Рішення

від 06.12.2017 по справі 910/12967/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2017 Справа №910/12967/17 За позовом Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант

Треті особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет пору на стороні позивача

Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації)

Публічне акціонерне товариство Укрзалізниця

про звільнення самовільно зайнятої змеленої ділянки та приведення її у попередній

стан

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

від позивача: Трохлюк А.М. - по дов. №225-КМГ-3555 від 17.10.2017р.

від відповідача: Костін К.М. - договір №б/н від 27.11.2017р.

Дзюба В.В. - директор

від третьої особи -1 Трохлюк А.М. - по дов. №05703-21481 від 17.11.2016р.

від третьої особи -2 Савка В.В. - по дов. №630 від 27.10.2017р.

вільний слухач Стрибак С.І. - паспорт СО №447432 від 30.09.2000р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки орієнтовною площею 0,65 га на вул. Приколійній, 3 у Дарницькому р-ні м. Києва, повернення її Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель і споруд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/12967/17, розгляд справи призначено на 21.08.2017.

18.08.2017 позивач через відділ діловодства суду подав документи для долучення до матеріалів справи.

Представники відповідача у судове засідання 21.08.2017 не з'явились; про причини неявки повноважних представників суд не повідомили; про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 21.08.2017 надав усні пояснення по справі та оригінали документів для огляду.

Суд визнав за необхідне з власної ініціативи залучити до участі у справі Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою від 21.08.2017р.розгляд справи було відкладено на 25.09.2017р.

25.09.2017 відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судове засідання 25.09.2017 представники учасників процесу з'явились; представник позивача заявив клопотання про залучення у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця" та надав документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 строк вирішення спору продовжено на 15 календарних днів; відкладено розгляд справи на 30.10.2017 та залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Укрзалізниця".

30.10.2017 позивач через відділ діловодства суду подав заяву про долучення документів до матеріалів справи; треті особи подали суду письмові пояснення по справі.

Судове засідання, призначене на 30.10.2017, не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Трофименко Т.Ю. на лікарняному.

Оскільки, 06.11.2017 суддя Трофименко Т.Ю. вийшла з лікарняного, справа № 910/12967/17 була призначена до розгляду на 27.11.2017р.

В судовому засіданні 27.11.2017р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. В обґрунтування поданого позову позивач наголошує на тому, що відповідачем здійснюється використання земельної ділянки площею 0,65 га, розташованої за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Приколійна (обліковий номер 63:324:035) під розміщення будівель та спору, які використовуються під складські приміщення, без документів, що посвідчують право власності, оренди або користування земельною ділянкою, передбачених ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, що на думку позивача є підставами для зобов'язання відповідача звільнити наведену вище земельну ділянку та передати її Київській міській раді, привівши її у придатний до використання стан.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.11.2017 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити. У письмовому відзиві на позов в обгрунтування заперечень посилався на те, що земельна ділянка використовується ним під розміщення будівель та спору, які використовуються під складські приміщення, на підставі дозволу Дарницької районної державної адміністрації міста Києва від 23.10.1997р. №1-09/2684, яким адміністрація не заперечувала проти надання спірної земельної ділянки відповідачу надано для розміщення і будівництва виробничо - технічної бази. Також, відповідач наголошував на тому, що ним на даний час здійснюється оформлення права користування спірною земельною ділянкою.

Представники третіх осіб позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

В судовому засіданні 27.11.2017р. оголошувалась перерва до 06.12.2017р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 06.12.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін , об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об"єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю (ст. 83 Земельного кодексу України).

У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить:

а) розпорядження землями територіальної громади міста;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності в порядку, передбаченому цим Кодексом;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб міста;

д) припинення права користування земельними ділянками у випадках, передбачених цим Кодексом;

е) прийняття рішення щодо звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок;

є) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок із земель державної власності, що проводяться органами виконавчої влади;

ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ, районів у містах;

з) організація землеустрою;

и) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

і) здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ї) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог земельного законодавства;

й) інформування населення щодо надання, вилучення (викупу) земельних ділянок;

к) виключено;

л) вирішення земельних спорів;

м) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. передача земельних ділянок у власність чи користування громадян чи юридичних осіб відноситься до повноважень Ради.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про столицю України місто-герой Київ", місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

При розгляді справи судом встановлено, що:

Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було здійснено перевірку та складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24.10.2016 року № 1808 -02.

В акті перевірки встановлено:

Земельна ділянка за адресою: вул. Приколійна, 3 у Дарницькому районі міста Києва огороджена на ділянці розміщені будівлі та споруди, які використовуються як складські приміщення Товариством з обмеженою відповідальністю ГАРАНТ (правовстановлюючі документи на будівлі та споруди не надані). Ділянка охороняється.

Відповідно до бази даних місцевого земельного кадастру земельна ділянка площею 6584, 56 кв.м., на якій розміщені вказані споруди, обліковується за Товариством з обмеженою відповідальністю ГАРАНТ .

Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів щодо передачі зазначеної земельної ділянки у власність (користування) не приймала, документи, що посвідчують право власності (користування) земельною ділянкою не зареєстровані.

Вказана земельна ділянка для будівництва об'єктів нерухомого майна не надавалась, чим підтверджується використання вказаної земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначеним умовами договору, а також про самочинне будівництво на ній.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Київської міської ради підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно з статтею 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України, ст. 20 Закону України Про охорону земель самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Повноваження щодо здійснення самоврядного контролю за додержанням земельного законодавства, використанням та охороною земель в м. Києві відповідно до рішення Київської міської ради від 29.09.2003 № 16/890 Про Порядок здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві покладено на Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В межах повноважень, визначених вищевказаним рішенням Київської міської ради, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі листа ПАТ Українська залізниця від 12.09.2016 № 14/2160 здійснено обстеження земельної ділянки на вул. Приколійна, 3 у Дарницькому районі міста Києва, за результатами якого встановлено, що на земельній ділянці орієнтовною площею 0,65 га за адресою: вул. Приколійна, 3 (план схема додається) у Дарницькому районі м. Києва розміщені будівлі та споруди, які використовуються як складські приміщення ТОВ ГАРАНТ , що підтверджується актом обстеження від 24.10.2016 № 16-1808-02.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 14.07.2017 на земельній ділянці за адресою вул. Приколійна, 3 у Дарницькому районі міста Києва право власності, інші речові права на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю ГАРАНТ не зареєстровано.

Відповідно до даних міського земельного кадастру, земельна ділянка площею 0,65 га (обліковий код 63:324:0035) за адресою вул. Приколійна, 3 у Дарницькому районі міста Києва обліковується за товариством з обмеженою відповідальністю ГАРАНТ на підставі технічного звіту про встановлення зовнішніх меж земельної ділянки.

Судом встановлено, що рішення Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо передачі зазначеної земельної ділянки у власність або користування відповідачу не приймала.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту держаної реєстрації цих прав.

Документи, що посвідчують право власності чи право користування зазначеною вище земельною ділянкою станом на 31.12.2012 в Департаменті земельних ресурсів не зареєстровані.

Право власності або право користування земельною ділянкою на вул. Приколійна, 3 у Дарницькому районі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту порушеного права відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчинення дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, особа, що використовувала земельну ділянку з порушенням прав іншої (власника земельної ділянки), повинна привести земельну ділянку у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд за власний кошт.

Пунктом 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем всупереч ст. 125, 126 Земельного кодексу України здійснюється використання земельної ділянки площею 0,65 га (обліковий номер 63:324:0035), розташованої за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Приколійна, 3, без документів, що посвідчують право власності, оренди або користування земельною ділянкою, передбачених статтею 126 Земельного кодексу України, що підтверджується Актом обстеження земельної ділянки від 24.10.2016р. №16-1808-02, в якому зафіксовано порушення відповідачем вимог ст. ст. 125,126 Земельного кодексу України.

Посилання відповідача як на підставу відмови у позові на те, що земельна ділянка використовується ним під розміщення будівель та спору, які використовуються як складські приміщення на підставі дозволу Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації - судом відхиляється як безпідставне та необґрунтоване, оскільки вказане питання згідно Земельного кодексу України віднесено до повноважень саме відповідної ради, яка здійснює повноваження від імені відповідної територіальної громади, а державні адміністрації є лише її виконавчими органами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач фактично використовує земельну ділянку площею 0,65 га, розташовану в м. Києві у Дарницькому районі по вул. Прикролійній, 3 (обліковий номер 63:324:0035) за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності належного правочину щодо такої земельної ділянки, отже відповідач всупереч вимог ст. ст. 125,126 Земельного кодексу України займає спірну земельну ділянку без відповідних правовстановлюючих документів, що є підставами для зобов'язання відповідача звільнити наведену вище земельну ділянку, привести її у придатний для використання стан та повернути Київській міській раді.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант" (02095, м. Київ, вул. Приколійна, 3, ідентифікаційний код 24743763) звільнити земельну ділянку орієнтовною площею 0,65 га по вул. Приколійній, 3 у Дарницькому районі м. Києва та повернути її Київській міській раді (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний код 22883141), привівши її у придатний для використання стан, шляхом звільнення від будівель і споруд.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант" (02095, м. Київ, вул. Приколійна, 3, ідентифікаційний код 24743763) на користь Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, будинок 36; ідентифікаційний код 22883141) 1 600 грн. 00 коп. - судового збору за подання позовної заяви.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.12.2017р.

Суддя Трофименко Т.Ю.