Ухвала

від 13.03.2018 по справі 522/3000/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-сс/785/413/18

Номер справи місцевого суду: 522/3000/18, 1-кс/522/3860/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8

підозрюваного ОСОБА_9

слідчого ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2018 року в кримінальному провадженні №42017160000000704 від 30.05.2017 року,-

встановив:

оскаржуваною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого 1-го СВ УРКП слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_10 , погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6 , в кримінальному провадженні №42017160000000704 від 30.05.2017 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 20:00 години до 08:00 години наступної доби, строком на 60 діб, тобто до 21.04.2018 року, з покладенням обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, відносно:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Филипівка Доманівського району Миколаївської області, з вищою освітою, обіймаючого посаду голови Вигодянської сільської ради, Біляївського району, Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Як убачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СВ УРКП слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області перебувають матеріали кримінального провадження №42017160000000704 від 30.05.2017 року за підозрою у вчиненні ОСОБА_9 та ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК Україниодержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

19.02.2018 року ОСОБА_9 було затримано в порядку ст..208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

19.02.2018 року ОСОБА_9 було повідомлено про підозру вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

20.02.2018 року слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_9 .

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.02.2018 року у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовлено, та до підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, з забороню залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 20:00 години до 08:00 години наступної доби, з покладенням обов`язків передбачених п.п. 1,2,3,4,5 ч.5 ст.194 КПК України.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя послався на те, що слідчим та прокурором в порушення вимог ст. 184 КПК України, лише формально зазначено на ризики передбачені ст.177 КПК України, та не надано доказів того, що ОСОБА_9 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкодити кримінальному провадженню іншим чином. Слідчий суддя при прийнятті рішення послався на те, що ОСОБА_9 раніше не судимий, врахував вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, його репутацію, майновий стан. Прийнявши до уваги зазначені обставини, слідчий суддя вважав за достатнє обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 подали апеляційну скаргу, в якій просять ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у застосуванні запобіжного заходу та визнати незаконним затримання підозрюваного в порядку ст.208 КПК України. В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисники послалися на те що в ухвалі слідчого судді не зазначено на підставі чого слідчий суддя прийшов до висновку, що підозра ОСОБА_9 є обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача; підозрюваного та його захисників, які підтримали апеляційну скаргу; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; перевіривши матеріали справи; провівши судові дебати; апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при застосуванні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначені положеннями ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини,крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Так, відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

З наданих апеляційному суду матеріалів вбачається, що на стадії розгляду слідчим суддею питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

В апеляційній скарзі та в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, сторона захисту стверджувала про відсутність обгрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, але ці твердження захисників апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на таке.

При розгляді апеляційної скарги сторони захисту, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («Nechiporuk and Yonkalo v.Ukraine») від 21 квітня 2011року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На переконання апеляційного суду, обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, на даній стадії, підтверджується зібраними по справі доказами, які долучені до матеріалів клопотання, а саме: показами свідка ОСОБА_13 , протоколом огляду місця події, протоколом освідування, обшуку та іншими доказами на які слідчий послався в клопотанні, які в сукупності підтверджують обставини кримінального правопорушення.

Апеляційний суд наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості, належності та достатності доказів для висновку про винність особи, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Згідно практики ЄСПЛ, зокрема згідно п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слід зазначити, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі доказі в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч.1 ст.94 КПК України.

Відповідно до ст.ст. 89, 94 КПК України, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті. При цьому підстав для визнання доказів недопустимими, які передбачені в ч. 2 ст. 87 КПК України, стороною захисту апеляційному суду не наведено.

З урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, в якому ОСОБА_9 оголошено про підозру та практики ЄСПЛ, апеляційний суд вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої останньому підозри у вчиненні інкримінованих йому дій, а тому доводи захисників в частині відсутності обґрунтованої підозри, колегія суддів вважає безпідставними.

Апеляційний суд вважає, що тяжкість та обгрунтованність пред`явленої на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_9 підозри, яка була пред`явлена у відповідності до вимог Глави 22 Кримінального процесуального закону України, необхідність проведення досудового розслідування, дає апеляційному суду прийти до висновку про обґрунтованість рішення слідчого судді про обрання запобіжного заходу з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Таким чином, апеляційним судом встановлено,що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя обґрунтовано врахував, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про існування обґрунтованої підозр и про вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я, існуючі ризики та на законних підставах обрав запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Що стосується доводів сторони захисту про незаконність затримання підозрюваного в порядку ст.208 КПК України, то ці доводи є безпідставними,оскільки захисники не оскаржували таке затримання до слідчого судді.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 376, 404, 405, 407, 409, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеса від 20.02.2018 року, якою в кримінальному провадженні №42017160000000704 від 30.05.2017 року підозрюваному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 20:00 години до 08:00 години наступної доби, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п. 1,2,3,4,5 ч.5 ст. 194 КПК України залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4