладеного між ОСОБА_17 та ОСОБА_18, жилий будинок за № 19 по вул. Центральна в с. Пишне Долинського району Кіровоградської області (зареєстрований в Кіровоградському обласному бюро технічної інвентаризації 12 грудня 1995р. за № 14/1) перейшов у власність ОСОБА_18 (Т.5, а.с. 32-35).

Відомості про реєстрацію право власності на вказане домоволодіння за ОСОБА_19, ОСОБА_13, яким належало на праві особистої власності домоволодіння за № 19 по вул. Центральна в с. Пишне Долинського району Кіровоградської області, зареєстроване за № 14/1 від 15 грудня 1993р. (Т.3, а.с. 202а, зворот), в інвентарній справі відсутні.

Також встановлено, що на підставі рішення № 45 від 16 травня 2003 року Сьомої сесії Пишненської сільської ради двадцять четвертого скликання надано дозвіл Долинському відділу Олександрійського Інвентарбюро оформити право власності на жилий будинок, що знаходиться за адресою: с. Пишне Долинського району Кіровоградської області по вул. Першотравневій за № 19 за Пишненською сільською радою (Т.3, а.с. 207).

На підставі рішення Пишненської сільської ради № 49 від 17 серпня 2004 року ОСОБА_8 видано свідоцтво про право власності на жилий будинок, який розташований в селі Пишне на вул. Першотравневій № 19, акт технічного обстеження 56/р від 16 серпня 2004 року, форма власності - приватна, зареєстровано в реєстрі за № 77/1 від 16 вересня 2004 року (Т.1 а.с.167, 168, 187, Т.2, а.с. 94).

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарств догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно із ч. 1 ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 71 СК України, ч. 2 ст. 364 ЦК України поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. п. 22, 23, 24 постанови Пленуму Верхового Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69- 72 СК України та ст. 372 ЦК України . Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Відповідно до ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Отже, за змістом зазначених норм матеріального права належність подружжю майна, придбаного за час шлюбу за спільні кошти подружжя, на праві спільної сумісної власності законодавством презюмується, якщо інше не встановлено судом при розгляді справи.

Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Частина четверта статті 65 СК України встановлює, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім ї.

До складу майна, що підлягає поділу, входить загальне майно, наявне у подружжя на час розгляду справи, і те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Разом із тим, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. У зв язку з викладеним у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не можна вважати безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 2 жовтня 2013 року, 3 червня та 1 липня 2015 року, та згідно яких належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна.

З матеріалів справи вбачається, що головою виконавчого комітету Пишненської сільської ради Долинського району Кіровоградської області засвідчено розписки про те, що ОСОБА_8 передала, а ОСОБА_12 отримала грошові кошти в рахунок продажу домоволодіння за № 19 по вул. Першотравнева в с. Пишне Долинського району Кіровоградської області (Т.3, а.с. 208,209, Т.5, а.с. 208-209).

Поряд із цим, право власності на жилий будинок, що знаходиться за адресою: с. Пишне Долинського району Кіровоградської області по вул. Першотравневій за № 19 перейшло до Пишненської сільської ради на підставі рішення № 45 від 16 травня 2003 року Сьомої сесії Пишненської сільської ради двадцять четвертого скликання (Т.3, а.с. 207), а в подальшому на підставі рішення Пишненської сільської ради № 49 від 17 серпня 2004 року ОСОБА_8 видано свідоцтво про право власності на цей жилий будинок, форма власності - приватна, зареєстровано в реєстрі за № 77/1 від 16 вересня 2004 року (Т.1 а.с.167, 168, 187).

Таким чином, право власності на спірний будинок, набуто ОСОБА_3 (ОСОБА_8М.) не на підставі договору, а на підставі рішення сільської ради, яким будинок передано у власність відповідача.

В матеріалах справах відсутні відомості, які б свідчили про те, що позивач ОСОБА_2 приймав участь у набутті права власності на жилий будинок, що знаходиться за адресою: с. Пишне Долинського району Кіровоградської області по вул. Першотравневій за № 19 та який перебував у віданні Пишненської сільської ради.

Таким чином, суд приходить до висновку, що спірний будинок є особистою власністю відповідача ОСОБА_3 та не входить до складу спільного майна подружжя, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведено його участі в його придбанні, у тому числі й за спільні кошти подружжя.

У зв язку з викладеним, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині вимог про поділ жилого будинку, що знаходиться за адресою: с. Пишне Долинського району Кіровоградської області по вул. Першотравневій за № 19.

Щодо вимог про встановлення фактів наявності поголів'я ВРХ у СФГ Пишне станом на 27.06.2007 року у кількості 66 голів; встановлення факту розподілу ВРХ між подружжям ОСОБА_2 в липні-серпні 2007 року, відповідно до якого ОСОБА_3 реалізувала своє право власності на 1/2 частку ВРХ, та одержала у свою власність ВРХ на загальну суму 39 640,00 грн., що на 120,00 грн. більше від вартості 1/2 частки ВРХ станом на серпень 2007 року; визнання незаконним біркування ВРХ в СФГ Пишне у кількості 21 голова, яке відбулося 21.02.2008 року за ініціативою ОСОБА_3, та визнати незаконними паспорта на 21 голову ВРХ, які були видані на підставі проведеного 21.02.2008 року біркування на ім'я ОСОБА_3; стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 68 580,00 грн., за вирізану в серпні 2008 року ВРХ; індексу інфляції за користування грошовими коштами вирученими від продажу ВРХ за період із серпня 2008 року по березень 2011 року в сумі 21 945, 60 грн.суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення, з урахуванням наступного.

Слід зазначити, що згідно з ст. 180 ЦК України тварини, до яких відноситься велика рогата худоба, є особливим об'єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом.

За Законом України Про захист тварин від жорстокого поводження , який встановлює особливості права власності та інших речових прав на тварин як на особливий об'єкт цивільних прав, термін тварини має таке значення: тварини - біологічні об'єкти, що належать до фауни: сільськогосподарські, домашні, дикі, у тому числі домашня і дика птиця, хутрові, лабораторні, зоопаркові, циркові. Сільськогосподарські тварини - тварини, що утримуються та розводяться людиною для отримання продуктів і сировини тваринного походження (ст. 1). Продавець тварини зобов'язаний забезпечити покупця достовірною інформацією про вид, породу, стан здоров'я та інші якості тварини, а також про умови її утримання (стаття 13 цього ж Закону).

Відповідно до положень Цивільного кодексу України основними способами набуття права власності на тварину є: привласнення загальнодоступних дарів природи (ст. 333 ЦК), набуття права власності на безхазяйну річ (ст. 335 ЦК), набуття права власності на бездоглядну домашню тварину (ст. 341 ЦК), набуття права власності на тварину на підставі цивільно-правового договору та набуття права власності на тварину у порядку спадкування.

Згідно з пунктом 1.3 розділу 1 Положення про ідентифікацію і реєстрацію великої рогатої худоби, затв. наказом Міністерства аграрної політики України від 17 вересня 2003 р. за № 342 (у відповідній редакції) , ідентифікації і реєстрації підлягають усі тварини, які перебувають, розводяться або утримуються на території України (надалі - Положення № 342).

Це положення є обов'язковим для всіх суб'єктів господарювання - юридичних і фізичних осіб та негосподарюючих суб'єктів - фізичних осіб, що є власниками тварин, займаються їх розведенням, утриманням, торгівлею, транспортуванням, проводять забій, утилізацію тварин, здійснюють ветеринарний контроль, надають сервісні послуги у сфері тваринництва та проводять виставки з участю тварин.

Відповідно до пункту 1.5 Розділу 1 Положення № 342, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин:

-ідентифікація тварини - це процес (робота) з ототожнювання тварини, що включає присвоєння їй ідентифікаційного номера шляхом прикріплення бирок на кожне вухо тварини, унесення інформації до книги обліку тварин господарства, видачу паспорта великої рогатої худоби та ветеринарної картки до паспорта;

-реєстрація - унесення до Реєстру тварин інформації про ідентифікованих тварин, їх переміщення, власників/утримувачів, господарства та їх ветеринарно-санітарний стан тощо, що здійснюється адміністратором Реєстру тварин;

-паспорт великої рогатої худоби - документ, виданий адміністратором Реєстру тварин, що містить дані стосовно тварини, її переміщення, власників/утримувачів, місцезнаходження і реєстрації в Реєстрі тварин та є супровідним документом при будь-якому переміщенні тварини;

Крім того, пунктом 1.4 Розділу 1 Положення № 342 визначено, що ідентифікація і реєстрація великої рогатої худоби запроваджується, зокрема, з метою одержання оперативної і надійної інформації про поголів'я великої рогатої худоби щодо статі, віку, породи та його місцезнаходження для поліпшення управління і прогнозування ринків продукції скотарства; оптимізації запровадження планів ветеринарної медицини щодо попередження (профілактики), ветеринарного контролю, лікування та ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб; контролю за переміщеннями тварин усередині країни та при їх експорті і імпорті; підтвердження права власності на тварин.

Таким чином, право власності на велику рогату худобу, як на особливий об'єкт цивільних прав має бути підтверджено відповідними документами, у тому числі паспортом.

Згідно пояснень Державного підприємства Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин від 20 жовтня 2011 року № 1038/11-08, господарство СФГ Пишне , яке знаходиться з адресою: Кіровоградська область, Долинський район, с. Пишне, вул. Шкільна, 3, зареєстроване у Реєстрі тварин за реєстраційним номером 35048694. За період з 01.01.2002 року по 20.11.2011 року у господарстві проідентифіковано 37 голів ВРХ. Як зазначається в Звіті про ідентифікацію тварин, у Реєстрі тварин немає відомостей щодо проведення ідентифікації ВРХ у кількості 21 голів у СФГ Пишне 21.02.2008 року та видачі відповідних паспортів ВРХ (Т.2 а.с. 200-202).

Як вбачається з довідки Пишненської сільської ради, вих. № 115/02-18 від 13 серпня 2013 року згідно погосподарського обліку на території сільської ради за жителями ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_20 велика рогата худоба не значилася за місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 та не утримувалася (Т.4 а.с.152).

Згідно відповіді Державного підприємства Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин від 08.08.2014 року за № 575/8-10р, відповідно до даних Єдиного державного реєстру тварин власником великої рогатої худоби з ідентифікаційними номерами UA НОМЕР_1, UA1200542542, UA НОМЕР_2, UA НОМЕР_3, UA НОМЕР_4 є ОСОБА_6 В ячеславович. Зазначені тварини були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі тварин 22.09.2006 року. В Єдиному державному реєстрі тварин відсутня інформація про переміщення тварин з вищезазначеними ідентифікаційними номерами. Власник ОСОБА_5 не звертався до Державного підприємства Агенство з ідентифікації та реєстрації тварин з метою виготовлення дублікатів бирок ВРХ. У разі втрати власником бирок, які не були прикріплені на вуха тварини, власник після встановлення факту втрати та проведення звірки залишку бирок з використанням бирками зобов'язаний повідомити про втрату Агенство та вказати номери втрачених бирок. Замовлення бирок для ідентифікації тварин, що належать фізичним особам, здійснюється агентом з ідентифікації за їх зверненням. Датою реєстрації тварин в Реєстрі тварин вважається дата внесення інформації про тварину до Реєстру тварин. Оформлення паспорта тварини проводиться у 21-денний термін після отримання Агенством реєстраційної картки тварини (Т.4 а.с.219-220).

Відповідно до ветеринарних паспортів на тварин за №№ 26240401; 26240400; 26240383; 26240384; 26240385; 26240382 ВРХ за кличками Пташка , Іва , Чирва , Канарейка-Чернушка , Конвалія , Берізка , 2004 року належали третій особі у справі - ОСОБА_5 (на теперішній час ОСОБА_3) ОСОБА_21 (Т.1, а.с. 175- 186, Т.3, а.с. 187-192).

За відомостями відділу статистики у Долинському районі Кіровоградської області, а саме Звітів про стан тваринництва СФГ Пишне за 2007 та 2008 рік, у СФГ Пишне станом на 2008 рік налічувалось ВРХ - 38 голів, у тому числі корови - 15, з них народилося - 13; реалізовано на забій - 1; продано, передано в обмін (крім населення) - 27 голови; продано населенню - 23 голови; станом на 2007 рік налічувалось ВРХ - 39 голів, у тому числі корови - 31, з них народилося - 25; реалізовано на забій - 0; продано, передано в обмін (крім населення) - 19 голови; продано населенню - 1 голови, на кінець року - 38 голів. Станом на 21 травня 2008 року за СФГ Пишне виявлено поголів'я ВРХ в кількості 45 голів (Т. 3, а.с. 143-148, 193).

Згідно з реєстраційними картками великої рогатої худоби, які маються в матеріалах справи, ВРХ зареєстрована за СФГ Пишне (Т.4, а.с. 3-22).

Наявність поголів'я ВРХ у СФГ Пишне підтверджено Актом обстеження підприємства, складених Управлінням ветеринарної медицини в Долинському районі Кіровоградської області 12 жовтня 2007 року, в ході якого виявлено 40 голів ВРХ (Т.4, а.с. 27)

З матеріалів справи вбачається, що 25 вересня 2007 року ОСОБА_8 звернулася до Долинського районного відділу України в Кіровоградській області з заявою про те, що її колишній чоловік ОСОБА_2 без її відома вирізав 4 худоби, що є спільною власністю подружжя; а 25 квітня 2008 року із заявою про те, що він же без її відома продав 2 корови, які являються спільною сумісною власністю. За результатами розгляду заяв відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК (1960року) (Т.1, а.с.198, 199)

Також встановлено, що слідчим суддею Долинського районного суду Кіровоградської області 13 жовтня 2016 року у справі № 388/1205/16-к винесено ухвалу, якою зобов'язано слідчого Долинського ВП ГУ НП в Кіровоградській області внести відомості до ЄРДР за попередньою правовою кваліфікацією злочину за ч. 1 ст. 383 КК України за заявою ОСОБА_3, яка вважає, що ОСОБА_8 подав до поліції завідомо неправдиве повідомлення про злочин, (Т.5, а.с. 58).

За клопотання позивача досліджено відмовні матеріали ЖРЗПЗ № 1201 від 11 серпня 2008 року та ЖРЗПЗ № 718 від 07 травня 2008 року Долинського РВ УМВС України в Кіровоградській області року, за заявами ОСОБА_2 щодо неправомірних дій дружини ОСОБА_8, за результатами перевірки яких відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК (1960р.).

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позивач не надав належних та допустимих доказів того, що у спірний період на праві приватної власності йому належала велика рогата худоба. Навпаки, з матеріалів справи вбачається, що велика рогата худоба згідно реєстраційних даних та паспортів належала СФГ Пишне та третій особі у справі - ОСОБА_6

Судом також встановлено, що 03 квітня 2001 року розпорядженням голови районної державної адміністрації Долинського району Кіровоградської області за № 176-р зареєстровано статут Селянського (фермерського) господарства Пишне , засновник, голова - ОСОБА_2, код ЄДРПОУ 31315866 (Т.3., а.с. 13-18, 57-58).

З матеріалів справи вбачається, що окрім голови ОСОБА_2, членами СФГ Пишне стали: ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_20, ОСОБА_22, ОСОБА_23 (Т.3, а.с. 63-65, 138-140, Т.4, а.с. 101-103, 157, Т. 5, а.с. 66-204).

Позивач ОСОБА_2 під час розгляду справи посилався на те, що він як голова і єдиний засновник СФГ Пишне не підписував реєстраційну картку щодо реєстрації та створення фермерського господарства, тому відомості про її членів є недостовірними.

Разом із тим, вказані доводи позивача спростовуються матеріалами справи, зокрема відомостями, наданими відділом Держгеокадастру у Долинському районі Кіровоградської області, зокрема завіреними належним чином копіями проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок голові СФГ Пишне для ведення фермерського господарства та членам СФГ Пишне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Пишненської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, розпорядженням Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області Про передачу членам фермерського господарства Пишне земельних ділянок у власність із земель фермерського господарства, договором про розподіл земельної ділянки, що є спільною частковою власністю (яка була відведена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), державними актами на землю, виданих членам СФГ Пишне , розпорядженням про затвердження акта визначення збитків власників та землекористувачів, пов'язаних з вилученням земельної ділянки голові та членам СФГ Пишне (Т.1, а.с. 219-264; Т.3, а.с. 101-103; Т.5, а.с. 66-204).

Відповідно до статті 1 Закону України Про фермерське господарство (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про фермерське господарство (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Згідно з статтею 20 цього ж закону майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін. У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, в тому числі земельні ділянки, житлові будинки, господарські будівлі і споруди, засоби виробництва тощо, яке необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.

Фермерське господарство має право здійснювати відчуження та набуття майна на підставі цивільно-правових угод. Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства. Майнові спори між фермерським господарством та його членами вирішуються судом.

Позивач ОСОБА_2 не заявляв вимог про поділ майна, зокрема великої рогатої худоби, яка про ідентифікована та зареєстрована за СФГ Пишне .

Суд зауважує, що забій та реалізація великої рогатої худоби здійснюється з урахуванням вимог щодо ідентифікації та реєстрації тварин, законодавства про ветеринарну медицину та не може бути підтверджено шляхом встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки такий спосіб захисту суперечить положенням ст. 16 ЦК України та ст. 256 ЦК України.

Матеріалами справи підтверджується наявність права власності на ВРХ, яка була зареєстрована та ідентифікована згідно вимог чинного законодавства, за СФГ Пишне , а так само і рух (забій, реалізація, тощо) ВРХ за період з 2007-2008 рік. Водночас, в матеріалах справи відсутні докази того, що ВРХ, яка перебувала у власності СФГ Пишне у спірний період незаконним шляхом вибула із володіння фермерського господарства, головою якого був на той час сам позивач - ОСОБА_2

Доводи позивача про вирізку та реалізацію ВРХ ОСОБА_3, проведення біркування ВРХ ґрунтуються на припущеннях, та спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, під час судового розгляду не встановлено підстав для задоволення позову в часині вимог щодо встановлення фактів наявності поголів'я ВРХ у СФГ Пишне станом на 27.06.2007 року у кількості 66 голів; встановлення факту розподілу ВРХ між подружжям ОСОБА_2 в липні-серпні 2007 року, визнання незаконним біркування ВРХ в СФГ Пишне у кількості 21 голова, яке відбулося 21.02.2008 року за ініціативою ОСОБА_3, та визнати незаконними паспорта на 21 голову ВРХ, які були видані на підставі проведеного 21.02.2008 року біркування на ім'я ОСОБА_3; стягнення із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 68 580,00 грн., за вирізану в серпні 2008 року ВРХ; індексу інфляції за користування грошовими коштами вирученими від продажу ВРХ за період із серпня 2008 року по березень 2011 року в сумі 21 945, 60 грн. з мотивів їх недоведеності.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи що у задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60 , 63 , 68 , 69 , 70 , 71 СК України, п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , ст.ст. 3 , 4 , 10 , 11 , 57-60 , 88 , 179 , 209 , 212-215 , 218 , 223 , 292 , 294 ЦПК України , суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Державне підприємство «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» , ОСОБА_4, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розподіл майна придбаного за час шлюбу, визнання права власності на майно та стягнення грошових коштів , - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу шляхом подачі апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 12 червня 2017 року .

Суддя: О. В. Чайкіна