Вирок

від 04.12.2017 по справі 180/3489/15-к

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа180/3489/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з секретарями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець кримінальне провадження, внесене 22 липня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040590000430, за яким

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Новоукраїнка Томаківського району Дніпропетровської області, громадянин України, одружений, із середньою технічною освітою, не працюючий, зареєстрований та мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,

за участю:

прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_11 ,

ВСТАНОВИВ:

В ході судового розгляду кримінального провадження судом достовірно встановлено, що, будучи директором Допоміжного господарства Володимирівського психоневрологічного інтернату, ОСОБА_5 10 листопада 2005 року, знаходячись в приміщенні Томаківської районної державної адміністрації, розташованому по вул.Шосейній, 3 у смт.Томаківка Дніпропетровської області, склав та подав державному реєстратору реєстраційну картку форми № 6, затвердженої Наказом Держпідприємництва 09 червня 2004 року № 67, про підтвердження відомостей про юридичну особу Допоміжне господарство Володимирівського психоневрологічного інтернату, в якій зазначив форму власності господарства приватна.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 органами досудового розслідування обвинувачується в тому, що він 10 листопада 2005 року знаходився в приміщенні Томаківської районної державної адміністрації, розташованому по вул.Шосейній, 3 у смт.Томаківка Дніпропетровської області, і у нього виник злочинний умисел на підроблення а в подальшому і на використання офіційного документу, який посвідчується підприємством, установою, організацією, надає права та підтверджує волевиявлення особи щодо внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , діючи всупереч вимогам ст.1, ч.ч.1, 4 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», незаконно вніс завідомо неправдиві відомості про приватну форму власності юридичної особи Допоміжного господарства «Володимирівського психоневрологічного інтернату» до реєстраційної картки форми № 6 про підтвердження відомостей про юридичну особу, затвердженої Наказом Держпідприємництва 09 червня 2004 року № 67, яке насправді, згідно Положення про Володимирівський психоневрологічний інтернат Томаківського району від 29 квітня 1998 року мало державну форму власності, підробивши таким чином вказаний офіційний документ встановленого зразка, з метою його подальшого використання.

Надалі ОСОБА_5 , достовірно знаючи про те, що в реєстраційній картці форми № 6, затвердженої Наказом Держпідприємництва 09 червня 2004 року № 67 про підтвердження відомостей про юридичну особу Допоміжного господарства Володимирівського психоневрологічного інтернату містяться завідомо неправдиві відомості щодо приватної форми власності вказаної юридичної особи, діючи умисно, незаконно, всупереч вимогам ст.1, ч.ч.1, 4 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», надав державному реєстратору Томаківської районної державної адміністрації вищевказаний завідомо підроблений документ, а саме, реєстраційну картку форми № 6, затверджену Наказом Держпідприємництва 09 червня 2004 року № 67, про підтвердження відомостей про юридичну особу Допоміжного господарства Володимирівського психоневрологічного інтернату з завідомо неправдивими відомостями щодо приватної форми власності вказаної юридичної особи, використавши його таким чином.

Органами досудового розслідування дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст.358 КК України, як підроблення офіційного документа, який посвідчується підприємством, установою, організацією, і який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, а також за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документу.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованих йому за ч.1 та ч.4 ст.358 КК України злочинах не визнав, зазначив, що він з жовтня 1990 року і до теперішнього часу є директором Допоміжного господарства Володимирівського психоневрологічного інтернату. В листопаді 2005 року, з метою оновлення Статуту підприємства та приведення реєстраційних документів Допоміжного господарства Володимирівського психоневрологічного інтернату у відповідність із діючим законодавством України, ним укладено угоду зі спеціалістом, яким підготовлено пакет документів для подання державному реєстратору, в тому числі і новий Статут підприємства. 10 листопада 2005 року він звернувся до державного реєстратора ОСОБА_12 , на підставі статутних документів заповнив картку форми № 6 про підтвердження відомостей про юридичну особу Допоміжне господарство Володимирівського психоневрологічного інтернату, і картку разом із статутними документами подав реєстратору. Державний реєстратор ОСОБА_12 відмовила йому в прийнятті документів та в актуалізації даних.

Допоміжне господарство Володимирівського психоневрологічного інтернату ніколи не мало державну форму власності і не мало в своєму майні державної частки.

Ввважає, що в його діях відсутні будь-які ознаки кримінального правопорушення, оскільки Допоміжне господарство Володимирівського психоневрологічного інтернату є юридичною особою, має свій код, юридичну адресу, печатку, статутні документи. Він обраний директором підприємства загальними зборами колективу Допоміжного господарства і діяв в межах своїх повноважень.

Просив закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в його діях події кримінального правопорушення.

В ході судового розгляду кримінального провадження судом допитані свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що в 2005 році вона працювала державним реєстратором в Томаківській держадміністрації і десь в листопаді 2005 року до неї звернувся ОСОБА_5 . Вона надала йому реєстраційну картку форми № 6, і він пішов її заповнювати. Коли їй було пред`явлено заповнену картку, вона звернула увагу на те, що форма власності зазначена приватна, хоча Допоміжне господарство Володимирівського психоневрологічного інтернату ніколи не було приватної форми власності. Було державної, потім комунальної. Вона надала запит до обласного управління статистики, і їй дали відповідь про державну форму власності Допоміжного господарства. Тому вона повернула документи ОСОБА_5 і відмовила йому у внесені відомостей до ЄДР. Після того їй було вказано на перевищення нею своїх повноважень, тому на початку 2006 року, в січні, вона прийняла документи та реєстраційну картку № 6, де була зазначена приватна форма власності, та внесла відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Додатково пояснила, що після внесення нових відомостей до ЄДР вона поклала картку № 6 з документами до справи Допоміжного господарства Володимирівського психоневрологічного інтернату. До Фонду державного майна із запитом вона не зверталася, і після заміни форми власності в ЄДР ніяких запитів від них не отримувала.

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що на даний момент працює завідуючим допоміжним господарством Комунального закладу «Володимирівський психиневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради, яке входить до складу Комунального закладу «Володимирівський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради, являється структурним підрозділом інтернату, фінансується за рахунок загального фонду кошторису доходів і видатків. Допоміжне господарство не має статусу самостійної юридичної особи, ні печатки, ні статутних документів. Керівник структурного підрозділу призначається директором Комунального закладу «Володимирівський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради. Щодо подання ОСОБА_5 реєстраційної картки реєстратору йому нічого не відомо, як не відомо йому і про юридичну особу з аналогічною назвою.

Свідок ОСОБА_14 суду показала, що вона працювала головним бухгалтером у Володимирівському психоневрологічному інтернаті з 1988 року по 1994 рік, та з 1997 по теперішній час. Форма власності інтернату з 2010 року є комунальною, а до 2010 року була державною. Станом на 2005 рік Допоміжне господарство Володимирівського психоневрологічного інтернату було структурним підрозділом інтернату. Код інтернату № 01388369, а структурний підрозділ не має свого коду, оскільки не є юридичною особою. Директором Володимирівського інтернату з 2000 року є ОСОБА_15 .

Крім того, в судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_15 , показання якого, на думку суду, не несуть доказового значення.

В судовому засіданні судом досліджено письмові докази сторони обвинувачення, які на думку прокурора доводять вину ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.4 ст.358 КК України, а саме:

оригінал реєстраційної картки форми № 6 про підтвердження відомостей про юридичну особу, затвердженої наказом Держпідприємництва від 09 червня 2004 року № 67, складена ОСОБА_5 10.11.2005 року про те, що юридична особа Допоміжне господарство Володимирівського психоневрологічного інтернату, код ЄДРПОУ 13418563, юридична адреса: Дніпропетровська область, Томаківський район, с.Степановка, вул.Степова, буд.14, керівник ОСОБА_5 , має приватну форму власності (т.1 а.с.7-17);

повідомлення № 1246 від 18.11.2005 року, яким державний реєстратор ОСОБА_12 повідомляє ОСОБА_5 про те, що документи, подані ним для державної реєстрації введення в єдиний державний реєстр юридичних осіб, залишаються без розгляду на підставі ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» - у зв`язку з невідповідністю відомостей, які вказані у реєстраційній картці на проведення державної реєстрації (введення в ЄДР) юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи (т.1 а.с.29, 30);

відповідь Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 23.12.2005 року № 05/03-151-7210 на запит Томаківської районної державної адміністрації про те, що станом на 22 грудня 2005 року в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) значиться Допоміжне господарство при Володимирівському психоневрологічному інтернаті, код 13418563, юридична адреса: Дніпропетровська область, Томаківський район, с.Степановка, керівник ОСОБА_5 , форма власності державна власність (т.1 а.с.8);

реєстраційну картку форми № 3 на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, заповнену ОСОБА_5 09.03.2006 року (т.1 а.с.184-188);

копію реєстраційної картки про реєстрацію 26.04.1991 року юридичної особи Допоміжного сільського господарства при Володимирівському психоневрологічному будинку-інтернаті, юридична адреса: Дніпропетровська область, Томаківський район, с.Степанівка, форма власності державна, форма господарської діяльності госпрозрахункова, керівник ОСОБА_5 (т.3 а.с.106-108);

лист-запит ОСОБА_5 до управління статистики від 10.01.2006 року про невідповідність назви очолюваного ним підприємства назві, що міститься у реєстраційній картці про реєстрацію 26.04.1991 року юридичної особи, і про те, що вказана реєстраційна картка не підписувалася ОСОБА_5 (т.3 а.с.109);

відповідь головного управління статистики у Дніпропетровській області від 16.01.2006 року № 22/11-295 про те, що згідно Закону України «Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» підставою для внесення будь-яких змін в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України є реєстраційна картка від державного реєстратора. Дані по допоміжному господарству Володимирівського психоневрологічного інтернату не актуалізувалися з 1994 року (т.3 а.с.110);

лист Головного управління праці та соціального захисту населення від 22. 06.2006 року про те, що підсобні господарства при будинках-інтернатах системи соціального захисту області створювалися на підставі наказів Міністерства соціального забезпечення Української РСР. Згідно Положення про підсобне господарства інтернатна установа закріплює за господарством будівлі, землю, обладнання, транспорт, інвентар та інше майно. Підсобне господарство є структурним підрозділом будинку-інтернату, умови його господарювання визначаються керівництвом інтернатної установи. Завідуючий господарством призначається директором інтернатної установи. Відносно Володимирівського психоневрологічного інтернату то це державна установа з загальнодержавною власністю, зареєстрованою в Статреєстрі. Всі юридичні твердження про підсобне господарство даної установи виходять з твердження як про виробничий підрозділ державної установи (т.1 а.с.23);

наказ Міністерства соціального захисту населення України від 01.04.97 № 42 «Про затвердження Положення про підсобне господарство та промислові виробництва інтернатних установ Міністерства соціального захисту населення України». Згідно Положення підсобне господарство та промислові виробництва є структурним підрозділом стаціонарної установи соціального обслуговування населення. Стаціонарна установа закріплює за господарством будівлі, землю, обладнання, транспорт, інвентар та інше майно. Керівництво господарством здійснює завідуючий, який призначається на посаду і звільняється з посади директором стаціонарної установи за погодженням з Міністерством соціального захисту Автономної Республіки Крим, управлінням соціального захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації. Господарство утворюється і ліквідується наказом по стаціонарній установі (т.1 а.с.19-22);

наказ № 24 від 01.11.2005 року, яким ОСОБА_16 переведено на посаду завідуючого Підсобного господарства з 01.11.2005 року (т.1 а.с.151);

звернення голови Томаківської районної державної адміністрації ОСОБА_17 до прокурора Томаківського району від 11.11.2005 року № 1209 про те, що державним реєстратором Томаківської райдержадміністрації виявлено, що ОСОБА_5 подана реєстраційна картка на допоміжне господарство Володимирівського психоневрологічного інтернату для введення в єдиний державний реєстр неправдивих даних щодо форми власності та засновників господарства (т.1 а.с.24);

витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.09.2015 року на юридичну особу Допоміжне господарство Володимирівського психоневрологічного інтернату, код 13418563, в якому наявні відомості про юридичну адресу підприємства, керівника, види діяльності, органи управління юридичної особи, якими є загальні збори, про дату державної реєстрації, якою є 26.04.1991 рік, та відсутні відомості про державне підприємство, частку держави у статутному капіталі юридичної особи (т.7 а.с.34-36);

постанову про проведення виїмки від 22.06.2006 року та протокол виїмки від 22.06.2006 року, згідно яких ст.слідчий СВ Томаківського РВ УМВС України в Дніпропетровській області провів виїмку особової справи Підсобного господарства Володимирівського психоневрологічного інтернату в державного реєстратора ОСОБА_12 , вилучено та долучено до справи реєстраційну карту № 3 від 09.03.2006 року на 5 арк. Та копію свідоцтва про реєстрацію (т.1 а.с.193, 194);

постанову про проведення виїмки від 26.06.2006 року згідно якого ст.слідчий СВ Томаківського РВ УМВС України в Дніпропетровській області постановив провести виїмку документів з особової справи Підсобного господарства Володимирівського психоневрологічного інтернату (т.1 а.с.196);

протокол огляду від 29.06.2006 року, що об`єктом огляду є реєстраційна карта ф-№3, копії свідоцтва про державну реєстрацію підсобного господарства Володимирівського ПНІ (т.1 а.с.195);

протокол виїмки від 26.06.2006 року, згідно якого ст.слідчий СВ Томаківського РВ УМВС України в Дніпропетровській області провів виїмку документів з особової справи Підсобного господарства Володимирівського психоневрологічного інтернату в Томаківському БТІ. Вилучено та долучено до справи список документів, що додаються до листа у Томаківське БТІ, лист до Томаківського БТІ, відповідь від 09.09.2005 р. за № 005-03/152-4696 з держкомстатистики, рішення арбітражного суду від 20.10.1998 р, позовна заява від 25.08.1998 року № 6-205-98, довідка № 451 від 20.12.2001, свідоцтво № 15693 від 27.08.1993 р. (т.1 а.с.197);

протокол огляду від 26.06.2006 року документів з особової справи підсобного господарства Володимирівського ПНІ, що вилучені в Томаківському БТІ (т.1 а.с.198);

протокол № 1 засідання працівників колективу орендного підсобного господарства від 18 травня 1996 року про реорганізацію орендного підсобного господарства в закрите акціонерне товариство виробниче сільськогосподарське підприємство «Подхоз» (т.1 а.с.98-99);

Статут закритого акціонерного товариства виробничого сільськогосподарського підприємства «Подхоз», згідно якого товариство є правонаступником Орендного підприємства Допоміжне господарство Володимирівського будинку-інтернату і набуває всі права та обов`язки, пов`язані з цим. Товариство набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації. Статутний фонд Товариства формується з майна, яке особисто належить акціонерам Товариства (т.1 а.с.110);

Установчий договір від 09.07.1996 року про створення та діяльність ЗАТ ВСГП «Подхоз» (т.1 а.с.111-115);

лист заступника голови Томаківської районної державної адміністрації від 29.07.1994 року № 486 голові орендного колективу Допоміжного господарства Володимирівського психоневрологічного будинку-інтернату ОСОБА_5 про відмову в державній реєстрації суб`єкта підприємницької діяльності закритого акціонерного товариства виробничого сільськогосподарського підприємства «Подхоз» (т.1 а.с.116-117).

лист Томаківської районної державної адміністрації від 12.01.2006 року № 18 на ім`я керівника Допоміжного господарства Володимирівського психоневрологічного інтернату ОСОБА_18 , про залишення без задоволення скарги ОСОБА_5 на дії державного реєстратора Томаківської райдержадміністрації щодо не проведення державної перереєстрації господарства (т.1 а.с.27-28);

Також, в судовому засіданні судом досліджено докази, які, на думку сторони захисту, свідчать про відсутність в діях ОСОБА_5 події та складу злочину, а саме:

перелік основних засобів Підсобного господарства Володимирівського ПНІ на 01.01.06 р. (т.1 а.с.190-192);

запит ОСОБА_5 до Томаківського БТІ про проведення первинної інвентаризації з наданням технічної документації на об`єкти згідно переліку від 11.10.2005 року (т.1 а.с.201-203);

постанова ст.слідчого Томаківського РО про накладення арешту на основні засоби Підсобного господарства Володимирівського психоневрологічного інтернату від 16.06.2006 року (т.1 а.с.211);

рішення Арбітражного суду Дніпропетровської області від 20.10.1998 року по справі Д10-72, яким визнано недійсним договір оренди, укладений 05.06.1992 року між Володимирівським психоневрологічним інтернатом та підсобним господарством Володимирівського психоневрологічного інтернату та зобов`язано останнє повернути майно (т.3 а.с.43);

скарга про відміну рішення (т.3 а.с.45-46);

постанова Арбітражного суду Дніпропетровської області про перегляд рішення в порядку нагляду від 07.12.1998 року по справі № Д10-72 (т.3 а.с.47);

довідка Марганецького об`єднаної державної податкової інспекції від 11.07.2006 року про два відкриті рахунки підсобного господарства ІНФОРМАЦІЯ_2 в кредитних установах, один з яких відкритий 24.03.2000 року, інший в 03.04.2006 році (т.1 а.с.234-235);

лист Марганецької ОДПІ від 13.06.2001 року № 2678/10/10-0 на ім`я керівника Допоміжного господарства Володимирівського ПНІ про те, що постановою Арбітражного суду Дніпропетровської області від 2000 року по справі Б26/90-99 Допоміжне господарство Володимирівського психоневрологічного інтернату визнано банкрутом та призначена ліквідаційна комісія (т.3 а.с.62);

договір № 29 на надання послуг від 25.10.2005 року згідно якого СПД ОСОБА_19 приймає на себе зобов`язання щодо надання усних консультацій Підсобному господарству Володимирівського психоневрологічного інтернату з питань діючого законодавства України, пов`язаних з підготовкою документів, які подаються державному реєстратору (т.1 а.с.238);

договір № 11 на надання послуг від 01.03.2006 року згідно якого СПД ОСОБА_19 приймає на себе зобов`язання щодо надання консультацій Підсобному господарству Володимирівського психоневрологічного інтернату стосовно внесення змін до установчих документів підсобного господарства (т.1 а.с.237);

акт приймання-передачі виконаних робіт до договору № 11 від 01.03.2006 року (т.1 а.с.239);

оригінал реєстраційної картки про реєстрацію 26.04.1991 року юридичної особи Допоміжного сільського господарства при Володимирівському психоневрологічному будинку-інтернату, юридична адреса: Дніпропетровська область, Томаківський район, с.Степанівка, форма власності державна, форма господарської діяльності госпрозрахункова, керівник ОСОБА_5 (т.6 а.с.42);

свідоцтво № НОМЕР_1 , видане ІНФОРМАЦІЯ_3 при Володимирівському психоневрологічному інтернаті 27.08.1993 року, в якому форма власності підприємства не зазначена (т.3 а.с.114) (до листа статистики т.3 а.с.110);

відповідь Дніпропетровському обласному відділу соціального забезпечення та Допоміжному господарству Володимирівського психоневрологічного інтернату від 17.10.2005 року № 12/9-6244 про те, що регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області приватизацію допоміжного господарства Володимирівського психоневрологічного інтернату не здійснювало, і будь яка інформація стосовно державної частки зазначеного об`єкту в регіональному відділення відсутня (т.3 а.с.150).

Крім того, сторона захисту просила визнати неналежними наступні докази сторони обвинувачення, та заявила їх як докази сторони захисту:

оригінал реєстраційної картки форми № 6 про підтвердження відомостей про юридичну особу (т.1 а.с.7-17);

відповідь головного управління статистики у Дніпропетровській області від 16.01.2006 року № 22/11-295 про те, що підставою для внесення будь-яких змін в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України є реєстраційна картка від державного реєстратора (т.3 а.с.110);

лист Головного управління праці та соціального захисту населення від 22. 06.2006 року щодо підстав та умов створення підсобних господарств при будинках-інтернатах системи соціального захисту області (т.1 а.с.23);

наказ Міністерства соціального захисту населення України від 01.04.97 № 42 «Про затвердження Положення про підсобне господарство та промислові виробництва інтернатних установ Міністерства соціального захисту населення України» (т.1 а.с.19-22).

На думку сторони захисту дані докази не можуть свідчити про вину ОСОБА_5 в інкримінованих йому злочинах, оскільки доводять те, що ОСОБА_5 станом на 10.11.2005 року був керівником Допоміжного господарства Володимирівського психоневрологічного інтернату, яке має статус юридичної особи, код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 13418563, та мав право заповнювати на підставі статутних документів та подавати державному реєстратору передбачені законодавством реєстраційні форми стосовно даного підприємства.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_5 за ч.1 ст.358 КК України щодо підроблення офіційного документу реєстраційної картки форми № 6, про підтвердження відомостей про юридичну особу Допоміжного господарства «Володимирівського психоневрологічного інтернату» шляхом внесення неправдивих відомостей щодо приватної форми власності, та за ч.4 ст.358 КК України щодо використання завідомо підробленого документу не знайшло свого об`єктивного підтвердження в ході судового розгляду.

Так, диспозиція ч.1 ст.358 КК України передбачає кримінальну відповідальність за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа.

Тобто, дана норма кримінального закону передбачає відповідальність сторонньої фізичної особи за підроблення з метою використання або збуту посвідчення або іншого офіційного документа, виданого або посвідченого юридичною або фізичною особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, що надають права або звільняють від обов`язків.

З об`єктивної сторони злочин, передбачений ч.1 ст.358 КК України виражається, зокрема, в підробленні посвідчення або іншого офіційного документа.

Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа це повна або часткова зміна змісту посвідчення або іншого офіційного документа шляхом виправлення, підчищення, дописки, витравлення тексту, підроблення підпису, заміна фотокартки, відбитку печатки, штампа тощо.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із зазначених у диспозиції ч.1 ст.358 КК дій.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується тільки прямим умислом і спеціальною метою використання підробленого документа, штампа, печатки чи бланка за призначенням. Тобто особа, яка підробляє документ чітко усвідомлює, що повно або частково змінює зміст офіційного документа шляхом виправлення, підчищення, дописки, витравлення тексту, підроблення підпису, заміни фотокартки, відбитку печатки, штампа тощо.

Мета використання підробленого документа означає бажання винного набути певних суб`єктивних прав або звільнитися від юридичних обов`язків. Якщо мета інша, склад злочину відсутній.

Суб`єктом злочину є приватна особа. Вчинення зазначених дій службовою особою з використанням службового становища необхідно кваліфікувати як службове підроблення за ст.366 КК України.

Таким чином, склад злочину за ч.1 ст.358 КК України повинен містити:

предмет злочину, яким є офіційний документ. І в даному випадку таким документом є реєстраційна картка форми № 6 про підтвердження відомостей про юридичну особу Допоміжного господарства Володимирівського психоневрологічного інтернату;

суб`єкт злочину фізична особа, яка не видає та не підтверджуєофіційний документ, що надає право або звільняє від обов`язків. Таким суб`єктом органом досудового розслідування визначено ОСОБА_5

об`єктивну сторону злочину, якою є підроблення офіційного документу - реєстраційної картки форми № 6 про підтвердження відомостей про юридичну особу Допоміжного господарства Володимирівського психоневрологічного інтернату;

суб`єктивну сторону злочину, яка включає прямий умисел та спеціальну мету.

Частиною 4 ст.358 КК України передбачено кримінальну відповідальність за використання завідомо підробленого документа.

З об`єктивної сторони використання полягає у наданні підробленого документа підприємствам, установам або організаціям незалежно від форми власності або пред`явленні їх.

Злочин вважається закінченим з моменту пред`явлення (надання) підробленого документа незалежно від того, чи вдалося винному досягти поставленої мети.

ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що він умисно підробив офіційний документ реєстраційну картку форми № 6 про підтвердження відомостей про юридичну особу Допоміжного господарства «Володимирівського психоневрологічного інтернату» шляхом внесення неправдивих відомостей щодо приватної форми власності, замість державної форми власності з метою подальшого використання, та за ч.4 ст.358 КК України щодо використання завідомо підробленого документу.

На думку суду, з`ясовуючи обставини кримінального правопорушення, органи досудового розслідування та прокурор не встановили та не надали оцінки тому факту, що існують два різних суб`єкта:

Допоміжне господарство Володимирівського психоневрологічного інтернату, яке має статус юридичної особи, свій окремий код ЄДРПОУ, юридичну адресу, печатку, керівний орган загальні збори, і яке в своїй діяльності керується Статутом,

і підсобне (допоміжне) господарство Володимирівського психоневрологічного інтернату, яке є структурним підрозділом Володимирівського психоневрологічного інтернату.

Як вбачається з досліджених під час судового розгляду документів, Допоміжне господарство Володимирівського психоневрологічного інтернату є юридичною особою, відомості про яку були внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 26.04.1991 року, керівником якого є ОСОБА_5 і в статутному фонді якого відсутня частка державного майна, що підтверджується листом регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (т.3 а.с.150).

Разом з тим з досліджених документів та на підставі показань свідків вбачається, що структурний підрозділ Володимирівського психоневрологічного інтернату - підсобне (допоміжне) господарство ніколи не мало статусу юридичної особи; у листопаді 2005 року очолювалося завідуючим ОСОБА_20 , призначеним на посаду директором інтернату (т.1 а.с.151), та керувалося в своїй діяльності положенням про Володимирівський психоневрологічний інтернат Томаківського району від 29 квітня 1998 року. Структурний підрозділ, як і інтернат, має державну форму власності.

Пред`являючи ОСОБА_5 обвинувачення у підроблені офіційного документу, органи досудового розслідування не взяли до уваги, що ОСОБА_5 на дату подання державному реєстраторові форми № 6 про підтвердження відомостей про юридичну особу бувкерівником юридичної особи Допоміжного господарства Володимирівського психоневрологічного інтернату, а отже мав право складати і подавати зазначену форму.

Тобто, річ не може йти про підроблення ним офіційного документа, який видається чи посвідчується особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи. Має місце складання офіційного документа особою, якій надано таке право.

Судом не встановлено конкретні фактичні дані, які б свідчили, що обвинуваченим ОСОБА_5 зазначено в реєстраційній картці № 6 неправдиві відомості.

Так, органами досудового розслідування не прийнято до уваги та не перевірено інформацію, що міститься у відповіді Дніпропетровському обласному відділу соціального забезпечення та Допоміжному господарству Володимирівського психоневрологічного інтернату від 17.10.2005 року № 12/9-6244 про те, що регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області приватизацію допоміжного господарства Володимирівського психоневрологічного інтернату не здійснювало, і будь яка інформація стосовно державної частки зазначеного об`єкту в регіональному відділення відсутня (т.3 а.с.150).

Також, органи досудового розслідування не звернули увагу на твердження ОСОБА_5 про те, що форма власності Допоміжного господарства Володимирівського психоневрологічного інтернату ніколи не була державною, і що картка № 3 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб є підробленою і ним не підписувалася (т.6 а.с.42). Разом з тим, в ході судового розгляду, ні сторона обвинувачення, ні сторона захисту не заявили клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи почерку та підпису в картці № 3, на підставі якої відомості про державну форму власності внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Допитані в судовому засіданні свідки також не підтвердили обвинувачення в частині того, що ОСОБА_5 вніс до реєстраційної картки № 6 завідомо недостовірні відомості.

Також, досудовим слідством та обвинуваченням в суді не доведено умисел ОСОБА_5 на підробку реєстраційної картки та на використання підробленого документа.

Крім того, ОСОБА_5 обвинувачується у підробці офіційного документу з метою його подальшого використання. Однак мета подальшого використання є складовою суб`єктивної сторони кримінального правопорушення за ч.4 ст.358 КК України. Тоді як складова суб`єктивної сторони ч.1 ст.358 КК України спеціальна мета, яка виражається в бажанні набути суб`єктивних прав, органом досудового розслідування та прокурором не зазначена та не доведена.

Отже, органом досудового розслідування не вірно визначено суб`єкта, об`єктивну сторону кримінального правопорушення, а також не визначено та не доведено суб`єктивну сторону інкримінованого ОСОБА_5 за ч.1 ст.358 КК України правопорушення.

У зв`язку з тим, що не доведено підроблення ОСОБА_5 офіційного документу, суд вважає також не доведеною його вину у використанні завідомо підробленого документа.

Таким чином, жоден з досліджених у суді доказів, на яких ґрунтується обвинувачення, не підтверджує, що ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, підробив та використав завідомо підроблений документ, усвідомлюючи його неправдивий характер.

Положеннями статей 91,92 КПК України встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Стороною обвинувачення при формулюванні обвинувачення ОСОБА_5 зазначено про вчинення ним підроблення та використання завідомо підробленого документа.

Мотивами вчинення злочину є збуджуючі приводи (потреби, інтереси, прагнення та ін.), що викликають у обвинуваченого рішучість вчинити діяння, заборонене кримінальним законом, за умови усвідомлення його протиправного характеру. Правильне визначення мотиву здійснюється в зв`язку із встановленням мети злочинних дій, яка є бажаним результатом, якого прагне досягти особа. Мотив і мета злочину відповідають на запитання: для чого і чому особа вчинює певну дію.

Однак, винуватість обвинуваченого у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, вина, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення у суді залишились не доведеними.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Вказані положення дублюються і у ч.2 ст.17 КПК України, згідно якої ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо стороною обвинувачення не доведено винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно ч.6 ст.284 КПК України, якщо обставини передбачені п.1, 2 частини 1 цієї статті, а це встановлення відсутності події кримінального правопорушення або відсутність в діянні складу кримінального правопорушення, виявлені під час судового розгляду суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Відповідно до ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

На підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Таким чином, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч.1 ст. 337 КПК України, згідно з якими, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши, надані стороною обвинувачення та стороною захисту докази, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст.94 КПК України, приходить до висновку, що досудовим слідством не встановлено та не здобуто, а державним обвинуваченням не представлено в ході судового слідства жодного доказу в підтвердження обвинувачення ОСОБА_5 , як у вчиненні злочину, передбачено ч.1 ст.358 КК України, так і вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.358 КК України. Дане обвинувачення побудоване лише на припущеннях, а тому ОСОБА_5 слід виправдати через відсутність в його діях складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.4 ст.358 КК України.

Разом з тим, суд не погоджується зі стороною захисту в тому, що в діях ОСОБА_5 відсутня подія кримінального правопорушення, оскільки досліджені під час судового розгляду докази не підтверджують і не спростовують цю обставину.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.358 КК України, та виправдати через відсутність в його діях складу даного злочину.

Визнати ОСОБА_5 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.4 ст.358 КК України, та виправдати через відсутність в його діях складу даного злочину.

Скасувати арешт на основні засоби Допоміжного господарства Володимирівського психоневрологічного інтернату, накладений постановою старшого слідчого Томаківського РВ УМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_21 від 16 червня 2006 року.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам процесу.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Марганецький міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1