АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-cc/796/6166/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2017 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
представника ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу директора ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_6 і накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме нежилий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 236,6 квадратних метрів, який на праві власності належить ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38650389), шляхом заборони відчужувати, розпоряджатись будь-яким чином приміщеннями зазначеного нежилого будинку до скасування арешту на нього в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, директор ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення їй строку на оскарження ухвали слідчого судді, просить скасувати цю ухвалу і постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання прокурора був здійснений без виклику власника майна ТОВ"БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" чи його представника, копія оскаржуваної ухвали слідчого судді була отримана ТОВ"БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" 14 листопада 2017 року, а 20листопада 2017 року ТОВ"БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" подало до Голосіївського районного суду міста Києва клопотання про скасування арешту майна в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 174 КПК України, яке було розглянуто слідчим суддею 29 листопада 2017 року та в задоволенні якого товариству було відмовлено.
Стосовно ухвали слідчого судді, то директор ОСОБА_8 , вважаючи її незаконною та необґрунтованою, зазначає, що, відповідно до територіальної підсудності, клопотання прокурора відноситься до юрисдикції слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва, а відтак не підсудне Голосіївському районному суду міста Києва. Крім того, автор апеляції стверджує, що в клопотанні прокурора відсутні правові підстави для арешту майна, тобто клопотання не відповідає вимогам ст. 171 КПК України. На думку апелянта, при накладенні арешту на нерухоме майно ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" дане товариство необґрунтовано було пов`язано із діяннями службових осіб Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді має бути поновлений директору ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" ОСОБА_8 , а її апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до матеріалів судового провадження, клопотання прокурора було розглянуто без виклику власника майна ТОВ"БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" чи його представника, копія оскаржуваної ухвали слідчого судді була отримана ТОВ"БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" 14листопада 2017 року, а 20листопада 2017 року ТОВ"БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" подало до Голосіївського районного суду міста Києва клопотання про скасування арешту майна в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 174 КПК України, яке було розглянуто слідчим суддею 29листопада 2017 року та в задоволенні якого товариству було відмовлено. У зв`язку з цим директором ТОВ"БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" ОСОБА_8 30 листопада 2017 року було подано до Апеляційного суду міста Києва в порядку ст. 309 КПК України апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06листопада 2017 року, з клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження, який був пропущений внаслідок вищенаведених причин. Оскільки дотримуватися саме такого порядку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна пропонував Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 13 свого листа № 223-558/0/4-13 від 05 квітня 2013 року, то колегія суддів визнає поважною причину пропуску директором ТОВ"БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" ОСОБА_8 строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06листопада 2017 року та вважає необхідним поновити вказаному апелянту строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали слідчого судді.
Що стосується безпосередньо апеляційної скарги директора ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" ОСОБА_8 , то слід звернути увагу на такі обставини.
Як вбачається з матеріалів провадження, першим слідчим відділом управління з розслідувань кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32012110070000045, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 грудня 2012 року заознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 398, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 233, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України (у витягу з ЄРДР, який додано до матеріалів судового провадження, першою датою внесення відомостей до ЄРДР значиться 21грудня 2012 року, а будь-які дані про внесення відомостей в ЄРДР саме 04 грудня 2012 року відсутні).
Органи досудового розслідування посилаються на такі нормативно-правові акти.
У відповідності до ч. 1 ст. 143 Конституції України, територіальні громади міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності, затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання, вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право комунальної власності право територіальної громади володіти, доцільно, економічно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.
Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності.
Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації. Підготовка об`єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які: - визначають ціну продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову вартість продажу об`єкта на аукціоні, за конкурсом; - готують та публікують інформацію про об`єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації та інші.
Рішенням Київської міської ради від 08 лютого 2007 року № 62/723, відповідно до ч.4 ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна», Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», пункту 30 ч. 1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та з метою забезпечення соціально-економічного розвитку, становлення ринкових відносин, запланованих надходжень до бюджету міста Києва, затверджено «Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 2010 роки».
У Програмі визначено цілі, пріоритети та умови приватизації комунального майна на 2007 2010 роки. Так, відповідно до Програми, ціллю приватизації є оптимізація структури комунальної власності у виробничій сфері, створення конкурентного середовища, залучення інвестицій з метою прискорення технологічного зростання, а також забезпечення надходження коштів від приватизації до бюджету міста Києва. До пріоритетів проведення приватизації належать: - продаж дрібних та малоліквідних пакетів акцій, окремо визначених об`єктів нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва; - забезпечення збільшення надходжень до бюджету міста Києва від приватизації через підвищення конкурентності та прозорості продажів та інших.
Відповідно до пункту 36 Програми, кошти, одержані від приватизації комунального майна, інші надходження, безпосередньо пов`язані з процесом приватизації (за подання заяви на приватизацію, суми штрафних санкцій за несвоєчасні розрахунки за придбані об`єкти приватизації, відсотки, нараховані на суму відстрочених платежів тощо), зараховуються до бюджету міста Києва.
Згідно з пунктом 39 Програми, з метою сприяння процесу приватизації, формування позитивного іміджу міста Києва та надходження коштів до бюджету міста Києва протягом строку дії цієї Програми у межах коштів від приватизації, виділених на зазначені цілі, орган приватизації реалізує комплекс заходів, спрямованих на забезпечення прозорості приватизації шляхом опублікування у засобах масової інформації (друковані видання, радіо та телеканали) інформації про оголошення конкурсів (торгів, аукціонів), умови продажу об`єктів приватизації та інших відомостей з метою інформування потенційних інвесторів щодо приватизації відповідно до цієї Програми законодавства про інформацію.
У відповідності до пункту 40 Програми, органи приватизації публікують інформацію про приватизацію у строки та в порядку, визначені законодавством. Інформація про результати всіх видів продажу підлягає публікації у місцевому офіційному виданні не пізніше 30 днів після укладення договору купівлі-продажу.
Відповідно до пункту 43 Програми, персональна відповідальність за виконання завдань Програми покладається на керівника органу приватизації.
Перелік об`єктів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та підлягають приватизації, зазначений у додатку 4 до Рішення Київської міської ради від 08 лютого 2007 року № 62/723 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 2010 роки», із змінами і доповненнями до нього.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають право засновувати або бути співзасновниками друкованих чи аудіовізуальних засобів масової інформації в порядку, встановленому законодавством України, і в межах коштів, що виділяються з державного чи місцевих бюджетів на висвітлення їх діяльності, або за рахунок перерозподілу коштів, що виділяються на забезпечення функціонування цих органів.
Згідно зі ст. 11 даного Закону, діяльність місцевих органів виконавчої влади висвітлюється регіональними телерадіоорганізаціями. Місцеві органи виконавчої влади укладають відповідні угоди на висвітлення їх діяльності з регіональними телерадіоорганізаціями за рахунок місцевих бюджетів.
У відповідності до ст. 13 даного Закону, висвітлення діяльності районних і обласних рад, Київської та Севастопольської міських рад здійснюється на засадах замовлень чи укладених угод з відповідними державними або недержавними телерадіоорганізаціями.
Згідно з пунктом 9 Рішення Київської міської ради від 08 лютого 2007 року №62/723 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 2010 роки», з метою виконання завдань щодо надходження до бюджету міста Києва коштів від приватизації надано повноваження Головному управлінню комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву з приватизації об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва. Цим же пунктом визначено, що оцінка вартості майна об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва здійснюється за Методикою оцінки майна, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891, та відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність».
У відповідності до ст. 7 Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках приватизації та іншого відчуження майна, що є у комунальній власності.
Згідно зі ст. 13 даного Закону, рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим.
Відповідно до ст. 4 даного Закону, рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Згідно зі ст. 25 даного Закону, органи місцевого самоврядування зобов`язані дотримуватися вимог цього Закону в частині майна, майнових прав, що є у комунальній власності, в тому числі забезпечити єдність нормативно-правових вимог проведення оцінки зазначеного майна, передбачених цим Законом, сприяти створенню конкурентного середовища серед суб`єктів оціночної діяльності суб`єктів господарювання. Посадові особи, громадяни, юридичні особи, оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності, які винні в порушенні законодавства про оціночну діяльність, несуть відповідальність згідно з цим та іншими законами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891 була затверджена Методика оцінки майна. Так, відповідно до пункту 1 Методики, ця Методика застосовується для проведення оцінки майна у випадках приватизації (корпоратизації) та іншого.
Відповідно до пункту 20 Методики, акти оцінки майна та висновки про вартість майна, складені під час приватизації комунального майна, затверджуються виконавчими органами органів місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 58 Методики, незалежну оцінку державного майна та майна, що є у комунальній власності, проводить суб`єкт оціночної діяльності суб`єкт господарювання, якого відібрано на конкурсних засадах у порядку, визначеному Фондом державного майна.
Органи досудового розслідування вважають встановленим, що службові особи Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у період часу з 2007 року по 2010 рік шляхом умисного протиправного використання можливостей свого службового становища, діючи за попередньою змовою групою осіб із іншими особами, всупереч інтересам служби та порушуючи вимоги приватизаційного законодавства, без врахування інтересів територіальної громади міста Києва, що передбачає право на доцільне, економічне, ефективне користування і розпорядження комунальним майном, закріплене Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», в порушення цілей, пріоритетів та умов приватизації комунального майна, визначених Програмою приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 2010 роки, що затверджена Рішенням Київської міської ради від 08 лютого 2007 року № 62/723, не забезпечивши інформаційної відкритості та публічності процесу приватизації, у тому числі наявними комунальними засобами масової інформації, що передбачено ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та ст. ст. 7, 11, 13 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», з цією метою безпідставно делегувавши товарній біржі повноваження забезпечувати розміщення та опублікування в друкованих засобах масової інформації повідомлень про об`єкти нерухомості, тим самим штучно створюючи умови для відсутності попиту на об`єкти приватизації, порушуючи обов`язкові вимоги ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» щодо проведення рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), використовуючи підконтрольні суб`єкти господарювання, у тому числі ТОВ «Технобудінвест-М» (код 33349415), за заниженою вартістю вчинили незаконне відчуження об`єктів нерухомості, що перебували у комунальній власності територіальної громади міста Києва, на користь третіх осіб, у тому числі ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38650389).
Зокрема, відповідно до договору купівлі-продажу нежилого будинку від16 липня 2010 року, укладеного між Головним управлінням комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і ТОВ «Технобудінвест-М» (код 33349415), посвідченого нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрованого в Реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 4455, на користь вказаного товариства відчужено нежилий будинок АДРЕСА_2 за 1108800 гривень. Після чого цей договір 28 грудня 2012 року був зареєстрований в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» за № 2805п.
У відповідності до висновку судової будівельно-оціночної експертизи від 27жовтня 2017 року № 604/10-2017, ринкова вартість вказаного об`єкта станом на дату укладення договору купівлі-продажу нежилого будинку від 16 липня 2010 року складала 3248500 гривень.
Цивільним кодексом України, що діяв на дату укладання вказаного договору, зокрема, ст. 345 передбачено «Фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом».
За договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму, що і відображено в ст. 655 Цивільного кодексу України, який діяв на дату укладання вказаного договору.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435 IV станом на 07 липня 2010 року, що діяв на дату укладання вказаного договору, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
На даний час, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, встановлено, що об`єкт нерухомого майна нежилий будинок АДРЕСА_2 , належить на праві власності ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38650389). Зазначене товариство є суб`єктом господарювання, створеним для реалізації схеми заволодіння майном, а тому не є добросовісним набувачем.
У ході досудового розслідування зазначений об`єкт нерухомого майна нежилий будинок АДРЕСА_2 , визнано речовим доказом, оскільки він був об`єктом кримінально-протиправних дій, набутий за заниженою вартістю на 2139700 гривень в результаті злочинних дій і отриманий третьою особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
31 жовтня 2017 року нежилий будинок АДРЕСА_2 , визнаний речовим доказом та, відповідно до Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 103549308, речовий доказ у кримінальній справі зареєстрований на праві власності за ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ".
06 листопада 2017 року прокурор першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва ОСОБА_6 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, а саме нежилий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 236,6 квадратних метрів, який на праві власності належить ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38650389), шляхом заборони відчужувати, розпоряджатись будь-яким чином приміщеннями зазначеного нежилого будинку до скасування арешту на нього в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Це клопотання мотивовано необхідністю забезпечити збереження вказаного об`єкту нерухомого майна як речового доказу та його спеціальну конфіскацію.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06листопада 2017 року клопотання прокурора було задоволене.
Задовольняючи дане клопотання прокурора, внесене в межах кримінального провадження № 32012110070000045, про накладення арешту на вищевказане нерухоме майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора ОСОБА_6 та,дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні підстави для накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, а саме нежилий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 236,6 квадратних метрів, який на праві власності належить ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38650389), з огляду на те, що цей нежилий будинок є об`єктом кримінальних протиправних дій і підлягатиме спеціальній конфіскації, а також є речовим доказом у кримінальному провадженні, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК Україна.
З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Однак зазначених вимог закону слідчий суддя та прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.
Зокрема, прокурор у клопотанні, посилаючись на те, що службові особи Головного управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у період часу з 2007 року по 2010 рік шляхом умисного протиправного використання можливостей свого службового становища, діючи за попередньою змовою групою осіб із іншими особами, всупереч інтересам служби та порушуючи вимоги приватизаційного законодавства, без врахування інтересів територіальної громади міста Києва, що передбачає право на доцільне, економічне, ефективне користування і розпорядження комунальним майном, закріплене Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», в порушення цілей, пріоритетів та умов приватизації комунального майна, визначених Програмою приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007 2010 роки, що затверджена Рішенням Київської міської ради від 08 лютого 2007 року № 62/723, не забезпечивши інформаційної відкритості та публічності процесу приватизації, у тому числі наявними комунальними засобами масової інформації, що передбачено ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та ст. ст. 7, 11, 13 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», з цією метою безпідставно делегувавши товарній біржі повноваження забезпечувати розміщення та опублікування в друкованих засобах масової інформації повідомлень про об`єкти нерухомості, тим самим штучно створюючи умови для відсутності попиту на об`єкти приватизації, порушуючи обов`язкові вимоги ст. 13 Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» щодо проведення рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна), використовуючи підконтрольні суб`єкти господарювання, у тому числі ТОВ «Технобудінвест-М» (код 33349415), за заниженою вартістю вчинили незаконне відчуження об`єктів нерухомості, що перебували у комунальній власності територіальної громади міста Києва, на користь третіх осіб, у тому числі ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38650389), повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.
В свою чергу, слідчий суддя, застосовуючи у кожному конкретному кримінальному провадженні вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Так, при накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Між тим, прокурор, крім висновку судової оціночно-будівельної експертизи від 27жовтня 2017 року № 604/10-2017 про ринкову вартість нежилого приміщення за адресою: місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок № 28/2, літера Л, загальною площею 236,6 квадратних метрів, станом на 16 липня 2010 року, не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження обставин, які викладені в його клопотанні, а також будь-яких доказів причетності службових осіб ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38650389) до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 398, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 233, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191 КК України.
При цьому прокурор у клопотанні, стверджуючи, що ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38650389) є суб`єктом господарювання, створеним для реалізації схеми заволодіння майном, а тому не є добросовісним набувачем, не звернув уваги на той факт, що ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38650389) було створене в 2013 році, тобто аж через три роки після подій, які розслідуються у даному кримінальному провадженні, а саме які мали місце в 2007 2010 роках.
Отже, прокурором не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що нежилий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 236,6 квадратних метрів, який на праві власності належить ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38650389), був набутий вказаним товариством кримінально протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також був одержаний внаслідок вчинення злочину та/або є доходом від такого майна, або призначався (використовувався) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення, чи був предметом злочину або був підшуканий, пристосований чи використаний як засіб або знаряддя вчинення злочину, тобто підпадає під ознаки майна, на яке може бути накладено арешт з метою спеціальної конфіскації, передбаченої ст. 96-2 КК України.
Враховуючи, що за матеріалами, які додані до клопотання прокурора, відсутні будь-які докази вчинення за участю службових осіб ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38650389) кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 398, ч. 1 ст.357, ч. 2 ст. 233, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191 КК України, а також докази того, що ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38650389) не є добросовісним набувачем вищевказаного нежилого будинку, то взагалі спростовується існування будь-якої правової підстави для накладення арешту на нежилий будинок за адресою: місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок № 28/2, літера Л, загальною площею 236,6 квадратних метрів, який на праві власності належить ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38650389).
Звертає на себе увагу і той факт, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення вимог п. п. 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту нежилого будинку для його власника та працівників товариства.
На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність, неповноту і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована, а апеляційна скарга директора ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" ОСОБА_8 задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_6 як такого, що внесено до суду з порушенням ст. 171 КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього провадження.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Поновити директору ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року.
Апеляційну скаргу директора ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" ОСОБА_8 задовольнити.
Ухвалу слідчого суддіГолосіївського районного суду міста Києва від 06 листопада 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_6 і накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме нежилий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 236,6 квадратних метрів, який на праві власності належить ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38650389), шляхом заборони відчужувати, розпоряджатись будь-яким чином приміщеннями зазначеного нежилого будинку до скасування арешту на нього в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, а саме нежилий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 236,6 квадратних метрів, який на праві власності належить ТОВ "БЕНЕФІС-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 38650389), шляхом заборони відчужувати, розпоряджатись будь-яким чином приміщеннями зазначеного нежилого будинку до скасування арешту на нього в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, відмовити.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2017 |
Оприлюднено | 06.03.2023 |
Номер документу | 71919479 |
Судочинство | Кримінальне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні