Постанова

від 12.12.2017 по справі 820/3786/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 грудня 2017 р. № 820/3786/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цабеки К.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до Приватного підприємства "Імпортавто" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Суб'єкт владних повноважень, Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області, у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про стягнення з ПП Імпортавто кошти за податковим боргом у розмірі 722.880,31грн.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав обов'язку з оплати визначених контролюючим органом грошових зобов'язань. Застосовані контролюючим органом заходи державного примусу, як-то винесення податкової вимоги, не призвели до припинення податкового обов'язку. За таких підстав представник позивача просив позов задовольнити.

Відповідач, Приватне підприємство Імпортавто , правом на подачу письмових заперечень проти позову не скористався, уповноваженого представника для участі у судовому засіданні не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був сповіщений завчасно та належно.

Суд, вивчивши доводи позову, повно виконавши процесуальний обов'язок з офіційного з'ясування обставин спору, заслухавши представників сторін, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, котрі врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що заявлена суб'єктом владних повноважень вимога про стягнення коштів за боргом з податку на додану вартість ґрунтується: 1) на податковому повідомленні-рішенні від 07.04.2016р. №0001252206 (основний платіж - 5.275,68грн., штраф - 2.637,84грн.) та нарахованій контролюючим органом у порядку п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України пені на зазначений основний платіж у розмірі - 1.246,65грн..; 2) на податковому повідомленні-рішенні від 23.12.2015р. №0001462204 (основний платіж - 5.994,23грн., штраф - 1.498,56грн.) та нарахованій контролюючим органом у порядку п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України пені на зазначений основний платіж у розмірі - 1.652,63грн..; 3) на податковому повідомленні-рішенні від 20.12.2016р. №0005401406 (основний платіж - 7.143,76грн., штраф - 3.571,88грн.) та нарахованій контролюючим органом у порядку п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України пені на зазначений основний платіж у розмірі - 1.710,27грн..; 4) на податковому повідомленні-рішенні від 21.10.2016р. №0004391406 (основний платіж - 5.394,40грн., штраф - 2.637,84грн.) та нарахованій контролюючим органом у порядку п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України пені на зазначений основний платіж у розмірі - 1.377,30грн..; 5) на податковому повідомленні-рішенні від 16.02.2017р. №0000771406 (основний платіж - 334.643,70грн., штраф - 167.321,85грн.) та нарахованій контролюючим органом у порядку п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України пені на зазначений основний платіж у розмірі - 5.863,14грн., 4.297,84грн., 3.432,28грн., 6.110,87грн., 6.123,44грн., 6.123,44грн., 6.129,52грн., 6.123,71грн., 5.241,32грн., 3.029,82грн., 6.162,63грн., 5.529,41грн., 6.253,02грн., 6.264,10грн., 6.264,10грн., 6.264,10грн., 6.264,10грн., 6.273,26грн., 6.273,26грн., 6.273,26грн., 6.273,26грн., 6.273,26грн., 6.273,26грн., 6.273,26грн., 6.273,26грн., 3.061,85грн., 3.061,85грн., 3.061,85грн., 3.061,85грн., 2.512,28грн., 2.512,28грн., 2.512,28грн., 2.512,28грн., 6.105,24грн.), 6) на податковому повідомленні-рішенні від 21.03.2017р. №0002101406 (основний платіж - 13.834,21грн., штраф - 6.917,11грн.) та нарахованій контролюючим органом у порядку п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України пені на зазначений основний платіж у розмірі - 4.212,57грн.

Викладені у позові доводи контролюючого органу про нарахування пені з податку на додану вартість у зв'язку з несвоєчасною сплатою платником податкових зобов'язань виявились неправдивими.

Так, суд на виконання ст.11 КАС України неодноразово витребовував від Головного управління відомості про документальні та правові підстави нарахування пені.

Внаслідок цього орган доходів і зборів був все ж таки змушений виконати вимоги суду, а надані на вимогу суду документи засвідчують, що пеня була нарахована за процедурою п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України у зв'язку з заниженням податкового зобов'язання.

Між тим, доказів нарахування контролюючим органом заявленої до стягнення пені за процедурою п.п.129.1.3 ст.129 Податкового кодексу України (у зв'язку з несвоєчасною оплатою зобов'язання, визначеного самим платником) не містять також і дані інтегрованої карки платника податків, де відсутні проведені платником податків оплати.

Окрім того, судом встановлено, що заявлена суб'єктом владних повноважень вимога про стягнення коштів за боргом з мита ґрунтується також і на: 1) податковому повідомленні-рішенні від 07.04.2016р. №0001262206 (основний платіж - 2.398,04грн., штраф - 1.199,02грн.) та нарахованій контролюючим органом у порядку п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України пені на зазначений основний платіж у розмірі - 566,66грн..; 2) на податковому повідомленні-рішенні від 23.12.2015р. №0001472204 (основний платіж - 2.724,65грн., штраф - 681,16грн.) та нарахованій контролюючим органом у порядку п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України пені на зазначений основний платіж у розмірі - 751,20грн..; 3) на податковому повідомленні-рішенні від 20.12.2016р. №0005411406 (основний платіж - 3.247,16грн., штраф - 1.623,58грн.) та нарахованій контролюючим органом у порядку п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України пені на зазначений основний платіж у розмірі - 774,40грн..; 4) на податковому повідомленні-рішенні від 21.10.2016р. №0004381406 (основний платіж - 2.452,00грн., штраф - 1.226,00грн.) та нарахованій контролюючим органом у порядку п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України пені на зазначений основний платіж у розмірі - 626,05грн..; 5) на податковому повідомленні-рішенні від 16.02.2017р. №0000781406 (основний платіж - 2.244,77грн., штраф - 1.122,39грн.) та нарахованій контролюючим органом у порядку п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України пені на зазначений основний платіж у розмірі - 321,02грн. та 555,88грн.; 6) на податковому повідомленні-рішенні від 21.03.2017р. №0002111406 (основний платіж - 6.288,28грн., штраф - 3.144,14грн.) та нарахованій контролюючим органом у порядку п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України пені на зазначений основний платіж у розмірі - 1.914,81грн.

Викладені у позові доводи контролюючого органу про нарахування пені з мита у зв'язку з несвоєчасною сплатою платником податкових зобов'язань виявились неправдивими.

Так, суд на виконання ст.11 КАС України неодноразово витребовував від Головного управління відомості про документальні та правові підстави нарахування пені.

Внаслідок цього орган доходів і зборів був все ж таки змушений виконати вимоги суду, а надані на вимогу суду документи засвідчують, що пеня була нарахована за процедурою п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України у зв'язку з заниженням податкового зобов'язання.

Між тим, доказів нарахування контролюючим органом заявленої до стягнення пені за процедурою п.п.129.1.3 ст.129 Податкового кодексу України (у зв'язку з несвоєчасною оплатою зобов'язання, визначеного самим платником) не містять також і дані інтегрованої карки платника податків, де відсутні проведені платником податків оплати.

За матеріалами справи судом також встановлено, що до 03.04.2016р. податковою адресою для відповідача у розумінні ст.45 Податкового кодексу України є місцезнаходження - місто Луцьк, вул.Коперника, буд.№25.

У період часу з 04.04.2016р. до 15.12.2016р. податковою адресою для відповідача у розумінні ст.45 Податкового кодексу України є місцезнаходження - місто Луцьк, вул.Єршова, буд.№11.

У період часу з 16.12.2016р. і до теперішнього часу податковою адресою для відповідача у розумінні ст.45 Податкового кодексу України є місцезнаходження - місто Харків, вул.Іванова, буд.№7/9.

Суд відмічає, що обставини податкової адреси - місцезнаходження платника податків мають принципове юридичне значення для встановлення факту вручення платнику рішення контролюючого органу у порядку ст.ст.42, 45, 58 Податкового кодексу України, початку перебігу строку для виконання владних приписів такого рішення у порядку ст.57 Податкового кодексу України, закінчення такого строку і трансформації податкового зобов'язання у податковий борг у порядку п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Пунктом 42.2 ст.42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Таким чином, для визнання юридичного факту вручення рішення контролюючого органу платнику податків необхідним є одночасна наявність сукупності таких обставин: 1) податкова адреса платника податків у тексті рішення контролюючого органу має відповідати відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) рішення має бути направлено з повідомленням про вручення; 3) податкова адреса платника у тексті повідомлення про вручення має відповідати відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Звідси слідує, що у розумінні ч.4 ст.70 КАС України виключно повідомлення про вручення поштового відправлення є доказом вручення платнику рішення контролюючого органу.

Будь-які інші документи та дані цього факту підтверджувати не можуть.

Оцінюючи обставини вручення платнику у спірних правовідносинах рішень контролюючих органів суд відмічає, що відносно податкового повідомлення-рішення від 23.12.2015р. №0001462204 (основний платіж - 5.994,23грн., штраф - 1.498,56грн.), а також податкового повідомлення-рішення від 23.12.2015р. №0001472204 (основний платіж - 2.725,65грн., штраф - 681,16грн.) надано повідомлення про вручення. Отже, вказані рішення у розумінні ч.4 ст.70 КАС України, п.42.2 ст.42 та п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України суд визнає врученими платнику податків.

У тексті податкового повідомлення - рішення від 07.04.2016р. №0001262206 (основний платіж - 2.398,04грн., штраф - 1.199,02грн.) (а.с.19) контролюючим органом зазначена вірна податкова адреса відповідача - місто Луцьк, вул.Єршова, буд.№11.

Однак, з приєднаної до справи копії повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.15 зворот) випливає, що це рішення було направлено за іншою адресою, а саме: місто Луцьк, вул.Коперника, буд.25, тобто за тим місцезнаходженням платника, яке лише до 04.04.2016р. було його податковою адресою.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання цього рішення врученим відповідачеві за правилами ст.42 Податкового кодексу України. Невиконання контролюючим органом вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України зумовлює відсутність підстав для висновку про початок перебігу та завершення перебігу строку на оплату цього рішення згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України.

У тексті податкового повідомлення-рішення від 07.04.2016р. №0001252206 (основний платіж - 5.275,68грн., штраф - 2.637,84грн.) (а.с.20) контролюючим органом зазначена вірна податкова адреса відповідача - місто Луцьк, вул.Єршова, буд.№11.

Однак, з приєднаної до справи копії повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.15 зворот) випливає, що це рішення було направлено за іншою адресою, а саме: місто Луцьк, вул..Коперника, буд.25, тобто за тим місцезнаходженням платника, яке лише до 04.04.2016р. було його податковою адресою.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання цього рішення врученим відповідачеві за правилами ст.42 Податкового кодексу України. Невиконання контролюючим органом вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України зумовлює відсутність підстав для висновку про початок перебігу та завершення перебігу строку на оплату цього рішення згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України.

30.09.2016р. контролюючим органом відповідачу була виставлена податкова вимога №774-17 (а.с.21) на загальну суму боргу в розмірі 26.626,32грн. (основний платіж - 16.392,60грн., штраф - 6.016,58грн., пеня - 4.217,14грн.), у тому числі з ПДВ (код бюджетної класифікації платежу 14070100) - 18.305,59грн., з мита (код бюджетної класифікації платежу - 8.320,73грн.).

Позивач початково не подав до суду жодних доказів на вручення цієї вимоги платнику податків.

Лише після неодноразових вимог та запитів суду Головним управлінням була подана копія довіреності ПП Імпортавто від 11.01.2016р., видана на ім'я представника - ОСОБА_1.

З приводу цієї обставини суд звертає увагу Головного управління, що за правилами п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України процедура вручення рішень контролюючого органу платнику податків - юридичній особі передбачає виключно направлення рішень через оператора поштового зв'язку. Підстав для особистого вручення рішень уповноваженому представнику платника податків - юридичній особі положення Податкового кодексу України не містять.

Разом з тим, з огляду на ч.7 ст.9 КАС України суд не вбачає підстав для незастосування до спірних правовідносин правил п.42.2 ст.42 та абз.2 п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України і визнає зазначену податкову вимогу врученою відповідачу.

За відомостями приєднаної до справи картки особового рахунку платника (витягу з інтегрованої картки) вбачається, що у період з 03.10.2016р. до 05.11.2016р. відповідач не мав податкового боргу з ПДВ взагалі ані за основним платежем, ані за штрафами і лише сума пені не припинила свого безперервного існування, складаючи станом на період 07.10.2016р.-06.11.2016р. - 0,21грн.

Отже, що всі зобов'язання платника строк, виконання яких настав до 03.10.2016р. за відомостями контролюючого органу є виконаними.

Датою виникнення нового боргу є 06.11.2016р., коли було проведено операцію з відображення нарахування до сплати суми в розмірі 5.394,40грн. (що відповідає податковому повідомленню-рішенню від 21.10.2016р. №0004391406).

Також за відомостями приєднаної до справи картки особового рахунку платника (витягу з інтегрованої картки) випливає, що у період з 03.10.2016р. до 05.11.2016р. відповідач не мав податкового боргу з ПДВ взагалі ані за основним платежем, ані за штрафами і навіть сума пені припинила своє безперервне існування з 07.10.2016р. до 06.11.2016р.

Отже, що всі зобов'язання платника строк, виконання яких настав до 03.10.2016р. за відомостями контролюючого органу є виконаними.

Датою виникнення нового боргу є 06.11.2016р., коли було проведено операцію з відображення нарахування до сплати суми в розмірі 2.452,00грн. (що відповідає податковому повідомленню-рішенню від 21.10.2016р. №0004381406).

Таким чином, доказів невиконання платником зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 23.12.2015р. №0001462204 та від 23.12.2015р. №0001472204, від 07.04.2016р. №0001262206 та від 07.04.2016р. №0001252206 контролюючий орган до суду не подав, що є окремою, самостійною та цілком достатньою підставою для відмови у позові в цій частині.

Продовжуючи дослідження обставин невиконання платником зобов'язань перед Державою після 06.11.2016р., суд зазначає, що у тексті податкового повідомлення-рішення від 21.10.2016р. №0004381406 (основний платіж - 2.452,00грн., штраф - 1.226,00грн.) (а.с.16) контролюючим органом зазначена вірна податкова адреса відповідача - місто Луцьк, вул.Єршова, буд.№11.

Однак, з приєднаної до справи копії повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.15 зворот) випливає, що це рішення було направлено за іншою адресою, а саме: місто Луцьк, вул.Коперника, буд.25, тобто за тим місцезнаходженням платника, яке лише до 04.04.2016р. було його податковою адресою.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання цього рішення врученим відповідачеві за правилами ст.42 Податкового кодексу України. Невиконання контролюючим органом вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України зумовлює відсутність підстав для висновку про початок перебігу та завершення перебігу строку на оплату цього рішення згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України.

У тексті податкового повідомлення-рішення від 21.10.2016р. №0004391406 (основний платіж - 5.394,40грн., штраф - 2.637,84грн.) (а.с.15) контролюючим органом зазначена вірна податкова адреса відповідача - місто Луцьк, вул..Єршова, буд.№11.

Однак, з приєднаної до справи копії повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.15 зворот) випливає, що це рішення було направлено за іншою адресою, а саме: місто Луцьк, вул..Коперника, буд.25, тобто за тим місцезнаходженням платника, яке лише до 04.04.2016р. було його податковою адресою.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання цього рішення врученим відповідачеві за правилами ст.42 Податкового кодексу України. Невиконання контролюючим органом вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України зумовлює відсутність підстав для висновку про початок перебігу та завершення перебігу строку на оплату цього рішення згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України.

У тексті податкового повідомлення-рішення від 20.12.2016р. №0005411406 (основний платіж - 3.247,16грн., штраф - 1.623,58грн.) (а.с.17) контролюючим органом зазначена вірна адреса відповідача - місто Харків, вул..Іванова, буд.№7/9.

Однак, відносно цього рішення контролюючим органом не подано повідомлення про вручення поштового відправлення. Приєднана до справи копія поштового конверту не містить повної адреси відповідача.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання цього рішення врученим відповідачеві за правилами ст.42 Податкового кодексу України. Невиконання контролюючим органом вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України зумовлює відсутність підстав для висновку про початок перебігу та завершення перебігу строку на оплату цього рішення згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України.

У тексті податкового повідомлення-рішення від 20.12.2016р. №0005401406 (основний платіж - 7.143,76грн., штраф - 3.571,88грн.) (а.с.17) контролюючим органом зазначена вірна податкова адреса відповідача - місто Луцьк, вул.Єршова, буд.№11.

Однак, з приєднаної до справи копії повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.15 зворот) випливає, що це рішення було направлено за іншою адресою, а саме: місто Луцьк, вул..Коперника, буд.25, тобто за тим місцезнаходженням платника, яке лише до 04.04.2016р. було його податковою адресою.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання цього рішення врученим відповідачеві за правилами ст.42 Податкового кодексу України. Невиконання контролюючим органом вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України зумовлює відсутність підстав для висновку про початок перебігу та завершення перебігу строку на оплату цього рішення згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України.

Контролюючим органом не надано повідомлення про вручення платнику податкового повідомлення-рішення від 16.02.2017р. №0000781406 (основний платіж - 2.244,77грн., штраф - 1.122,39грн.) (а.с.10, 10 зворот). У тексті цього рішення вказана вірна податкова адреса. Проте, навіть приєднана до справи копія поштового конверту не містить повної адреси відповідача.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання цього рішення врученим відповідачеві за правилами ст.42 Податкового кодексу України. Невиконання контролюючим органом вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України зумовлює відсутність підстав для висновку про початок перебігу та завершення перебігу строку на оплату цього рішення згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України.

Контролюючим органом не надано повідомлення про вручення відповідачу податкового повідомлення-рішення від 16.02.2017р. №0000771406 (основний платіж - 334.643,70грн., штраф - 167.321,85грн.) (а.с.11, 11 зворот). У тексті цього рішення вказана вірна податкова адреса. Проте, навіть приєднана до справи копія поштового конверту не містить повної адреси відповідача.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання цього рішення врученим відповідачеві за правилами ст.42 Податкового кодексу України. Невиконання контролюючим органом вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України зумовлює відсутність підстав для висновку про початок перебігу та завершення перебігу строку на оплату цього рішення згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України.

Відносно податкового повідомлення-рішення від 21.03.2017р. №0002101406 (основний платіж - 13.834,21грн., штраф - 6.917,11грн.) (а.с.14) контролюючим органом не надано повідомлення про вручення поштового відправлення. Приєднана до справи копія поштового конверту не містить повної адреси відповідача.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання цього рішення врученим відповідачеві за правилами ст.42 Податкового кодексу України. Невиконання контролюючим органом вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України зумовлює відсутність підстав для висновку про початок перебігу та завершення перебігу строку на оплату цього рішення згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України.

Відносно податкового повідомлення-рішення від 21.03.2017р. №0002111406 (основний платіж - 6.288,28грн., штраф - 3.144,14грн.) (а.с.13) контролюючим органом не надано повідомлення про вручення поштового відправлення. Приєднана до справи копія поштового конверту не містить повної адреси відповідача.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання цього рішення врученим відповідачеві за правилами ст.42 Податкового кодексу України. Невиконання контролюючим органом вимог п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України зумовлює відсутність підстав для висновку про початок перебігу та завершення перебігу строку на оплату цього рішення згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України.

Таким чином, всі перелічені вище податкові повідомлення - рішення за правилами п.42.2 ст.42, п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України не можуть вважатись врученими платнику податків - відповідачу по справі.

З'ясовуючи об'єктивну істину по справі, суд виявив приховані контролюючим органом обставини оскарження платником податків у судовому порядку тих податкових - повідомлень рішень, заборгованість по оплаті яких заявлена до стягнення.

Так, у межах справи Волинського окружного адміністративного суду №803/203/16 ПП Імпортавто оскаржувало податкові повідомлення - рішення від 23.12.2015р. №0001462204 та від 23.12.2015р. №0001472204. Постановою окружного адміністративного суду від 17.03.2016р. по справі №803/203/16 (залишеною у силі ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016р.) у позові було відмовлено. Суд зауважує, що вказані обставини не мають юридичного значення для вирішення спору по суті, позаяк з наданої контролюючим органом картки вбачається, що станом на 03.10.2016р. в картці особового рахунку платника були проведені операції нарахувань за цими рішеннями та були проведені операції з погашення нарахованих зобов'язань у спосіб оплати.

У межах справи Волинського окружного адміністративного суду №803/73/17 ПП Імпортавто оскаржувало податкові повідомлення - рішення від 21.10.2016р. №0004381406 та №0004391406. Постановою окружного адміністративного суду від 14.03.2017р. у позові платника податків було відмовлено. Ухвалою від 22.05.2017р. Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу платника за згадану постанову було повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків. Відтак, за правилами ст.254 КАС України з 22.05.2017р. постанова Волинського окружного адміністративного суду від 14.03.2017р. по справі №803/73/17 набрала законної сили.

Відносно вказаного випадку суд знаходить підстави для застосування приписів абз.4 п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, де вказано, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що хоча податкові повідомлення - рішення від 21.10.2016р. №0004381406 та №0004391406 і не можуть вважатись врученими платнику податків відповідно до п.42.2 ст.42 та п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, проте оскарження цих рішень контролюючого органу до суду створило у спірних правовідносинах спеціальну підставу для стягнення платежів за ними, а саме: набрання законної сили постановою суду про відмову у позові платника податків.

Податковим повідомленням-рішенням від 21.10.2016р. №0004391406 було визначено основний платіж - 5.394,40грн., штраф - 2.637,84грн., а також контролюючим органом у порядку п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України було нараховано пеню на зазначений основний платіж у розмірі - 1.377,30грн..

Податковим повідомленням-рішенням від 21.10.2016р. №0004381406 було визначено основний платіж - 2.452,00грн., штраф - 1.226,00грн., а також контролюючим органом у порядку п.п.129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України було нараховано пеню на зазначений основний платіж у розмірі - 626,05грн..

Строки, передбачені п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, відносно податкових повідомлень - рішень від 21.10.2016р. №0004381406 та №0004391406 збігли.

Доказів оплати зобов'язань за цими рішеннями матеріали справи не містять.

Отже, в цій частині позов підлягає до задоволення.

У решті вимог позов має бути відхилений, позаяк контролюючий орган не подав доказів додержання процедури вручення рішення платнику податків, що невідворотно зумовлює настання наслідків у вигляді неодержання платником рішень контролюючого органу, відсутності початку перебігу строку на оплату зобов'язань за рішенням контролюючого органу, відсутності завершення перебігу строку на оплату зобов'язань за рішенням контролюючого органу, відсутності підстав для перетворення на зобов'язань за рішенням контролюючого органу у податковий борг.

Суд вважає, що стягнення податкового боргу за податковим повідомленням - рішенням, котре не було вручено платнику податків за процедурою п.42.2 ст.42 та п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України є явним та однозначним вручанням у майно платника податків у розумінні ст.2 Протоколу першого до Конвенції про права людини та основоположні свободи 1950 року, положення якої поширюються на спірні правовідносини з огляду на норми Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки контролюючим органом було явно та очевидно порушено процедуру стягнення податкового боргу за рішенням суду, то заявлена владним суб'єктом вимога (окрім податкових повідомлень - рішень від 21.10.2016р. №0004381406 та №0004391406) суперечить правам та інтересам платника податків у сфері публічних правовідносинах у галузі податкової справи, що зумовлює залишення позову без задоволення.

За епізодом стягнення боргу по податковим повідомленням - рішенням від 21.10.2016р. №0004381406 та №0004391406 позов підлягає до задоволення у силу спеціальної норми права.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.94 Податкового кодексу України та Закону України Про судовий збір .

Керуючись ст.ст. 8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Волинській області до Приватного підприємства "Імпортавто" про стягнення податкового боргу задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Імпортавто (ідентифікаційний код - 39053128; місцезнаходження - Харківська область, місто Харків, вул.Іванова, буд.№7/9) на користь Державного бюджету України кошти за податковим боргом по оплаті податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області від 21.10.2016р. №0004381406 по основному платежу - 2.452,00грн. (дві тисячі чотириста п'ятдесят дві грн. 00 грн., по штрафу - 1.226,00грн. (одна тисяча двісті двадцять шість грн. 00 коп., по пені - 626,05грн. (шістсот двадцять шість грн. 05 коп.; по оплаті податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області від 21.10.2016р. та №0004391406 по основному платежу - 5.394,40грн. (п'ять тисяч триста дев'яносто чотири грн. 40 коп., штрафу - 2.637,84 грн. (дві тисячі шістсот тридцять сім грн. 84 коп., пені - 626,05грн. (шістсот двадцять шість грн. 05 коп.)

У решті вимог - позов залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Старосєльцева О.В.