Рішення

від 06.02.2018 по справі 8/245-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2018 Справа № 8/245-06

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б.

за участю секретаря судового засідання Хавіна О.С.

за позовом Обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери і балету", м. Дніпро

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Барінова Олександра Євгеновича,

м. Дніпро

Третя особа: Дніпропетровська обласна рада, м. Дніпро

про визнання недійсним договору та стягнення 44884,96 грн.

Представники:

Від Позивача: Бондаренко К.А., довіреність №7 від 04.01.2018р., представник

Від Відповідача: представник не з'явився

Третя особа: представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Обласне комунальне підприємство культури "Дніпропетровський академічний театр опери і балету" (далі-Позивач) у липні 2006 року звернулося з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Барінова Олександра Євгеновича (далі-Відповідач), за участю Третьої особи Дніпропетровська обласна рада, в якому просить господарський суд визнати недійсним договір №2 від 08.08.02р. оренди комунального майна з моменту підписання сторонами;

стягнути з Відповідача на користь Позивача 44884,96 грн. на відшкодування збитків;

стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати.

В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що Відповідач орендував приміщення театру від влаштування закулісного буфету безоплатно, що є порушенням чинного законодавства, чим спричинив збитки театру у вигляді несплаченої орендної плати за період з 06.07.2002 року по 01.06.2006року.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов (арк.с. 73-81 Т.1) вказує про те, що Позивач не довів, що він будь-коли одержував прибуток з оренди приміщення 58кв.м., в якому розміщено закулісний буфет. Позивач не вимагав перескладання договору в чинному порядку. Відповідач належним чином виконував обов'язки по договору оренди №2 від 08.07.02р.

Позивач подав заперечення на відзив (арк.с. 146 Т.1), в якому вказує про те, що Відповідач подав відзив на позов, в якому вказує, що особа, яка підписала спірний договір -голова профкому ОСОБА_3 мала на це повноваження. Згідно з ст. 207 ч. 2 ЦКУ, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженнями на це її установчими документами, довіреністю, іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою. Однак, сам відповідач визнає що ОСОБА_3 діяв лише на підставі витягу з протоколу №12 від 26.06.2006р. сумісного засідання профкому театру. Представники адміністрації участі у цьому засіданні не брали. Інших документів, які б підтверджували повноваження ОСОБА_3 на укладання договору оренди, не існує. Також Відповідач визнає, що на договорі відсутні підпис керівника та печатка відповідної юридичної особи, замість того є лише підпис голови та печатка профкому театру. Згідно з ст. 9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2004 р., до договорів, що були укладені до 01.01.2004 р. та продовжують діяти після набрання чинності ЦК України, застосовуються правила цього Кодексу.

Третя особа 21.06.07р. подала відзив на позовну заяву (арк.с. 35-36 Т.2), в якому вказує про те, що договір оренди №2 від 08.07.02р. було укладено особою, що не мала на це повноважень, було порушено порядок його укладення (не отримано дозволу органу управління майном) та не дотримано істотні умови (не визначена орендна плата). Означений договір оренди має бути визнано недійсним, як такий, що укладений з порушенням чинного законодавства.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.06.07р. призначено по справі судову технічну експертизу документів та проведення експертизи доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (арк.с. 40 Т.2).

Директором Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз справу повернуто, у зв'язку з тим, що з 12.04.07р. відсутні експерти по проведенню почеркознавчих експертиз та експертиз технічного стану документів (арк.с. 44 Т.2).

Ухвалою суду від 07.08.07р. проведення експертизи доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз (арк.с. 45 Т.2).

18.12.07р. справа повернута експертною даною установою до господарського суду з висновком судово-технічної експертизи документів № 8885/9201 від 26.11.07р. (арк.с.57-63 Т.2).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.07р. поновлено провадження по справі №8/245-06 (арк.с. 65 Т.2).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.08р. зупинено провадження по справі №8/245-06, призначено по справі судову експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл.Професора М.С.Бокаріуса (арк.с. 79-80 Т.2).

05.05.08р. справа повернута експертною даною установою до господарського суду з висновком експертизи №3372 від 26.06.08р. (арк.с.88-98 Т.2).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.09.08р. по справі № 8/245-06 (арк.с. 12 Т.3) призначено додаткову судову технічну експертизу документів, на вирішення якої було поставлене питання щодо встановлення дати виготовлення протоколу від 02.03.04р., як матеріального об'єкту, методом встановлення: 1)абсолютного часу штрихів, нанесених пастами для кулькових ручок синього та чорного кольору, що утворюють підписи під протоколом; 2) абсолютного часу штрихів, нанесених чорнилами для струйних принтерів (друкований текст протоколу); 3) абсолютного часу штрихів штемпельної фарби, що утворюють відтиск круглої печатки на протоколі.

07.10.08р. Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було повернуто справу без виконання, у зв'язку з тим, що в даний час в науково-дослідному інституті не проводяться судово-технічні дослідження документів по визначенню абсолютного часу штрихів, оскільки не функціонує необхідне для цього обладнання.

Ухвалою господарського суду від 24.07.09р. призначено по справі №8/245-06 додаткову судову технічну експертизу документів (арк.с. 56-57 Т.3), проведення якої доручено Російському Федеральному центру судової експертизи при Міністерстві юстиції Російської Федерації.

Листом від 29.03.10р. господарський суд надіслав справу до Головного управління юстицію у Дніпропетровській області для подальшого направлення до Міністерства юстиції України з метою перевірки правильності оформлення і передачі документів до Міністерства юстиції Російської Федерації (арк.с. 87 Т.3).

Головне управління юстицію у Дніпропетровській області 07.06.13р. повернуло справу № 8/245-06 до господарського суду Дніпропетровської області, а також повідомляє, що Міністерство юстиції Російської Федерації надіслало лист на їхню адресу, в якому зазначає про неможливість проведення даної експертизи.

27.06.13р. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Барінов Олександр Євгенович надав до суду клопотання про зупинення провадження у справі № 8/245-06, яке мотивоване тим, що 20.07.12р. суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Підберезний Г.А. по справі №0418/4807/2012 ухвалою відкрив провадження № 2/0418/2204/2012 у справі за позовною заявою Барінова Олександра Євгеновича до Обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр Опери та балету", ОСОБА_3, за участю третіх осіб - Дніпропетровської обласної профсоюзної організації профсоюза робітників культури, Управління культури Дніпропетровської обласної державної адміністрації про відшкодування шкоди.

Ухвалою господарського суду від 16.07.2013 провадження по справі зупинено до розгляду справи №0418/4807/2012, що перебуває в провадженні Кіровського районного суду міста Дніпропетровська.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2016р. (суддя Мартинюк С.В.) прийнято до свого провадження справу у зв'язку із звільненням судді Дубініна І.Ю. (арк.с. 198-199 Т.7).

08.11.2017 р. представник Позивача надав заяву про поновлення провадження по справі №8/245-06 у зв'язку з залишенням без розгляду справи № 0418/4807/2012, що перебувало в провадженні Кіровського районного суду міста Дніпра (арк.с. 208-212 Т.7).

За повторним розпорядженням керівника апарату від 09.11.2017 року №917 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу", відповідно до пункту 7 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Мартинюка С.В., згідно з протоколом про автоматичний розподіл справ між суддями (повторний розподіл) для розгляду даної справи призначено суддю - Кеся Н.Б.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2017р. прийнято до провадження справу №8/245-06 та поновлено провадження у справі (арк.с. 216 Т.7).

28.12.2017р. представник Відповідача надіслав лист (арк.с. 2 Т.8), в якому повідомив суд про те, що ознайомившись з матеріалами справи 0418/4807/2012, 2/0203/76/2017 в Кіровському районному суді м.Дніпропетровська, має намір подати апеляційну скаргу на залишення позовної заяви про відшкодування шкоди без розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 233, п. 15 ч. 1 ст. 293, ст. 294 ГПК України ухвала від 30.08.17р. про залишення позовної заяви про відшкодування шкоди без розгляду набирає законної сили після розгляду в апеляційній інстанції, строк оскарження не сплив. Таким чином, обставини, які зумовили зупинення по справі №8/245-06 не усунуті.

05.02.18р. Позивач подав заяву (арк.с. 24-27 Т.8), в якій просить суд долучити до матеріалів справи копію листка непрацездатності - виправдувальний документ відсутності представника Позивача у судовому засіданні 14.12.17р., а також копію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2006 року, на обґрунтування позовних вимог Позивача.

Відповідач в судове засідання призначене на 06.02.17р. не з'явився, подав заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю участі в судому засіданні (арк.с. 28 Т.8).

Також Відповідач подав заяву (30-32 Т.8), в якій просить суд виключити протокол спільного засідання адміністрації і профкому театру, порядок денний - обговорення роботи закулісного буфета з доказів по справі.

Представник Третьої особи в судове засідання призначене на 06.02.18р. не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням (арк.с. 23 Т.8).

Згідно з ч.1 ст.202 ГПК України , неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Наявність у справі обставин, які є підставою для відкладення судового засідання, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників Відповідача та Третьої особи, які були належним чином сповіщені про слухання справи.

В судовому засіданні 06.02.18р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між дирекцією Державного Академічного театру опери і балету (далі-орендодавець) в особі голови профкому театру ОСОБА_3 та Суб'єктом підприємницької діяльності Баріновим О.Є. (далі-орендар) підписано 08.07.2002 року Договір оренди комунального майна №2 (арк.с. 4-5 Т.1), відповідно до умов якого орендодавець передав в безоплатне користування орендарю приміщення площею 58 кв.м., яке знаходиться на балансі театру опери і балету, пр.Карла Маркса, 72а (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата за оренду не стягується.

Відповідно до п. 9.1 Договору строк дії договору з 01.08.2002 року до 01.08.2007 року.

Відповідно до пояснень сторін вказане приміщення надано в оренду для використання його під буфет.

Зі сторони Державного Академічного театру опери і балету Договір підписано головою профкому на підставі витягу з протоколу спільного засідання профкому та ради трудового колективу театру.

На час укладення договору оренди діяв Цивільний кодекс УРСР (1961 року).

Згідно зі ст. 153 ЦК УРСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібні у належних випадках формі досягнуто згоду по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно зі Статутом Державного підприємства Дніпропетровського обласного театру опери та балету, зареєстрованим виконкомом Кіровської районної Ради народних депутатів від 23.08.1991р. №1210, перереєстрованим 30.05.1997р. розпорядженням вказаного виконкому №513р, майно театру є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання.

Відповідно до п. 4.5 Статуту підприємство має право здавати в оренду відповідно до чинного законодавства (крім цілісних майнових комплексів його структурних підрозділів) підприємствам, організаціям, установам, а також громадянам устаткування, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності, які йому належать, а також списувати їх з балансу з дозволу Органу управління майном.

Театр підпорядковано Дніпропетровській обласній державній адміністрації, яка є органом управління майном (преамбула Статуту).

У подальшому (згідно зі Статутом, перереєстрованим у 2004 році) майно театру набуло статусу спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області і знаходиться в управлінні Дніпропетровської обласної Ради.

Отже, майно відповідача має статус комунального з 11.01.2004 р.

Будівля театру опери та балету знаходиться на балансі відповідача з 1974 року.

Відносини, пов'язані з орендою державного та комунального майна, регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно зі ст. 2 вказаного Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, чинній на момент підписання спірного договору) істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Водночас, судом прийнято до уваги той факт, що в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області розглядалася справа №32/100 за позовом Приватного підприємця Барінова О.Є., м.Дніпропетровськ до Обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету", м.Дніпропетровськ, за участю Третьої особи - Профспілковий комітет Обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету",м.Дніпропетровськ про поновлення дії договору та стягнення збитків.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2006 року по справі №32/100 позов задоволено частково, стягнуто з Обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери та балету" на користь Приватного підприємця Барінова Олександра Євгеновича 7264,38 грн. не отриманого прибутку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2010 року по справі №32/100 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2006 року у справі №32/100 скасовано. В позові відмовлено. Виключено з третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача профспілковий комітет Обласного комунального підприємства культури "Дніпропетровський академічний театр опери і балету", м. Дніпропетровськ.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2011 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.12.2010р. у справі №32/100 залишено без змін.

Так, судами апеляційної та касаційної інстанції встановлено, що договір оренди комунального майна №2 від 08.07.2002р. не містить таких істотних умов як орендна плата з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення, страхування орендованого майна, відповідальність сторін, забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. Крім того, вартість об'єкта оренди не визначена згідно з Методикою оцінки вартості об'єктів оренди, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995р. №629.

За таких обставин, Договір оренди комунального майна №2 від 08.07.2002р. є неукладеним, а отже не створює для сторін правових наслідків, які характерні для договорів даного виду.

Відповідно до частини 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено. Рішенням суду не може бути зобов'язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним засадам цивільного законодавства - свободі договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК). Норма частини третьої статті 182 ЦК щодо можливості оскарження до суду відмови у державній реєстрації, ухилення від державної реєстрації, відмови від надання інформації про реєстрацію застосовується лише щодо дій (бездіяльності) органів, які здійснюють таку реєстрацію. Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстави для визнання спірного договору недійсним, оскільки підстави позову, обставини справи та судовими рішеннями з цього встановлено, що спірний договір оренди не укладений у зв'язку з відсутністю в ньому істотної умови - орендна плата.

Щодо позовної вимоги про стягнення збитків , суд керується таким.

Відповідно до с. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ГК України).

Згідно зі ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Отже, за загальними нормами права для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Так, судом звернуто увагу на копію рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №18/369-07(31/43(8/411-06)-07), яку було надано Відповідачем до справи. Так, у даній справі Позивач (Приватний підприємець Барінов О. Є.) в жовтні 2006 р. звернувся з позовом до відповідачів про тлумачення змісту правочину, укладеного 08.07.2002 р. між ним та Профспілковим комітетом Дніпропетровського державного театру опери та балету як правочину щодо укладання договору про надання послуг харчування, а також про визнання зазначеної угоди дійсною угодою про надання послуг харчування , з дати укладення договору 08.07.2002 р. по червень 2006 р. Рішенням суду від 12.10.2007 року в позові відмовлено. Постановою Дніпропетровської апеляційного господарського суду від 24.01.2008 року у справі рішення суду 1 інстанції в частині відмови у позові було залишено без змін, але доповнено щодо профкому театру - провадження у справі припинено. Постановою ВГСУ від 01.03.2011року постанову апеляції залишено без змін.

Зокрема, зазначеними судовими рішеннями у справі встановлені такі факти:

пунктом 5.8. Колективного договору Дніпропетровського обласного театру опери та балету на 1998-2000 р.р. ( прийнятого на профспілковій конференції трудового колективу театру 08.05.1998 р., та підписаного в той же день представниками адміністрації та профспілкового комітету ) передбачено обов'язок адміністрації в строк до 01.09.1998 р. з метою забезпечення охорони здоров'я робітників театру поновити роботу театрального буфету , для чого -виділити спеціальне приміщення ,провести тендер на більш нижчу вартість буфетної продукції , та відмовитися від отримання від переможця тендеру орендної плати та комунальних послуг , зазначивши про це у відповідному договорі;

22.02.1999 р. відбулося спільне засідання профспілкового комітету та ради трудового колективу (РТК) театру опери та балету за участю заступника директора театру та приватного підприємця Барінова О. Е., за результатами якого було прийняте рішення про клопотання перед адміністрацією театру про укладання з Приватним підприємцем Баріновим О. Е. договору оренди приміщення закулісного буфету строком на 3 роки, з що щорічною пролонгацією за наявності клопотання профкому та РТК та звільнення ПП Барінова О. Е. від комунальних послуг;

на виконання вищезазначеного рішення 02.08.1999 р. між Профспілковим комітетом театру опери та балету (орендодавець) та ПП Баріновим О. Е. (орендар) було укладено договір оренди комунального майна № 1, згідно з умовами якого орендодавець передав, а орендар (позивач) прийняв згідно з актом в строкове безоплатне користування приміщення площею 58 кв. м, яке знаходиться на балансі Театру опери та балету та розташоване за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, 72а строком до 01.08.2002 р. На протязі строку дії цього договору сторони виконували свої зобов'язання, передбачені умовами договору оренди;

26.02.02 р. відбулося спільне засідання профкому та РТК театру, за результатами якого було прийняте рішення про продовження терміну дії договору оренди приміщення, переданого в користування ПП Барінову О. Е. до 01.08.2007 р.;

08.07.02 р. між Дирекцією Державного академічного театру опери та балету (орендодавець) та ПП Баріновим О. Е. (орендар) було укладено договір оренди комунального майна № 2; відповідно до умов якого орендодавець передав , а орендар прийняв в строкове безоплатне користування приміщення площею 58,00 кв. м, яке знаходиться на балансі Театру опери та балету, пр.Карла Маркса, 72а строком з 01.08.02 р. до 01.08.07 р.;

15.01.04 р. в. о. генерального директора театру ОСОБА_7 було видано наказ по Дніпропетровському академічному державному театру опери та балету, із змісту якого вбачається, що за клопотанням профкому та згідно із заявою керівника буфету від 08.10.02 р. для здійснення санітарно-технічного контролю буфету, було створено постійно діючу комісію у складі представників адміністрації та профкому театру;

20.01.04 р. відбулося засідання постійно діючої комісії по здійсненню контролю за роботою закулісного буфету за участю Приватного підприємця Барінова О. Е., представників адміністрації та профкому театру, на якому було прийняте рішення про визнання роботи буфету задовільною;

тобто вищезазначені дії представників адміністрації театру, профкому театру та Приватного підприємця Барінова О. Е. свідчили про відсутність заперечень щодо діяльності буфету на умовах договору оренди комунального майна № 2, укладеного 08.07.02 р. між Дирекцією Державного академічного театру опери та балету (орендодавець) в особі голови профкому ОСОБА_3 та ПП Баріновим О. Е. (орендар), та схвалення цього договору його учасниками.

Отже, зазначені факти свідчать про те, що керівництво Дніпропетровського академічного державного театру опери та балету не тільки знало про діяльність буфету у приміщенні театру, а й це було предметом домовленості за колективним договором між театром та профспілковою організацією.

Частиною 4 ст.75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що збитки у вигляді неотриманої орендної плати не можуть бути покладено на Відповідача, оскільки безоплатне користування ним спірним приміщенням театру відбулось не внаслідок його протиправної поведінки, а за домовленістю театру з профспілковою організацією. Отже, протиправна поведінка Відповідача не доводиться матеріалами справи, тому відсутній повний склад правопорушення для покладення на Відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків.

У зв'язку із викладеним, суд в позові відмовляє у повному обсязі, а судові витрати у справі покладає на Позивача в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили у строки та порядку, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в двадцятиденний строк з дня складення повного тексту рішення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляції безпосередньо до апеляційної інстанції .

Повний текст рішення складено - 12.02.18р.

Суддя Н.Б. Кеся