Ухвала

від 29.11.2017 по справі 369/6516/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/6516/16-ц Головуючий у І інстанції Дубас Т. В. Провадження № 22-ц/780/4902/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 46 29.11.2017

УХВАЛА

Іменем України

29 листопада 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Приходька К.П.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря: Дрозда Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 05 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю Лука Девелопмент , ОСОБА_4 про скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування кадастрового номеру на земельну ділянку і визнання права власності на земельну ділянку, -

встановила:

у липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з вищезазначеним позовом, мотивуючи його тим, що ОСОБА_2 є спадкоємцем права власності на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП ім. Шевченка (ІПН 008493910135, Код ЄДРПОУ- 00849391) Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, розміром 1,85 в умовних кадастрових гектарах, що належала його померлій матері ОСОБА_5, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №354555, виданого Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області і зареєстрованого 28 квітня 2004 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №783.

Про це свідчить свідоцтво про право на спадщину за заповітом ВРН 926468 від 11 листопада 2011 року, (спадкова справа №718 за 2004 рік), яке зареєстроване в реєстрі за №1-2819 державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори ОСОБА_6

Києво-Святошинська районна державна адміністрація розпорядженням №769 від 01 жовтня 2013 року надала дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі позивачу, власнику земельної частки(паю), орієнтовною площею 1,85га.

З метою реалізації права власності позивача, на виконання вказаного розпорядження №769 і за замовленням ОСОБА_2, ТОВ Оксоль , розробило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

На етапі внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ОСОБА_3 Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області було надано рішення №РВ-3200270422016 про відмову у внесенні цих відомостей у зв'язку з перетином ділянки ОСОБА_2 з іншою ділянкою (кадастровий номер 3222482000:05:003:0258) на 100%. Таке рішення відповідача унеможливлює реалізацію права власності ОСОБА_2 на земельну частку(пай).

Згідно відомостей Державної служби України з питань геодезії, картографії, та кадастру, власником земельної ділянки за кадастровим номером 3222482000:05:003:0258 є відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Лука Девелопмент , директор ОСОБА_7

При особистому зверненні позивача і представника позивача до ТОВ Лука Девелопен , останній заперечує право власності позивача на земельну частку(пай), ухиляється від пред'явлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку за кадастровим номером 3222482000:05:003:0258.

В травні 2016 року ТОВ Лука Девелопен повідомив, що він 26.12.2006 року купив спірну земельну ділянку, спадкоємцем якої є позивач, - у відповідача ОСОБА_4

Після цього, із врахуванням спірної земельної ділянки, було сформовано земельну ділянку за кадастровим номером 3222482000:05:003:0258 загальною площею 4,1958га. Очевидно, що дії по формуванню земельної ділянки за кадастровим номєром 3222482000:05:003:0258, реєстрацію цього кадастрового номеру здійснював відповідач ОСОБА_3 Держгеокадастру.

Відповідач ОСОБА_4 не працювала в КСП Шевченкове , в паюванні земель на території Гореницької сільської ради участі не приймала і відповідно не могла в законному порядку приватизувати спірну земельну ділянку.

При формуванні, державній реєстрації земельної ділянки, присвоєння її кадастрового номера 3222482000:05:003:0258, було грубо порушено вимоги чинного законодавства України щодо заборони відчуження сільськогосподарських земель, а позивач не зміг реалізувати своє право власності на земельну частку (пай) за сертифікатом серії РН №354555.

Просив скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 3222482000:05:003:0258. Скасувати кадастровий номер 3222482000:05:003:0258 земельної ділянки. Визнати право власності позивача на земельну частку пай за сертифікатом серії РН №354555, у відповідності до складеної ТОВ Оксоль за договором №02/11 від 23.11.2015р. технічної документації із землеустрою щодо встановлення відновлення меж земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського земельна ділянка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Гореницька сільська рада, а також стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_2 судові витрати.

Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 05 вересня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову накладені згідно ухвали суду від 21 липня 2016 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою повне ігнорування та невиконання органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами та посадовими особами приватного права обов'язкових до виконання ухвал суду про надання інформації та документів, які необхідні для всебічного, повного з'ясування обставин справи.

ОСОБА_2 вважає, що на момент реєстрації права власності відповідача ОСОБА_4 на її земельну ділянку, земельна частка (пай), що належала ОСОБА_5 була без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що підтверджується відповідним сертифікатом.

Апелянт зазначає, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, успадкував після своєї матері право на земельну частку (пай) КСП ім. Шевченка, розміром 1,85 га в умовних кадастрових гектарах без визнання меж цієї частки. Про це свідчить свідоцтво про право на спадщину за заповітом ВРІІ 926468 від 11 листопада 2011 року, яке зареєстроване в реєстрі за №1-2819 державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори ОСОБА_6

Суд першої інстанції помилково посилається на те, що на момент реєстрації права власності відповідача ОСОБА_4 на її земельну ділянку, земельна частка (пай) що належала ОСОБА_5 була без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), адже технічна документація, розділом якої визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) вже була затверджена рішенням виконавчого комітету Гореницької сільської ради Києво - Святошинського району Київської області №29/40 від 23 жовтня 2001 року.

Вищезазначеним рішенням Гореницької сільської ради, якими мати позивача була наділена спірною земельною ділянкою не визнано недійсними і вони є чинними.

Апелянт вважає, що через те, що його мати померла, він був позбавлений можливості отримати на руки державний акт на право приватної власності, на землю на ім'я його матері.

Подальше переоформлення земельної ділянки №755 на ім'я відповідачки, без скасування чи зміни в установленому порядку рішень виконавчого комітету Гореницької сільської ради Києво - Святошинського району Київської області від 22 лютого 2001 року № 5/61 та № 29/40 від 23 жовтня 2001 року, не свідчить про законний спосіб набуття права власності на спірну земельну ділянку, а відтак вимоги позивача підлягають задоволенню.

Просив скасувати рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 05 вересня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням виконавчого комітету Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №29/40 від 23 жовтня 2001 року, затверджено технічну документацію по виготовленню державних актів на право приватної власності на землю громадянам-власникам земельних часток паїв.

Відповідно до списку громадян, які виявили бажання вийти з своєю часткою (пай) з КСП ім. Т.Шевченка, що є додатком до рішення Гореницької сільської ради, значиться ОСОБА_5 з площею земельної ділянки пая 1,76га., № поля 755,123.

Листом від 11 вересня 2001 року №768, Києво-Святошинський районний відділ земельних ресурсів погодив виділення земельних ділянок 23 громадянам для ведення тоарного сільськогосподарського виробництва на землях першочергового поділу, згідно схеми поділу земель колективної власності КСП ім. Шеченка. Відповідно до доданого списку громадян що додається до листа, вбачається що ОСОБА_8 виділялась земельна частка (пай) площею 1,76га, № поля 755,123.

Рішенням виконавчого комітету Гореницької сільської ради від 22 лютого 2001 року №5/61, виділено земельну частку (пай) ОСОБА_5 площею 1,76 га, № поля 755,123.

Ропорядженням Києво-Святошинської державної адміністарції Київської області від 30 грудня 2005 року №727, було завтерджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї) 306 - ти громадянам України за рахунок земель колективної власності КСП ім. Шевченка для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради.

Передано у власність земельні ділянки загальною площею - 298,0801га. з них: ріллі - 294,6575га. кормових угідь - 3,4226га., 306 - ти громадянам (згідно додатку) - власникам сертифікатів на земельну частку (пай). Вирішено виготовити державні акти на право власності на землю 306 - ти громадянам України (згідно додатку) - власникам сертифікатів на земельну частку (пай). Доручено Києво-Святошинському районному відділу земельних ресурсів внести зміни в земельно-кадастрову документацію.

Відповідно до списку власників земельних часток (паїв), яким передаються земельні ділянки у власність в межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, згідно з розпордження №7272, вбачається що в нього була включена відповідач ОСОБА_4, як особа якій передано у власність земельну ділянку загальною площею 1,6169га., код ділянки згідно схеми поділу земель №755, № сертифікату №531.

Ропорядженням Києво-Святошинської державної адміністарції Київської області від 30 грудня 2005 року №729, було завтерджено технічну документацію із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки власникам сертифікатів на право на земельні частки (паї) 324 - ом громадянам України за рахунок земель колективної власності КСП ім. Шевченка для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Гореницької сільської ради.

Передано у власність земельні ділянки загальною площею - 129,9941га. з них: ріллі - 128,1333га. кормових угідь - 1,8608га., 324 - ом громадянам (згідно додатку) - власникам сертифікатів на земельну частку (пай). Вирішено виготовити державні акти на право власності на землю 324 - ом громадянам України (згідно додатку) - власникам сертифікатів на земельну частку (пай). Доручено Києво-Святошинському районному відділу земельних ресурсів внести зміни в земельно-кадастрову документацію.

11 листопада 2011 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори ОСОБА_6, видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_2, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5

Спадщина складається з права на земельну частку (пай), у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Шевченка. Гореницько сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, розміром 1,85 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій, ОСОБА_5, на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН №354555.

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 20 травня 2016 року №360, було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянину України ОСОБА_2, спадкоємцю земельної частки (паю), орієнтовною площею 0,11га багаторічні насадження для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель колективної власності КСП ім. Шевченка в адміністративних межах Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

З метою реалізації права власності позивача, на виконання вказаного розпорядження. за замовленням ОСОБА_2, ТОВ Оксоль , розробило технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

На етапі внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру ОСОБА_3 Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі Київської області було прийнято рішення № РВ-3200270422016 про відмову у внесенні цих відомостей у зв'язку з перетином ділянки ОСОБА_2 з іншою ділянкою (кадастровий номер 3222482000:05:003:0258). Площа співпадає на 100%.

Згідно з інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку земельна ділянка з кадастрвоим номером 3222482000:05:003:0258, загальною площею 4,1958га, що знаходиться на території Гореницької сільської ради Києв-Святошинського району Київської області, належить на праві власності ТОВ Лука Девелопмент .

Відповідно до державного акту Серія ЯБ №793197, власником земельної ділянки площею 1,6169га, що розташована на території Гореницької сільської ради Києво-Святошнського району Київської області, на підставі розпорядження Києво-Святошинської РДА від 30 грудня 2005 року №727, була ОСОБА_4

02 грудня 2006 року ТОВ Лука Девелопмент на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного з ОСОБА_9 що діяв від імені ОСОБА_10, набуло у власність земельну ділянку площею 0,9618га, з кадастровим номером 3222482000:05:003:0065, розтаованої на території Гореницької сільської ради Києв-Святошинського району Київської області.

26 грудня 2006 року ТОВ Лука Девелопмент на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного з ОСОБА_4 від імені якої діяв ОСОБА_11, набуло у власність земельну ділянку площею 1,6169га, з кадастровим номером 3222482000:05:003:0066, розтаованої на території Гореницької сільської ради Києв-Святошинського району Київської області.

26 грудня 2006 року ТОВ Лука Девелопмент на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного з ОСОБА_9 що діяв від імені ОСОБА_10, набуло у власність земельну ділянку площею 1,6170га, з кадастровим номером 3222482000:05:003:0074, розтаованої на території Гореницької сільської ради Києв-Святошинського району Київської області.

В подальшому на підставі заяви ТОВ Лука Девелопмент була виготовлена технічна документація, відповідно до якої вищезагадані три земельні ділянки були обєднані в одну, загальною площею 4,1958га.

Власність ТОВ Лука Девелопмент на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482000:05:003:0258, загальною площею 4,1958га, підтверджується державним актом Серії ЯЕ №603202.

Згідно даних геодезичної зйомки на основі даних публічної кадастрової карти, поворотні точки кутів повороту земельної ділянки ТОВ Лука Девелопмент за номерами 4,5,6,7,9 - мають співпадання (ідентичні) з поротними точками кутами повороту земельної ділянки гр. ОСОБА_2 - 3,4,5,6,7.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав суду належних та допустимих письмових доказів в підтвердження того, що державна реєстрація з кадастровим номером 3222482000:05:003:0258 яка належить ТОВ Лука Девелопмент , була проведена з порушенням земельного законодавства України, що в кінцевому результаті порушило права позивача.

З такими висновками погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.

Законним і обґрунтованим відповідно до ст.213 ЦПК України є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване рішення відповідає.

В ст. 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу , організація землеустрою, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів , підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. А згідно ч.1 ст.126 цього Кодексу право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Частинами 1 та 2 ст.116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються в порядку, встановленому ст.151 ЗК України.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно із ч.3 ст. 52 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згiдно з пунктом 17 Перехiдних положень Земельного кодексу України сертифiкати на право на земельну частку (пай), отриманi громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалiзацiї ними права вимоги на вiдведення земельної частки (паю) в натурi (на мiсцевості) вiдповiдно до законодавства. Сертифiкати на право на земельну частку (пай) є дiйсними до видiлення власникам земельних часток (паїв) у натурi (на мiсцевості) земельних дiлянок та видачi їм державних актiв на право власностi на землю.

Як роз'яснено у п.7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , №3 від 01.03.2013 року, земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК , статті 2, 5 ЗК України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші).

Відповідно до ст.9 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.

Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Таким чином, виділення земельних ділянок в натурі ст.9 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) віднесено до компетенції сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації за місцем розташування земельних ділянок на підставі протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).

Відповідно до п.1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Відповідно до п.2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

За змістом пункту 3.5. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 18 травня 2010 року за №376 (далі - Інструкція), межі земельних ділянок, що виділяються власникам земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості), які будуть використовуватись їх власниками самостійно, закріплюються межовими знаками кожна окремо. Вказані земельні ділянки, які їх власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками лише по окружній межі єдиного масиву.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2014 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз'яснено судам, що член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Отже, державні акти про право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні свідоцтва, так і самі державні акти на право власності на земельні ділянки.

Відповідно до пункту десятого Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про Державний земельний кадастр документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Однак, у разі здійснення з земельною ділянкою будь-яких правочинів наявність кадастрового номеру є істотною умовою відповідно до вимог статті 132 Земельного кодексу України.

З 01.01.2013 року набрали чинність Закон України Про Державний земельний кадастр , Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року за №1051 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 29 Порядку визначено, що кадастровим номером земельної ділянки є індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Кадастровий номер земельної ділянки присвоюється за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.

Згідно зі статтею 24 Закону України Про Державний земельний кадастр державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Згідно з пунктом дев'ятим статті 24 Закону України Про Державний земельний кадастр при здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Відповідно до статті 26 Закону України Про землеустрій розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Зазначені норми встановлюють нерозривний зв'язок між виникненням права власності на земельну ділянку з обов'язковим одержанням її власником державного акта, який посвідчував його право власності.

Висновок про те, що державний акт на право власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення органу, на підставі якого такий акт видано, міститься й у постановах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року (справа №6-12цс13) та від 23 жовтня 2013 року (справа №6-93цс13).

З огляду на викладене, право власності відповідача ОСОБА_4 на земельну ділянку, що розташована на териорії Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району площею 1,6169 га виникло з розпорядження Києво-Святошинської РДА від 30 грудня 2005 року. Право власності відповідачки на цю земельну ділянку було засвідчено державним актом серії ЯБ №793197 від 12 січня 2006 року. Крім того, даній земельній ділняці був присвоєний кадастровий номер 3222482000:05:003:0066 у відповідності до вимог Закону України Про Державний земельний кадастр .

Отже, відповідач в розумінні ст.125 ЗК України у законний спосіб набула права власності на вказану земельну ділянку.

На момент реєстрації права власності відповідача ОСОБА_4 на її земельну ділянку, земельна частка (пай) що належала ОСОБА_5 була надана без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що підвтерджується відповідним Сертифікатом.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Керуючись ст.ст.303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити , рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 05 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді