Рішення

від 05.12.2017 по справі 902/876/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 грудня 2017 р. Справа № 902/876/17

Господарський суд Вінницької області в складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Німенко О.І., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет", с.Угарове Оратівського району Вінницької області

до приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард", с.Осична Оратівського району Вінницької області

до фермерського господарства "Агроват", с.Угарове Оратівського району Вінницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, с.Осична Оратівського району Вінницької області

про стягнення 3608 971 грн 88 коп. заборгованості згідно договорів купівлі-продажу

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 30.08.2017);

відповідача 1 - ОСОБА_3 (довіреність б/н від 31.08.2017);

відповідача 2 - не з'явився.

третя особа - громадянин ОСОБА_1 (паспорт АА401044 виданий Оратівським РВ УМВС України в Вінницькій області 03.01.1997);

представник громадянина ОСОБА_1 - ОСОБА_4 (довіреність б/н від 15.11.2017).

В С Т А Н О В И В :

Заявлено позов про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" заборгованості у розмірі 3508971,88 грн згідно договорів купівлі-продажу.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 20.09.2017 порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 17.10.2017.

Ухвалою суду від 20.09.2017 задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" №102 від 19.09.2017 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, належне приватному сільськогосподарському підприємству "Авангард".

Ухвалою суду від 17.10.2017 розгляд справи відкладено до 16.11.2017, з огляду на неявку до суду представників сторін.

03.11.2017 від громадянина ОСОБА_1 надійшло клопотання від 03.11.2017 (вх. канц. суду №06-52/10480/17) про його залучення до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача. Обґрунтовуючи свою заяву останній зазначив, що він є співвласником частини транспортних засобів, на які ухвалою суду від 20.09.2017 у справі №902/876/17 накладено арешт.

З метою перевірки викладених в клопотанні обставин ухвалою суду від 08.11.2017 громадянина ОСОБА_1 викликано в судове засідання, що призначено на 16.11.2017, для дачі пояснень по суті спору.

Ухвалою суду від 16.11.2017 відкладено розгляд справи до 05.12.2017, з огляду на невиконання відповідачем вимоги ухвал суду від 20.09.2017 та від 17.10.2017 стосовно надання доказів на підтвердження права власності на транспортні засоби, які пропонувались позивачу в рахунок оплати заборгованості за договорами, що є предметом розгляду.

Разом з цим, даною ухвалою було відкладено розгляд клопотання ОСОБА_1 "про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору" від 03.11.2017 до наступного судового засідання 05.12.2017.

В судове засіданні 05.12.2017, з'явились представники позивача, відповідача 1, громадянин ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4.

Представник відповідача 2 правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про час, місце та дату судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у справі матеріалами, зокрема рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №2101801054690. Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача 2 належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

05.12.2017 на виконання вимог ухвали суду представником відповідача 1 - ПСП "Авангард" надано суду докази реєстрації за ним транспортних засобів, які пропонувались позивачу в рахунок оплати заборгованості за договорами, що є предметом розгляду, а саме довідку про зареєстровані транспортні засоби.

В судовому засіданні (05.12.2017), судом було розглянуто клопотання громадянина ОСОБА_1 від 03.11.2017 (вх.канц.суду №06-52/10480/17), за наслідками чого винесено ухвалу про залучення до участі у розгляді спору третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард") ОСОБА_1.

Під час судового засідання, ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 в усних поясненнях зазначили, що третя особа має сумніви стосовно дійсності договору, оскільки даний правочин на його думку є удаваний.

З метою встановлення наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються заперечення третьої особи, в судовому засіданні оголошено перерву до 05.12.2017 до 16 год. 00 хв., про що учасники процесу повідомлено під розпис.

При цьому, судом було доведено до відома учасників судового процесу, про відсутність можливості на відкладення розгляду справи на інший день, з огляду на закінчення строку вирішення спору (05.12.2017) у справі №902/876/17.

Як вбачається з матеріалів справи, по закінченню перерви, в судове засідання 05.12.2017 о 16 год. 00 хв., з'явились представники позивача та відповідача 1.

Третя особа ОСОБА_1 та його представник, правом участі в судовому засіданні не скористалися, хоча про час, дату та місце судового засідання були повідомлені завчасно, що підтверджується підписами останніх на розписці господарського суду Вінницької області, яка міститься в матеріалах справи.

Після перерви представник позивача суду пояснив, що договори №11 від 01.03.2017, №12 від 01.03.2017, №13 від 01.03.2017 та №14 від 15.05.2017 спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Реальність здійснення операцій згідно зазначених правочинів підтверджуть квитанції про реєстрацію податкових накладних, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача (приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард") факти, які повідомив представник позивача, підтвердив.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду сторін, третіх осіб або їх представників, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 березня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" (позивачем, продавець) та приватним сільськогосподарським підприємством "Авангард" (відповідачем 1, покупцем) укладено договір купівлі-продажу №11 (а.с.15-18). Згідно з умовами п.1.1. даного договору, продавець зобов'язується продати товар в порядку та на умовах, визначених цим договором - пшеницю, ячмінь та покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити пшеницю, ячмінь (товар).

01 березня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" (позивачем, продавець) та приватним сільськогосподарським підприємством "Авангард" (відповідачем 1, покупцем) укладено договір купівлі-продажу №12 (а.с.22-24). Згідно з умовами п.1.1 даного договору, продавець зобов'язується продати товар в порядку та на умовах, визначених цим договором - мінеральні добрива та покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити мінеральні добрива (товар).

01 березня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" (позивачем, продавець) та приватним сільськогосподарським підприємством "Авангард" (відповідачем 1, покупцем) укладено договір купівлі-продажу №13 (а.с.29-31). Згідно з умовами п.1.1 даного договору, продавець зобов'язується продати товар в порядку та на умовах, визначених цим договором - насіння соняшнику та покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити насіння соняшнику (товар).

15 травня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" (позивачем, продавець) та приватним сільськогосподарським підприємством "Авангард" (відповідачем 1, покупцем) укладено договір купівлі-продажу №14 (а.с.34-36). Згідно з умовами п.1.1 даного договору, продавець зобов'язується продати товар в порядку та на умовах, визначених цим договором - засоби захисту рослин та покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти та оплатити засоби захисту рослин (товар).

Відповідно до п.1.2. договорів купівлі-продажу (№11 від 01.03.2017, №12 від 01.03.2017, №13 від 01.03.2017 та №14 від 15.05.2017), загальна кількість товару, що є предметом поставки за цими договорами визначається у специфікаціях, що додаються до даних договорів і є невід'ємною їх частиною.

Згідно п.п.3.1., 3.1.1, 3.2., 3.2.1 даних договорів, продавець зобов'язаний передати покупцю у власність товар у кількості, визначеній у додатках чи накладних, що є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його за цінами установленими специфікаціями даних договорів.

Відповідно до п.3.2.2. договорів, покупець зобов'язаний зробити оплату товару відповідно до наданої продавцем видаткової накладної на поставлений товар відповідно до п.4.1.

Оплата за фактично поставлену партію товару, що постачається згідно даних договорів, здійснюється цілком протягом 1-го банківського дня після прийому товару покупцем (п.4.1 договорів).

Так, згідно специфікації №1 до договору поставки №11 від 01.03.2017 (а.с.19), сторони узгодили, що поставка товару відбудеться загальною вартістю продукції (пшениці та ячменю) з ПДВ в розмірі 371263,38 грн.

На виконання умов договору №11 відбулась поставка на загальну суму 371263,38 грн, що підтверджується обопільно підписаною сторонами видатковою накладною №25 від 22.05.2017 (а.с.20) та актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.08.2017.

Згідно специфікації №1 до договору поставки №12 від 01.03.2017 (а.с.25) загальна вартість продукції (карбамід, штучний сульфат магнію та інтермаг-бор) з ПДВ, що поставлялась, мала становити 546540,00 грн та специфікації №1 до договору поставки №12 від 01.03.2017 (а.с.26) загальна вартість продукції (карбамідо-аміачна суміш КАС-32) з ПДВ - 56043,00 грн.

Факт поставки товару позивачем згідно договору №12 від 01.03.2017 в обумовлених об'ємах підтверджується обопільно підписаною сторонами видатковими накладними №27 від 23.05.2017 (а.с.27), №44 від 19.06.2017 (а.с.28) та актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.08.2017.

Згідно специфікації №1 до договору поставки №13 від 01.03.2017 (а.с.32) загальна вартість продукції (насіння соняшнику Конді, насіння соняшнику Бріо круізер), що підлягала поставці, з ПДВ мала становити 618000,00 грн.

Факт поставки товару по даному договору підтверджується обопільно підписаною сторонами видатковою накладною №26 від 29.05.2017 (а.с.33) та актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.08.2017.

Згідно специфікації №1 до договору поставки №14 від 15.05.2017 (а.с.37) загальна вартість продукції (грізний експерт, харнес, газагард, прімекстра, солігор), що постачалась з ПДВ мала становити 678072,00 грн, специфікації №1 до договору поставки №14 від 15.05.2017 (а.с.38) загальна вартість продукції (гранік, тебун-ультра, галеас, норіл, дон, атлантікс, таргон-плюс, трон) з ПДВ повинна була становити 1090053,50 грн та згідно специфікації №1 до договору поставки №14 від 15.05.2017 (а.с.39) загальна вартість продукції (харнес, пропульс, меро, коронет) з ПДВ мала бути в розмірі 249000,00 грн.

На виконання договору №14 від 15.05.2017 позивач поставив відповідачу товар в обсягах, що визначені специфікаціями до нього, що підтверджується обопільно підписаними сторонами видатковими накладними №29 від 06.06.2017 (а.с.45), №41 від 16.06.2017, №47 від 04.07.2017 та актом звіряння взаємних розрахунків станом на 31.08.2017.

15.08.2017 на адресу керівника ПСП "Авангард" позивачем була надіслана претензія б/н "про досудове врегулювання спору" (а.с.12), якою останній вказував на існуючу заборгованість у розмірі 3608971,88 та про негайне погашення боргу в повному обсязі.

31.08.2017 у відповідь на вказану претензію, директор ПСП "Авангард" повідомив позивача про те, що підприємство цінує співпрацю; перебуває у важкому фінансовому становищі та виконати свої зобов'язання не в змозі. При цьому, останній в своєму листі зазначив, що не відмовляється від взятих на себе зобов'язань та просить відстрочити термін сплати боргу на наступний рік.

Разом з цим, директор ПСП "Авангард" зазначив, що у разі прийняття пропозиції щодо відстрочення оплати боргу підприємство з метою гарантії належного та вчасного виконання своїх зобов'язань готове передати позивачу у заставу належну їм на праві власності сільськогосподарську техніку (рухоме майно - трактори колісні та комбайн).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання згідно договорів купівлі-продажу товару виконав в повному обсязі, передавши відповідачу товар на загальну суму 3608971,88 грн.

В подальшому, після підписання договорів купівлі-продажу товару (№11 від 01.03.2017, №12 від 01.03.2017, №13 від 01.03.2017 та №14 від 15.05.2017) між фермерським господарством "Агроват" (поручитель, відповідач 2) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" (кредитор, позивач) було укладено договір поруки б/н, за умовами якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард" (боржник), що виникли з договору №11 від 01.03.2017, який був укладений між кредитором та боржником (а.с.47).

Відповідно до п.2.1 договору поруки, порукою забезпечується виконання боржником пункту 4.1. основного договору.

Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язання за основним договором в розмірі 100000,00 грн (п.3.1. договору поруки).

Отже, судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач 1 не виконав своїх зобов'язань, відповідно до укладених договорів купівлі-продажу щодо своєчасної оплати за отриманий товар, що стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов таких висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З моменту укладення сторонами договорів купівлі-продажу товару (№11 від 01.03.2017, №12 від 01.03.2017, №13 від 01.03.2017 та №14 від 15.05.2017) між ними виникли зобов'язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи не містять доказів сплати боржником (відповідачем 1) заборгованості за вказаними вище договорами купівлі-продажу товару у розмірі 350891,88 грн.

Слід також зазначити, що з огляду на заявлення позову не тільки до боржника (відповідача 1) за договорами купівлі-продажу товару, а і до поручителя (відповідач 2) за договором поруки б/н від 15.09.2017, судом при прийнятті рішення враховано наступні норми матеріального права.

Зокрема ч.ч. 1, 2 ст.543 ЦК України згідно яких у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Частиною 1 ст.553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.1 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. В частині 2 названої статті встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За умовами укладеного договору поруки б/н від 15.09.2017 відповідач 2 (поручитель) несе з відповідачем 1 (боржник) солідарну відповідальність перед позивачем за виконання зобов'язань ПСП "Авангард", що виникли із господарських відносин між кредитором та боржником за договором купівлі-продажу товару №11 від 01.03.2017 в розмірі 100000,00 грн.

Враховуючи наведені вище приписи законодавства щодо умов оплати товару та відсутність будь-яких доказів проведення розрахунків відповідачами за отриманий товар в частині залишку боргу за вказаними договорами, а також умови договору поруки позовні вимоги про стягнення 350891,88 грн основного боргу з відповідача 1 та 100000,00 грн з відповідача 2 (як поручителя) підлягають задоволенню, як правомірні та обґрунтовані.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам суду відповідачі не подали до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу по сплаті орендної плати за користування відповідачем об'єктом нерухомості, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Cлід зазначити, що ухвалою суду від 05.07.2017, суд, керуючись правом, наданим статтею 8 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI вiд 08.07.2011, враховуючи майновий стан позивача, відстрочив йому сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.

Станом на 05.12.2017 позивачем сплату не здійснено, відповідні докази в матеріалах справи відсутні.

У підпункті 3.3 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013, роз'яснено, що якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше, ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або стягнути несплачену суму судового збору у прийнятті судового рішення.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що несплачена сума судового збору підлягає стягненню.

Так, з 01.01.2017 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" №3674-VI вiд 08.07.2011 року (надалі Закон), у відповідності до ч.1 ст.3 якого одним із об'єктів справляння судового збору є позовна заява, що подається до суду.

Розмір судового збору, який справляється з позовної заяви, визначений Законом в залежності від виду спору.

Так, відповідно до п.п. 2.1, 2.2 ч.2 ст.4 Закону за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовних заяв немайнового характеру - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600,00 грн.

Як вбачається із змісту заявленого позову вих. №101 від 19.09.2017, останній носить майновий характер.

Водночас, зі змісту заявленого позову, та встановленої пп.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору, за звернення до господарського суду із вказаною позовною заявою майнового характеру підлягав до сплати судовий збір в розмірі 54134,29 грн.

Відтак, судовий збір в сумі 54134,29 грн підлягає стягненню в дохід спеціального фонду Державного бюджету України.

За правилами ст.49 ГПК України ,зважаючи на задоволення позову в повному обсязі, витрати підлягають віднесенню на відповідачів пропорційно розміру задоволених до них вимог.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 68, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, пп.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард" (22624, Вінницька область, Оратівський район, с. Осична, вул.Леніна, 1; код ЄДРПОУ 03733335) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" (22625, Вінницька область, Оратівський район, с.Угарове, вул.Молодіжна, буд.43; код ЄДРПОУ 34719389) заборгованість у розмірі 3508971,88 грн.

3. Стягнути з фермерського господарства "Агроват" (22625, Вінницька область, Оратівський район, с.Угарове, вул.Молодіжна, буд.43; код ЄДРПОУ 38523903) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Корвет" (22625, Вінницька область, Оратівський район, с.Угарове, вул.Молодіжна, буд.43; код ЄДРПОУ 34719389) заборгованість у розмірі 100000,00 грн

4. Стягнути з фермерського господарства "Агроват" (22625, Вінницька область, Оратівський район, с.Угарове, вул.Молодіжна, буд.43; код ЄДРПОУ 38523903) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 1500,00 грн судового збору.

5. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Авангард" (22624, Вінницька область, Оратівський район, с. Осична, вул.Леніна, 1; код ЄДРПОУ 03733335) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 52634,58 грн судового збору.

6. Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

7. Копію рішення надіслати відповідачу 2 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 13 грудня 2017 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відпоідачу 2 - ФГ "Агроват" (вул.Молодіжна, буд.43, с.Угарове, Оратівський район, Вінницька область, 22625).