Рішення

від 26.02.2018 по справі 906/948/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2018 р. м. Житомир Справа № 906/948/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі: Павліченко Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Рогачов Ю.М, договір про надання адвокатських послуг; Гребенюк М.С., довіреність № б/н від 06.02.18,

від відповідача: Руденко А.О., довіреність № б/н від 29.11.17, ОСОБА_7, довіреність № б/н від 29.11.17,

від третьої особи: не прибув

В засіданні суду 12.02.18 оголошено перерву до 14:00 год. 26.02.18 в порядку статті 216 ГПК України

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Ві.Ей.Ті. Лоджистікс Україна" (м. Київ)

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лукро" (м. Одеса)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (м. Новоград-Волинський)

про стягнення 1434822,30 грн

Приватне підприємство "Ві.Ей.Ті. Лоджистікс Україна" просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 1434822,30 грн, з яких 1 184 822,30 грн становлять збитки у вигляді:

- витрат, які позивач має понести з повернення замовникові (третій особі на стороні позивача - ТОВ "Лукро") суми попередньої оплати в розмірі 548 000,00 грн;

- втраченої вигоди, яку неминуче одержав би позивач від замовника (третьої особи на стороні позивача - ТОВ "Лукро") у випадку належного виконання зобов'язання відповідачем в розмірі 582 963,46 грн;

- витрати з перевантаження в порту, пов'язані із поданням відповідачем транспорту без належних дозволів на перевезення негабаритного вантажу згідно вимоги замовника (третьої особи на стороні позивача - ТОВ "Лукро") в розмірі 53 858, 84 грн.

Правова підстава позову - ст.22 ЦК України, ст. 224 ГПК України. Фактична підстава - неналежне виконання Договору №14/16/17-1 від 14.07.2017р. та одностороння відмова від виконання прийнятого на себе зобов'язання за договором.

250 000, 00 грн позивач просить стягнути як штрафну санкцію на підставі п. п. 5.3-5.6 Договору.

У відзиві на позов відповідач вимоги останнього не визнає у повному обсязі з наступних підстав:

- позовні вимоги обґрунтовуються відмовою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 від взятого на себе обов'язку перевезти вантаж , тоді як відповідно до умов Договору №14/16/17-1 від 14.07.2017р., вивезено 32 вантажних місця , що становить 43,24% від загальної кількості вантажних місць - 74;

- у період з 30.06.17 по 14.08.17 вивезено 32 вантажних місця загальною вагою 456586 тн;

- для перевезення вантажу на виконання Договору №14/16/17-1 від 14.07.2017р. було залучено ТОВ "Евакуатор Сервіс" та ТОВ "Експрес-Т" , що підтверджується ТТН;

- 15.08.17 вищевказані перевізники прибули в Чорноморський морський торговий порт для подальшого виконання договору , проте позивачем не було надано документів для отримання товару; окрім того, автомобілі перевізника не були допущені для відвантаження митницею, оскільки перевезення вантажу згідно заявки виконувалось іншим перевізником;

- наведене доводить, що одностороння відмова від договору була з боку позивача , яким було залучено до перевезення іншого перевізника;

- доводи позову про те, що відповідачем було вивезено найлегший та менш габаритний вантаж не заслуговують на увагу, оскільки саме на позивача покладався обов'язок визначити порядок та черговість вивезення вантажу , а також вид транспорту для його перевезення;

- умови Договору №14/16/17-1 від 14.07.2017р. не містять обов'язку відповідача повернути попередню оплату за будь-яких умов;

- станом на дату розгляду даної справи Договір №14/16/17-1 від 14.07.2017р. не припинив свою дію, а сторони не підписували угоду про його розірвання , а тому вимоги про повернення попередньої оплати в сумі 548000,00 грн є передчасними;

- для відшкодування збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення ; відповідач зазначає про відсутність з її боку протиправної поведінки, вини та причинно-наслідкового зв'язку між її діями і односторонньою відмовою позивача від договору; позивачем не надано доказів на підтвердження понесення збитків у вигляді повернення третій особі коштів в сумі 548000,00 грн, сплачених в якості попередньої оплати за винятком претензії третьої особи у справі;

- позивачем не доведено збитки у формі упущеної вигоди в сумі 582936,46 грн , які він міг би отримати від третьої особи у справі;

- у п.п. 5-3-5.6 Договору №14/16/17-1 від 14.07.2017р. відсутні умови про 10% штраф за односторонню відмову від виконання зобов'язань, а тому позовна вимога про стягнення 250000,00грн штрафу безпідставна;

- позивачем не доведено збитки у формі витрат на перевантаження вантажу в порту в сумі 53858,84 грн.

У поясненнях по суті спору третя особа на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Лукро" (м. Одеса) вказує на те, що відповідно до умов договору № 05/08/15-1 від 05.08.15, заявки від 23.06.17 замовило у позивача послуги з організації перевезення обладнання у кількості 74 одиниці загальною вагою 1334317тонни у строк до 28.07.17р. Однак перевезення вантажу, доручене позивачем відповідачу, проводилось всупереч погодженим умовам із зривом графіку та порядку вивезення вантажу, та загалом було вивезено всього 32 вантажних місця загальною вагою 456586 тонн. Оскільки вартість даного виду робіт, виходячи з умов укладеного з позивачем договору, заявки , калькуляції етапів та ціни вивезення вантажу (додаток №1 до заявки) становить 791000,00грн. Таким чином, позивач повинен повернути третій особі 750481,73 грн ( 1541481,73 грн- 791000,00грн) та відшкодувати збитки в сумі 73933,86 грн, пов'язані із перевантаженням вантажу у порту, про що йому заявлено у претензії.

Ухвалою від 26.12.17р. на підставі п. п. 9 п. 1 Перехідних положень, ч.3 ст. 3, ст.ст. 195, 201, 202, 207, 234, 235 ГПК України продовжено з 26.12.17р. розгляд справи 906/948/17 зі стадії розгляду справи по суті у загальному позовному провадженні.

Ухвалами від 25.01.18р. та від 12.02.18р. розгляд справи по суті було відкладено з підстав застосування статті 207 ГПК України та протокольною ухвалою оголошено перерву в засіданні суду до 14:00 год. 26.02.2018р.

Заслухавши представників сторін після закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2017року між Приватним підприємством "Ві.Ей.Ті. Лоджистікс Україна" ( надалі - Експедитор) та Фізичною особо - підприємцем ОСОБА_6 ( надалі - Перевізник) було укладено Договір № 14/06/17-1 на транспортно-експедиційне обслуговування по Україні ( надалі - Договір № 14/06/17-1).

За умовою п.1.1 Договору № 14/06/17-1, Експедитор доручає, а Перевізник приймає на себе зобов'язання по організації перевезення різними видами транспорту в межах України, а також по забезпечення виконання комплексу операцій, пов'язаних з перевезенням та експедируванням вантажів Експедитора, у відповідності з цим Договором.

У п. 1.2. Договору № 14/06/17-1 сторони погодили, що Експедитор інформує Перевізника про передбачувані плани перевезення на наступний місяць і конкретизує їх письмово заявками в строки , необхідні для якісного надання послуг, але не менше ніж за один робочий день до передбачуваної дати відвантаження.

Заявка на перевезення містить інформацію про характер вантажу, його вартість з вказівкою на особливості вантажу - небезпека, габарити, ваговитість, необхідність спеціального рухомого складу, час і дату поставки транспорту під навантаження , адресу вантажовідправника та вантажоотримувача, маршрут, проміжні пункти слідування і вид транспорту ( п. 1.3 Договору № 14/06/17-1).

За умовою п. 1.4 Договору № 14/06/17-1 кожне перевезення оформляється додатком до цього договору у вигляді заявки на транспортний засіб.

Перевізник зобов'язався прийняти до виконання заявку Експедитора на транспортно-експедиційне обслуговування, організувати планування і подання транспортних засобів під вивезення (доставку) вантажу в строки, погоджені сторонами ( п. 2.1.1 Договору № 14/06/17-1 ).

Експедитор зобов'язався надати Перевізнику всю необхідну для організації перевезення інформацію і документи , здійснити навантаження і вивантаження вантажу, звільнити транспортний засіб протягом 48 годин, визначити специфічні вимоги до вибору виду транспорту і здійсненню навантажувально-розвантажувальних робіт ( п.п. 2.2.1-2.2.3 Договору № 14/06/17-1).

У пункті 4.1 Договору № 14/06/17-1 сторони домовились , що Експедитор зобов'язується повідомити Перевізника про конкретну дату перевезення письмовою заявкою за погодженою сторонами формою про необхідність перевезення вантажів не пізніше чим за 1добу до початку навантаження. Заявка набирає чинності після підтвердження її підписом і печаткою Перевізника.

В частині оплати послуг Перевізника сторони домовились, що їх вартість погоджується протоколами погодження ціни в кожному окремому випадку, або заявкою на транспортний засіб , або що сторони можуть домовитися про інші умови проведення розрахунків , які можуть зазначити у наведених документах . Однак у будь-якому разі підтвердженням виконання перевезення є накладна (ТТН), надана перевізником ( п.п. 3.1.3.4 Договору № 14/06/17-1).

Додатком до Договору № 14/06/17-1 сторони погодили Заявку-підтвердження LGU 16-07589, у якій передбачили дату та час подання автотранспорту - 29.06.17 о 09:00год, тип рухомого складу - негабаритні трали, евакуатори, площадки, ставка 2500000,00грн, кількість вантажних місць 74, загальна вага партії 1334317тн, місце завантаження -Чорноморський торговий порт, місце розвантаження - АДРЕСА_1, строк вивезення вантажу - до 28 липня 2017, умови оплати - 1250000,00 грн попередньої оплати , залишок - після подання Експедитору оригіналу рахунку і CMR з відміткою вантажоотримувача (надалі - Заявка - підтвердження). До Заявки - підтвердження сторони погодили графік вивезення першої партії вантажу у кількості 55 вантажних місць загальною вагою 1004156тн ( надалі - Графік вивезення) (а. с. 14, т.1).

При цьому, кожне вантажне місце позначене номером у складі чотирьох цифр ( № 1001 (надалі - позиція 1001), розміром (4370х3760х660), вагою (16165тн), назвою вантажу (1 рама преса в комплекті) та номерними знаками автотранспорту. У 21 випадку одним транспортним засобом передбачалось одночасне вивезення двох позицій вантажу.

Заявку - підтвердження та Графік вивезення сторони погодили 23 червня 2017. У Графіку вивезення Перевізник зазначив, що від Експедитора очікує 50% попередньої оплати в розмірі 1250000,00 грн (для отримання дозволів на перевезення великогабаритних вантажів) та що для отримання дозволів потрібно 3-5 днів , а вивезення вантажу буде здійснено у період з 29.06-30.06.17 ( а.с. 14, т.1).

Судом встановлено, що Договір № 14/06/17-1, Заявка - підтвердження та Графік вивезення були укладені у спрощений спосіб шляхом обміну проектами за електронними адресами: ІНФОРМАЦІЯ_1 (Перевізник) та ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (Експедитор) ( а.с. 16, т.1).

Експедитор платіжним дорученням від 26.06.17 перерахував Перевізнику попередню оплату в розмірі 1250000,00 грн ( а.с. 15, т.1).

Судом встановлено, що станом на дату укладення сторонами спору Договору № 14/06/17-1, Заявки-підтвердження та Графіка вивезення - 14.06.17 та 23.06.17, відповідно, між Експедитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лукро" (надалі - Третя особа) існували договірні відносини щодо надання транспортно-експедиційних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному автомобільному сполученні на підставі Договору-доручення VLU №05/08/15-1 від 05.08.15р. ( а.с. 117-123, 147-153, т.1).

23.06.17 Третя особа подала Експедитору заявку на перевезення партії вантажу , що прибуває в Чорноморський торговий порт у кількості 74 вантажних місця загальною вагою 1334317тн (а.с. 124, 154, т.1).

25.06.17 Третя особа та Експедитор погодили доповнення № 1 до заявки б/н від 23.06.17 у формі таблиці, у якій кожне вантажне місце у загальній кількості 74 позначене позицією (позиція 1001), розміром (4370х3760х660), вагою (16165тн), номерними знаками автотранспорту або його видом ( фура) та ціною в гривнях за 2 вантажних місця на тралі ( 92230,00грн) ( надалі - Таблиця вивезення) ( а.с. 127, 155-158, т.1).

У Таблиці вивезення Третя особа та Експедитор погодили, що із перерахованих останньому 1541481,73 грн , попередня оплата винагороди експедитора складає 291481,73 грн, а попередня оплата за транспортні послуги залученим транспортним компаніям - 1250000,грн. Решта 1540348,27 грн буде сплачена до моменту вивантаження останнього авто, та включає 290348,27 грн винагороди експедитора та 1250000,00 грн за транспортні послуги залученим транспортним компаніям.

Окрім того, у Таблиці вивезення Третя особа та Експедитор погодили, що у випадку зриву, відмови , неналежного виконання порядку і строків вивезення вантажу, Експедитор зобов'язаний повернути суму попередньої оплати на першу вимогу замовника ( а.с. 128, 158, т.1).

Третя особа платіжним дорученням № 2350 від 26.06.17 перерахувала Експедитору попередню оплату в розмірі 1541481,73 грн ( а. с. 130, 160т.1).

Судом встановлено, що Графік вивезення співпадає із Таблицею вивезення в частині позицій вантажних місць у кількості 55, ваги кожного вантажного місця, номерних знаків автотранспорту, однак Графік вивезення не ідентифікує вид автотранспорту ( фура, негабаритний трал, евакуатор тощо) та ціну в гривнях за вивезення одного (двох) вантажного (их) місця (місць). Окрім того, як Графік вивезення, так і Таблиця вивезення не визначають конкретний порядок вивезення кожного вантажного місця ( габаритного, негабаритного, інше) та конкретного строку його вивезення в межах перебігу періоду з 29.06.17 по 28.87.17р.

Як встановлено судом, Перевізник для виконання Договору № 14/06/17-1 також уклала 14.06.17 договір №2017/06/14-ЕТ-С організації перевезення вантажів з ТОВ "Експрес-Т" , у якому значиться в статусі "експедитор" ( а.с. 45, т.2). До цього договору також погоджено заявку - підтвердження від 23.06.17 , у якій перевізниками значаться ТОВ "Експрес-Т" та ТОВ "Евакуатор Сервіс", які беруть на себе зобов'язання вивезти вантаж у кількості 74 вантажних місця загальною вагою 1334317 кг у строк до 28.07.2017 ( а.с. 51, т.2).

За відомостями ДП "Морський торговельний порт Чорноморськ" вивезення вантажу у кількості 74 вантажних місць загальною вагою 1334317тн відбувалось у період з 30.06.2017 по 12.08.17 за нарядом №1 від 29.06.17, виданим ТОВ "Ума -Агро" ( а.с. 169, 214, т.1).

Судом встановлено, що вантаж у кількості 32 вантажних місця загальною вагою 456586 тн у період з 03.07.17 по 14.08.17 вивезено Перевізником. При цьому, вантаж у кількості 24 вантажних місця значиться у Графіку вивезення, який сторони погодили 23.06.17 в якості першої партії , решта вантажу у кількості 8 вантажних місць вивезені Перевізником поза погодженого Графіку вивезення. Однак всі вивезені 32 вантажних місця співпадають із зазначеними у Таблиці вивезення, що погоджена між Експедитором та Перевізником.

Судом встановлено, що вперше Експедитор звернувся до Перевізника з вимогою № 1/1 від 02.08.17 про негайне повернення попередньої оплати в розмірі 1250000,00 грн, посилаюсь на безпідставну односторонню відмову останнього від виконання прийнятого на себе зобов'язання за Договором № 14/06/17-1 та Заявкою - підтвердженням ( надалі - Вимога від 02.08.17) ( а.с. 16-17, т.1).

Вимогу від 02.08.17 Перевізник отримав засобами поштового зв'язку 15.08.17 ( а.с. 17, т.1), однак останню залишено без відповіді.

Як встановив суд, 28.08.17 між Експедитором та Третьою особою оформлено акт приймання-передачі фактично виконаних робіт (послуг) по вивезення вантажу згідно доповнення № 1 від 25.06.17 і заявки б/н від 23.06.17 у кількості 32 вантажних місць на суму 791000,00 грн. ( а.с. 184, т.1). Вивезення цього вантажу , як встановив суд, здійснив Перевізник.

Судом встановлено, що Експедитор отримав від Третьої особи претензію № 1 ( вих. № 11-1/8/2017) від 14.09.2017 про повернення попередньої оплати в сумі 750481,73 грн , посилаючись на те, що 26.06.17 на рахунок Експедитора було перераховано попередню оплату автотранспортних послуг в сумі 1541481,73 грн, однак залученим Перевізником було вивезено всього 32 вантажних місця загальною вагою 456586 тн на загальну ціну вивезення 791000,00 грн. Окрім того, Третьою особою заявлено Експедитору вимогу відшкодувати збитки, понесені з перевантаженням вантажу в порту у зв'язку з наданням Перевізником транспорту без належних дозволів на перевезення негабаритного вантажу ( дві одиниці негабариту за рейс) на суму 73933,86 грн ( а. с. 21, т.1).

Експедитор у відповіді на претензію № 1 ( вих. № 11-1/8/2017) від 14.09.2017 зазначив, що визнає її вимоги за зобов'язується повернути суму частковими щомісячними виплатами починаючи з жовтня 17 по 11.03.18 ( а.с. 132, 162, т.1). За період з 04.10.17 по 18.01.18 Експедитор повернув Третій особі 200000,00 грн. ( а.с. 133, т.1, а.с. 85-88, т.2).

Експедитор повторно звернувся до Перевізника з вимогою № 1/52 від 19.09.17 про повернення протягом 3 днів попередньої оплати в розмірі 548000,00 грн ( 1250000,00 грн -702000,00 грн) виходячи з вартості фактично виконаного перевезення у кількості 32 вантажних місця загальною вагою 456586 тн , сплати штрафу в розмірі 250000,00 грн ( 10% від фрахту (п.п. 5.3-5.6 договору), сплати втраченої вигоди ( сума винагороди, яку неминуче одержав би від замовника ) в розмірі 582963,46грн , сплати витрат, пов'язаних із поданням транспорту без належних дозволів на перевезення негабаритного вантажу ) в розмірі 53858,84 грн ( надалі - Вимога від 19.09.17).

Вимогу від 19.09.17 Перевізник отримав засобами поштового зв'язку 27.09.17 ( а.с. 17, т.1), однак останню залишено без відповіді ( а.с. 19, 20, т.1).

В ході судового вирішення спору Експедитор наполягав на повному задоволенні позовних вимог, Перевізник останні не визнав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, надавши їм правову оцінку у сукупності, господарський суд прийшов до висновку позов задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" учасниками транспортно-експедиторської діяльності є, зокрема, перевізники та експедитори від 01.07.2004 № 1955-IV ( тут і надалі Закон № 1955-IV).

Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону № 1955-IV експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками. У відносинах з перевізником експедитор може виступати від свого імені ( ч. 6 ст. 9 Закону № 1955-IV).

Отже, експедитор придбаває послуги у перевізника не для власної вигоди, а для здійснення господарської діяльності клієнта та за його рахунок.

Зміст ст. 1 , ч.2 ст. 4 та ч. 6 ст. 9 Закону № 1955-IV та ч. 2 ст. 316 ГК України доводить , що відносини між експедитором та перевізником оформляються договором перевезення вантажу.

З аналізу наведених норм права та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що Договором № 14/06/17-1 врегульовано правовідносини стороні спору з перевезення вантажу.

За змістом ст.ст. 1, 9 Закону № 1955-IV сторонами договору транспортного експедирування є експедитор і клієнт, на виконання доручень якого діє експедитор. Між перевізником і клієнтом (вантажовідправник, вантажоодержувач, інша особа) договірних відносин немає ( постанова ВСУ від 17.05.2017 у господарській справі 911/151/16, № в реєстрі 66775095).

У ч.2 ст. 2 Закону № 1955-IV чітко передбачено, що положення цього Закону поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

За умови виконання перевізником обов'язків, визначених у статті ст. 8 Закону № 1955-IV, останній в цій частині вважається експедитором.

Окрім викладеного, перевізник як учасник транспортно-експедиторської діяльності бере на себе зобов'язання не тільки перевезти вантаж до місця призначення , але й видати (передати) його вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником ( ст. 1 Закону № 1955-IV).

Оцінюючи наявність між сторонами спору відносин транспортного експедирування за змістом ст. 929 ЦК України, ст. 316 ГК України , ст.ст. 1, 2, 8 та 9 Закону № 1955-IV та ч. 2 ст. 628 ЦК України про змішаний договір, враховуючи зміст п. п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.4, 2.1.5, 2.1.7 та 2.1.11 та п.3.4 Договору № 14/06/17-1 про обов'язки Перевізника, суд дійшов висновку, що цим Договором на Перевізника було покладено окремі обов'язки Експедитора.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Аналогічного змісту правило містить ч.1 ст. 623 ЦК України про обов'язок боржника, який порушив зобов'язання, відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Оскільки відшкодування збитків є правовим наслідком порушення зобов'язання, яке виникло з договору, у відносинах транспортного експедирування на стороні експедитора можуть приймати участь інші особи, залучені ним до виконання його обов'язків ( ч.1 ст. 932 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 932 та ст. 934 ЦК України експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору транспортного експедирування залученими ним особами відповідно до глави 51 цього Кодексу.

Таким чином, відшкодування збитків, як правовий наслідок порушення договору транспортного експедирування, встановлений законом.

Судом достовірно встановлено, що Перевізник зобов'язався у період з 29.06.17 по 28.07.17 вивезти першу партію вантажу у кількості 55 вантажних місць загальною вагою 1004156тн з використанням негабаритних тралів, евакуаторів, площадок.

В ході вирішення спору встановлено , що Перевізник вивіз вантаж у кількості 32 вантажних місця загальною вагою 456586 тн у період з 03.07.17 по 14.08.17, з яких 24 вантажних місця значаться як перша партія у Графіку вивезення.

Водночас Перевізник не довів, що вантаж у кількості 24 вантажних місця , вказаний у Графіку перевезення, вивіз у період з 30.06.17 ( фактично - з 03.07.17) до 28.07.18 , а вантаж у кількості 8 вантажних місць - після цієї дати та за погодженням з Експедитором.

Натомість судом встановлено, що запланований до вивезення в першій партії вантаж (позиція № 1001, розмір 4370х3760х660, вага 16165 тн) було вивезено Перевізником 09.08.17, тоді як у Графіку вивезення він підлягав вивезенню у період з 29.06.17 до 28.07.17.

У ч.2 ст. 193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання .

Перевізник знав, що повинен отримати не пізніше чим за 1 добу до початку навантаження від Експедитора письмову заявку, у якій мала міститись інформація про характер вантажу, його вартість з вказівкою на особливості вантажу - небезпека, габарити, ваговитість, необхідність спеціального рухомого складу, однак по факту здійснював перевезення вантажу без її оформлення , в тому числі, зі своєї сторони.

Станом на 28.07.17 Перевізник достеменно знав, що не вивіз вантаж у кількості 55 вантажних місць загальною вагою 1004156тн, однак не повідомив Експедитору про неможливість виконання зобов'язання належним чином та у строк саме у зв'язку із відсутністю письмових заявок Експедитора або з інших об'єктивних причин.

Окрім того, відсутність письмових заявок Експедитора унеможливлювала належне виконання перевезення конкретного вантажу конкретним видом транспорту , оскільки у Графіку перевезення сторони спору не погодили порядок та строк його вивезення.

Водночас Графік вивезення доводить, що Перевізник взяв на себе зобов'язання подати машину АА0569ОТ для одночасного вивезення позицій №№ 1054, 1022 загальною вагою 31820тн та № №1028, 1408 загальною вагою 27950тн.

Судом встановлено, що Третій особі як генеральному експедитору було заявлено претензії від ТОВ "Ума-Агро" ( станом на 10.08.17), яким повідомлено, що для вивезення вантажу були подані машини АА3190ОС (позиції №№1056,1060, загальна вага 39450тн), АА0569ОТ(позиції №№1029,1008, загальна вага 45570тн), АА2768КН ( позиції №№1017,1053), АА9938ОВ ( позиції №№1028,1408) та АА3272ОС (позиції №№1018,1054), однак 1,2, 4 і 5 машини не мали дозволу на перевезення негабаритного вантажу ( ліміти дозволів були нижчі фактичної ваги автопоїзда - вага а/м і вага вантажу). В результаті чого було проведено вивантаження вантажу і завантажено на ці 4 машини тільки частину вантажу ( нове навантаження - нове кріплення для безпечного перевезення).

Як встановлено судом, машини АА3190ОС та АА0569ОТ були подані Перевізником , на них було навантажено позиції №№1056,1060 загальною вагою 39450тн та №№1029,1008 загальною вагою 45570тн, а після розвантаження на машині АА3190ОС вивезено позицію № 1060 вагою 14660тн та на машині АА0569ОТ - позиції №№ 1054, 1408 загальною вагою 8430тн. Дата вивезення вантажу - 18 липня 2017 року ( в межах перебігу періоду вивезення). При цьому , позиція № 1060 вагою 14660тн не увійшла у першу партію згідно Графіку перевезення.

Наведене доводить, що у разі наявності письмової заявки Експедитора , поданої за 1 добу до дати вивезення вантажу , Перевізник мав би достовірну інформацію про вид вантажу ( габаритний , негабаритний), його вагу та на підставі якої подав би відповідний вид автотранспорту.

В ході судового вирішення спору Перевізник не довів, що саме на виконання письмової заявки Експедитора подав для вивезення позицій №№1056,1060 загальною вагою 39450тн машину АА3190ОС , а позицій №№1029,1008 загальною вагою 45570тн - машину АА0569ОТ.

Все вищевикладене дає підстави вважати, що Перевізник не вжив усіх заходів, необхідних для належного виконання ним зобов'язання за Договором № 14/06/17-1 як цього вимагає ч.2 ст. 193 ГК України.

У ч. 6 ст. 193 ГК України передбачено право зобов'язаної сторони відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Однак Перевізник станом на 28.07.17 таким правом не скористався та продовжив перевезення вантажу 07, 09 та 14 серпня 2017 без оформлення з Експедитором письмових заявок , без коригування Графіку вивезення тощо.

Разом з тим, доводи Експедитора та Третьої особи, що Перевізник вивіз самий легкий вантаж за ступенем негабаритності та ваги у кількості 32 вантажних місця загальною вагою 456586 тн не заслуговують на увагу.

Як підтвердив вантажоотримувач ТОВ "Свиспан Лімітед" комплексне перевезення вантажу - лінії формування та гарячого пресування з ДП "Морський торговельний порт Чорноморськ" ( контейнерів, негабаритів) здійснювали окремі перевізники. Вивезення негабариту спочатку здійснювали ТОВ "Евакуатор Сервіс" та ТОВ "Експрес-Т", у зв'язку із зривом перевезення було залучено перевізників ПП "Сумитрансекспедиція" та ПП "Транспортно-експедиційна фірма "Trans AG", контейнерне перевезення здійснював перевізник ТОВ "Трансформер-В" ( а.с. 91, т.2).

Судом встановлено, що у Таблиці вивезення вид транспорту фура передбачено для позицій №№ 1058,1319,1399,1279,1242,1278,1046, 1048. Загальна вага вантажу складає 85558 тн. Вантаж фурами вивіз Перевізник. Однак Перевізник іншими видами транспорту вивіз вантаж загальною вагою 317028 тн (456586 тн - 85558 тн) ( а.с. 155, т.1). Однак Експедитор та Третя особа не довели , що вантаж загальною вагою 317028 тн належав до самого легкого вантажу за ступенем негабаритності та ваги. Натомість вантажоотримувач ТОВ " Свиспан Лімітед" підтвердив, що вивезення негабариту розпочав саме Перевізник.

Встановлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов'язання, ст. 614 ЦК покладає на неї обов'язок довести, що вона вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Однак Перевізник не довів, що вжив всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання за Договором № 14/06/17-1 щодо вивезення вантажу у кількості 55 вантажних місць загальною вагою загальною вагою 1004156тн у період з 29.06.17 по 28.07.17р.

Водночас Перевізник отримав від Експедитора 50% попередньої оплати в розмірі 1250000,00грн. Ціна Договору № 14/06/17-1 становить 2500000,0 грн та розрахована із загальної кількості вантажних місць 74 та загальної ваги 1334317тн.

В ході судового вирішення спору встановлено, що сторони договору не дотримались умов п.3.1 щодо визначення вартості робіт Перевізника протоколами погодження ціни в кожному окремому випадку або заявкою на транспортний засіб, як це вчинили Експедитор та Третя особа.

Оцінюючи доводи Експедитора про те, що Перевізник вивіз вантаж у кількості 32 вантажних місця загальною вагою 456586 тн на суму 702000,00 грн згідно вимоги Третьої особи, суд останні відхиляє як безпідставні, оскільки для Перевізника не є обов'язковими умови договору, укладеного Експедитором з Третьою особою в частині визначення вартості перевезення вантажу. У статті 511 ЦК України імперативно встановлено, що зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи.

У ч. 1 статті 616 ЦК України передбачено, що якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків, які стягуються з боржника.

За таких обставин, та оскільки Перевізник не виконав належним чином обов'язок з перевезення вантажу у кількості 55 вантажних місць загальною вагою загальною вагою 1004156тн у період з 29.06.17 по 28.07.17р. , не довів вжиття всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього зобов'язання, не заявив Експедитору в активній однозначній формі про відмову від виконання зобов'язання з підстав неналежного виконання Експедитором обов'язків, що є необхідною умовою виконання Договору № 14/06/17-1 у строк до 28.07.17 включно, отримана від Експедитора сума попередньої оплати підлягає поверненню в сумі 394 500,00 грн як збитки.

Розмір збитків судом визначено у відсотковому відношенні від загальної ваги вантажу та ціни договору, і зокрема: 456586 тн х100 : 1334317тн=34,22% (вивезено вантажу); 2500000,00 грн х 34,22%= 855500,00грн ( на суму попередньої оплати).

Суд погоджується з доводами Перевізника, що він не відмовлявся в односторонньому порядку від Договору № 14/06/17-1 , як це доводив Експедитор, однак внаслідок недотримання вимог ч.ч. 2 та 6 ст. 193 ГК України при його виконанні , від цього Договору відмовився Експедитор , пред'явивши Вимогу від 02.08.17 про негайне повернення попередньої оплати в розмірі 1250000,00 грн. Після її отримання 15.08.17 Перевізником Договір № 14/06/17-1 припинив свою дію у зв'язку з його розірванням в односторонньому порядку ( ст. 615, ч. 3 ст. 622, ч.3 ст. 651, ст. 935 ЦК України). Саме тому кошти, які підлягають поверненню Експедитору в сумі 394 500,00 грн за правовою природою після 15.08.17 є збитками , а не попередньою оплатою.

У ст. 618 ЦК України передбачено, що боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Договір № 14/06/17-1 не встановлена відповідальність Перевізника за невиконання перевезення вантажу згідно досягнутих домовленостей між Експедитором та Третьою особою. За таких обставин Експедитор не вправі покладати на Перевізника тягар відповідальності у формі відшкодування збитків в сумі 548000,00 грн , посилаючись на ст. 22 ЦК України та ст.224 ГК України, тому в частині, що перевищує 394 500,00 грн ( і саме ця сума є реальними збитками) , суд відмовляє.

Суд вважає повністю недоведеними вимоги Експедитора в частині стягнення з Перевізника збитків в сумі 582963,46 грн ( сума винагороди, яку неминуче він би одержав від Третьої особи), оскільки за змістом ст. 22 та ч. 4 ст. 623 ЦК України для стягнення збитків у формі неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Як вже судом мотивовано, Експедитор сам допустив неналежне виконання Договору № 14/06/17-1 зі своєї сторони та, як достовірно встановив суд, Третя особа вимагає від нього відшкодування лише реальних збитків , та не заявляє про упущену вигоду, втрачену внаслідок неналежного виконання зобов'язання Експедитором.

Не підлягають відшкодуванню Експедитору за рахунок Перевізника збитки в сумі 53858,84 грн , пов'язані з перевантаженням транспортних засобів Перевізника у порту 18 липня 2017. Насамперед, Експедитор не довів, яким чином із суми 73933,86 грн, що пред'явлена йому до відшкодування як збитки Третьою особою визначено суму 53858,84 грн. Наявними у справі доказами підтверджується, що Третя особа сплатила на користь ТОВ "Ума-Агро" кошти в сумі 73933,86 грн ( а с. 174, т.1). Однак судом також встановлено, що 18 липня 2017 було перевантажено 4 машини , з яких лише дві - Перевізника.

Таким чином , Експедитором не доведено наявність всіх ознак цивільного правопорушення для стягнення з Перевізника збитків у формі упущеної вигоди та витрат , пов'язаних з перевантаженням транспортних засобів Перевізника у порту як це вимагає ст. 623 ЦК України, ст.ст. 224 та 225 ГК України. І в цій частині суд повністю погоджується з доводами Перевізника.

Не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення 250000,00 грн штрафу у зв'язку з односторонньою відмовою Перевізника від виконання зобов'язання з перевезення вантажу у встановленому домовленістю обсязі : 10% від фрахту ( п.п.5.3-5.6 Договору № 14/06/17-1), оскільки такої домовленості досягнуто не було. Так, у ч. 1 ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Та, як вже мотивовано судом, Перевізник не відмовлявся в односторонньому порядку від виконання Договору № 14/06/17-1, він лише допустив його неналежне виконання, що є різними правовими категоріями.

Щодо розподілу судового збору.

Позивач сплатив судовий збір в розмірі 21522,35 грн. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ( 394500,00 грн х21522,35 грн:1434822,30 грн = 5917,50 грн).

Керуючись ст.ст.123,129,233,236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Ві.Ей.Ті.Лоджистікс Україна" ( поштова адреса: 02660, м. Київ, вул. Старосільська, буд. 1У, оф.33; юридична адреса: 03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, 6Д,оф.43, код ЄДРПОУ 37640385):

- 394500,00 грн збитків;

- 5917,50 грн судового збору.

Видати наказ.

3. Відмовити у стягненні 790322,30 грн збитків та 250000,00 грн штрафних санкцій.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 05.03.18

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу

2- 3 позивачу на дві адреси: 1. на адресу адвоката Рогачова Ю.М. (АДРЕСА_3 (рек. з повід.)

2. на адресу ПП "Ві.Ей.Ті. Лоджистікс Україна" (03189, м. Київ, вул. Вільямса Академіка, 6Д, оф. 43 (рек. з повідомл.)

4- 5 відповідачу ФОП ОСОБА_6 на дві адреси: 1. на юридичну адресу (АДРЕСА_2 (рек. з повідомл.)

2. на адресу адвоката Руденка А.О. ( АДРЕСА_4) ( рек. з пов.)

6- третій особі ТОВ "Лукро" (65089, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 59, корп. А/5, прим. 1 (рек. з повідомл.)