Постанова

від 04.07.2019 по справі 308/2439/16-ц

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/2439/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 липня 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого: судді Джуги С.Д.,

суддів: Кожух О.А., Кондора Р.Ю.

за участю секретаря: Юрочко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Байраки на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 13 жовтня 2017 року, ухваленого суддею Фазикош О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Байраки про розірвання договору та стягнення коштів, -

встановив :

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом.

Позов мотивує тим, що 04 листопада 2015 року, між ТОВ Байраки в особі директора ОСОБА_2 Олександра Леонідовича, що діє на підставі статуту, іменованої в договорі як Підрядник , (далі по тексту - Відповідач) з одного боку і нею, ОСОБА_1 , іменованою в договорі Замовник (далі по тексту Позивач) з іншого боку, укладено Договір на будівництво конструкції № 04 (далі - Договір).Предметом зазначеного договору визначено, що Відповідач зобов`язується побудувати і поставити Позивачеві дерев`яну конструкцію згідно замовлення (проекту) Позивача зі свіжозпиляного лісу. У вищевказаному правочині також вказано, що сума договору складає 577 000 грн. 00 коп., і до початку робіт замовник здійснює попередню оплату в розмірі 35 % від загальної вартості проекту одного будинку, що складає: 201 950 грн. 00 коп.

На виконання умов вищевказаного Договору. 05.11.2015 року позивачем сплачено аванс за виготовлення дерев`яних будинків у розмірі 48 400 грн. 00 коп. Крім того, 12.11.2015 року проведено ще одну оплату в розмірі 153 550 грн. 00 коп., що підтверджується відповідними квитанціями. Таким чином, позивач (замовник), належним чином та своєчасно виконав всі умови Договору, зокрема гі.5.1. де зазначено, що Замовник здійснює попередню оплату у розмірі 35% від суми вартості проекту одного будинку на протязі 10 робочих днів від дати підписання договору.

З моменту укладення Договору до сьогоднішнього дня (день подання позову) пройшло близько 4 місяців, а Відповідач не вчинив жодних дій для виконання зобов`язань, передбачених умовами даного Договору, зокрема, п.6.1. Договору, де зазначено, що дана конструкція виготовляється на базі (Підрядника) Відповідача протягом 60 днів з моменту попередньої оплати, (тобто, з 12.11.2015 року). Інші положення правочину Відповідач також не виконав, що є одностороннім невиконанням зобов`язання, яке в силу вимог норм ЦК України повинно виконуватись належним чином, з дотриманням умов визначених договором та законом. Термін виготовлення та поставки дерев`яної конструкції закінчився, що свідчить про істотні порушення Підрядником умов цього правочину. На телефонні дзвінки Відповідач не реагує, спілкуватись з даного приводу не бажає.

Пункт 6.4. Договору, передбачає, що якщо будівництво або монтаж конструкції триватиме більше встановленого терміну, (Підрядник) Відповідач зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 2000 гривень за кожний день затримки. Враховуючи, той факт що згідно умов Договору граничний строк поставки та монтажу конструкції визначений - як 60 днів з дня попередньої оплати, останнім днем для виконання відповідачем зобов`язання буде - 13.01.2016 року. Таким чином, Відповідач прострочив 47 днів, що дає підстави для застосування штрафних санкцій на загальну суму 94000 грн. (47 днів х 2000 гри.).

Зважаючи на те, що Позивач є споживачем послуг в даній ситуації, то Відповідачем як (виконавцем робіт) порушено п.1 ст. 6. п.1-2 ст. 10, Закону України Про захист прав споживачів . п.5 ст. 10 вищевказаного закону передбачає, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві пеню в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. З умов договору вбачається, що загальна вартість замовлення складає 577 000 грн. Відповідач прострочив 47 днів, що дає підстави для стягнення пені на загальну суму 813 570 грн. ( 577 000 грн. / 100% х 3% х 47днів).

З врахуванням наведеного позивач просила розірвати Договір на будівництво конструкції № 04 укладений 04 листопада 2015 року між ТОВ Байраки та ОСОБА_1 , стягнути з відповідача на її користь суму у розмірі 201 950 грн. 00 коп. (кошти, які перераховані на рахунок Відповідача в якості попередньої оплати), штраф - 94000 гривень та пеню у розмірі 813570 гривень.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 13 жовтня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано договір на будівництво конструкції № 04. укладений 04 листопада 2015 року між ТОВ Байраки в особі директора Олійник О.Л., ( адреса: Закарпатська АДРЕСА_1 , Міжгірський р-н. с. В.Бистрий, вул. Гагаріна, 92, МФО 322001, ЄДРПОУ 38466311, виписка про державну реєстрацію Серія АА № 428576 та ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 . Фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .) Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Байраки на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 201 950 грн. 00 коп. (кошти, які перераховані на рахунок відповідача в якості попередньої оплати), штраф - 94000 гривень та пеню у розмірі 40000 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ТОВ Байраки оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким у заявленому позові відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд не звернув увагу на умови договору і виконання сторонами своїх зобов`язань за договором та не врахував, що після проведення позивачем попередньої оплати у розмірі 201 950грн. відповідач приступив до виконання своїх зобов`язань, зокрема заготовив деревину і здійснив монтаж першого поверху зрубу на власному майданчику про що було повідомлено позивача і який за умовами договору повинен був сплатити 15 % від суми договору, однак цього не зробив, що потягнуло за собою неможливість продовження будівництва; суд неправомірно застосував одночасно пеню та штраф, чим притягнув відповідача до подвійної цивільно - правової відповідальності за одне і те саме порушення; суд неправильно застосував до спірних правовідносин положення ч.5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів .

Позивач ОСОБА_1 не скористалася своїм право на подання відзиву на апеляційну скаргу і його не подала.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така підлягає частковому задоволенню наступних підстав.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем істотно порушено умови укладеного договору та наявні підстави для його розірвання а також наявні підстави для стягнення з відповідача штрафу за прострочення виконання зобов`язання, який передбачений договором та пені, передбаченої ч.5 ст.10. Закону України Про захист прав споживачів .

З такими висновками суду повністю погодись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ч.1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Якщо договір розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору. (ч.4 ст. 653 ЦК України).

Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 849 ЦК України замовник має право у будь - який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Матеріалами справи встановлено, що 04 листопада 2015 року між ТОВ Байраки в особі директора Олійник О.Л., що діє на підставі статуту, іменованої в договорі як Підрядник , (Відповідач) з одного боку і ОСОБА_1 , іменованою в договорі Замовник (Позивач) з іншого боку, укладено Договір на будівництво конструкції № 04.

Згідно договору Відповідач зобов`язується побудувати і поставити Позивачеві дерев`яну конструкцію згідно замовлення (проекту) Позивача зі свіжозпиляного лісу. (п.1.1 Договору)

Сума договору відповідно до п.4.4 Договору складає 577 000 грн., 00 коп.

Згідно з п.5.1 Договору замовник здійснює попередню оплату у розмірі 35% від суми вартості проекту одного будинку на протязі 10 робочих днів від дати підписання договору.

При будівництві половини обсягу першого поверху Замовник сплачує ще 15% від загальної суми. (п.5.2Договору).

Відповідно до п.5.3 та п.5.4 Договору при завантаженні продукції на автотранспорт Замовник здійснює 30% оплати. Кінцева оплата 20% та передача продукції проводиться згідно акту здачі та монтажу дерев`яної конструкції на об`єкті Замовника за адресою : Закарпатська область, Ужгородський район, урочище Янкув Верх, Пацканівської с/р.

Згідно з п.6.1 Договору дана конструкція виготовляється на базі Підрядника протягом 60 днів з моменту попередньої оплати.

Таким чином в вищевказаних пунктах договору сторони конкретно визначили свої зобов`язання за договором щодо предмету договору, порядку розрахунків та термінів виконання договору.

Матеріалами справи доведено та визнається і не заперечується відповідачем, що позивачем 05.11.2015 року на виконання умов договору сплачено 48 400 грн. 00 коп, а 12.11.2015 року проведено ще одну оплату в розмірі 153 550 грн. 00 коп., всього 201 950 грн. Тобто, позивачем 12.11.2015 року згідно з п.5.1 Договору здійснено попередню оплату у розмірі 35% від суми вартості проекту будинку. З моменту попередньої оплати - 12.11.2015 року, відповідач згідно з п.6.1 Договору, протягом 60 днів на своїй базі повинен був виготовити дерев`яну конструкцію. Таким чином кінцевий строк виготовлення дерев`яної конструкції і виконання відповідачем даного пункту договору становить - 13.01.2016 року.

Частинами 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з приписами ч.ч.1,5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Відповідачем не подано належних, допустимих, достовірних доказів, які підтверджували виконання ним своїх обов`язків щодо виготовлення дерев`яної конструкції в строк до 13.01.2016 року, як і на момент пред`явлення позивачем позову (10.03.2018 року).

Посилання відповідача, що він здійснив монтаж першого поверху зрубу на власному майданчику, про що було повідомлено позивача і який за умовами договору повинен був сплатити ще 15 % від суми договору, однак цього не зробив, що потягнуло за собою неможливість продовження будівництва, не заслуговують на увагу, оскільки для підтвердження даних обставин відповідач не подано жодних доказів.

Навпаки, з поданого суду першої інстанції 07.07.2016 року відповідачем заперечення на позовну заяву вбачається, що відповідач зазначає, що через погодні умови ускладнено виконання будівельних робіт, так як підвозити деревину тимчасово стало неможливо і ці обставини на три тижні відстрочать будівництво, однак ОСОБА_1 на це не погоджувалась. Підстав для продовження будівництва вже не було, і тому ними використано матеріал, з якого збудували частину будинку для ОСОБА_1 на інші, власні потреби. Визнає позов ОСОБА_1 частково в сумі отриманих коштів - 201 950грн. (а.с.40-41 т.1).

Таким чином, відповідач визнав той факт, що ним не дотримано своїх обов`язків щодо строків виготовлення дерев`яної конструкції і не доведено, що він здійснив будівництво половини обсягу першого поверху зрубу на власному майданчику та повідомив позивача про необхідність чергової сплати 15 % від суми договору.

Крім того, з ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 25.08.2016 року вбачається, що при проведенні 22.08.2016 року обшуку по місцю розташування пилорами за адресою: АДРЕСА_4 і місцю реєстрації ТОВ Байраки встановлено, що ТОВ Байраки господарську діяльність за вказаною адресою не здійснює, а також вбачається, що у ТОВ Байраки відсутній ліс(кругляк) для будівництва дерев`яної конструкції. (а.с.148-152 т.1).

З врахуванням наведеного суд першої інстанції правильно встановив, що невиконання відповідачем своїх обов`язків, є істотним порушенням договору, оскільки позивач понесла збитки, сплативши суму передбачену договором, а відповідач не виконав у передбачений договором строк роботи, внаслідок чого позивач не отримала того, на що розраховувала при укладанні Договору, та дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для розірвання укладеного договору та стягнення з відповідача на користь позивача сплачених ним коштів в розмірі 201 950грн.

Такі висновки суду відповідають фактичним обставинам справи на ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права. Наведені в цій частині доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки повністю спростовуються вищенаведеними матеріалами справи.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в розмірі 94 000 грн. згідно п.6.4 Договору та нарахованої пені в розмірі 813 570 грн. згідно з п.5 ст. 10 Закону Про захист прав споживачів , яка зменшена судом до 40 000грн., то з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Відповідно до п.6.4. Договору якщо будівництво або монтаж конструкції триватиме більше встановлено терміну, Підрядник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 2000 грн. за кожний день затримки. В даному випадку пеня і штраф, які просить стягнути позивач, є одним видом цивільно - правової відповідальності за одне й те саме порушення - порушення строків виконання зобов`язань за договором і застосовується у випадку прострочення виконання зобов`язання за договором.

Згідно з ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняється.

Оскільки зобов`язання за договором Підрядником (відповідачем) не виконано, Замовник (позивач) його не прийняв і не бажає прийняти та ставить питання про розірвання договору і відповідно припинення зобов`язань за договором, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заявленого штрафу та пені.

Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції, відповідно до пунктів 1, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, в частині стягнення з відповідача штрафу та пені підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову в даних позовних вимогах.

Керуючись ст.ст. 374 , 376, 381-384 ЦПК України , апеляційний суд,-

постановив :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Байраки задовольнити частково.

Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 жовтня 2017 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Байраки на користь ОСОБА_1 штрафу в розмірі 94 000грн. та пені в розмірі 40 000 грн. скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 11 липня 2019 року .

Головуючий :

Судді: