Рішення

від 27.02.2018 по справі 756/4913/17

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27.02.2018 Справа № 756/4913/17

Номер справи 756/4913/17

Номер провадження 2/756/946/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді - Луценко О.М.

при секретарі - Бублієві Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Український аграрний ресурс про стягнення заборгованості -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача суму заборгованості за простим векселем у розмірі 248 000,00 грн, а також суму процентів за векселем у розмірі 126 809,54 грн,а всього стягнути 374 809,54грн.

В обґрунтування позову посилається на те,що він - позивач - є власником (законним держателем) простого векселю серія АА №1643279 на суму основного боргу 248 000,00 грн, який був виданий Товариства з обмеженою відповідальністю Український аграрний ресурс 29.09.2010року зі строком погашення 28.09.2013року. Згідно вказаного векселя, Товариства з обмеженою відповідальністю Український аграрний ресурс мало здійснити платіж на користь ТОВ Макро Плюс . відповідно до вчиненого ТОВ Макро Плюс індосаменту (передавального напису), платіж за цим векселем здійснюється на користь позивача.Посилаючись на вимоги Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, просить стягнути вказану суму з відповідача суму заборгованості за простим векселем у розмірі 248 000,00 грн, а також суму процентів за векселем у розмірі 126 809,54 грн,а всього стягнути 374 809,54грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, пославшись на викладені в позовній заяві обставини.

Представники відповідача в судовому засіданні проти наданого позову заперечив, посилаючись на його необґрунтованість. Окрім того позивачем при звернені до суду був пропущений строк, оскільки строк сплати зазначений 28.09.2013року, а позивач звернувся до суду лише в квітні 2017року.

Суд заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Обов'язки векселедавця та інших осіб по векселю перед держателем (позивачем) регулюються нормами Цивільного кодексу, а також спеціальними нормами - Уніфікованим Законом про переказні векселі та прості векселі (Женевська конвенція 1930 р.) та Закону України Про обіг векселів в Україні від 05.04.2001 р.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів від 08.06.2007р. №5, вексельні правочини регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоду та зобов'язання та відповідно за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми ЦК з урахуванням їх особливостей.

Законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного -обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.

Стаття 3 Закону України Про обіг векселів в Україні встановлює, що обов'язуватися та набувати права за переказними і простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи.

Відповідно до ст.5 вказаного Закону вексель підписується: від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами.

Підписи скріплюються печаткою; від імені фізичних осіб - власноручно зазначеною фізичною особою або уповноваженою нею особою.

За правилами ст. ст.16,77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (надалі Уніфікований закон) позивач є законним держателем простого відсоткового векселю серії АА№1643279 на суму основного боргу 248 000,00 грн., строком погашення 28.09.2013року. Згідно вказаного векселя, Товариства з обмеженою відповідальністю Український аграрний ресурс мало здійснити платіж на користь ТОВ Макро Плюс . відповідно до вчиненого ТОВ Макро Плюс індосаменту (передавального напису), платіж за цим векселем здійснюється на користь позивача.

Відповідно до ст. 70 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі позовні вимоги до акцептантів, які випливають з переказного векселя, погашаються їх закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, оскільки строк сплати зазначений 28.09.2013року, а позивач звернувся до суду лише в квітні 2017року.

Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, загальною тривалістю у три роки, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При цьому, частиною 1 статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Представник позивача в судовому засіданні проти наданого клопотання заперечив посилаючись на те, що 16.02.2012р. близько 15-45год. невстановлена особа з автомобіля таємно викрала особисті речі позивача, а саме шкіряний портфель де і знаходився серед бухгалтерських документів вексель серії АА № 1643279. За даними подіями порушено кримінальні справу за ст..185 ч.1 КК України №07- 13137 від 23.03.2017р.

21.03.2017р. слідчою оперативною групою Деснянського УП ГУ НП в м. Києві було виявлено викрадені речі ОСОБА_1 Дані речі були описані та вилучені відповідно до протоколу огляду місця події від 21.03.2017р. та повернуті позивачеві під зберігальну розписку від 21.03.2017р.

03.04.2017р. позивач повторно звернувся до відповідача письмово з вимогою виконати вексельні зобов'язання.

Статтею 15 додатку 2 Уніфікованого закону визначено, що кожна з високих договірних сторін вправі прийняти рішення про те, що у разі втрати права за давністю або у разі закінчення строку позовної давності на її території може бути пред'явлений позов до трасанта, який не забезпечив покриття векселя або до трасанта чи індосанта, які неправомірно збагатилися. Таке є само право існує, у разі закінчення строку позовної давності, щодо акцептанта, який отримав покриття або неправомірно збагатився.

На підставі вищевикладеного позивач просив суд поновити пропущений за поважної причини строк для звернення до суду відносно стягнення суми за векселем серії АА № 1643279.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтєю 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Оскільки вексель виписувався на значний строк погашення, як на ньому зазначено, даний вексель є відсотковий (тобто процентний), починаючи з 28.09.2013 року, за обліковою ставкою НБУ на момент платежу.

Відповідно до ст. 48 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі держатель може вимагати від особи, проти якої він використовує своє право регресу: суму неакцептованого або неоплаченого переказного векселя з відсотками , якщо вони були обумовлені;відсотки в розмірі шести від дати настання строку платежу; витрати, пов'язані з протестом і пересиланням повідомлень, а також інші витрати.

Якщо право регресу використане до настання строку платежу, то з вексельної суми вся облікові відсотки. Ці облікові відсотки обчислюються за офіційною обліковою (банківською ставкою), яка діє на дату використання права регресу за місцем проживання держателя.

Згідно з пунктом 5 ч.2 ст. 2 Закону Про обіг векселів в Україні відсотки, про які йдеться у пункті 2 статті 48 і пункті 2 статті 49 Уніфікованого закону, на суму векселів, як , так і тих, що підлягають оплаті на території України, нараховуються виходячи з розміру облікової ставки Національного банку України на день подання позову і від дня настання строку платежу (з дня платежу) до дня подання позову відповідно.

Як зазначає позивач сума відсотків станом на 27.06.2016р. становить 126 809,54грн., однак дана частина позовних вимог не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано жодного розрахунку даної суми, окрім того письмово з вимогою сплати грошових котів позивач звернувся до відповідача лише 03.04.2017 року.

Таким чином, з відповідача слід стягнути суму боргу 248 000,00 грн .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3748,10гривень..

Керуючись ст.ст.. 258,259,263,265 ЦПК України; ст.ст. 525, 526, 530, 612, 625ЦК України , суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Український аграрний ресурс про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду відносно стягнення суми за векселем серії АА № 1643279.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Український аграрний ресурс ( ЄДРПОУ36790154) на користь ОСОБА_1( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму заборгованості за простим векселем серії АА №1643279 в розмірі 248 000,00гривень на судовий збір в розмірі 3748,10гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи.

Суддя О.М. Луценко