Ухвала

від 02.03.2018 по справі 922/689/13-г

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

УХВАЛА

02 березня 2018 року

м. Київ

справа № 922/689/13-г

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В.Г.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна районна аптека 82",

відповідач - Комунальний заклад охорони здоров'я Барвінківської центральної районної лікарні,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Фізична особа-підприємець Луговський М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Луговського М.М.

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2014

у складі колегії суддів: Могилєвкін Ю.О. (головуючий), Пушай В.І. , Плужник О.В.

та на рішення Господарського суду Харківської області від 29.09.2014

у складі судді Лавренюк Т.А.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна районна аптека 82"

до Комунального закладу охорони здоров'я Барвінківської центральної районної лікарні

про визнання угоди укладеною

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Фізичної особи-підприємця Луговського М.М.

до Комунального закладу охорони здоров'я Барвінківської центральної районної лікарні та Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна районна аптека 82"

про визнання договору укладеним,

В С Т А Н О В И В:

26.01.2015 ухвалою Вищого господарського суду України касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Луговського М.М. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 у справі № 922/689/13-г повернуто без розгляду.

10.11.2017 Фізичною особою-підприємцем Луговським М.М. повторно подано касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 у справі № 922/689/13-г, разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

20.02.2018 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого Пєскова В.Г., суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.В.

Підпунктом 11 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ встановлено, що заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Однак касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Луговського М.М. не відповідає вимогам статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою).

Частиною четвертою статті 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017) встановлено, зокрема, що до скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017 року) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з касаційною скаргою) ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становила 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

14.02.2013 до Господарського суду Харківської області було подано позовну заяву про визнання угоди укладеною.

26.02.2013 до Господарського суду Харківської області було подано зустрічну позовну заяву про визнання договору укладеним (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 11.09.2014, в якій заявник просить: визнати недійсним договір оренди нежитлового приміщення; спонукати Комунальний заклад охорони здоров'я "Барвінковська центральна районна лікарня" укласти з ФОП Луговським М.М. договір оренди майна; зобов'язати Комунальний заклад охорони здоров'я "Барвінковська центральна районна лікарня" передати ФОП Луговському М.М. в орендне користування за актом приймання-передачі нежитлові приміщення).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент звернення з позовною заявою) ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2013 року встановлено у розмірі 1 147 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2014 року встановлено у розмірі 1 218 грн.

Таким чином, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі (1 147+(1218*3))*120% = 2 841, 60 грн.

Проте, до касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Луговського М.М. не додано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги, що підтверджується актом Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 № 13-42/860.

Таким чином, у зв'язку з несплатою судового збору Фізичній особі-підприємцю Луговському М.М. необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати суду документ про сплату (зарахування) судового збору в установленому законом порядку та розмірі, а саме 2 841, 60 грн.

При цьому звертаємо увагу заявника, що листом Державної казначейської служби України від 01.12.2017 №16-08/1082-20145 визначено реквізити для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 820019, рахунок отримувача - 31213207700007, код класифікації доходів бюджету - 22030102.

Крім того, частиною першою статті 111 1 Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року, визначено, що особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Відповідно до статті 291 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній з 15.12.2017 року, особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Однак, Фізичною особою-підприємцем Луговським М.М. до касаційної скарги взагалі не додано доказів надіслання її копій іншим учасникам у справі, що підтверджується актом Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2017 № 13-42/860.

Також, відповідно до частини першої статті 110 Господарського процесуального кодексу України в редакції, в редакції, що діяла до 15.12.2017 року, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Фізичною особою-підприємцем Луговським М.М. касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 у справі № 922/689/13-г подано 10.11.2017, разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Тобто, вказану касаційну скаргу подано з порушенням строку на касаційне оскарження.

Клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження мотивовано тим, що, на думку скаржника, суд касаційної інстанції дійшов хибного висновку, оскільки повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду був складений лише 01.12.2014, що зазначено на останньому аркуші постанови, а, отже, термін подання скарги починає спливати від 01.12.2014 (на момент подачі касаційної скарги цей строк ще не було порушено).

Розглянувши вказане клопотання, суддею Касаційного господарського суду вирішено, що скаржником порушено розумні строки на звернення з касаційною скаргою. Після того як ухвалою Вищого господарського суду України від 26.01.2015 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Луговського М.М. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 у справі № 922/689/13-г було повернуто без розгляду, Фізична особа-підприємець Луговський М.М. повторно звернувся з касаційною скаргою лише 10.11.2017, тобто зі спливом майже двохрічного терміну після отримання ухвали Вищого господарського суду від 26.01.2015. При цьому, скаржником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання касаційної скарги та не надано жодних належних доказів на підтвердження обґрунтування зазначеного вище клопотання.

Таким чином, Фізичною особою-підприємцем Луговським М.М. не дотримано вимог статті 111 Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діяла до 15.12.2017.

Частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017) вказано, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній з 15.12.2017) в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то Фізичній особі-підприємцю Луговському М.М. необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 841, 60 грн, докази надіслання копій касаційної скарги іншим учасникам у справі та навести інші обґрунтовані доводи у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними доказами на їх підтвердження.

На підставі викладеного та керуючись статтею 111 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017), статтями 174, 234, 290, 292 та підпунктом 11 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Луговського М.М. на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2014 у справі № 922/689/13-г залишити без руху.

2. Надати строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз'яснити Фізичній особі-підприємцю Луговському М.М., що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

4. Копії ухвали надіслати учасникам справи.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В.Г. Пєсков