Рішення

від 18.10.2017 по справі 911/1738/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2017 р. Справа № 911/1738/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Петренко А. А.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лайф Плюс", с. Таборів, Сквирський район

до Фізичної особи - підприємця Задорожного Олександра Прокоповича, м. Біла Церква

про стягнення 180 000, 00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Лайф Плюс" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Фізичної особи - підприємця Задорожного Олександра Прокоповича про стягнення 180 000, 00 грн, набутих без достатньої правової підстави.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем безпідставним володінням та користуванням відповідачем спірними грошовими коштами, що належать позивачу, і що були помилково перераховані на розрахунковий рахунок відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2017 р. порушено провадження у справі № 911/1738/16 за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лайф Плюс" до Фізичної особи - підприємця Задорожного Олександра Прокоповича про стягнення 180 000,00 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 05.07.2017 р.

05.07.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 16.08.2017 р.

16.08.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 30.08.2017 р.

30.08.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 13.09.2017 р.

13.09.2017р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 04.10.2017 р.

04.10.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 18.10.2017 р.

12.10.2017 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 09.10.2017 р. про розгляд справи за відсутності позивача за наявними матеріалами справи.

Представник позивача у судове засідання 18.10.2017 р. не з'явився, про причини своєї неявки у судове засідання суд повідомив.

Представник відповідача у судове засідання засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своє неявки у судове засідання суд не повідомив, документи витребувані судом не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2016 р. позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти в розмірі 180 000, 00 грн , що підтверджується платіжним дорученням № 93 від 16.11.2016 р.

Згідно вищевказаного платіжного доручення грошові кошти були перераховані на рахунок відповідача із зазначенням призначення платежу - оплата за товар згідно рахунку № 97 від 16.11.2016 р.

У листопаді 2016 р. позивачем на адресу відповідача було надіслано лист - вимогу б/н від 25.11.2016 р. про повернення грошових коштів у сумі 180 000 грн, які були помилково перераховані на рахунок відповідача.

У січні 2017 р. на адресу позивача від відповідача надійшов лист - відповідь вих. № 15 від 16.01.2017 р. на лист від 25.11.2016 р., в якому останній зазначає, що перераховані кошти є оплатою за товар згідно рахунку № 97 від 16.11.2016 р., видаткової накладної № 90 від 16.11.2016 р. та договору поставки № 36/11 від 16.11.2016 р.

У письмових поясненнях позивача від 30.08.2017 р. зазначено, що між ТОВ "Агро Лайф Плюс" в особі директора - Медвідя В.В. та ФОП Задорожним О. П. не укладався та не підписувався договір поставки № 36/11 від 16.11.2016 р., а товар за видатковою накладною № 90 від 16.11.2016 р. та рахунком № 97 від 16.11.2016 р. не отримувався.

Станом на час розгляду справи грошові кошти у сумі 180 000,00 грн позивачу не поверталися.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 цього ж кодексу передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 693 цього ж кодексу передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Як стверджує позивач, вказані грошові кошти у розмірі 180 000,00 грн були перераховані на рахунок відповідача помилково, між сторонами не існувало жодних договірних правовідносин та зобов'язань, які були б підставою для перерахування грошових коштів у розмірі 180 000,00 грн.

Ухвалами господарського суду від 13.09.2017 р. та 04.10.2017 р. судом було зобов'язано відповідача надати суду рахунок № 97 від 16.11.2016 р., видаткову накладну № 90 від 16.11.2016 р. та договір поставки № 36/11 від 16.11.2016 р.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази існування між сторонами зобов'язальних відносин, на виконання яких могли бути перераховані вказані грошові кошти.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем, у відповідності до вищезазначених норм Господарського процесуального кодексу України, не спростовано належними та допустимими доказами викладені позивачем у позові обставини щодо відсутності правових підстав для перерахування позивачем грошових коштів у розмірі 180 000,00 грн та факту помилкового перерахування позивачем вказаних грошових коштів. Також відповідачем не надано документальних доказів на підтвердження існування між сторонами договірних відносин .

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача 180 000, 00 грн як безпідставно одержаних є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Задорожного Олександра Прокоповича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лайф Плюс" (ідентифікаційний код 39550372) 180 000 (сто вісімдесят тисяч) грн 00 (нуль) коп. основної заборгованості та судові витрати 2 700,00 (дві тисячі сімсот) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

28 листопада 2017 р.