Ухвала

від 20.12.2018 по справі 5004/639/12

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"20" грудня 2018 р. Справа № 5004/639/12

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Олексюк Г.Є.

судді Філіпова Т.Л.

судді Василишин А.Р.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" про відвід судді Василишина А.Р. у справі № 5004/639/12

за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - фізичної особи-підприємця Мізюк Лесі Володимирівни на рішення Господарського суду Волинської області від 22.08.2012р. у справі №5004/639/12 (суддя Якушева І.О., повний текст рішення складено 27.08.2012 р.)

за позовом фізичної особи-підприємця Герун Юрія Євгеновича (м. Луцьк)

до відповідачів: 1) Луцької міської ради (м. Луцьк); 2) приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" (м. Луцьк); 3) Управління Держкомзему у м.Луцьку (Головне управління Держгеокадастру у Волинській області) (м. Луцьк)

про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки №289 від 15.02.2005р., зобов'язання внести відповідні записи

за участю представників сторін:

скаржника - не зявився;

позивача - Кучма В.Ю., представник за довіреністю від 22.01.2018 р.;

відповідача - 1 - Лабінська Л.О., представник за довіреністю від 20.03.2018р.;

відповідача - 2 - Черьомуха О.В., представник за довіреністю від 02.05.2018р. №426/2;

Головного управління Держгеокадастру у Волинській області - Семенюта І.М., представник за довіреністю від 11.01.2018р.4

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду знаходиться апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Мізюк Лесі Володимирівни на рішення Господарського суду Волинської області від 22.08.2012р. у справі №5004/639/12.

Приватне акціонерне товариство "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" подало до суду заяву (вх. №10604/18 від 20.12.2018 р.) про відвід судді Василишина А.Р. у даній справі.

Обґрунтовуючи дану заяву заявник посилається на п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України та зазначає, що існують інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, оскільки суддею Василишин А.Р. у складі колегії суддів Рівненського апеляційного господарського суду було прийнято постанову від 28.11.2012 р. у справі №5004/639/12, якою було апеляційну скаргу ФОП Герун Ю.Є. задоволено частково, рішення Господарського суду Волинської області від 22.08.2012р. скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково та визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений між Луцькою міською радою та відкритим акціонерним товариством "Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799", який зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 15.02.2005р. №289 в частині земельної ділянки площею 0,0472 га, на якій розташований магазин №4 з літнім кафе, приміщенням магазину №7 по вул. Конякіна, 39 у м.Луцьку; зобов'язано Управління Держкомзему у м. Луцьку внести відповідні записи в поземельну книгу та книгу записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі. В решті позову відмовлено.

З огляду на викладене, на думку заявника, зазначені обставини викликають сумніви щодо неупередженості та обєктивності судді Василишина А.Р. при розгляді апеляційної скарги Мізюк Л.В. у даній справі.

Також заявник посилається на те, що представник позивача - адвокат Кучма В.Ю. зазначав, що апеляційну скаргу Мізюк Л.В. не буде задоволено, оскільки у складі колегії судді є суддя, який розглядав справу та йому було відомо, що він своєї думки не змінить.

В судовому засіданні 20.12.2018 р. представник відповідача-2 підтримав заяву про відвід судді Василишина А.В.

Представники позивача, відповідачів-1, 3 в судовому засіданні 20.12.2018 р. заперечили проти заяви про відвід судді Василишина А.В.

Розглянувши заяву приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" про відвід судді Василишина А.Р. у даній справі, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Згідно ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.ч.1-3, 7-8,11 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра судді господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).

У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об'єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", пункт 52).

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що наведені заявником доводи в обґрунтування заяви про відвід судді Василишина А.Р. у даній справі не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для відводу судді від розгляду даної справи.

При цьому, суд приймає до уваги, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу, що чітко передбачено ч. 4 ст. 35 ГПК України, а тому доводи заявника в обґрунтування підстав відводу, судом апеляційної інстанції визнаються необґрунтованими.

Доводи, викладені заявником у заяві про відвід, не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість та необ'єктивність судді Василишина А.Р., безпосередньо та однозначно не вказують на його особисту небезсторонність чи упереджене ставлення до заявника або особисту прихильність до інших учасників справи.

Отже, беручи до уваги викладене, заява про відвід судді Василишина А.Р. у даній справі не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим заявлений відвід є необґрунтованим.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, відповідно до приписів ч. 3 ст. 39 ГПК України, провадження у справі підлягає зупиненню.

У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 цього Кодексу.

Згідно із положеннями п. 5 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід судді.

Керуючись статтями 35, 36, 39, 228, 234 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" про відвід судді Василишина А.Р. у справі №5004/639/12 визнати необґрунтованою.

2. Зупинити апеляційне провадження у справі №5004/639/12 за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Мізюк Лесі Володимирівни на рішення Господарського суду Волинської області від 22.08.2012р. у справі №5004/639/12.

3. Передати справу №5004/639/12 для вирішення питання про відвід судді Василишина А.Р. у даній справі в порядку, встановленому ст. 32, 39 ГПК України.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.