Рішення

від 16.05.2007 по справі 2-33/2007

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Броварський міськрайонний суд Київської області

справа 2-33/2007

РІШЕННЯ

Іменем України

16 травня 2007 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Міхієнкової Т.Л.

при секретарі - Куделі О.М.

за участю адвоката: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи зі самостійними вимогами: ОСОБА_4. ОСОБА_5 про поновлення строку позовної давності, встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним, визнання права власності на частину жилого будинку та земельних ділянок частково недійсними, визнання недійсною заяви про відмову від спадщини та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа із самостійними вимогами: ОСОБА_2 про поновлення строку позовної давності, встановлення факту прийняття спадщини, визнання свідоцтв про право на спадщину за законом частково недійсними, визнання права на спадщину за законом, визнання права власності на частину жилого будинку та земельних ділянок, визнання державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними, заяв про згоду на оформлення спадщини на все майно недійсними і зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2. ОСОБА_5, ОСОБА_4 про поновлення строку позовної давності, визнання права власності на майно, що є спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності в порядку спадкування.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2005 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_3, який уточнивши в судовому засіданні, обгрунтувала наступним чином.

03.09.2001р. помер її батько, ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть 1-БК №312139, виданим 04.09.2001 р. Погребською сільською радою Броварського району Київської області. Заповіту ОСОБА_6 не складав, про шо свідчать витяги з єдиного реєстру заповітів від 27.12.2002 р., що знаходяться в матеріалах спадкової справи № 886 від 27.12.2002 р.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 відповідно до ст. 529 ЦК України / 1963 р./ були - його дружина ОСОБА_3, з якою спадкодавець відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу, виданого Погребською сільрадою з 05.05.1973 р. перебував у шлюбі, та троє його дітей - ОСОБА_2. ОСОБА_5. ОСОБА_4

Згідно спадкової справи № 886, розпочатої 27.12.2002 р. Броварською районною державною нотаріальною конторою Київської області, після смерті спадкодавця ОСОБА_6 відкрилась спадщина, яка складається із жилого будинку та господарських будівель, розташованих за адресою: Київська область Броварський район с. Погреби вул. Фрунзе 22, що належали спадкодавцю на підставі свідоцтва на право власності на житловий будинок, виданого виконкомом Погребської сільської Ради 23.12.2002р.. зареєстрований Броварським БТІ 23.12.2002 р. за реєстром № 391. Будинок побудований в 1956 р. з дерева, обкладений цеглою, позначений на плані літерами А - 1, жила площа будинку становить 53,9 м2, до будинку примикають надвірні будівлі: сарай Б, гараж В. погреб Г, вбиральня - Д. колодязь - К, огорожа - Н; земельної ділянки, розміром 0,250га, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, земельної ділянки, розміром 0, 382 га, для ведення особистого підсобного господарства. які розташовані за адресою: Київська область Броварський район с. Погреби вул. Фрунзе, 22, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого 08.12.1999 р. на підставі рішення Погребської сільської ради Броварського району Київської області від 20.09.1999 р. № 9, та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 981; земельної ділянки, площею 1,157 га, розташованої на території Погребської сільської Ради, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розширення підсобного господарства, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого виконкомом Погребської сільської Ради 28.03.2002 р. серія РІ № 216127; грошові вклади з відповідними процентами та з відповідними компенсаційними виплатами, що зберігаються в ощадному банку № 5400/010 с. Погреби на рахунках № 1644, № 4556.

Свідоцтво про право власності на житловий будинок за адресою: с. Погреби, Броварського району, Київської області по вул. Фрунзе 22, видане Погребською сільською радою 23.12.2002 р. оформила та отримала відповідачка ОСОБА_3 після смерті спадкодавця.

На підставі договору дарування від 10.07.1986 р., посвідченого секретарем Погребської сільської ради за реєстровим № 28, померлому спадкодавцю ОСОБА_6 були подаровані 2/3 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель в с. Погреби по вул. Фрунзе 24 його рідними братами - ОСОБА_6 та ОСОБА_7І, які належали дарувателям на підставі запису в по господарській книзі виконкому Погребської сільської ради № 191, що підтверджується довідкою виконкому №585 від 10.07.1986 р. Згідно довідки Погребської сільської ради спадкодавцю ОСОБА_6 1/3 частина даної о домоволодіння належала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого нотаріальною конторою 27.11.1985 р.

Відповідачка ОСОБА_3 27.12.2002 р. за № 1290 спадкової справи № 886, у порядку, передбаченому ст. ст. 560, 561 ЦК України / 1963 р./ до нотаріальної контори подала заяву про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на все майно свого померлого чоловіка, з чим позивач не погоджується і просить суд поновити їй термін позовної давності для пред явлення позову, встановити факт прийняття нею спадщини після смерті батька та, визнавши частково недійсними свідоцтва про право на спадщину та про право власності на спадкове майно, які отримала її мати, недійсними і визнати за нею право на 1/2 частину спадкового домоволодіння та на 1/2 % частини спадкових земельних ділянок.

З аналогічними зустрічними позовами до ОСОБА_2 та до ОСОБА_3 звернулися притягнуті до участі у справі в якості третіх осіб з самостійними вимогами ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які також просили поновити їм термін позовної давності, визнати недійсними їх заяви про відмову від спадщини та визнати їх право на спадкування після смерті батька на 1/4 частини спадщини за кожним.

Відповідачка ОСОБА_3 пред'явлені до неї позови не визнала та, в свою чергу, пред'явила до вищевказаних позивачів зустрічний позов, в якому за кожним з них визнала право на спадщину в розмірі 5/8 частин домоволодіння і земельних ділянок, посилаючись на те, що вона на підставі ст. 22,28 КпШС України в редакції 1969 р. набула права власності на 1/2 частину спадкового домоволодіння, проживши з покійним чоловіком в ньому багато років та вклавши в його будівництво значну частину спільних коштів, в результаті чого вартість спірного домоволодіння значно збільшилася.

ОСОБА_2 зустрічний позов не визнала, а відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Г.В. зустрічний позов матері визнали та повністю підтримали її правову позицію.

Суд дослідивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, вважає, що позов ОСОБА_2 необхідно задовольнити в повному обсязі, у задоволенні позову ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, необхідно відмовити з наступних підстав.

15.01.2003р. відповідачка ОСОБА_3 у виконкомі Погребської сільської ради за реєстровими №№ 25 - 27 посвідчила заяви від імені ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про їх відмову від спадщини . на користь ОСОБА_3, підробивши їх підписи. Зазначена обставина безспірно підтверджується висновком № 3604 від 12.07.2006 р. КНД1СІ про те, що підписи від імені ОСОБА_2 у заяві від її імені на адресу Броварської нотконтори від 15.01.2003 р. про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_6 та в журналі реєстрації нотаріальних дій виконкому Погребської сільради за 2002 - 2003 р.р. виконані не ОСОБА_2 Зазначені обставини визнаються також сторонами по справі.

12.02.2003р. ОСОБА_3 надала до Броварської районної держнотконотори підроблені нею заяви від імені дітей, та отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на все спадкове майно ОСОБА_6, що були зареєстровані в реєстрі за № 2 - 721, 2-724, 2-727, 2-730.

ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 заяви про відмову від спадщини, як передбачено ст. 553 ЦК України / 1963 р./, до нотаріальної контори не подавали.

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на час відкриття спадщини були зареєстровані / пропиcані/ та проживали в будинку за адресою: с. Погреби вул. Фрунзе 22. Згідно п. 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом №18/5 від 14.06.94 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_4 фактично прийняли спадщину.

Ст. 48 ЦК України /1963 р./ передбачено, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.

Суд приходить до висновку, що заяву від 15.01.2003 р., посвідчену Погребською сільською радою від імені ОСОБА_2 про відмову від спадщини на користь ОСОБА_3, відповідно до вимог ст.ст. 48, 553 ЦК України /1963 р./ необхідно визнати недійсною.

ОСОБА_5 в установлений ст. 549 ЦК України / 1963 р./ строк заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подавала, з 02.07.1999 р. зареєстрована та постійно проживає в домоволодінні, належному їй на праві власності за адресою: с. Погреби вул. Мічуріна 3; безспірних доказів про фактичне прийняття спадщини до суду не надала.

Суд не може прийняти до уваги посилання ОСОБА_5, про передачу їй право установчих документів та в натурі частини спадкового майна після смерті батька, як на таке, що свідчить про прийняття ОСОБА_5 спадщини ОСОБА_6, так як дані обставини спростовуються матеріалами спадкової справи № 886, де в заяві ОСОБА_3 вказано, що саме вона має, а відповідно зберігає після смерті ОСОБА_6, документи на спадкове майно, і що на підставі цих документів їй нотаріальною конторою видавались свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_6 До того ж, речі та майно, на яке ОСОБА_5 надала до суду технічні паспорти та документи, не були включені до спадщини ОСОБА_6, в матеріалах спадкової справи не згадуються, не посилається на них ОСОБА_5 і в заяві до нотаріальної контори від 26.07.2005 р.. що безспірно доводить про відсутність у ОСОБА_5 доказів прийняття нею спадщини після смерті батька. Суд також враховує, що ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 в судовому засіданні посилаються та визнають ту обставину, що в кінці 2002 р. вони взаємно дійшли згоди про відмову від своєї частки спадщини на користь ОСОБА_3, але належним чином таку відмову не оформили.

Оскільки заява від 15.01.2003 р. подана від імені ОСОБА_5 про відмову від спадщини, за умови, що ОСОБА_5 у порядку, передбаченому чинним законодавством не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6, не тягне за собою жодних правових наслідків для сторін по справі, щодо спадкового майна, суд приходить до висновку, що визнавати дану заяву недійсною немає підстав.

Суд вважає, що матеріали цивільної справи свідчать про те, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 необхідно відмовити в повному обсязі, так її право на спадщину після смерті батька є похідним в залежності від встановлення факту прийняття нею спадщини ОСОБА_6. Отже, відмовляючи ОСОБА_5 в позові про встановлення факту прийняття спадщини, суд відмовляє у задоволенні і всіх заявлених ОСОБА_5 позовних вимог.

Суд встановив, що ОСОБА_4 з дня смерті свого батька 03.09.2001 р. до нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом не звертався та не вчинив жодних дій, направлених на отримання такого документу, та захист своїх прав, як спадкоємця. В судовому засіданні ОСОБА_4 посилався на те, що хоча він і не підписував, не оформляв та не подавав до нотаріальної контори заяву про відмову від спадщини на користь своєї матері від 15.01.2003 р., але наполягав на тому, що в кінці 2002 р. надав ОСОБА_3 усну згоду на те, що він від своєї частки спадщини відмовляється. Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом 10.11.2006 р., тобто через 5 років після смерті батька та більше ніж через 3 роки після подачі ОСОБА_3 заяви від імені ОСОБА_4В: про відмову від спадщини та видачі останній свідоцтва про право на спадщину за законом на все майно ОСОБА_6 як пояснили ОСОБА_3 та ОСОБА_4, то за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом до нотаріальної контори ОСОБА_4 не звертався, так як вважав, що відмовився від спадщини на користь матері, а мати у порядку виконання цієї домовленості оформила на себе все спадкове майно.

Зібрані по справі докази свідчать про те, що у задоволенні всі позовних вимог ОСОБА_4 необхідно відмовити за пропуском строку позовної давності, так як ОСОБА_4 не надав доказів про поважність причин пропуску такого строку / про хворобу, відрядження чи про будь - які інші поважні причини/, починаючи з дня смерті батька, тобто 03.09.2001 р. Вважати, що ОСОБА_2 порушила право ОСОБА_4 на спадщину шляхом пред'явлення позову до суду немає підстав, так як ОСОБА_4 на той час права на спадщину батька вже не мав.

Із позовних вимог ОСОБА_3 вбачається, що вона вважає, що будинок з надвірними будівлями за адресою: с. Погреби вул. Фрунзе 22, є спільною сумісною власністю, як подружжя, її та її чоловіка ОСОБА_6 з підстав, передбачених ст.ст.22, 28 КпІІІС України.

Ст. 22 КпШС України передбачено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Із договору дарування від 10.07.1986 р. 2/3 частин спірного домоволодіння та свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.11.1985 р. на 1/3 частину даного домоволодіння вбачається, що ОСОБА_6 набув право власності на будинок з надвірними будівлями / 1956 р. будівництва/ за адресою: с.Погреби вул. Фрунзе 22 хоча і за час шлюбу з ОСОБА_3, але з підстав отримання майна в дар та у порядку спадкування, отже згідно ст. 24 КпШС України зазначене домоволодіння є роздільним майном подружжя.

Суд оцінюючи надані ОСОБА_3 документи про проведення газопостачання, опалення, встановлення лічильників в даному будинку, вважає, що оскільки всі вони свідчать про здійснення даних робіт в будинку до 1985 р., тобто до часу набуття ОСОБА_6 права власності на дане домоволодіння, отже жодних правових підстав для визнання за ОСОБА_3 права власності на даний бу динок з підстав набуття даного майна за час шлюбу подружжям немає. Крім того суд враховує, що ОСОБА_3 договір дарування від 10.07.1986 р. та свідоцтво про право на спадщину за законом від 27.11.1985 р не оспорила, з підстав визнання за нею права власності на частину даного домоволодіння.

Суд вважає, що ОСОБА_3 не надала безспірних доказів того, що спірне домоволодіння вже після 1985 р. було переплановано та переобладнано нею та її чоловіком. Посилання на ст. 25 КпІІІС України позовні вимоги ОСОБА_3 не містять, так як і доказів про те, що саме з 1985 - 1986 р.р. майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох. Покласти в основу рішення в цій частині пояснення та покази ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, так як вони є особами, які зацікавлені у вирішенні справи на їх користь, та їх пояснення спростовуються безспірними доказами по справі. Так, із спадкової справи вбачається, що 27.12.2002 р. за № 1290 ОСОБА_3 особисто подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, де стверджувала, що спадкове майно її чоловіка складається в тому числі з жилого будинку з відповідними надвірними будівлями. В заяві конкретно вказала, що на видачу свідоцтва про право власності згідно ст. 22 КпШС України, зміст якої їй роз'яснено, вона не претендує. Відсутні у справі і будь - які докази про те, що земельна ділянка загальною площею 0,632 га по вул. Фрунзе 22 в с. Погреби є спільною сумісною власністю подружжя. Державний акт на право приватної власності на землю, виданий 08.12.1999 р. особисто ОСОБА_3 В.1. на підставі рішення Погребської сільської ради Броварського району Київської області від 20.09.1999 р. № 9, та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 981 на дану земельну ділянку, ОСОБА_3 не оспорюється. Суд не може погодитися з посиланням ОСОБА_3 на те, що оскільки інвентарна вартість даного домоволодіння збільшилась в 2002 р. в порівнянні до вартості, що зазначена в договорі дарування від 10.07.1986 р., отже це є свідченням того, що за час шлюбу вартість спірного домоволодіння збільшилась. Суд вважає, що різниця у вартості домоволодіння обгрунтовується об'єктивними чинниками, зокрема тим, що вартість в 1986 р. визначалась сільською радою, у 2002 р. - МБТІ, де до того ж застосовувалась у зв'язку зі зміною грошової одиниці в Україні з 1985 р. по 2002 р. індексація вартості об'єктів нерухомості.

Суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на 5/8 частин будинку, розташованого по вул.

Фрунзе 22 у с. Погреби та на 5/8 частин земельної ділянки, площею 0, 632 га, розташованої по вул. Фрунзе 22 у с. Погреби, необхідно відмовити.

Суд вважає необхідним поновити ОСОБА_2 строк позовної давності пред'явлення позову, так як він був порушений з поважних причин, оскільки про те, що її права, як спадкоємця були ОСОБА_3 15.01.2003 р. поданням заяви та 12.02.2003 р. отриманням свідоцтва про право на спадщину порушені позивачка ОСОБА_2 дізналася тільки 20.07.2005 р. при зверненні до нотаріальної контори.

Ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Суд вважає, що ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_6 на законних підставах прийняла спадщину. Оскільки спадкоємців за законом, що прийняли спадщину ОСОБА_6 є дві особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, отже ОСОБА_2В, набула право на 1/2 частину спадщини свого батька, і відповідно за нею необхідно визнати право власності на 1/2 частину всього спадкового майна. Суд відповідно до ст. 48 ЦК України /1963 р./ вважає необхідним визнати частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 12.02.2003 р. ОСОБА_3 на все спадкове майно ОСОБА_6

Судом встановлено, що ОСОБА_3 після отримання свідоцтв про право на спадщину за законом на спадкове майно оформила державний акт серія К В № 096357 на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0. 9018 і а., виданий їй 17.12.2003р. Броварським райвідділом земельних ресурсів Броварської райдержадміністрації та державний акт на право власності на земельну ділянку , площею 0, 2563 га серія КВ № 096356, виданий їй 17.12.2003 р. Броварським райвідділом земельних ресурсів Броварської райдержадміністрації. Суд вважає, що оскільки зазначені державні акти були видані ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 12.02.2003 р. ОСОБА_6 незаконно, без врахування права на частину спадщини, та на 1/2 частину земельних ділянок. ОСОБА_2, державні акти необхідно визнати недійсними.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 215 ЦПК України, ст.ст. 22, 28 КпШС України, ст.ст. 48, 529, 549, 553 ЦК України /1963 р./, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Поновити ОСОБА_2 строк позовної давності пред'явлення позову.

Встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини за законом, що відкрилась після смерті 03.09.2001 р. ОСОБА_6.

Визнати за ОСОБА_2 право на 1/2 частину спадщини за законом, що відкрилась після смерті 03.09.2001 р. ОСОБА_6.

Визнати за ОСОБА_2 право на 1/2 частину жилого будинку та господарських будівель, розташованих за адресою: Київська область Броварський район с. Погреби вул. Фрунзе 22; на 1/2 частину земельної ділянки, розміром 0, 250 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, земельної ділянки, розміром 0, 382 га, для ведення особистого підсобного господарства, які розташовані за адресою: Київська область Броварський район с. Погреби вул. Фрунзе 22; на 1/2 частину земельної ділянки, площею 1,157 га, розташованої на території Погребської сільської Ради, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розширення підсобного господарства; на 1/2 частину грошових вкладів з відповідними процентами та з відповідними компенсаційними виплатами, що зберігаються в ощадному банку № 5400/010 с. Погреби на рахунках № 1644, № 4556.

Визнати частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 12.02.2003р. Броварською районною державною нотаріальною конторою ОСОБА_3 на жилий будинок та господарські будівлі, розташовані за адресою: Київська область Броварський район с. Погреби вул. Фрунзе 22; на земельну ділянку, розміром 0, 250 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, земельної ділянки, розміром 0, 382 га, для ведення особистого підсобного господарства, які розташовані за адресою: Київська область Броварський район с. Погреби вул. Фрунзе 22; на земельну ділянку, площею 1,157 га, розташованої на території Погребської сільської Ради, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розширення підсобного господарства; на грошові вклади з відповідними процентами та з відповідними компенсаційними виплатами, що зберігаються в ощадному банку № 5400/010 с. Погреби на рахунках № 1644, № 4556.

Визнати недійсною заяву від 15.01.03 р., посвідчену виконкомом Погребської сільської ради за реєстровим № 25, подану в Броварську районну державну нотаріальну контору від імені ОСОБА_2 про відмову від спадщини на користь ОСОБА_3.

Визнати недійсними державний акт серія КВ № 096357 на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0, 9018 га., виданий 17.12.2003р. Броварським райвідділом земельних ресурсів Броварської райдержадміністрації та державний акт на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, площею 0, 2563 га серія КВ № 096356, виданий їй 17.12.2003р. Броварським райвідділом земельних ресурсів Броварської райдержадміністрації

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними, про визнання права на спадщину за законом, про визнання права власності на частину жилого будинку та земельних ділянок, про визнання державних актів на прано власності на земельні ділянки, заяв про згоду на оформлення спадщини на все майно після смерті батька на ім'я відповідачки недійсними - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 про п визнання права власності на майно, що є спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду через міськрайонний суд протягом двадцяти днів з дня подання в десятиденний термін заяви на апеляційне оскарження з дня складання повного рішення - з 21 травня 2007р., а в разі неподання заяви про оскарження після закінчення строку подання цієї заяви - рішення набирає законної сили.

Суддя Міхієнкова Т.Л.