Ухвала

від 27.12.2017 по справі 752/7937/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/5834/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ТОВ «ПРАЙМ РІТЕЙЛ ПРОПЕРТІЗ» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_6 і накладено арешт на об`єкт нерухомого майна нежиле приміщення з № 1 по № 22 (групи приміщень № 92), загальною площею 543,20 кв. м., в літері А, місто Київ, вул. Хрещатик, 29/1, яке на праві власності належить ТОВ "Пропріо-О" (Прайм рітейл пропертіз) (код ЄДРПОУ 35575530), шляхом заборони відчужувати, розпоряджатись будь-яким чином зазначеним приміщенням до скасування накладеного на нього арешту у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ТОВ «ПРАЙМ РІТЕЙЛ ПРОПЕРТІЗ» ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Зокрема, апелянт звертає увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАЙМ РІТЕЙЛ ПРОПЕРТІЗ» не мало намірів відчужувати нерухоме майно, оскільки є законним власником та добросовісним набувачем нежитлових приміщень з № 1 по № 15 (групи приміщень № 92) (в літ. А) (заклад торгівлі та громадського харчування),об`єкт житлової нерухомості загальною площею 377,0 кв. м. з 2013 року. Крім того, представник наголошує, що зазначені нежитлові приміщення обтяжені іпотекою. Також автор апеляції звертає увагу, що ні ТОВ "ПРАЙМ РІТЕЙЛ ПРОПЕРТІЗ», а ні ТОВ «ПРОПРІО - О» немало жодних договірних відносин зі службовими особами Київської міської ради та Київської міської державної адміністрації і не укладало будь-яких договорів купівлі-продажу майна з Головним управлінням комунальної власності міста Києва, а тому не наносило будь-яких фінансових збитків територіальній громаді міста Києва.

Далі в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_7 стверджує, що за результатами розгляду господарської справи № 2/21 судами було встановлено, що між Головним управлінням комунальної власності міста Києва та Українською універсальною товарною біржею 07серпня 2007 року був укладений договір № 149/2, на підставі якого Українською універсальною товарною біржею в офіційному виданні газета "Дивіденди - Інформ" забезпечувалося розміщення та опублікування повідомлень про об`єкти нерухомості, а тому ствердження суду першої інстанції стосовно порушень вимог приватизаційного законодавства та не забезпечення інформаційної відкритості і публічності процесу приватизації є помилковими та необґрунтованими. Крім того, апелянт запевняє, що станом на дату винесення оскаржуваної ухвали ТОВ "ПРАЙМ РІТЕЙЛ ПРОПЕРТІЗ" не являється власником нежилого приміщення з № 1 по № 22 (групи приміщень № 92), загальною площею 543,20 кв. м., в літері А, місто Київ, вул. Хрещатик, 29/1. Так, представник інформує, що право власності на нежитлові приміщення № 1 по № 15 (групи приміщень № 92) (в літ. А) (заклад торгівлі та громадського харчування), об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 377,0 кв. м., виникло у ТОВ «Пропріо-О» та було зареєстроване в 2013 році, у зв`язку з чим в Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, у відомостях, починаючи з 2013 року, зазначалася інформація про реальну площу та групи приміщень, а саме про нежитлові приміщення з №1 по № 15 (групи приміщень № 92) (в літ. А) (заклад торгівлі та громадського харчування), об`єкт житлової нерухомості загальною площею 377,0 кв. м. При цьому, як стверджує апелянт, в процесі перепланування нежитлових приміщень були повністю змінені групи приміщень, квадратура та площа нежитлових приміщень, що в подальшому стало підставою для реєстрації за ТОВ «Пропріо-О» права власності вже на новостворені нежитлові приміщення з № 1 по № 15 (групи приміщень № 92) (в літ. А) (заклад торгівлі та громадського харчування), об`єкт житлової нерухомості загальною площею 377,0 кв. м. На думку ОСОБА_7 , нерухоме майно, власником якого є ТОВ "ПРАЙМ РІТЕЙЛ ПРОПЕРТІЗ", виникло в 2013 році, а тому не є і не могло бути речовим доказом вчинення злочинів протягом 2007 2010 років.

Крім того, представник наголошує, що накладення арешту шляхом заборони відчужувати, розпоряджатись будь-яким чином нерухомим майном призводить до неможливості утримувати вказане майно пам`ятку архітектури в належному санітарному, протипожежному і технічному стані. Також апелянт звертає увагу, що Головне управління комунальної власності міста Києва, яке було власником майна, не визнано потерпілою особою в розумінні статті 55 КПК України та не подавало цивільного позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника власника майна ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ТОВ «ПРАЙМ РІТЕЙЛ ПРОПЕРТІЗ» ОСОБА_7 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, першим слідчим відділом управління з розслідувань кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32012110070000045, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 грудня 2012 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 398, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 233, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Органи досудового розслідування вказують на наступне.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 143 Конституції України, територіальні громади міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право комунальної власності право територіальної громади володіти, доцільно, економічно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об`єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: визначають ціну продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову вартість продажу об`єкта на аукціоні, за конкурсом; готують та публікують інформацію про об`єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації та ін.

Рішенням Київської міської ради від 08 лютого 2007 року № 62/723, відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна», Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», пункту 30 ч. 1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та з метою забезпечення соціально-економічного розвитку, становлення ринкових відносин, запланованих надходжень до бюджету міста Києва, затверджено «Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 2010 роки».

У Програмі визначено цілі, пріоритети та умови приватизації комунального майна на 2007 2010 роки. Так, відповідно до Програми, ціллю приватизації є оптимізація структури комунальної власності у виробничій сфері, створення конкурентного середовища, залучення інвестицій з метою прискорення етнологічного зростання, а також забезпечення надходження коштів від приватизації до бюджету міста Києва. До пріоритетів проведення приватизації належать продаж дрібних та малоліквідних пакетів акцій, окремо визначених об`єктів нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва; забезпечення збільшення надходжень до бюджету міста Києва від приватизації через підвищення конкурентності і прозорості продажів та ін.

Відповідно до пункту 36 Програми, кошти, одержані від приватизації комунального майна, інші надходження, безпосередньо пов`язані з процесом приватизації (за подання заяви на приватизацію, суми штрафних санкцій за несвоєчасні розрахунки за придбані об`єкти приватизації, відсотки, нараховані на суму відстрочених платежів тощо), зараховуються до бюджету міста Києва.

Відповідно до пункту 39 Програми, з метою сприяння процесу приватизації, формування позитивного іміджу міста Києва та надходження коштів до бюджету міста Києва протягом строку дії цієї Програми у межах коштів від приватизації, виділених на зазначені цілі, орган приватизації реалізує комплекс заходів, спрямованих на забезпечення прозорості приватизації шляхом опублікування у засобах масової інформації (друковані видання, радіо та телеканали) інформації про оголошення конкурсів (торгів, аукціонів), умови продажу об`єктів приватизації та інших відомостей з метою інформування потенційних інвесторів щодо приватизації відповідно до цієї Програми законодавства про інформацію.

Відповідно до пункту 40 Програми, органи приватизації публікують інформацію про приватизацію у строки та в порядку, визначені законодавством, інформація про результати всіх видів продажу підлягає публікації у місцевому офіційному виданні не пізніше 30 днів після укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до пункту 43 Програми, персональна відповідальність за виконання завдань Програми покладається на керівника органу приватизації.

Перелік об`єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації, зазначений у додатку 4 до Рішення Київської міської ради від 08 лютого 2007 року № 62/723 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки» із змінами і доповненнями до нього.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право засновувати або бути співзасновниками друкованих чи аудіовізуальних засобів масової інформації в порядку, встановленому законодавством України, і в межах коштів, що виділяються з державного чи місцевих бюджетів на висвітлення їх діяльності, або за рахунок перерозподілу коштів, що виділяються на забезпечення функціонування цих органів.

Відповідно до ст. 11 даного Закону, діяльність місцевих органів виконавчої влади висвітлюється регіональними телерадіоорганізаціями. Місцеві органи виконавчої влади укладають відповідні угоди на висвітлення їх діяльності з регіональними телерадіоорганізаціями за рахунок місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 13 даного Закону, висвітлення діяльності районних і обласних рад, Київської та Севастопольської міських рад здійснюється на засадах замовлень чи укладених угод з відповідними державними або недержавними телерадіоорганізаціями.

Відповідно до пункту 9 Рішення Київської міської ради від 08 лютого 2007 року №62/723 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 2010 роки», з метою виконання завдань щодо надходження до бюджету міста Києва коштів від приватизації надано повноваження Головному управлінню комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву з приватизації об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва. Цим же пунктом визначено, що оцінка вартості майна об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва здійснюється за Методикою оцінки майна, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891, та відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність».

Відповідно до ст. 7 Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках приватизації та іншого відчуження майна, що є у комунальній власності.

Відповідно до ст. 13 даного Закону, рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.

Відповідно до ст. 4 даного Закону, рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна) полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Відповідно до ст. 25 даного Закону, органи місцевого самоврядування зобов`язані дотримуватися вимог цього Закону в частині майна, майнових прав, що є у комунальній власності, в тому числі забезпечити єдність нормативно-правових вимог проведення оцінки зазначеного майна, передбачених цим Законом, сприяти створенню конкурентного середовища серед суб`єктів оціночної діяльності суб`єктів господарювання. Посадові особи, громадяни, юридичні особи, оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності, які винні в порушенні законодавства про оціночну діяльність, несуть відповідальність згідно з цим та і ними законами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891 затверджена Методика оцінки майна. Так, відповідно до пункту 1 Методики, ця Методика застосовується для проведення оцінки майна у випадках приватизації (корпоратизації) та ін.

Відповідно до пункту 20 Методики, акти оцінки майна та висновки про вартість майна, складені під час приватизації комунального майна, затверджуються виконавчими органами органів місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 58 Методики, незалежну оцінку державного майна та майна, яке є у комунальній власності, проводить суб`єкт оціночної діяльності суб`єкт господарювання, якого відібрано на конкурсних засадах у порядку, визначеному Фондом державного майна.

Органи досудового розслідування вважають встановленим, що службові особи Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у період часу з 2007 року по 2010 рік шляхом умисного протиправного використання можливостей свого службового становища, діючи за попередньою змовою групою осіб із іншими особами, всупереч інтересам служби та порушуючи вимоги приватизаційного законодавства, без врахування інтересів територіальної громади Києва, що передбачає право на доцільне, економічне, ефективне користування і розпорядження комунальним майном, закріплене Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», в порушення цілей, пріоритетів та умов приватизації комунального майна, визначених Програмою приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 2010 роки, що затверджена Рішенням Київської міської ради від 08 лютого 2007 року № 62/723, не забезпечивши інформаційної відкритості та публічності процесу приватизації, у тому числі наявними комунальними засобами масової інформації, що передбачено ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та ст. ст. 7, 11, 13 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», з цією метою безпідставно делегувавши товарній біржі повноваження забезпечувати розміщення та опублікування в друкованих засобах масової інформації повідомлень про об`єкти нерухомості, тим самим штучно створюючи умови для відсутності попиту на об`єкти приватизації, порушуючи обов`язкові вимоги ст. 13 Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» щодо проведення рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна), використовуючи підконтрольні суб`єкти господарювання, у тому числі ТОВ «Кінотеатр «Дружба-орбіта» (код 19476320), за заниженою вартістю вчинили незаконне відчуження об`єктів нерухомості, які перебували у комунальній власності територіальної громади міста Києва, на користь третіх осіб, у тому числі ТОВ "Пропріо-О" (Прайм рітейл пропертіз) (код ЄДРПОУ 35575530).

Зокрема, відповідно до договору купівлі-продажу нежилого будинку від 24 січня 2008 року, укладеного між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ «Кінотеатр «Дружба-орбіта» (код 19476320), посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованого в Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 751, на користь вказаного товариства відчужено нежиле приміщення з № 1 по № 22 (групи приміщень № 92), загальною площею 543,20 кв. м., в літері А, місто Київ, вул. Хрещатик, 29/1, за 6584887 гривень. Після чого цей договір 05лютого 2008 року був зареєстрований в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» за № 2314п.

У відповідності до висновку судової будівельно-оціночної експертизи від 17жовтня 2017 року № 613/10-2017, ринкова вартість вказаного об`єкта станом на дату укладення договору купівлі-продажу нежилого будинку від 24 січня 2008 року складала 8081700 гривень.

Цивільним кодексом України, що діяв на дату укладання вказаного договору, ст.345 передбачено «Фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом».

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, що і відображено в ст. 655 Цивільного кодексу України, який діяв на дату укладання вказаного договору.

Відповідно ст. 22 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435- IV станом на 07 липня 2010 року, що діяв на дату укладання вказаного договору, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

На даний час, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, встановлено, що об`єкт нерухомого майна нежиле приміщення з № 1 по № 22 (групи приміщень № 92), загальною площею 543,20 кв. м., в літері А, місто Київ, вул. Хрещатик, 29/1, належить на праві власності ТОВ "Пропріо-О" (Прайм рітейл пропертіз) (код ЄДРПОУ 35575530). Зазначене товариство, як стверджують органи досудового розслідування, є суб`єктом господарювання, створеним для реалізації схеми заволодіння майном, а тому не є добросовісним набувачем.

У ході досудового розслідування зазначений об`єкт нерухомого майна нежиле приміщення з № 1 по № 22 (групи приміщень № 92), загальною площею 543,20 кв. м., в літері А, місто Київ, вул. Хрещатик, 29/1, визнано речовим доказом, оскільки це майно було об`єктом кримінально-протиправних дій, набуте за заниженою вартістю 1496813 гривень в результаті злочинних дій і отримане третьою особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

06 листопада 2017 року прокурор першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_6 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна нежиле приміщення з № 1 по № 22 (групи приміщень № 92), загальною площею 543,20 кв. м., в літері А, місто Київ, вул. Хрещатик, 29/1, яке на праві власності належить ТОВ "Пропріо-О" (Прайм рітейл пропертіз) (код ЄДРПОУ 35575530), шляхом заборони відчужувати, розпоряджатись будь-яким чином зазначеним приміщенням до скасування накладеного на нього арешту у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Це клопотання мотивовано необхідністю забезпечити збереження вказаного нежилого приміщення як речового доказу у кримінальному провадженні та необхідністю забезпечити можливість його спеціальної конфіскації як набутого третьою особою за нижчу ринкову вартість.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06листопада 2017 року клопотання прокурора було задоволено.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №32012110070000045, про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна нежиле приміщення з № 1 по № 22 (групи приміщень № 92), загальною площею 543,20 кв. м., в літері А, місто Київ, вул. Хрещатик, 29/1, яке на праві власності належить ТОВ "Пропріо-О" (Прайм рітейл пропертіз) (код ЄДРПОУ 35575530), шляхом заборони відчужувати, розпоряджатись будь-яким чином зазначеним приміщенням до скасування накладеного на нього арешту у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора ОСОБА_6 та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на вищезазначене майно з огляду на те, щовоно є об`єктом кримінальних протиправних дій і підлягатиме спеціальній конфіскації у третіх осіб, а також з метою забезпечення збереження цього майна, як речового доказу.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Зокрема, прокурор у клопотанні, посилаючись на те, що службові особи Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у період часу з 2007 року по 2010 рік шляхом умисного протиправного використання можливостей свого службового становища, діючи за попередньою змовою групою осіб із іншими особами, всупереч інтересам служби та порушуючи вимоги приватизаційного законодавства, без врахування інтересів територіальної громади Києва, що передбачає право на доцільне, економічне, ефективне користування і розпорядження комунальним майном, закріплене Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», в порушення цілей, пріоритетів та умов приватизації комунального майна, визначених Програмою приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 2010 роки, що затверджена Рішенням Київської міської ради від 08 лютого 2007 року № 62/723, не забезпечивши інформаційної відкритості та публічності процесу приватизації, у тому числі наявними комунальними засобами масової інформації, що передбачено ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та ст. ст. 7, 11, 13 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», з цією метою безпідставно делегувавши товарній біржі повноваження забезпечувати розміщення та опублікування в друкованих засобах масової інформації повідомлень про об`єкти нерухомості, тим самим штучно створюючи умови для відсутності попиту на об`єкти приватизації, порушуючи обов`язкові вимоги ст. 13 Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» щодо проведення рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна), використовуючи підконтрольні суб`єкти господарювання, у тому числі ТОВ «Кінотеатр «Дружба-орбіта» (код 19476320), за заниженою вартістю вчинили незаконне відчуження об`єктів нерухомості, які перебували у комунальній власності територіальної громади міста Києва, на користь третіх осіб, у тому числі ТОВ "Пропріо-О" (Прайм рітейл пропертіз) (код ЄДРПОУ 35575530), повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

В свою чергу, слідчий суддя, застосовуючи у кожному конкретному кримінальному провадженні вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Так, при накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Між тим, прокурор, крім висновку судової будівельно-оціночної експертизи від 17жовтня 2017 року № 613/10-2017 про ринкову вартість нежилого приміщення з № 1 по № 22 (групи приміщень № 92), загальною площею 543,20 кв. м., в літері А, місто Київ, вул. Хрещатик, 29/1, не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин, які викладені в його клопотанні, а також будь-яких доказів причетності службових осіб ТОВ "Пропріо-О" (Прайм рітейл пропертіз) (код ЄДРПОУ 35575530) до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст.398, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 233, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191 КК України. При цьому, хоча прокурор у клопотанні про арешт майна і послався на інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та даних КП Київської міської ради «Київське бюро технічної інвентаризації», однак самої такої довідки до матеріалів за його клопотанням не додав, тобто, в порушення п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, не надав до матеріалів провадження за його клопотанням документів, які підтверджують право власності на майно.

Отже, прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що нежиле приміщення з № 1 по № 22 (групи приміщень № 92), загальною площею 543,20 кв. м., в літері А, місто Київ, вул. Хрещатик, 29/1, було набуте ТОВ "Пропріо-О" (Прайм рітейл пропертіз) (код ЄДРПОУ 35575530) кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також було одержано внаслідок вчинення злочину та/або є доходом від такого майна, або призначалося (використовувалося) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення, чи було предметом злочину або було підшукане, виготовлене, пристосоване чи використане як засіб або знаряддя вчинення злочину, тобто підпадає під ознаки майна, на яке може бути накладено арешт з метою спеціальної конфіскації, передбаченої ст. 96-2 КК України.

Враховуючи, що за матеріалами, які додані до клопотання прокурора, відсутні будь-які докази вчинення за участю службових осіб ТОВ "Пропріо-О" (Прайм рітейл пропертіз) (код ЄДРПОУ 35575530) кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.187, ч. 2 ст. 398, ч. 1 ст.357, ч. 2 ст. 233, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191 КК України, а також докази того, що ТОВ "Пропріо-О" (Прайм рітейл пропертіз) (код ЄДРПОУ 35575530) не є добросовісним набувачем вищевказаного нежилого приміщення, то взагалі спростовується існування будь-якої правової підстави для накладення арешту на нежиле приміщення з № 1 по № 22 (групи приміщень № 92), загальною площею 543,20 кв. м., в літері А, місто Київ, вул. Хрещатик, 29/1,яке на праві власності належить ТОВ "Пропріо-О" (Прайм рітейл пропертіз) (код ЄДРПОУ 35575530).

Звертає на себе увагу і той факт, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог п. п. 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту нежилого приміщення для його власника, працівників товариства та інших осіб.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга представника ТОВ «ПРАЙМ РІТЕЙЛ ПРОПЕРТІЗ» ОСОБА_7 задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_6 як такого, що внесено до суду з порушенням ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «ПРАЙМ РІТЕЙЛ ПРОПЕРТІЗ» ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_6 і накладено арешт на об`єкт нерухомого майна нежиле приміщення з № 1 по № 22 (групи приміщень № 92), загальною площею 543,20 кв. м., в літері А, місто Київ, вул. Хрещатик, 29/1, яке на праві власності належить ТОВ "Пропріо-О" (Прайм рітейл пропертіз) (код ЄДРПОУ 35575530), шляхом заборони відчужувати, розпоряджатись будь-яким чином зазначеним приміщенням до скасування накладеного на нього арешту у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна нежиле приміщення з № 1 по № 22 (групи приміщень № 92), загальною площею 543,20 кв. м., в літері А, місто Київ, вул. Хрещатик, 29/1, яке на праві власності належить ТОВ "Пропріо-О" (Прайм рітейл пропертіз) (код ЄДРПОУ 35575530), шляхом заборони відчужувати, розпоряджатись будь-яким чином зазначеним приміщенням до скасування накладеного на нього арешту у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4