Рішення

від 14.12.2017 по справі 910/22493/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017Справа №910/22493/16 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМЛИТ

до Державного підприємства Об'єднана компанія УКРВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ

про стягнення заборгованості у розмірі 963 956,72 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача - Шаповалов А.В. (дов. від 04.12.2017);

від відповідача - Брицька Н.В. (дов. №49/17 від 27.11.2017).

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОМЛИТ звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Об'єднана компанія УКРВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ про стягнення заборгованості у розмірі 963 956,72 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 23.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМЛИТ (виконавець) та Державним підприємством Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств (замовник) було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №270Д/14, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався у 2014 році надати послуги згідно ДК 016-2010 33.12.1 Ремонтування та технічне обслуговування машин загальної призначеності . (Поточний ремонт насосів), зазначені у переліку послуг (додаток №1) до договору, а замовник прийняти та оплатити такі послуги. Як зазначає позивач, він належним чином виконав умови цього договору, що підтверджується актами надання послуг на загальну суму 603 157 грн. 00 коп., проте відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату за виконані й прийняті роботи у повному обсязі. Таким чином, заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМЛИТ становить 603 157,00 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути з Державного підприємства "Об'єднана компанія УКРВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ 3% річних у розмірі 33 514,29 грн., інфляційні у розмірі 327 285,43 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.01.2017 позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМЛИТ задоволено повністю, стягнути з Державного підприємства Об'єднана компанія УКРВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМЛИТ заборгованість у розмірі 603 157,00 грн., 3% річних у розмірі 33 514,29 грн., інфляційні у розмірі 327 285,43 грн. та судовий збір у розмірі 14 459,35 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 апеляційну скаргу Державного підприємства Об'єднана компанія УКРВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ задоволено, рішення господарського суду міста Києва від 25.01.2017 у справі №910/22493/16 - скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого Господарського суду України від 22.11.2017 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМЛИТ задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 травня 2017 року та рішення господарського суду міста Києва від 25 січня 2017 року у справі № 910/22493/16 скасовано, справу № 910/22493/16 направлено до господарського суду міста Києва на новий розгляд в іншому складі суду.

Розпорядженням керівника апарату суду №05-23/3136 від 04.12.2017 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого матеріали судової справи №910/22493/16 передано до розгляду судді Демидову В.О.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.12.2017 суддею Демидовим В.О. прийнято справу №910/22493/16 до свого провадження, розгляд справи призначено на 14.12.2017.

14.12.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а також клопотання про витребування доказів у відповідача.

Також, 14.12.2017 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав пояснення по справі.

У судове засідання 14.12.2017 з'явилися представники сторін, надали пояснення по справі.

Розглянувши у судовому засіданні 14.12.2017 клопотання позивача про витребування доказів у відповідача, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Право сторони у справі на подачу клопотання про витребування доказів у разі неможливості їх надати самостійно регулюється приписами ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.

Так, ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

В пункті 2.1 постави Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вказано, що у разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

З огляду на вказане вище суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість вказаного клопотання.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 14.12.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

23.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМЛИТ (виконавець) та Державним підприємством Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств (замовник) було укладено договір про закупівлю послуг за державні кошти №270Д/14, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався у 2014 році надати послуги згідно ДК 016-2010 33.12.1 Ремонтування та технічне обслуговування машин загальної призначеності (поточний ремонт насосів), зазначені у переліку послуг (додаток №1) до договору, а замовник прийняти та оплатити такі послуги.

Відповідно до п. 3.1 договору сума визначена у договорі, становить 2 730 000 грн. визначена на підставі Переліку послуг (додаток №1) до договору розрахованої згідно планових калькуляцій.

Згідно з п.3.4 договору замовник здійснює розрахунки з виконавцем у кожному окремому випадку протягом дії цього договору за надані за цим договором послуги на підставі посвідчених підписами та печатками сторін актів виконаних робіт (послуг).

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що розрахунки проводяться замовником, після пред'явлення виконавцем рахунка і підписаного сторонами акта виконаних робіт (послуг).

До рахунку додаються: акт виконаних робіт (послуг). (п.4.2 договору)

Відповідно до п.4.4 договору розрахунки між сторонами здійснюються у безготівкову порядку, шляхом перерахування необхідної суми грошових коштів у національній валюті України - гривні на поточний рахунок виконавця, вказаний у цьому договорі, протягом 90 календарних днів.

Згідно з п.5.5 договору приймання передача наданих виконавцем замовнику послуг відбувається, шляхом підписання акту виконаних робіт (послуг) на підставі дефектного акту, який посвідчується підписами та печатками сторін. В акті зазначається: перелік наданих послуг та їх ціна, перелік та ціна використаних запасних частин, перелік деталей та матеріалів, наданих для здійснення послуг замовнику.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2014 № 358 Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств створено Державне підприємство Об'єднана компанія Укрвуглереструктуризація ; припинено діяльність ДП Донвуглереструктуризація , ДП Луганськвуглереструктуризація та ДП ЦЗК Вуглеторфреструктуризація шляхом їх реорганізації - приєднання до ДП ОК УКРВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ .

Додатковою угодою №1 від 24.07.2014 до договору про закупівлю послуг за державні кошти №270Д/14 від 23.06.2014 сторони дійшли згоди у зв'язку з реорганізацією ДП ОД Луганськвуглереструктуризація відповідно до наказу Мінеренрговугілля від 15.05.2014 № 358 Про реорганізацію державних підприємств з ліквідації вугледобувних, торфодобувних та вуглепереробних підприємств здійснити заміну сторони за договором Державного підприємства Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств на Державне підприємство Об'єднана компанія УКРВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ , з моменту набрання чинності цієї додаткової угоди всі права та зобов'язання за договором переходять від Державного підприємства Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств до Державного підприємства Об'єднана компанія УКРВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ . Інші умови договору залишаються незмінними.

На виконання умов договору про закупівлю послуг за державні кошти №270Д/14 від 23.06.2014 позивач надав послуги з поточного ремонту насосів, а відповідач в свою чергу прийняв вказані послуги, що підтверджується актами надання послуг №43 від 11.11.2014 на суму 105 000,00 грн., №49 від 11.11.2014 на суму 82 000,00 грн., №50 від 11.11.2014 на суму 125 000,00 грн., №51 від 11.11.2014 на суму 95 000,00 грн., №52 від 11.11.2014 на суму 115 000,00 грн., а також податковою накладною з оподаткування наданих послуг 08.07.2014 на суму 81 157,00 грн.

Також на виконання умов договору про закупівлю послуг за державні кошти №270Д/14 від 23.06.2014 позивач виставив відповідачу рахунки на оплату №64 від 11.11.2014 на суму 105 000,00 грн., №58 від 11.11.2014 на суму 82 000,00 грн., №74 від 11.11.2014 на суму 125 000,00 грн., №81 від 11.11.2014 на суму 115 000,00 грн., №70 від 11.11.2014 на суму 95 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається, що відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату за виконані й прийняті роботи у повному обсязі. Таким чином, заборгованість відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМЛИТ становить 603 157,00 грн., у зв'язку із чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення також 3% річних у розмірі 33 514,29 грн. та інфляційні у розмірі 327 285,43 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку із простроченням виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати виконаних робіт за договором про закупівлю послуг за державні кошти №270Д/14 від 23.06.2014.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про закупівлю послуг за державні кошти №270Д/14 від 23.06.2014 позивач надав послуги з поточного ремонту насосів, а відповідач в свою чергу прийняв вказані послуги, що підтверджується актами надання послуг №43 від 11.11.2014 на суму 105 000,00 грн., №49 від 11.11.2014 на суму 82 000,00 грн., №50 від 11.11.2014 на суму 125 000,00 грн., №51 від 11.11.2014 на суму 95 000,00 грн., №52 від 11.11.2014 на суму 115 000,00 грн., а загалом на суму в розмірі 522 000 грн. 00 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте відповідачем не була здійснена оплата за виконані й прийняті роботи у повному обсязі.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, вказані акти були направлені відповідачу, проте не повернуті, у зв'язку із чим наказом позивача №16 від 18.09.2015 відряджено директора ТОВ ПРОМЛИТ Фаорова Г.В. до м. Києва на ДП ОК УКРВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ для отримання оригіналів примірників ТОВ ПРОМЛИТ актів надання послуг та дефектних актів за вищевказаним договором.

Факт відрядження директора ТОВ ПРОМЛИТ Фаорова Г.В. до м. Києва на ДП ОК УКРВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ також підтверджується посвідченням про відрядження з 21.09.2015 по 25.09.2015.

Відповідачем були надані позивачу засвідчені відповідачем копії документів, що підтверджують надання/прийняття послуг за вказаним договором, зокрема, вказані акти, рахунки на оплату та листи розглядання прийнятих до сплати обсягів робіт та послуг, які були завірені з оригіналом печаткою відповідача.

Також, на виконання умов договору про закупівлю послуг за державні кошти №270Д/14 від 23.06.2014 позивач надав послуги з поточного ремонту насосів, а відповідач в свою чергу прийняв вказані послуги, що підтверджується податковою накладною з оподаткування наданих послуг 08.07.2014 на суму 81 157,00 грн.

Відповідно до статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) у паперовому вигляді або в електронній формі. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до частин 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином зі спірних господарських операцій позивачем виписано відповідачу податкову накладну від 08.07.2014 на суму в розмірі 81 157,00 грн. та сплачено податок на додану вартість в доход Державного бюджету України, а відповідачем сформовано податковий кредит, що в свою чергу також засвідчує факт надання позивачем визначених умовами договору послуг.

Отже матеріалами справи підтверджується вартість фактично виконаних позивачем робіт за договором у сумі 603 157,00 грн.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, виконав роботи за відповідну плату згідно умов договору, а відповідач в порушення умов договору не сплатив на користь позивача повну вартість виконаних робіт, та має перед позивачем заборгованість з їх сплати в розмірі 603 157,00 грн.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 603 157,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, спірний договір від імені виконавця - Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМЛИТ було укладено директором Пискуненко Сергієм Володимировичем, який діяв на підставі Статуту, з одного боку та від імені замовника - Державного підприємства Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств було укладено головою комісії з реорганізації Моісеєва Андрія Володимировича, який діяв на підставі наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №358 від 15.05.2014, з іншого боку.

Разом з тим, положення наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №358 від 15.05.2014 не містить обмежень щодо укладення головою комісії з реорганізації Моісеєвим Андрієм Володимировичем угод, правочинів чи договорів, а тому суд дійшов висновку, що голова комісії з реорганізації Моісеєв Андрій Володимирович при укладенні спірного договору мав повноваження на укладання договору про закупівлю послуг за державні кошти №270Д/14 від 23.06.2014.

Крім того, між сторонами складено акт звіряння взаємних розрахунків за період 2014 р. - 2016 р. за договором про закупівлю послуг за державні кошти №270Д/14 від 23.06.2014, за яким заборгованість Державного підприємства Об'єднана компанія УКРВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ перед Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОМЛИТ становить 603 157,00 грн., який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

При цьому, акти звірки взаємних розрахунків, хоча і не є доказами виникнення прав і обов'язків, можуть і мають оцінюватись судами у випадку сумнівів щодо існування правовідносин та виконання зобов'язання.

Підписавши акт звірки взаємних розрахунків без зауважень, відповідач вчинив дії, що підтверджують існування правовідносин та виконання зобов'язання за договором.

Аналогічні висновки містяться у постанові Вищого господарського суду України у справі №920/1782/13 від 15.04.2014.

З огляду на вказане вище у сукупності, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується вартість фактично виконаних позивачем робіт за договором у сумі 603 157,00 грн.

Крім того, оскільки відповідач припустився прострочення сплати вартості отриманих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 33 514,29 грн. та інфляційні у розмірі 327 285,43 грн.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що він виконаний вірно, в межах заявленого позивачем періоду, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 33 514,29 грн. та інфляційні у розмірі 327 285,43 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Об'єднана компанія УКРВУГЛЕРЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ (03680, м. Київ, пров. Приладний, буд. 2-А, код 39244468) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОМЛИТ (93100, Луганська обл., місто Лисичанськ, вул. П.Морозова, буд. 58, код 36403773) заборгованість у розмірі 603 157 (шістсот три тисячі сто п'ятдесят сім) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 33 514 (тридцять три тисячі п'ятсот чотирнадцять) грн. 29 коп., інфляційні у розмірі 327 285 (триста двадцять сім тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн. 43 коп. та судовий збір у розмірі 14 459 (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 35 коп., видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 19.12.2017

Суддя В.О. Демидов