УХВАЛА
14 березня 2018 року
м. Київ
Справа № 905/1228/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є.В. - головуючого, Кушніра І.В., Берднік І.С.,
розглянувши заяву Приватного підприємства "Фростінвест" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України у складі колегії суддів: Кравчука Г.А., Дроботової Т.Б., Мачульського Г.М. від 01.03.2017 у справі
за позовом Приватного підприємства "Фростінвест" до Маріупольської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління державної казначейської служби у Донецькій області про стягнення грошових коштів у розмірі 6 083 526,87 грн,
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Господарського суду Донецької області від 07.06.2016, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2016 у справі № 905/1228/16, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 5 585 028,11грн, в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2017 касаційну скаргу Маріупольської міської ради задоволено, рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
Приватним підприємством "Фростінвест" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 01.03.2017, в якій заявник просить скасувати постанову касаційної інстанції та залишити в силі рішення господарського суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції.
Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 13.06.2017 у справі № 903/89/16, від 06.06.2006 у справі № 41/279, від 18.05.2017 у справі № 910/2005/16, від 26.07.2016 у справі № 910/10186/15, від 01.03.2017 у справі № 916/2468/16, від 23.11.2017 у справі № 916/336/17, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення, а саме, положень статей 22, 1166, 1173, 1175 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 56 Конституції України.
10.01.2018 на підставі підпункту 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ та за розпорядженням керівника апарату Верховного Суду України від 26.12.2017 № 395/0/19-17, заяву Приватного підприємства "Фростінвест" про перегляд судових рішень із справою № 905/1228/16 направлено до Касаційного господарського суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2018 справа передана на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є.В. - головуючий, Мачульський Г.М., Кушнір І.В.
У зв'язку із самовідводом судді Мачульського Г.М. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2018 для розгляду справи визначено новий склад суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є.В. - головуючий, Кушнір І.В., Берднік І.С.
За приписами пункту 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Відтак, розгляд заяви здійснюється Касаційним господарським судом за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла до 15.12.2017.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно з таких підстав, неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
У постанові від 01.03.2017 у справі № 905/1228/16, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, дійшов висновку про відмову в позові з огляду на те, що суди не встановили причинно-наслідкового зв'язку між скасуванням рішень ради щодо набуття позивачем права на оренду земельної ділянки та інфляційними процесами в економіці держави, які призвели до знецінення грошових коштів позивача. Суд зазначив, що прийняття незаконного рішення ради не призвело до знецінення коштів позивача, сплачених на його виконання, що вказує на відсутність усіх необхідних елементів для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків на підставі статті 1173 ЦК України.
Водночас, у постанові від 13.06.2017 у справі № 903/89/16, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів, оскільки встановивши, що неправомірність дій митниці щодо складення протоколу про порушення митних правил директором Підприємства та вилучення товару встановлена постановою Любомльського районного суду Волинської області від 10.12.2015 у справі № 163/2693/15-п, що стало підставою для закриття провадження у цій справі за відповідним протоколом про порушення митних правил за відсутності в діях директора Підприємства порушення митних правил та підставою для повернення вилученого у позивача товару; з'ясувавши, що на момент вилучення у позивача товару та поміщення його на склад такий товар перебував у належному стані з відповідними споживчими властивостями та не містив у собі шкідливих організмів; беручи до уваги те, що вилучений у позивача товар внаслідок поміщення його Волинською митницею на склад без відповідних умов зберігання для такого товару став непридатним для використання; органи доходів і зборів несуть передбачену законом відповідальність за втрату або пошкодження товарів, що зберігаються ними, - суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність в діях Волинської митниці складу цивільного правопорушення, у зв'язку з чим задовольнили позов про відшкодування шкоди в частині стягнення на користь позивача 126 435,35 грн. вартості виробів з деревини, які стали непридатними для використання.
У постанові від 06.06.2006 у справі № 41/279, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з огляду на встановлення необхідних складових деліктної відповідальності: неправомірності дій Севастопольської міської державної адміністрації як державного органу виконавчої влади, встановленої рішенням суду; наявності завданої шкоди, яка виражається у тому, що для відновлення порушених головою Севастопольської міської державної адміністрації майнових прав у вигляді припинення права власності на 12 квартир ВАТ "Севастопольський Маяк" мусить зробити витрати у сумі 1 604 600 грн. - дійсна вартість квартир, право власності на які позивачем втрачене та перейшло до інших осіб; наявності причинного зв'язку між рішеннями Севастопольської міської державної адміністрації та настанням шкоди у позивача.
У постанові від 23.11.2017 у справі № 916/336/17, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів про наявність підстав для задоволення позову про стягнення матеріальної шкоди з огляду на встановлення факту, що неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в Кілійському районі Одеської області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільговим умовах призвели до безпідставного нарахування та виплати гр. ОСОБА_5 допомоги по безробіттю, оскільки на момент звернення гр. ОСОБА_5 до позивача з заявами про надання статусу безробітного, підстав для відмови у наданні такого статусу не було.
Таким чином, зазначені судові рішення судів касаційних інстанцій не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суди дійшли відповідних правових висновків.
Не підтверджують доводів скаржника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах і надані для порівняння судові рішення у справах № 916/2468/16 та № 910/10186/15, оскільки предметом позову по першій справі є зобов'язання вчинити певні дії, а у другій - визнання недійсним правочину.
У постанові від 18.05.2017 у справі № 910/2005/16, на яку посилається заявник як на підставу для допуску, рішення по суті спору не прийнято, рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі, а тому на відповідні постанови не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.
За таких обставин відсутні правові підстави для допуску та відкриття провадження у даній справі.
Керуючись підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ, статтями 86, 111 20 , 111 21 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017), Верховний Суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити приватному підприємству "Фростінвест" у допуску справи № 905/1228/16 до провадження Верховного Суду.
2. Копію ухвали разом із копією заяви надіслати особам, які беруть участь у справі.
3. Ухвала є остаточною.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. Краснов
Судді: І. Кушнір
І. Берднік
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2018 |
Оприлюднено | 15.03.2018 |
Номер документу | 72730949 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Краснов Є.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні