Постанова

від 15.11.2017 по справі 5004/639/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 року Справа № 5004/639/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддівАлєєвої І.В., Данилової М.В. розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" на ухвалуРівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 у справі № 5004/639/12 Господарського суду Волинської області за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до 1) Луцької міської ради, 2) Приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій", 3) Головного управління держгеокадастру у Волинській області провизнання припиненим та розірвання договору оренди земельної ділянки

в судовому засіданні взяли участь представники :

позивачане з'явився відповідача - 1не з'явився відповідача - 2не з'явився відповідача - 3не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У травні 2012 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Волинської області із позовною заявою до Луцької міської ради, Приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій", Управління Держкомзему у м. Луцьку, в якій просив суд визнати припиненим договір оренди земельної ділянки укладений між Луцькою міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799", зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 15.02.2005 за № 289 в частині земельної ділянки площею 0,0472 га, на якій розташований магазин №4 з літнім кафе, приміщенням магазину №7 по АДРЕСА_1 та зобов'язати Управління Держкомзему у м. Луцьку внести відповідні записи в Поземельну книгу та Книгу записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, яка прийнята та врахована судом, т.1, а.с. 34-35).

Рішенням Господарського суду Волинської області 22.08.2012 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 (головуючий суддя Юрчук М.І., судді: Василишин А.Р., Крейбух О.Г.), вказане судове рішення суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано припиненим договір оренди земельної ділянки укладений між Луцькою міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799", зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 15.02.2005 за № 289 в частині земельної ділянки площею 0,0472 га, на якій розташований магазин № 4 з літнім кафе, приміщенням магазину № 7 по АДРЕСА_1. Зобов'язано Управління Держкомзему у м. Луцьку внести відповідні записи в Поземельну книгу та Книгу записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі. В решті позову відмовлено.

В червні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду із заявою про внесення виправлень у постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 у справі № 5004/639/12.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 (головуючий Юрчук М.І., судді: Демянчук Ю.Г., Крейбух О.Г.) у даній справі у задоволенні вказаної заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Приватне акціонерне товариство "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення заяви про виправлення описки.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, Луцька міська рада, Головне управління держгеокадастру у Волинській області не скористалися правом, наданим статтею 111 2 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), не надіслали свої відзиви на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, Луцька міська рада, Головне управління держгеокадастру у Волинській області та Приватне акціонерне товариство "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось, у червні 2017 року Приватне акціонерне товариство "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 із заявою про внесення виправлень у постанову Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 5004/639/12.

Заявник послався на те, що в мотивувальній та резолютивній частинах суд, на його думку, допустив описку помилково зазначивши у судовому рішенні площу земельної ділянки під магазином та літнім кафе - 0,0472 га, яка фактично є площею земельної ділянки, необхідної для їх обслуговування. Зазначення у постанові вказаної площі є опискою, оскільки в задоволенні позовних вимог щодо припинення договору оренди в частині земельної ділянки, необхідної для обслуговування об'єктів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 було відмовлено з наведенням відповідного обґрунтування.

Розглянувши вказану заяву, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для її задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця, приватного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Тобто, під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ, імен, назв тощо.

Арифметичні помилки - це неправильне викладення: вихідних даних для розрахунків, які не відповідають наявним у справі доказам; результатів арифметичних дій. Не може вважатися арифметичною помилкою неправильне застосування числових показників, які встановлені законом (наприклад, неправильне застосування ставок судового збору, індексів інфляції, процента за користування чужими коштами, цін і тарифів, ставок податків і зборів тощо) або договором (розміру неустойки, штрафу, пені). Виправлення допущених у рішенні, ухвалі описок чи арифметичних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть рішення, ухвали.

Як роз'яснено у п. 17 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.02.2012, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення , він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто виникли у виготовленні тексту рішення). Виправлення рішення може бути здійснене як до, так і після набрання відповідним рішенням законної сили, - в тому числі й після перегляду його в апеляційному та в касаційному порядку, але лише в тій частині, в якій дане рішення залишено без змін. Вирішення питань, пов'язаних з виправленням описок чи арифметичних помилок, не потребує обов'язкового розгляду в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідні процесуальні дії оформлюються ухвалами, які надсилаються учасникам судового процесу у встановленому законом порядку.

Відмовляючи у задоволенні заяви про виправлення описки в судовому рішенні, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що виключення із тексту постанови апеляційної інстанції площі земельної ділянки має наслідком зміну змісту судового рішення, що є недопустимим у розумінні статті 89 ГПК України.

В даному випадку, заявник фактично намагається дати переоцінку доказам та обставинам у справі, які були встановлені постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2012.

В обґрунтування заяви про виправлення описки позивач надав нові докази, які виникли після набрання законної сили постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 (копія рішення Луцької міської ради від 24.12.2014 № 68/4 з додатком; т.3, а.с.196-197).

З приводу посилання заявника на те, що позивачем не визначено площі земельної ділянки під об'єктами магазинів, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, яка прийнята та розглянута судом (а.с.34-35, т.1) позивач просив суд припинити договір оренди земельної ділянки в частині земельної ділянки площею 0,0472 га, на якій розташований магазин № 4 з літнім кафе, приміщення магазину № 7 по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, необхідної для їх обслуговування. Відповідні вимоги обґрунтовувалися письмовими доказами.

Таким чином, встановивши відсутність у даному випадку саме описки (помилки технічного характеру), суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив заявнику у задоволенні вказаної заяви. У свою чергу, перевірка правильності прийнятої апеляційним господарським судом постанови по суті позовних вимог перебуває поза межами даного оскарження.

З огляду на наведене визначені законом підстави для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.2017 у справі № 5004/639/12 залишити без змін.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і І. В. Алєєва

М. В. Данилова