Постанова

від 13.12.2017 по справі 927/1184/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року Справа № 927/1184/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач), суддіВовка І.В., суддіГрека Б.М., за участю представників: від позивачаГетьман -_Гнідунець Л.О., Удумової Я.С., від відповідача 1Павленко Є.О., від відповідача 3Кудрявцевої І.М., від третьої особи 1Думи Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - сервісний центр "Експо - Дніпро - Союз" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2017 року у справі№ 927/1184/15 Господарського суду Чернігівської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - сервісний центр "Експо - Дніпро - Союз" до 1.Центрального відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, 2.Державного підприємства "Інформаційний центр"Міністерства юстиції України", 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Денар - Люкс", за участю треті осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1. Приватного акціонерного товариства "Трест "Київміськбуд - 2", 2. Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Коваленко Володимира Васильовича, 3. Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, провизнання недійсними результатів електронних торгів, акта про проведення електронних торгів та свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів, ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово - сервісний центр "Експо - Дніпро - Союз" (надалі - ТОВ "ТСЦ "Експо-Дніпро-Союз, позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (надалі - Центральний відділ ДВС Чернігівського МУЮ), якого було ухвалою від 11.04.2017 року замінено на Центральний відділ державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (надалі - Центральний ВДВС міста Чернігів, відповідач 1), Державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (надалі - ДП "Інформаційний центр", відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Денар-Люкс" (надалі - ТОВ "Денар-Люкс", відповідач 2) про:

1) визнання недійсними результатів електронних торгів, оформлених протоколом проведення електронних торгів № 100450 від 16.07.2015 року, з реалізації нерухомого майна, що належало ТОВ " ТСЦ "Експо-Дніпро-Союз (лот № 77730), а саме: об'єкту незавершеного будівництва (цокольний поверх) 15% готовності (загальна площа об'єкта нерухомості складає 1017,3 кв.м), що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. О.Молодчого,6;

2) визнання недійсним акта про проведені електронні торги, затвердженого 30.07.2015 року начальником Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції;

3) визнання недійсним свідоцтва, виданого 30.07.2015 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленко В.В., зареєстроване в реєстрі за №3384, згідно якого посвідчено право власності ТОВ "Денар-Люкс" на нерухоме майно, що належало ТОВ "ТСЦ "Експо-Дніпро-Союз, а саме: об'єкту незавершеного будівництва (цокольний поверх) 15% готовності (загальна площа об'єкта нерухомості складає 1017,3кв.м), що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. О. Молодчого,6.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення чинного законодавства, допущені при проведенні електронних торгів, у тому числі: порушення порядку визначення вартості та оцінки майна; реалізації майна раніше закінчення судового спору про оскарження оцінки та за ціною, що суттєво занижена та не відповідає реальній вартості; неповідомлення позивача належним чином про час проведення електронних прилюдних торгів; невідповідності пакету документів, сформованого органом державної виконавчої служби, вимогам законодавства через відсутність рішення про відведення земельної ділянки під об'єктом незавершеного будівництва.

Відповідачі та треті особи проти позову заперечували, стверджуючи, що підстав для визнання електронних торгів недійсними немає.

Господарський суд Чернігівської області (суддя Книш Н.Ю.) рішенням від 22.05.2017 року в задоволенні позовних вимог відмовив.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2017 року (судді: Смірнова Л.Г., Кропивна Л.В., Алданова С.О.) рішення суду першої інстанції було залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення вимог ч. 4 ст. 58, ч. 3 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження", ст. 331 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст. ст. 41, 43 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), п. 2 розд. ІІ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року N 656/5, чинного на час проведення електронних торгів (далі - Тимчасовий порядок), просить скасувати прийняті у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд.

Відповідачі - 1, 3 та третя особа 1 подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Представник відповідача - 3 Кудрявцева І.М. заявив клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване тим, що був залучений до справи лише 12.12.2017 року. Відповідно до ст. 77 ГПК України суд має право відкласти розгляд справи, лише коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Вищий господарський суд України вважає, що зміна представника відповідача - 3 у цьому випадку не є такою обставиною, оскільки у матеріалах справи є письмовий відзив ТОВ "Денар-люкс" на касаційну скаргу, в якому викладені заперечення проти доводів заявника касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши згідно з ч. 2 ст. 111 5 , ч. 1 ст. 111 7 ГПК України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, а також правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.

У справі, яка переглядається суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 02.03.2015 року постановою заступника начальника Центрального відділу ДВС Чернігівського МУЮ було призначено ОСОБА_11 (надалі - ОСОБА_11) суб'єктом оціночної діяльності у зведеному виконавчому провадженні про стягнення з ТОВ "ТСЦ "Експо-Дніпро-Союз" на користь ПАТ "Трест "Київміськбуд-2" 1151175,80 грн боргу.

21.04.2015 року за результатами проведеного рецензування об'єкта незавершеного будівництва, який знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. О. Молодчого, 6, суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_9 зроблено висновок про те, що звіт про оцінку майна не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але може бути використаний після виправлення недоліків.

28.04.2015 року оцінювачем ОСОБА_11 був виготовлено новий звіт про оцінку об'єкта незавершеного будівництва за адресою м. Чернігів, вул. О. Молодчого, 6 (з урахуванням недоліків наведених в рецензії від 21.04.2015 року). Вартість вищезазначеного об'єкта складає 1 034 832,00 грн.

13.05.2015 року Центральний відділ ДВС Чернігівського МУЮ надіслав позивачу лист № 43758126 від 28.04.2015 року про проведену 21.04.2015 року суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_9 рецензування звіту про оцінку майна, який позивач отримав 15.05.2015 року.

25.05.2015 року ТОВ "ТСЦ "Експо-Дніпро-Союз" вперше подало до Господарського суду Чернігівської області скаргу на дії та рішення державного виконавця щодо визначення вартості майна (а.с. 70-71 т. 2). Ця скарга, а також повторна подана 16.06.2015 року були повернуті без розгляду.

27.05.2015 року Центральний відділ ДВС Чернігівського МУЮ подав Управлінню державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області заявку № 43758126 на проведення прилюдних торгів (аукціону) з реалізації арештованого майна (об'єкт незавершеного будівництва (цокольний поверх) 15% готовності за адресою: м. Чернігів, вул. О. Молодчого, буд. 6), вартістю - 1034832,00грн.

03.06.2015 року Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області листом № 01.1-57/766/10.3 повідомило Центральний відділ ДВС Чернігівського МУЮ про те, що пакет документів на реалізацію майна, яке належить ТОВ "ТСЦ "Експо-Дніпро-Союз", не відповідає вимогам Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів та Інструкції з організації примусового виконання рішень, й надало строк до 12.06.2015 року для усунення відповідних недоліків.

10.06.2015 року вимоги Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області були виконанні та вказані недоліки виправленні.

24.06.2015 року ТОВ "ТСЦ "Експо-Дніпро-Союз" втретє звернулось до Господарського суду Чернігівської області із скаргою на дії щодо необ'єктивності визначення вартості майна, яка ухвалою суду від 02.07.2015 прийнята до розгляду. Окрім того, скаржник просив визнати незаконними дій Центрального відділу ДВС Чернігівського МУЮ щодо передчасної передачі на реалізацію об'єкта незавершеного будівництва з відсотком готовності 15% загальною площею 1 017,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. О. Молодчого, буд. 6.

16.07.2015 року відбулися торги по лоту №77730 з реалізації об'єкта незавершеного будівництва (цокольний поверх) 15% готовності, що належав ТОВ "ТСЦ "Експо-Дніпро-Союз", переможцем був визнаний учасник №7, - ТОВ "Денар-Люкс", про що системою сформовано протокол №100450, майно було продано за ціною 1293540,00 грн.

30.07.2015 року начальником Центрального відділу ДВС Чернігівського МУЮ затверджено акт про проведені електронні торги.

У цей же день приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленко В.В було видано свідоцтво за №3384, яким посвідчено право власності ТОВ "Денар-Люкс" на об'єкт незавершеного будівництва (цокольний поверх) 15% готовності, вартістю 1228863,00 грн, загальною площею 1017,3кв.м, що знаходиться за адресою м. Чернігів, вул. Молодчого,6.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2016 року, яка була залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2016 року, визнано незаконними дії Центрального відділу ДВС Чернігівського МУЮ щодо передчасної передачі на реалізацію об'єкта незавершеного будівництва з відсотком готовності 15% загальною площею 1017,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. О. Молодчого, буд. 6, оскільки було встановлено, що на момент проведення торгів органу державної виконавчої служби було відомо про наявність судового спору щодо оцінки майна (ухвала Господарського суду Чернігівської області від 02.07.2015 року була отримана ЦВ ДВС Чернігівського МУЮ 03.07.2015 року), а відповідно до п. 1 р. II Тимчасового порядку (чинного на час проведення торгів) реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено у випадку незгоди з оцінкою майна оскарження її шляхом призначення рецензування звіту про оцінку майна, а в разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування - оскарження оцінки в судовому порядку, що мало місце в даному випадку.

Цією ж ухвалою суд відмовив у задоволенні скарги про визнання незаконними дії Центрального відділу ДВС Чернігівського МУЮ щодо визначення вартості майна, оскільки допущені оцінювачем помилки при визначенні вартості майна не можуть бути доказом неправомірності дій самого державного виконавця, і, що до компетенції суду у даному випадку не відноситься перевірка методології дослідження, використаної під час складення звітів та рецензій, а також, оскільки скаржником не було доведено невідповідність експертної оцінки, визначеної у звітах, вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, необ'єктивність рецензувань звітів про оцінку майна та наявність порушень при їх здійсненні.

Ухвалюючи рішення у справі, що розглядається та відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з недоведеності факту порушень відповідачами вимог Тимчасового положення під час організації та проведення електронних торгів, які відбулися 16.07.2015 року, що вплинули на результати торгів та порушили права і законні інтереси позивача.

Суди дійшли висновку, що доводи про неповідомлення боржника про дату, час, місце проведення торгів у порядку, який передбачений Тимчасовим положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5 (далі - Тимчасове положення), не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог про визнання торгів недійсними, оскільки реалізація арештованого майна здійснювалася шляхом проведення електронних торгів відповідно до Тимчасового порядку, затвердженого на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 року N 332-р "Про проведення експерименту із запровадження нової системи реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів". Посилання позивача на порушення організатором торгів п. 5 розд. ІІІ Тимчасового порядку суди визнали необґрунтованим, оскільки цей пункт регулює порядок проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки, а тому не застосовується до спірних правовідносин.

Доводи позивача про те, що проведення торгів із реалізації майна за ціною, визначеною відповідно до звіту про оцінку майна від 04.11.2014 року, який на момент проведення торгів втратив чинність, суди відхилили, оскільки встановили, що в акті про проведені електронні торги від 30.07.2015 року державним виконавцем допущено орфографічну помилку, а саме, помилково зазначена дата звіту від 04.11.2014 року в сумі 1034832,00 грн, замість звіту 28.04.2015 року в сумі 1034832,00 грн.

Посилання позивача на незаконність торгів, у зв'язку із відсутністю прав у позивача на земельну ділянку, на якій розташовано об'єкт незавершеного будівництва, суди відхилили, оскільки встановили, що на час проведення оцінки об'єкта незавершеного будівництва з відсотком готовності 15% загальною площею 1017,3 кв. м за адресою: м. Чернігів, вул. О. Молодчого, буд. 6, земельна ділянка площею 0,3132 га (кадастровий номер 7410100000:02:034:0120), на якій розташований об'єкт оцінки, була сформована відповідно до вимог чинного законодавства (визначено площу, межі та цільове призначення вказаної земельної ділянки, присвоєно кадастровий номер та вона є зареєстрованою у Державному земельному кадастрі), що підтверджується також Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-7402109702015 від 17.07.2015 року, довідкою управління земельних ресурсів від 05.06.2015 року № 3148.

Суди також дійшли висновку, що визнання в судовому порядку незаконними дій Центрального ВДВС Чернігівського МУЮ щодо передчасної передачі на реалізацію об'єкта незавершеного будівництва з відсотком готовності 15% загальною площею 1017,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. О. Молодчого, буд. 6, не є підставою для визнання торгів недійсними, оскільки звіт про оцінку майна від 28.04.2015 року в судовому порядку не був визнаний недійсним чи скасованим, а отже встановлено судом порушення не вплинуло на результат торгів, і як наслідок на права позивача.

При цьому, суди зауважили, що порушення, допущені державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень щодо визначення вартості чи оцінки майна, тобто дії саме до призначення електронних (прилюдних) торгів підлягають оскарженню в порядку, передбаченому ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження". Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (постанова Верховного Суду України від 24.10.2012 року у справі № 6-111цс12). Позивачем використано таке право на оскарження дій органу Центрального ВДВС, проте в процесі такого оскарження звіт про оцінку майна від 28.04.2015 року не визнаний недійсним.

За цих обставин, суди дійшли висновку про відсутність підстав для визнання недійсними електронних торгів, проведених 16.07.2015 року.

Проте повністю погодитись з такими висновками судів не можна з огляду на таке.

Частиною 3 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

При цьому, відповідно до положень ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 121 2 ГПК України суб'єктом оскарження є державний виконавець або інша посадова особа ДВС, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

У п. 9.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" роз'яснено, що визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому ст. 121 2 ГПК.

Позивач скористався таким правом і оскаржив дії державного виконавця щодо визначення вартості майна за правилами ст. 121 2 ГПК України. Суд відмовив у задоволенні скарги, але, при цьому, обставини, пов'язані із складанням недостовірної чи необ'єктивної оцінки майна, не перевіряв, зазначивши, що "допущені оцінювачем помилки при визначенні вартості майна не можуть бути доказом неправомірності дій самого державного виконавця і, що до компетенції суду у даному випадку не відноситься перевірка методології дослідження, використаної під час складення звітів та рецензій".

Отже, конкретно в цьому випадку подання позивачем скарги на рішення та дії державного виконавця не забезпечило йому відновлення порушених прав на нерухоме майно, і такий спосіб оскарження оцінки майна не був ефективним, оскільки висновки суб'єкта оціночної діяльності про ринкову вартість майна в установленому порядку не були перевірені. У межах цієї справи, що розглядається, про оскарження результатів прилюдних торгів, правильність визначення результатів оцінки також не перевірялися, хоча позивач постійно наполягав на цьому і подав докази, на підтвердження своїх вимог.

З'ясування питання ціни реалізованого майна є суттєвим для правильного вирішення спору, зважаючи на те, що визначена державним виконавцем відповідно до звіту про оцінку майна від 28.04.2015 року вартість спірного майна для його подальшої реалізації (1 151 175,80 грн) в 11 разів менше вартості (13 515 000,00 грн), що визначена в іншому звіті суб'єкта про незалежну оцінку об'єкта незавершеного будівництва від 19.08.2015 року (а.с. 156-183 т. 1), а також у 8,4 разів менше вартості (9 608 803,00 грн), що визначена у висновку експертного дослідження від 13.03.2017 року (а.с. 186-200 т. 1).

Посилання судів обох інстанцій на те, що "боржник повинен був своєчасно та з дотриманням норм процесуального законодавства оскаржити дії державного виконавця при арешті і оцінці майна, не допускаючи порушень законодавства при зверненні до суду, що призводить до неодноразового залишення судом без розгляду поданих скарг і пропуску десятиденного строку на оскарження дій державного виконавця", Вищий господарський суд України вважає необґрунтованими, оскільки позивач своєчасно скористався своїм правом на оскарження, про що свідчить ухвали господарських судів про прийняття та розгляд по суті його скарг у справі № 17/114/13-17/115/14 (11/181/24-11/185/29). Зважаючи на такі обстаини, заявник не може бути звинувачений у невикористанні всіх засобів, які належали йому відповідно до національного законодавства, на захист своїх інтересів.

Суд касаційної інстанції зауважує, що право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо вони не мають легітимну мету та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. З матеріалів справи вбачається, що не зважаючи на усі зусилля позивача, фактично його було позбавлено судового засобу для оскарження оцінки майна, що завдало шкоди самій суті права на доступ до суду згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції.

Окрім того, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Безсумнівно, що вилучення та реалізація майна, що належало позивачу, було здійснено в інтересах належного відправлення судочинства, з метою забезпечення виконання остаточного судового рішення, що є легітимною метою в "загальних інтересах" суспільства. Водночас, суд касаційної інстанції звертає увагу на той факт, що необхідної рівноваги не буде досягнуто, якщо через надто формальне застосування процедурних вимог позивач позбавляється права оспорити вартість вилученого у нього майна, що зараховується в рахунок погашення його боргу перед кредиторами. Вилучення майна з визначенням ціни, яка в рази нижча реальній вартості, порушить справедливу рівновагу, а заявник матиме особистий і надмірний тягар, що є порушенням ст. 1 Протоколу N 1 до Конвенції.

З огляду на наведене вище, беручи до уваги порушення прав позивача на доступ до суду та можливе порушення його прав на майно, гарантоване ст. 1 Протоколу N 1, суд касаційної інстанції вважає, що для правильного вирішення спору суди, керуючись ст.ст. 4 3 , 4 7 , 43 ГПК України, мали вжити усіх доступних їм заходів для перевірки доводів позивача щодо визначення реальної вартості майна на момент проведення прилюдних торгів, для чого згідно зі ст. 41 ГПК України призначати відповідну судову експертизу, про що заявляв позивач, і в залежності від результатів експертизи визначити, чи були допущені істотні порушення прав позивача при примусовій реалізації його майна, чи несе у такому випадку позивач особистий і надмірний тягар, та чи є такі порушення підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Згідно з ч. 1 ст. 111 10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки суди обох інстанцій припустилися порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, ухвалені у справі рішення судів першої апеляційної та інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права та обов'язки сторін і, призначати відповідну судову експертизу з метою перевірки реальної ціни спірного об'єкту станом на березень 2015 року, і в залежності від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - сервісний центр "Експо - Дніпро - Союз" задовольнити.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.05.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2017 року у справі № 927/1184/15 скасувати.

Справу № 927/1184/15 передати на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя Кондратова І.Д. СуддяВовк І.В. СуддяГрек Б.М.