Ухвала

від 12.11.2018 по справі 5004/639/12

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відкриття апеляційного провадження

"12" листопада 2018 р. Справа № 5004/639/12

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: суддя-доповідач (головуючий суддя) Олексюк Г.Є., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р.

за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - фізичної особи-підприємця Мізюк Лесі Володимирівни на рішення Господарського суду Волинської області від 22.08.2012р. у справі №5004/639/12 (суддя Якушева І.О., повний текст рішення складено 27.08.2012 р.)

за позовом фізичної особи-підприємця Герун Юрія Євгеновича (м. Луцьк)

до відповідачів: 1) Луцької міської ради (м. Луцьк); 2) приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" (м. Луцьк); 3) Управління Держкомзему у м.Луцьку (м. Луцьк)

про визнання припиненим договору оренди земельної ділянки №289 від 15.02.2005р., зобов'язання внести відповідні записи

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Герун Юрій Євгенович звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом про визнання припиненим та розірвання договору оренди земельної ділянки № 289 від 15.02.2005 р., який укладений між Луцькою міською радою та ВАТ "Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799" та внесення відповідного запису до книги державної реєстрації договорів оренди.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 22.08.2012р. у справі №5004/639/12 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2012р., рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково; визнано припиненим договір оренди земельної ділянки, укладений між Луцькою міською радою та відкритим акціонерним товариством "Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799", який зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 15.02.2005р. №289 в частині земельної ділянки площею 0,0472 га, на якій розташований магазин №4 з літнім кафе, приміщенням магазину №7 по вул. Конякіна, 39 у м.Луцьку; зобов'язано Управління Держкомзему у м. Луцьку внести відповідні записи в поземельну книгу та книгу записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, фізична особа-підприємець Мізюк Леся Володимирівна в порядку ч. 1 ст. 254 ГПК України звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, відкрити апеляційне провадженняза апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду, залучити її до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-2, скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 22.08.2012р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2012р. у справі №5004/639/12, а провадження у справі закрити; зупинити дію оскаржуваного рішення та постанови на час розгляду апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду скаржник зазначає, що він не був учасником у справі, не повідомлявся про її розгляд та не залучався до участі у ній, тому йому не було відомо про існування оскаржуваного рішення. З отриманням інформації про існування рішення у даній справі ним подано до суду першої інстанції клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (т. 4, а.с. 60), та лише 28.09.2018 р. отримано копії судових рішень у даній справі, підготовлено та подано до суду апеляційну скаргу.

Листом від 30.10.2018 р. №01-23/5004/639/12/117/18, Північно-західним апеляційним господарським судом витребувано матеріали справи №5004/639/12 з Господарського суду Волинської області.

08.11.2018 р. на адресу апеляційного суду надійшли матеріали справи.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначено складу суду від 08.11.2018р. для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Філіпова Т.Л., суддя Василишин А.Р.

Відповідно до ч.1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу дії ч. 3 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що рішення в даній справі місцевим господарським судом прийнято 22.08.2012р. (повний текст рішення складено судом 27.08.2012 р.), а отже апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складання повного тексту оскаржуваного рішення.

Водночас, ч. 2 ст. 261 ГПК України передбачено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, до яких зокрема, віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Зазначена конституційна норма конкретизована і в ст.14 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до якої, учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Слід зазначити, що апеляційне оскарження - це нормативно врегульований комплекс взаємопов'язаних і взаємообумовлених процесуальних дій з перегляду господарської справи та рішень судів першої інстанції за апеляційними скаргами правомочних осіб, у ході якого відбувається повторний розгляд оскарження у повному обсязі або частково. Об'єктом перегляду апеляційного суду може бути як правильність оцінки доказів і встановлення фактів, так і правильність застосування матеріального та процесуального права господарським судом першої інстанції.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини визначив принцип "права на доступ", який випливає з положень ч. 1 ст. 6 Конвенції - ("право на суд"). Порушення права на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя є обмеженням такого права іншими суб'єктами. Право на оскарження судового рішення кореспондує обов'язок відповідного суду перевірити оскаржуване рішення, що є одним із елементів процесуальних правовідносин на стадіях перегляду судових рішень судом апеляційної інстанції.

Статтею 8 Загальної декларації прав людини передбачене право кожної людини на ефективне відновлення у правах компетентними національними судами. Це положення повного мірою стосується і права заінтересованих осіб на оскарження судових рішень за правилами, передбаченими національним законодавством. Доступність засобів перегляду судових актів передусім має на увазі наявність у заінтересованої сторони права на оскарження рішень суду першої інстанції.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" (Melnyk v. Ukraine) від 28.03.2006р. вказано, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975 р., серія А № 18, п. 36) не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та дотримуватися пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями.

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі Peres de Rada Gavagilles v. Spain від 28.10.1998 р., Reports 1998-VІІІ. р. 3255, п. 45).

У справі ЄСПЛ "Устименко проти України" (Ustimenko v. Ukraine) від 29.01.2016р., заява № 32053/13, зокрема вказано, що "Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res j, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року)".

Як встановлено апеляційним судом, скаржник ознайомився з матеріалами справи та отримав копії судових рішень 28.09.2018р., а з апеляційною скаргою звернувся до суду 04.10.2018 р., що підтверджується відтиском печатки на поштовому конверті. В даному випадку, апелянт не був стороною у справі, а відтак не був повідомлений про розгляд справи та не залучався до участі в ній, тому враховуючи наведене, судова колегія, розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі, з метою забезпечення конституційного права особи на доступ до суду, вважає за необхідне його задоволити.

При цьому, суд звертає увагу скаржника на те, що після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що клопотання скаржника про залучення його до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-2 буде вирішено судом в судовому засіданні після з'ясування питання, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно.

Враховуючи те, що заперечень проти відкриття апеляційного провадження в порядку ч.2 ст. 262 ГПК України від учасників справи не надходило, тому суд апеляційної інстанції вважає за можливе відкрити апеляційне провадження та призначити скаргу до розгляду.

Крім того, у поданій апеляційній скарзі апелянт просить суд зупинити дію оскаржуваного рішення та постанови суду до завершення апеляційного провадження.

Разом з тим, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 272 ГПК України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави; у випадку відкриття апеляційного провадження за такою скаргою суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятої ним постанови та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

Разом з тим, судова колегія не вбачає підстав для зупинення дії рішення Господарського суду Волинської області від 22.08.2012р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2012р. у справі №5004/639/12.

Керуючись статтями 119, 234, 254, 256, 261, 262, 263, 268, 272 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Поновити скаржнику пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 22.08.2012р. у справі №5004/639/12.

2. Відкрити апеляційне провадження у справі.

3. Розгляд скарги призначити на "20" грудня 2018 р. об 14:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань № 6 .

4. Встановити позивачу та відповідачам строк до 28.11.2018р. для подання до суду відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх (доданих до них документів) надсилання іншим учасника справи та скаржнику.

5. Встановити скаржнику строк до 17.12.2018р. для подання до суду відповіді на відзиви на апеляційну скаргу з доказами її (доданих до неї документів) надсилання іншим учасникам справи.

6. Роз`яснити сторонам по справі право участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції згідно з правилами ст. 197 ГПК України.

7. Явка уповноважених представників сторін в судове засідання не є обов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Василишин А.Р.