Постанова

від 05.12.2017 по справі 910/11726/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2017 р. Справа№ 910/11726/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

за участі секретаря судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Чугуєнко Д.В. адвокат згідно договору №2017/10 від 15.06.17 про надання правової допомоги

від відповідача: Чугаєв Є.І. довіреність № 296/1 від 27.07.17

від відповідача: Анікеєв Я.О. довіреність № 371 від 27.09.17

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-М"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2017 року

у справі № 910/11726/17 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-М"

до Комунального підприємства "Лісопаркове господарство "Конча - Заспа"

про стягнення 227 666,91 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропром-М" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) про стягнення 227666, 91 грн. з яких: 209664,00 грн. - основний борг за договором №05/14 від 21.07.2014, 1257,98 грн. - 3 % річних, 10621,06 грн. - пеня, 6123,87 грн. - інфляційні втрати (т.І, а.с. 9-10, т.ІІ, а.с. 2-4).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2017 року у справі № 910/11726/17 позов задоволено частково, стягнуто з КП "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" на користь ТОВ "Агропром-М" 72813,84 грн. основного боргу, 3688,57 грн. пені, 2126,75 грн. інфляційних втрат, 436,88 грн. 3% річних, 1185,99 грн. витрати зі сплати судового збору та 1736,44 грн. витрат на послуги адвоката. В іншій частині позовних вимог відмовлено (т.ІІІ, а.с.31-40).

13 жовтня 2017 року ТОВ "Агропром-М" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2017 року у справі №910/11726/17, в якій просить зазначене рішення скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості за Актами виконаних робіт № № 3, 4, 5 до Договору №05/15 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 жовтня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Агропром-М" у справі №910/11726/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Жук Г.А.

26 жовтня 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Агропром-М" рішення Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2017 року у справі №910/11726/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., М.Г., судді - Мальченко А.О., Жук Г.А. та призначено до розгляду на 14 листопада 2017 року.

У судовому засіданні 14 листопада 2017 року оголошено перерву до 05 грудня 2017 року.

01 грудня 2017 року від представника позивача надійшло клопотання про стягнення судових витрат (витрат на послуги адвоката).

У судовому засіданні 05 грудня 2017 року представник ТОВ "Агропром-М" надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Представники КП "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа" у судовому засіданні 14 листопада 2017 року надали пояснення, в яких заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

21 липня 2014 року між Комунальним підприємством "Лісопаркове господарство "Конча-Заспа", як замовником (далі - відповідач) та ТОВ "Агропром-М", як підрядником (далі - позивач) укладено Договір № 05/14 (далі - договір 1), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт, передбачених розпорядженням Київської міської державно адміністрації № 510 від 28.04.2014, а саме: Роботи з обладнання КП "ЛГП "Конча-Заспа" газогенераторними котлами потужністю 160 кВт та перевід їх на індивідуальну систему опалення (Технічне переоснащення) згідно робочого проекту том 2 (Додаток № 1 до даного Договору), що є невід'ємною його частиною (т.І, а.с. 21-22).

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору-1, ним виконано роботи на суму 80 654,40 грн., що підтверджується Актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2015 року форми КБ-2в (т.І, а.с. 23-26). Проте відповідач, в порушення умов договору, Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт не підписав, вмотивованої відмови від підписання не надав та виконані за Актом № 2 роботи не оплатив, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення з відповідача 80 654,40 грн. заборгованості за договором № 05/14 від 21.07.2014 р.

Разом з тим, звертаючись зі вказаним позовом, позивач зазначає про виконання ним робіт за Договором № 05/15 від "_" ___ 2015 р. (далі - Договір № 05/15) (т.ІІ, а.с. 6-8).

За доводами позивача, на виконання умов договору № 05/15, останнім виконано роботи на суму 129009,60 грн., на підтвердження чого надано Акти приймання виконаних будівельних робіт № 3 (на суму 28521,60 грн.), № 4 (на суму 75994,80 грн.) та № 5 (на суму 24493,20 грн.) (т.І, а.с. 27-29, 30-32, 33-34).

Враховуючи те, що відповідачем не було підписано, повернуто та оплачено Акти виконаних робіт № 2, № 3, № 4 та № 5 позивач звернувся зі вказаним позовом.

Надаючи оцінку вказаним обставинам слід зазначити наступне.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Пунктом 9.1 Договору № 05/14, встановлено, що останній вступає в силу після підписання його сторонами і діє до 31.12.2014 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Отже, в частині виконання зобов'язань договір № 05/14 продовжував свою дію і після 31.12.2014.

По закінченню робіт підрядник передає замовнику Акти прийняття робіт та довідку по формі КБ-3 і Акти виконаних робіт, а також приймає безпосередню участь в комісійному обстеженні виконаних робіт (п. 4.1 Договору № 05/14).

Згідно з п. 4.2 Договору № 05/14, замовник протягом 5 банківських днів з дня отримання Акту виконаних робіт зобов'язаний направити підряднику підписаний Акт виконаних робіт чи вмотивовану відмову від приймання робіт.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Замовник, який в порушення вимог ст.853 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт, своєчасно не заявивши про їх недоліки (за наявності таких), не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконані за договором підряду.

З матеріалів справи вбачається, що Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за Договором № 05/14 на суму 80654,40 грн. отриманий відповідачем 03.04.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 21050049837700.

Відповідно до п. 4.3 Договору 05/14, при неповерненні замовником підписаного Акту виконаних робіт або вмотивованої відмови від прийомки отриманих робіт протягом 10 банківських днів з дня його отримання замовником, робота вважається прийнятою з виконанням усіх умов договору.

Враховуючи те, що матеріали справи не містять доказів надання відповідачем вмотивованої відмови від підписання Акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт на суму 80 654,40 грн., колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що роботи за актом № 2 є прийнятими відповідачем та відповідно підлягають оплаті.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.3 Договору №05/14, замовник перераховує на розрахунковий рахунок підряднику кошти протягом 10 банківських днів після підписання Акта виконаних робіт сторонами, при умові надходження цільових бюджетних коштів на рахунок змовника.

Враховуючи зміст Договору № 05/14, виходячи з відсутності повної оплати відповідачем виконаних робіт по Договору № 05/14, строк, протягом якого замовник зобов'язаний виконати обов'язок по сплаті підряднику вартості таких робіт, настав.

За твердженням позивача, які не заперечуються відповідачем, договір № 05/14 до виконання робіт, визначених у Акті № 2, був частково виконаний сторонами.

Підписаним та скріпленим печатками сторін Актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за липень 2014 року підтверджується виконання позивачем та прийняття відповідачем робіт на суму 72686,16 грн. (т.ІІІ, а.с. 247-253). Оплата відповідачем зазначених у Акті № 1 робіт підтверджується платіжним дорученням № 1 від 01.12.2014 р. на якому міститься відмітка Державної казначейської служби про проведення оплати 05.12.2014 р. (т.ІІІ, а.с. 254).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Згідно з п. 2.1 Договору № 05/14, вартість другого етапу монтажних робіт, згідно кошторису та експертного звіту філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Вінницькій області до даного договору, які є його невід'ємною частиною, складає 145500,00 грн.

Вартість робіт може бути змінена на підставі розробленої проектно-кошторисної документації, про що підписується Додаткова угода до даного договору (п. 2.4 Договору № 05/14).

У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 ст. 844 ЦК України).

Враховуючи зазначене та те, що матеріали справи не містять доказів внесення до Договору № 05/14 відповідних змін в частині збільшення вартості робіт, вартість виконаних робіт за договором не може перевищувати 145500,00 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором №05/14 у розмірі 80 654,40 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 72 813,84 грн. (145500,00 грн. (ціна договору, погоджена сторонами) - 72686,16 грн. (вартість виконаних та оплачених робіт по акту № 1) = 72813,84 грн.).

Щодо вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 129009,60 грн. на підставі договору № 05/15, слід зазначити наступне.

У матеріалах справи міститься копія не підписаного відповідачем Договору № 05/15 від "_" ___ 2015 р., вартість робіт за яким визначена у сумі 231135,80 грн. (т.ІІ, а.с. 6-8).

За доводами позивача, на виконання умов договору № 05/15, останнім виконано роботи на суму 129009,60 грн., на підтвердження чого надано Акти приймання виконаних будівельних робіт № 3 (на суму 28521,60 грн.), № 4 (на суму 75994,80 грн.) та № 5 (на суму 24493,20 грн.) (т.І, а.с. 27-29, 30-32, 33-34), однак вказані акти відповідачем підписані не були.

На підтвердження направлення відповідачу Актів № 2, № 3, № 4 та № 5 разом з претензією, позивачем надано опис вкладення у цінний лист та повідомлення про вручення поштового відправлення 03.04.2017 р. (т.І, а.с. 55), а на підтвердження отримання - роздруківку щодо відстеження цього поштового відправлення (т.І, а.с. 56).

Позивач зазначає, що у Актах приймання виконаних будівельних робіт № 3, 4, 5 допущено помилку в частині посилання на договір № 05/14, оскільки вони стосуються Договору 05/15 і ними підтверджується належне виконання робіт за Договором № 05/15.

За твердженням позивача, Договір № 05/15 укладався для завершення виконання будівельних і монтажних робіт на об'єкті та був продовженням Договору № 05/14.

Проект Договору № 05/15 направлявся відповідачу, однак не був підписаний та повернутий останнім. Проте позивач вважає його укладеним з огляду на погодження предмету (у робочому проекті) та ціни договору (у зведеному кошторисі у 2015 році), а також з огляду на продовження виконання робіт на об'єкті.

У відповідності до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положеннями статті 181 ГК України встановлено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

З урахуванням зазначених вимог законодавства, поданий позивачем примірник договору № 05/15, який не підписано відповідачем, не є доказом укладення правочину у розумінні ГК України та ЦК України.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача з пропозицією укладення вказаного договору № 05/15 та доказів надання відповідачем відповіді на пропозицію укладення договору.

Доказів звернення з відповідним позовом стосовно укладення Договору № 05/15 матеріали справи також не містять.

Посилання позивача на те, що Договір № 05/15 є продовженням договору №05/14, є безпідставними оскільки договір № 05/14 є самостійним правочином, у пункті 7.1 якого встановлено, що всі зміни та доповнення до цього договору оформлюються додатковими угодами, що є невід'ємними частинами цього договору, які набирають чинності з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін.

Твердження позивача про погодження між сторонами ціни та предмета договору № 05/15 шляхом підписання робочого проекту і Зведеного кошторису (т.І, а.с. 57-235) та пункти 1.1 Договорів підряду (№ 05/14 та № 01/11), а також прийняття його відповідачем до виконання є безпідставними та спростовуються наступним.

Відповідно до зазначених у пунктах 1.1. Договорів № 05-14 та № 01-11 положень замовник доручив підряднику виконання робіт згідно робочого проекту том 2. Поряд з цим, відповідно до п. 1.1. Договору № 05/15 роботи згідно робочого проекту мали б виконуватись згідно кошторису-специфікації.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Завдання на проектування, підставою для проектування визначено необхідність перерахунку проектно-кошторисної вартості робіт (т.І, а.с. 49).

Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, складений у поточних цінах станом на 30.06.2015 р. на суму 401732,00 грн. (т.ІІ, а.с. 52-57), в той час як у наданому позивачем примірнику договору № 05/15 зазначена ціна договору 231 135,80 грн.

До наявної у матеріалах справи копії робочого проекту Том 2 кошторисна документація 15-05-13-К (коригування кошторисної документації) (т.І, а.с. 107-64) позивачем додано Зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва, складений у поточних цінах на 30.06.2015 р. відповідно до якого усього виконано робіт по "главах 2, 6" на суму 233507,00 грн. Вказаний документ підписано зі сторони проектувальника, проте зі сторони замовника не затверджено (т.І, а.с.112-114).

При цьому ні долучений позивачем зведений кошторис, ні робочий проект посилань на договір № 05/15 не містять.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником (ч.1 ст. 844 ЦК України).

Частиною 2 ст. 887 ЦК України передбачено, що договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

Слід зазначити, що як робочий проект, так і кошторис, можуть бути невід'ємними частинами вже укладеного між сторонами договору, за відсутності укладеного договору, кошторис та робочий проект не можуть вважатися погодженням предмета та ціни не підписаного договору.

Крім того, з огляду на відсутність у матеріалах справи кошторису-специфікації (додаток № 1 до договору № 05/15) у колегії суддів відсутня можливість встановити, що роботи за Актами № 3, 4, 5 могли бути виконані саме на виконання Договору № 05/15, при тому, що вони містять посилання на договір № 05/14. Більш того, вказані акти складені за квітень 2015 року, а кошторис складено за цінами станом на 30.06.2015 р., що в свою чергу не може свідчити про беззаперечне погодження та прийняття до виконання зі сторони відповідача Договору № 05/15.

Враховуючи викладене докази наявності правовідносин між сторонами, які б виникли із договору № 05/15 у матеріалах справи відсутні.

Більше того, матеріали справи не містять і доказів прийняття до виконання відповідачем договору № 05/15, оскільки Акти № 3, 4, 5 приймання виконаних будівельних робіт зі сторони відповідача не підписані, отже роботи за ними не прийняті.

Враховуючи викладене та те, що матеріали справи не містять доказів укладення сторонами Договору № 05/15, підстави для стягнення з відповідача заборгованості за договором № 05/15 та Актами № 3, 4, 5 які відповідачем не погоджувались, не підписувались та не приймались - відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про те, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заявленої на підставі договору № 05/15 заборгованості за Актами № 3, № 4 та № 5 у сумі 129009,60 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 10621,06 грн., інфляційні втрати у розмірі 6123,87 грн. та 3% річних у розмірі 1257,98 грн., нараховані за період з 02.05.2017 р. по 13.07.2017 р.

За прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Враховуючи те, що позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню, то обґрунтованим є нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму 72 813,84 грн. При цьому, з урахуванням дати отримання відповідачем Акту № 2, позивачем правильно визначено період прострочення (з 02.05.2017 по 13.07.2017).

Здійснивши перевірку розрахунку заявлених до стягнення розмірів 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням періоду прострочення та бази нарахування (72813,84 грн.), розмір 3% річних становить 436,88 грн., розмір інфляційних втрат - 2 126,75 грн., а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п. 5.1 Договору № 05/14, у разі порушення термінів оплати більше ніж на 10 днів, замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Здійснивши перевірку заявленого до стягнення розміру пені, колегія суддів погоджується з висновку про те, що з урахуванням періоду прострочення та бази нарахування (72813,84 грн.), розмір пені становить 3688,57 грн., а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Також, враховуючи надання позивачем підтверджуючих документів щодо надання адвокатських послуг (договору про надання правової допомоги від 15.06.2017 № 2017/10, укладений між позивачем та адвокатом Чугуєнко Д.В., платіжне доручення №194 від 18.07.2017 на суму 5000 грн. та банківської виписки), колегія суддів зазначає про вірність висновку суду першої інстанції про те, що з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, до стягнення з відповідача підлягають витрати на оплату послуг адвоката у сумі 1736,44 грн.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Поряд з цим позивачем не обґрунтовано наявності підстав для скасування судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).

Рішення Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2017 року у справі №910/11726/17 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-М" рішення Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2017 року у справі №910/11726/17 задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 44 ГПК України, до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

Відповідно до п. 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд справи покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати (що складаються з витрат по сплаті судового збору за розгляд справи та витрати на оплату послуг адвоката у суді апеляційної інстанції) згідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч. 1ст. 103, ст. 105 ГПК, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропром-М" рішення Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2017 року у справі №910/11726/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2017 року у справі №910/11726/17 залишити без змін.

3. Справу №910/11726/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук