Ухвала

від 24.01.2018 по справі 308/2439/16-ц

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2439/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2018 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого-судді Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Ужгороді заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Байраки про перегляд заочного рішення по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Байраки про розірвання договору на будівництво конструкції та стягнення коштів ,-

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.10.2017 року по справі № 308/2439/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Байраки про розірвання договору на будівництво конструкції та стягнення коштів, позов задоволено частково, розірвано Договір на будівництво конструкції № 04. укладений 04 листопада 2015 року між ТОВ Байраки в особі директора ОСОБА_2, ( адреса: Закарпатська область, Міжгірський р-н. с. В.Бистрий, вул. Гагаріна, 92, МФО 322001, ЄДРПОУ 38466311, виписка про державну реєстрацію Серія АА № 428576 та ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1. Фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Байраки на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 201 950 грн. 00 коп. (кошти, які перераховані на рахунок Відповідача в якості попередньої оплати), штраф - 94000 гривень та пеню у розмірі 40000 гривень, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Байраки на користь держави судовий збір у розмірі 3359,50 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

17 листопада 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Байраки звернулось до Ужгородського міськрайонного суду з заявою про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду по справі № 308/2439/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Байраки про розірвання договору на будівництво конструкції та стягнення коштів, посилаючись на те, що представник відповідача не з'явився в судове засідання на розгляд справи 13.10.2017 року з поважних причин, а саме перебування у відрядженні, про що повідомив суд та просив перекласти розгляд справи.

В судове засідання призначене на 12.12.2017 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю Байраки ОСОБА_2 не з'явився, подав заяву про перенесення судового засідання у зв'язку з перебуванням за межами Закарпатської області. У зв'язку з чим було відкладено розгляд справи на 10.01.2018 року.

В судове засідання призначене на 10.01.2018 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю Байраки ОСОБА_2 не з'явився, подав заяву про перенесення судового засідання у зв'язку з перебуванням за межами Закарпатської області. 10.01.2018 року на адресу суду представник відповідача ОСОБА_3І подав клопотання про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи. У зв'язку з чим було відкладено розгляд справи на 24.01.2018 року.

В судове засідання призначене на 24.01.2018 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю Байраки ОСОБА_2 не з'явився, подав заяву про перенесення судового засідання у зв'язку з перебуванням за межами Закарпатської області. Разом із тим, до заяви не додано жодного належного доказу про поважність його відсутності у судовому засіданні. 24.01.2018 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю Байраки ОСОБА_3, не з'явився подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в іншому процесі.

Разом з тим, суд враховує положення ч.2 ст.286 ЦПК України, а саме, що заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження.

Враховуючи, те, що судом неодноразово відкладались судові засідання за заявами представників відповідача, а також те, що об'єктивних перешкод для надання суду доказів в обґрунтування своїх вимог про скасування заочного рішення судом не встановлено і такі заявниками не подані, суд вважає за можливе розглянути заяву про скасування заочного рішення у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання.

Дослідивши матеріали зазначеної цивільної справи та заяви про перегляд заочного рішення, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 та ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

13.10.2017 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області відповідно до ст.224 ЦПК України ухвалено заочне рішення по справі № 308/2439/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Байраки про розірвання договору на будівництво конструкції та стягнення коштів, позов задоволено частково, розірвано Договір на будівництво конструкції № 04, укладений 04 листопада 2015 року між ТОВ Байраки в особі директора ОСОБА_2, ( адреса: Закарпатська область, Міжгірський р-н. с. В.Бистрий, вул. Гагаріна, 92, МФО 322001, ЄДРПОУ 38466311, виписка про державну реєстрацію Серія АА № 428576 та ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1. Фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1.), стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Байраки на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 201 950 грн. 00 коп. (кошти, які перераховані на рахунок Відповідача в якості попередньої оплати), штраф - 94000 гривень та пеню у розмірі 40000 гривень, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Байраки на користь держави судовий збір у розмірі 3359,50 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України (в ред.. чинній на час постановлення рішення) заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Заявник стверджує, що представник відповідача не з'явився в судове засідання на розгляд справи 13.10.2017 року з поважних причин, а саме перебування у відрядженні, про що повідомив суд та просив перекласти розгляд справи.

Суд констатує, що про відкладення розгляду справи представником заявника ОСОБА_2 клопотання про перенесення слухання справи було подано 19.09.2017 року. Дане клопотання було задоволено, так судове засідання було перенесено з 20.09.2017 на 13.10.2017 року. Однак, на вказану дату та час останній не з'явився подавши повторно клопотання про перенесення слухання справи, при цьому жодних доказів про перебування у відрядженні не додав.

Суд встановив, що в матеріалах справи маються поштові повідомлення, які підтверджують належне сповіщення представників відповідачів про дату, час та місце всіх судових засідань.

Під час розгляду справи судом було дотримано процедуру виклику відповідача в судове засідання, вжито відповідних заходів для повідомлення відповідача про час та місце слухання справи відповідно до ст.ст. 74-77 ЦПК України(в ред.. чинній на час постановлення рішення).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 ЦПК України (в ред.. чинній на час постановлення рішення) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі не повідомлення суду про причини неявки - вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися у судове засідання без поважних причин.

Згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі Калашников проти Росії Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьова проти України зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Внаслідок неналежного здійснення своїх процесуальних прав і виконання обов'язків заявником не отримано судову повістку.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. З огляду на те, що маючи можливість надати суду свої заперечення та докази, якими вони обґрунтовуються, своїх процесуальних обов'язків, визначених цивільним процесуальним законом відповідач не вчинив. Відповідно до вимог ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до переконання, що відповідач не з'явився в судове засідання, доказів в підтвердження того, що відповідач не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, суду надано не було, а також за умови не надання ним інших доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що підлягали б дослідженню в судовому засіданні, а тому підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку не вбачається.

Крім цього, всупереч вимогам ст. 288 ЦПК України - у своїй заяві, представник відповідача не навів жодних доказів, на які він посилається, і які мають істотне значення для правильного вирішення справи, обмежившись лише перерахуванням статей ЦК України, даючи при цьому оцінку рішення в частині порушення судом при ухваленні рішення матеріального і процесуального права, що по суті є мотивами для апеляційної скарги на рішення суду, однак не наводячи при цьому, будь-яких документальних доказів своєї правової позиції. Заявником в заяві про скасування заочного рішення не зазначено жодного доказу на спростування позову, які б не були досліджені судом в судовому засіданні та мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до переконання, що посилання представника відповідача, як на підставу для скасування заочного рішення суду не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до переконання, що представник відповідача не з'явився в судове засідання без поважних причин, а також за умови не надання ним інших доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, що підлягали б дослідженню в судовому засіданні, а тому підстав для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку не вбачається.

У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260,287,288 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Байраки про перегляд заочного рішення по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Байраки про розірвання договору на будівництво конструкції та стягнення коштів - залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4