Вирок

від 24.03.2010 по справі 1-52/10

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-52 2010 рік

ВИРОК

іменем України

24 березня 2010 року Олександрівський районний суд Донецької області

у складі: головуючий суддя Молчанов В.А.

при секретарі Держепільській Т.М.,

з участю прокурора Пятун Н.М.,

захисника ОСОБА_1 та

потерпілогоНікуліна А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с. Олександрівка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, який народився 02 червня 1971 року у с. Ново донецьке Добропільського району Донецької області, мешкає у с. Мар*янка Олександрівського району Донецької області, вул. Гагаріна, 38, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, холостого, не працюючого, засудженого:

1) 10 квітня 2006 року Ленінським районним судом м. Харкова за ст.ст. 185 ч. 2 та 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 13 березня 2008 року умовно-достроково на 11 місяців і 5 днів,

2) 23 квітня 2009 року Близнюківським районним судом Харківської області за ст.. 190 ч. 2 КК України до 1 року та 3 місяців позбавлення волі, звільненого після відбування строку покарання 07 січня 2010 року,

не військовозабов'язаного,

за ст. 190 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 повторно вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману за таких обставин:

ОСОБА_2, раніше засуджений за ст. 185 ч.2, 185 ч. 3 та 190 ч. 2 КК України, на шлях перевиховання та виправлення не став і знов вчинив злочин:

26 січня 2010 року близько 14 години ОСОБА_2 у стані алкогольного сп*ягніння на автостанції на вул. Радянській у с. Олександрівка Олександрівського району Донецької області з метою заволодіння чужим майном з корисливих спонукань звернувся до громадянина ОСОБА_3 і попросив у нього мобільний телефон, обманувши його при цьому, що бажає подзвонити своїм знайомим, а коли ОСОБА_4 на прохання ОСОБА_2 передав йому свій мобільний телефон „Нокіа 2626» , вартістю 200 гривень, з сім-картою оператора ДЖИНС, вартістю 10 гривень, ОСОБА_2 забрав телефон, вийшов з автостанції і зник, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 210 гривень.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину визнав повністю і показав, що дійсно за вказаних обставин у стані сп*яніння був на автостанції с. Олександрівка, де обманним шляхом заволодів мобільним телефоном ОСОБА_3. коли йшов з вказаним телефоном повз відділу міліції, побачив потерпілого, але не повернув йому телефон, а сказав, що віддав його знайомим дівчатам, бо хотів привласнити телефон, та незабаром його затримали робітники міліції і він видав їм вказаний телефон.

Крім визнання своєї вини підсудним, його вина повністю підтверджується доказами по справі:

Так потерпілий ОСОБА_3 підтвердив, що вдень 26 січня 2010 року на автостанції у с. Олександрівка познайомився з ОСОБА_2, пили спиртне, після чого ОСОБА_2 попросив його мобільний телефон Нокіа подзвонити. Подзвонив та поверну телефон, а потім попросив телефон вдруге і зник. Приблизно через годину він став шукати ОСОБА_2, але не знайшов, пішов у міліцію і заявив про викрадення у нього телефону. Невдовзі після цього біля відділу міліції до нього підійшов ОСОБА_2, але не повернув телефон, сказав, що дав його знайомим дівчатам. Пішли вдвох до автостанції, але тут же ОСОБА_2 затримали робітники міліції і вилучили його телефон та повернули йому.

Згідно протоколу, при затриманні робітниками міліції ОСОБА_2 В.1. видав їм телефон ОСОБА_3. яким він незаконно заволодів, (а.с. 8)

Вартість вкраденого підтверджено довідкою, (а.с. 10)

Згідно доданих до справи характеристик за місцем відбування покарання підсудний характеризувався задовільно, а за місцем проживання підсудний характеризується незадовільно, (а.с. 29,30,34)

До справи додано довідки та копія вироку про колішні судимості підсудного. (а.с. 25-29)

Суд вважає правильною кваліфікацію дій підсудного за ст. 190 ч. 2 КК України, тому що він умисно повторно вчинив заволодіння чужим приватним майном шляхом обману.

Призначаючи покарання підсудному суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого, обставини справи, особу підсудного. Обтяжуючими покарання підсудного обставинами суд вважає рецидив злочину та вчинення злочину у стані алкогольного сп*яніння. Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, суд вважає його щире каяття.

Тому суд вважає, що покаранням необхідним та достатнім для виправлення підсудного є обмеження волі.

Речовий доказ - телефон з сім-картою, необхідно залишити потерпілому.

Керуючись ст.ст. 323,324 УПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ст. 190 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишити до набрання вироком законної чинності - підписку про невиїзд.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Речовий доказ - телефон з сім-картою, залишити потерпілому ОСОБА_3, який мешкає у с. Башилово Близнюківського району Харківської області.

На вирок може бути подана апеляційна скарга у Апеляційний суд Донецької області через Олександрівський районний суд протягом 15 діб.

Суддя В.А. Молчанов