Постанова

від 12.03.2018 по справі 922/484/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2018 р. Справа № 922/484/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Барбашова С.В. , суддя Гребенюк Н. В.,

за участі секретаря судового засідання Кохан Ю.В.,

за участі представників:

позивача - ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги (витяг) № 5 від 18.01.18 р.,

відповідача - директор ОСОБА_2, наказ від 22.11.2010 № 1, паспорт серія МК36508 від 09.12.16 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Агропромінвест" (вх. № 1575Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 29 березня 2017 року по справі № 922/484/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Агропромінвест", сільрада Шульгівська, Петриківського району Дніпропетровської області;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотрансгазочистка", м. Харків;

про стягнення 144610,00 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2017 року ТОВ «Виробничо-будівельна компанія "Агропромінвест" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Технотрансгазочистка" про стягнення вартості поставленого обладнання неналежної якості в сумі 144610,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.03.2017 у справі № 922/484/17 (суддя Новікова Н.А.) в позові відмовлено.

Позивач - ТОВ «Виробничо-будівельна компанія "Агропромінвест" у травні 2017 року звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що під час використання обладнання було встановлено, що його фактична потужність не відповідає характеристикам, зазначеним у специфікації № 1 від 21.10.2015 та технічному паспорті установки, які є додатками до договору поставки № 1-07/10 від 10.10.2015. Відповідно до технічного паспорту установки та специфікації № 1 від 21.10.2015, розрахункова потужність установки складає 20 т зерна за годину. В період з 14 липня 2016 р. по 21 липня 2016 р. відповідач виконував роботи з обстеження та сервісного обслуговування обладнання, проте потужність обладнання залишилась незмінною. Апелянт вважає, що існують підстави для сумнівів стосовно даних, зазначених відповідачем у протоколі випробувань № 1-24-2016 від 26.01.2016р., ОСОБА_3 технічного обстеження обладнання № 1-14-07/2016 від 14.07.2016р. та ОСОБА_3 дефектації від 12.09.2016 р., оскільки випробування потужності обладнання проведені некоректно. Так, відповідно до зазначених в ОСОБА_3 технічного обстеження обладнання від 14.07.2016р. № 1-14-07/2016 даних, проведено перевантаження 950-1050 кг зерна за 180 секунд, що складає розрахункові 19-21 т. Проте, в серпні 2016р. позивач розпочав власні випробування установки. Було проведено вантаження 2 автомобілів з зерном масою 30т та 32т, в результаті час розвантаження мав 7 г. 37 хв. та 8 г. 11 хв. відповідно. Тобто, фактична потужність установки склала 3,9 зерна за годину, що на 80% менше розрахункової потужності. При спробі збільшити подачу зерна до пневмоперевантажувача, зерно забивало магістраль на виході з установки та перешкоджало її подальшій експлуатації. Після початку використання за призначенням обладнання взагалі вийшло з ладу та 31.08.2016 р. було передано відповідачу для ремонту та проведення технічного обстеження у відповідності до вимог п. 3.8. Договору. Листом від 15.09.2016р. за вих. № 1-15/09 відповідач надав опис виявлених несправностей, в якому відповідальність за вихід з ладу установки покладено на покупця - ТОВ ВБК АГРОПРОМІНВЕСТ та відмовлено у гарантійному ремонті обладнання. В судовому засіданні позивачу стало відомо про те, що відповідачем нібито, надався ОСОБА_3 дефектації обладнання від 12.09.2016р. Вказаний акт складений тими самими особами, які складали ОСОБА_3 від 14.07.2016р. та містить повністю ідентичний перелік несправностей обладнання. Разом з тим, позивач вказує на те, що ОСОБА_3 дефектації обладнання від 12.09.2016р. йому не направлявся, а результати обстеження були направлені відповідачем у вигляді Листа від 15.09.2016р. за вих. № 1-15/09.

14.06.2017 року відповідач подав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішенням Господарського суду Харківської області від 29.03.2017 у справі № 922/484/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення. Посилається на те, що позивач користувався обладнанням протягом 5 місяців. Скарг, щодо продуктивності обладнання, чи будь-яких інших зауважень від позивача не надходило. Крім того, позивач придбав у відповідача за видатковою накладною № РН-22-1/07 від 22.07.2016р. компоненти до обладнання. 14.07.2016 року відповідач на прохання позивача забезпечив виїзд представників для проведення обстеження обладнання, за результатом якого було встановлено факт грубого порушення умов зберігання та експлуатації обладнання що підтверджується складеним актом та фотоматеріалами, які знаходяться у матеріалах справи. 24.08.2016 обладнання знову вийшло із ладу. Відповідач листом №1-29/08 від 29.08.2016 року повідомив про свою готовність прийняти обладнання на обстеження. 02.09.2016 року обладнання було прийняте до обстеження, під час якого виявлено ряд пошкоджень які виниклі внаслідок грубих порушень позивачем правил зберігання, монтажу, експлуатації та обслуговування обладнання. З цих підстав відповідач вважає, що згідно умов Договору поставки та паспорту на обладнання, дія гарантії припиняється у зв'язку з недотриманням правил зберігання, монтажу, експлуатації.

В процесі апеляційного провадження ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 у справі № 922/484/17 за клопотання позивача призначено у справі інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» . Провадження у справі № 922/484/17 на час проведення експертизи зупинено. Матеріали справи № 922/484/17 надіслано до ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» .

15.12.2017 набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» ).

Відповідно до пп. 9 п. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

15.01.2018 за вх. № 421 до Харківського апеляційного господарського суду від ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» надійшли матеріали справи № 922/484/17 з Висновком судової технічної експертизи № 8964 від 09.01.2018 (т. 2 а.с. 78-92).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 у справі № 922/484/17 поновлено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 29.01.2018.

Представник позивача - ТОВ «Виробничо-будівельна компанія "Агропромінвест" 29.01.2018 за вх. № 982 надав пояснення по справі, в яких погоджується з Висновком технічної експертизи № 8964 від 09.01.2018, зазначає, що цей Висновок повністю відповідає фактичним обставинам справи та положенням діючого законодавства.

В судовому засіданні 29.01.2018 у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача відкладено розгляд справи на 07.02.2018 о 12:00 год.

06.02.2016 у зв'язку із знаходженням на лікарняному судді-доповідача ОСОБА_3 та відпусткою судді Істоміної О.А., здійснено повторний автоматизований розподіл у справі № 922/484/17 та для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В., суддя Гребенюк Н.В.

Враховуючи приписи ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги позивача - ТОВ «Виробничо-будівельна компанія "Агропромінвест" на рішенням Господарського суду Харківської області від 29.03.2017 у справі № 922/484/17 розпочався спочатку.

В судовому засіданні 07.02.2018 у зв'язку неявкою представника відповідача - ТОВ "Технотрансгазочистка" в судове засідання та відсутністю відомостей про отримання відповідачем ухвали апеляційного суду від 29.01.2018 про відкладення розгляду справи, з метою надання можливості відповідачу подати пояснення щодо висновку технічної експертизи № 8964 від 09.01.2018, відкладено розгляд апеляційної скарги на 01.03.2018 о 10:00 год. та викликано в судове засідання учасників справи або їх представників.

На виконання зазначеної ухвали відповідач - ТОВ "Технотрансгазочистка" 26.02.2018 за вх. № 1865 надав пояснення щодо висновку технічної експертизи № 8964 від 09.01.2018, в яких не погоджується з висновками судових експертів. Зазначає, що експертиза була проведена експертами, які не мають відповідних знань в області досліджуваного обладнання, з грубим порушенням Закону України «Про судову експертизу» , Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Представник позивача - ТОВ «Виробничо-будівельна компанія "Агропромінвест" 19.02.2018 за вх. № 1687 надав додаткові пояснення по апеляційній скарзі, в яких підтримує апеляційну скаргу повністю, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 29.03.2017 у справі № 922/484/17 та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

01.03.2018 за вх. № 1980 до суду апеляційної інстанції надійшла факсограма з клопотанням представника позивача - ТОВ «Виробничо-будівельна компанія "Агропромінвест" про відкладення розгляду справи на інший день та призначення судового засідання між 11:00 та 15:00 годинами для надання можливості дістатись до м. Харкова потягом.

Розглянувши подане представником позивача клопотання, враховуючи неявку представника позивача в судове засідання, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність задоволення зазначеного клопотання та відкладення розгляду справи на 12.03.2018 о 12:00 год.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, що оскаржене та доводів апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, заслухавши в судовому засіданні присутніх представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила таке.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 10 жовтня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВБК «АГРОПРОМІНВЕСТ» (Покупець) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОТРАНСГАЗООЧИСТКА» (постачальник) з другої сторони, було укладено Договір поставки №1-07/16.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2 договору поставки постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах, встановлених цим договором. Найменування, асортимент, кількість, ціна товару і терміни поставки по кожній окремій партії узгоджуються сторонами і вказуються у специфікаціях, рахунках, або заявках покупця. Всі зазначені документи є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно із специфікаціями №1, 2 від 21.10.2015, які є невід'ємними частинами договору, постачальник передає, а покупець приймає у власність і оплачує пневмоперевантажуючу установку ППЗМА 3.630.32,2 (нестандарт) вартістю 126780,00 грн. та магістраль з пневмоперевантажуючої установки на силос вартістю 17830,00 грн., а всього на суму 144610,00 грн.

У п.3.1 договору поставки вказано, що товар по своїй якості повинен відповідати технічній документації наданої покупцем, ГОСТу на даний вид товару або характеристикам, визначеним у технічному завданні.

Пунктами 3.3., 3.5. договору поставки передбачено, що при невідповідності товару за якістю покупець зобов'язаний повідомити про це постачальника письмово. У разі виявлення недоліків у виникненні яких винен постачальник, останній усуває такі за власний рахунок.

Згідно із положеннями п.3.8 договору поставки, якщо виявлено, що покупець повністю дотримується всіх правил експлуатації і поломка є наслідком дій постачальника, останній повинен за власний рахунок усунути недоліки, в яких він винен.

Обладнання на суму 144610,00 грн. було відвантажене позивачу 11.03.2016 року, що підтверджується видатковою накладною № РН 11-3/01 та отримане уповноваженою особою ТОВ «ВБК «АГРОПРОМІНВЕСТ» ОСОБА_4, що діяв на підставі довіреності №972 від 02.03.2016, що підтверджує його підпис у видатковій накладній.

Під час використання обладнання було встановлено, що його фактична потужність не відповідає характеристикам, зазначеним у специфікації № 1 від 21.10.2015 та технічному паспорті установки, які є додатками до договору поставки № 1-07/10 від 10.10.2015. З цих підстав, посилаючись на приписи ст.ст.678-680 ЦК України, ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «АГРОПРОМІНВЕСТ» звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ «ТЕХНОТРАНСГАЗООЧИСТКА» про стягнення вартості поставленого обладнання неналежної якості у сумі 144610,00 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач стверджує, що замовлене обладнання було виготовлене та пройшло випробування, результати якого зафіксовані у Протоколі випробувань № 1-24-2016 від 26.01.2016. Обладнання повністю відповідає замовленим вимогам та забезпечує необхідну продуктивність. Відповідач наполягає, що пошкодження обладнання виникли через грубі порушення позивачем правил зберігання, монтажу, експлуатації та обслуговування обладнання, у зв'язку із чим йому було відмовлено у гарантійному ремонті.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарський суд послався на те, що позивачем не надано суду доказів на спростування доводів відповідача про порушення ТОВ «ВБК «АГРОПРОМІНВЕСТ» умов зберігання, монтажу та експлуатації установки, дотримання ГОСТу 15150-69-У2 щодо кліматичного виконання (уникнення потрапляння опадів). Крім того, позивач у визначений п.3.5. договору поставки строк, не звертався до відповідача із претензією по якості поставленого товару, на момент його відвантаження, питань щодо якості товару у представника позивача також не виникло. З проханням здійснити обстеження та сервісне обслуговування обладнання позивач звернувся до відповідача лише 13.07.2016, коли поставлений товар перебував в експлуатації вже 4 місяці, та з повідомленням про вихід обладнання зі строю у серпні 2016, тобто після проведення відповідачем сервісного обслуговування обладнання та заходів щодо забезпечення продуктивності установки. Відповідачем дотримано умови, передбачені п.3.8. договору поставки щодо прийняття на обстеження обладання, вжиття заходів щодо виявлення недоліків у його роботі, встановлення причин його пошкодження, за результатами якого відповідно складено акт дефектації від 02.09.2016, про що проінформовано позивача. З цих підстав господарський суд дійшов висновку про те, що відповідачем доведено порушення позивачем умов зберігання, монтажу та експлуатації пневмоперевантажуючої установки ППЗМА 2.630.32,2, потрапляння на обладнання кліматичних факторів, а саме опадів, що є підставою для припинення гарантії та відповідно підставою для звільнення продавця від відповідальності за недоліки товару. На підставі наведеного, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо повернення вартості поставленого товару на підставі ст.678 ЦК України є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Специфікації від 21.10.2015р. №1 до Договору поставки № 1-07/10 від 07.10.2015 продуктивність по зерну пневмоперевантажувача установки ППЗМА 2.630.32.2 (нестандарт) складає 20 т/год.

З наданої суду належним чином завіреної копії паспорту пневмоперевантажувача мобільного ППЗМА 2.630.32.2 (нестандарт) вбачається, що розрахункова продуктивність обладнання складає до 20 тонн на годину та залежить від: фізичних властивостей перевантажуваного продукту та його вологості; температури, маси, в'язкості та вологості повітря і умов навколишнього середовища; конфігурації системи пневмотранспорту; маніпулятивності оператора. На компоненти обладнання встановлені відповідні гарантійні строки: на двигуни вентилятора та живильника - 12 місяців (згідно умов заводу виробника), на всі інші комплектуючі (крім гнучкого шлангу та колес) - 24 місяці, на компоненти авто мийки - 3 місяці. У межах гарантійного строку виробник зобов'язується безоплатно усунути неполадки, що виникли з його вини, за умови дотримання споживачем правил транспортування, зберігання, монтажу, експлуатації і технічного обслуговування установки. Строк гарантійного обслуговування відраховується з моменту відвантаження покупцю.

Під час використання пневмоперевантажувача було встановлено, що його фактична потужність не відповідає характеристикам, зазначеним у специфікації № 1 від 21.10.2015 та технічному паспорті установки, які є додатками до Договору.

13.07.2016 представник позивача направив на адресу відповідача лист з проханням прибути за місцезнаходженням спірного обладнання та провести дослідження та сервісне обслуговування обладнання (т. 1 а.с. 50).

Під час виїзду на місце представниками відповідача були виконані роботи з обстеження та сервісного обслуговування пневмоперевантажуючої установки ППЗМА 2.630.32.2 на суму 3900,00 грн., що підтверджується ОСОБА_3 надання послуг № 1-21/07 від 21.07.2016р. (т. 1 а.с. 106) а також поставлені та замінені запасні частині до обладнання на загальну суму 9 748,87 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-22-1/07 від 22.07.2016р. (том 1 а.с. 107). Вартість виконаних робіт та поставлених запасних частин сплачена позивачем у повному обсязі, що відповідачем не оспорюється.

Як вказує позивач, за результатами огляду обладнання представники відповідача надали рекомендації щодо його подальшого використання, зміни умов експлуатації, провели заміну шківів та зміну конфігурації пневмотранспорту з метою збільшення продуктивності обладнання.

Матеріали справи свідчать про те, що за результатами технічного обстеження обладання відповідачем було складено акт №1-14-07/2016, в якому зазначено, що позивачем порушено умови зберігання, монтажу та експлуатації обладнання. Регламентне технічне обслуговування взагалі не проводилось. Обладнання знаходиться у незадовільному стані та вимагає повного технічного обслуговування і ремонту. Подальша експлуатація без проведення вищевказаних дій може привести до виходу обладнання з ладу (т. 1 а.с. 54 - 65).

Позивач вказує на те, що зазначений акт підписаний виключно представниками відповідача та на адресу позивача не направлявся і про його складення стало відомо лише під час розгляду справи в суді першої інстанції. В серпні 2016 р. з використанням цього обладнання було проведено розвантаження 2 автомобілів з зерном масою 30т та 32т, в результаті час розвантаження склав 7 г. 37 хв. та 8 г. 11 хв. відповідно. Тобто, фактична потужність установки склала 3,9 т зерна за годину, що на 80% менше розрахункової потужності. При спробі збільшити подачу зерна до пневмоперевантажувача, зерно забиває магістраль на виході з установки та перешкоджає її подальшій експлуатації.

Як свідчать матеріали справи, 18.08.2016 вих. №1/18 позивач повідомив відповідача про вихід обладнання з ладу та про те, що технічна потужність не відповідає потужності, зазначеній у специфікації №1 до договору поставки та у паспорті на ППЗМА 2.630.32.2 (нестандарт). Просив виявити причини несправності обладнання з подальшим складанням акта (т. 1 а.с. 66).

На вказаний лист відповідачем надано відповідь листом від 29.08.2016р. №1-29/08 з посиланням на п. 3.8. договору про готовність прийняти обладнання для проведення обслуговування та усунення заводських недоліків після виявлення (т.1 а.с. 67).

Як вбачається із матеріалів справи, обладнання було прийнято відповідачем до обстеження та дефектації. В акті дефектації обладнання від 12.09.2016 встановлено, що пневмоперевантажувач ППЗМА 2.630.32.2 експлуатувався та зберігався під прямим впливом кліматичних факторів, а саме опадів.

05.09.2016р. позивачем направлено на адресу відповідача лист № 2/09 з проханням разом з технічним обстеженням та ремонтом обладнання провести перевірку його потужності (т. 1 а.с. 21).

Листом від 15.09.2016р. вих. № 1-15/09 відповідач надав опис виявлених дефектів, відповідальність за вихід з ладу ППЗМА 2.630.32.2 (нестандарт) поклав на покупця - ТОВ ВБК АГРОПРОМІНВЕСТ та відмовив у гарантійному ремонті ППЗМА 2.630.32.2 (нестандарт) (т.1 а.с. 18-19).

Листами від 19.09.2016р. № 19/09-1 (том 1 а.с. 22, 83) та листом від 29.09.2016р. №1/29 (т. 1 а.с. 23, 84-85) позивач пропонував відповідачу виконати ремонт обладнання та провести спільну перевірку потужності Обладнання. В разі підтвердження потужності перевантаження зерна 20т за годину, позивач зобов'язувався сплатити вартість ремонту.

Листом від 10.11.2016р. № 1-10/11 (том 1 а.с. 24-26, 86-89) відповідач відмовився від спільної перевірки потужності та ремонту ППЗМА 2.630.32.2 (нестандарт) та зазначив що зниження потужності установки сталося внаслідок неузгодженого внесення змін до конфігурації системи пневмотранспорту.

На підставі вимог ст. 678 Цивільного кодексу України позивач 18.11.2016 направив на адресу відповідача повідомлення про відмову від Договору з вимогою повернення вартості обладнання (т. 1 а.с. 27).

Відповідач підтвердив отримання зазначеного повідомлення у листі №1-01/02 від 02.02.2017 (том 1 а.с. 92-97), проте конкретної відповіді на повідомлення не надав, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з позовом, обравши спосіб захисту - повернення вартості поставленого обладнання неналежної якості у сумі 144610,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 11 ЦК України, ст. 174 ГК України.

Як свідчать матеріали справи, між сторонами укладено договір поставки.

В п.3.2 договору сторони визначили, що постачальник (виробник) залишає за собою право внесення змін у конструкцію продукції що виробляється, з метою покращення експлуатаційних властивостей продукту, навідь під час виконання поточного замовлення. Гарантійний термін на поставлену продукцію зазначається в паспорті.

Положення цивільного законодавства щодо гарантії якості товару регламентовані в ст. ст. 673-681 ЦК України. Зокрема, ст. 673 ЦК України передбачає, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо сторонами не узгоджено умови щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Як на підставу позову, позивач посилається на приписи статті 678 ЦК України та 268 ГК України.

Згідно до ч. 1 ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Вимоги ч.2 ст.678 ЦК України наділяють покупця правом відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми виключно у випадку істотного порушення вимог щодо якості товару.

Переглядаючи рішення у даній справі, колегія суддів звертає увагу на те, що постачальником обладнання є відповідач. Обладнання було нестандартним та вироблено саме відповідачем, що підтверджується паспортом пневмоперевантажувача мобільного ППЗМА 2.630.32.2 (нестандарт) (т.1 а.с.14-17).

З копії паспорту пневмоперевантажувача мобільного ППЗМА 2.630.32.2 (нестандарт) вбачається, що розрахункова продуктивність обладнання складає до 20 тонн на годину та залежить від: фізичних властивостей перевантажуємого продукту та його вологості; температури, маси, в'язкості та вологості повітря і умов навколишнього середовища; конфігурації системи пневмотранспорту; маніпулятивності оператора.

Як свідчать матеріали справи та підтверджено представниками сторін у судовому засіданні, обладнання було відвантажене позивачу 11.03.2016 року за видатковою накладною № РН 11-3/01 від 11.03.2016, але інструкції щодо правил встановлення та монтажу обладнання виробником (відповідачем) надано не було, що підтверджено представниками сторін у судовому засіданні. Встановлювалось та монтувалось ППЗМА 2.630.32.2 (нестандарт) без участі представників відповідача (виробника).

Під час використання пневмоперевантажувача позивачем було виявлено, що його фактична потужність не відповідає характеристикам, зазначеним у специфікації № 1 від 21.10.2015 та технічному паспорті, про що було повідомлено відповідача.

Звертаючись з апеляційною скаргою позивач наголошує, що товар був поставлений неналежної якості та не відповідав технічним характеристикам.

Проте, відповідач та суд першої інстанції в рішенні зазначають, що товар був поставлений належної якості, оскільки з проханням здійснити обстеження та сервісне обслуговування обладнання позивач звернувся до відповідача лише 13.07.2016 після експлуатації товару.

Колегія суддів не може погодитись з зазначеною позицією, оскільки у ст. 675 ЦК України передбачено поняття гарантії якості товару. Зокрема, товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Так, у паспорті пневмоперевантажувача мобільного ППЗМА 2.630.32.2 на компоненти обладнання встановлені відповідні гарантійні строки: на двигуни вентилятора та живильника - 12 місяців (згідно умов заводу виробника), на всі інші комплектуючі (крім гнучкого шлангу та колес) - 24 місяці, на компоненти авто мийки - 3 місяці. У межах гарантійного строку виробник зобов'язується безоплатно усунути неполадки, що виникли з його вини, за умови дотримання споживачем правил транспортування, зберігання, монтажу, експлуатації і технічного обслуговування установки. Строк гарантійного обслуговування відраховується з моменту відвантаження покупцю.

Наведене свідчить, що невідповідність товару технічним характеристикам та його неякісність була виявлена позивачем в межах гарантійного строку, встановленого самим відповідачем (виробником).

Під істотним порушенням якості товару Цивільний кодексу України розуміє наявність у товарі одного із наступних недоліків: 1) недоліків, які не можна усунути (невиправні недоліки); 2) недоліки, усунення яких повязане з непропорційними витратами або затратами часу (недоліки, усувати які еконо-мічно невигідно); 3) недоліки, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення (повторювані недоліки).

Як вже зазначалось, відмовитися від договору відповідно до ст. 678 Цивільного кодексу України покупець має право у випадку, якщо недоліки товару є істотними, які не можна усунути.

Матеріали справи свідчать, що після поставки та експлуатації товару в період дії гарантійного строку, представниками відповідача були виконані роботи з обстеження та сервісного обслуговування пневмоперевантажуючої установки ППЗМА 2.630.32.2 на суму 3900,00 грн., що підтверджується ОСОБА_3 надання послуг № 1-21/07 від 21.07.2016, а також поставлені та замінені запасні частині до обладнання на загальну суму 9748,87 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-22-1/07 від 22.07.2016. Вартість виконаних робіт та поставлених запасних частин сплачена позивачем у повному обсязі, що відповідачем не оспорюється.

Проте, усунуті відповідачем недоліки, з'явились знову. 18.08.2016 за вих. №1/18 позивач вдруге повідомив відповідача про вихід обладнання з ладу з незрозумілих причин та про невідповідністьпотужності, що вказана у специфікації №1 до договору поставки та у паспорті на агрегат. Просив виявити причини несправності обладнання з подальшим складанням акта (т. 1 а.с. 66).

Таким чином, недоліки поставленого товару виявились неодноразово та зя'вилися знову після їх усунення, що свідчить про істотне порушенням якості товару.

Відповідач в ОСОБА_3 дефектації обладнання від 12.09.2016 констатує факт експлуатації та зберігання обладнання у неналежних умовах, що призвело до окислення мастила та вимивання та видавлювання його із підшипника. Вказує на те, що підтримання достатнього рівня змащувальних речовин є обов'язком покупця. Листом від 15.09.2016 за вих. № 1-15/09 відповідач відмовив у гарантійному ремонті обладнання, а відповідальність за вихід з ладу установки поклав на покупця. При прийнятті оскаржуваного рішення, суд також зазначив, що відповідачем доведено порушення позивачем умов зберігання, монтажу та експлуатації пневмоперевантажуючої установки ППЗМА 2.630.32,2, потрапляння на обладнання кліматичних факторів (опадів), що є підставою для припинення гарантії та відповідно підставою для звільнення продавця від відповідальності за недоліки товару.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погодилась з такими твердженнями відповідача та висновками суду першої інстанції та на підставі ст.41 ГПК України (яка була чинна на час винесення ухвали) для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору та потребують спеціальних знань ухвалою від 10.07.2017 призначила по справі судову інженерно-технічну експертизу. На вирішення експертів судом поставлено наступні питання:

1)Яка причина виходу з ладу пневмоперевантажуючої установки ППЗМА 2.630.32,2?

2)Чи виникли несправності обладнання внаслідок заводських дефектів чи до несправностей призвела експлуатація та зберігання з порушенням правил та вимог виробника?

3)Чи могли дії ТОВ Виробничо-будівельна компанія Агропромінвест з експлуатації обладнання бути такими, що спричинили вихід з ладу обладнання? Якщо так, то в чому полягали такі дії?

4)Чи могло бути причиною виходу із ладу обладнання його експлуатація за умов прямого впливу сонячного випромінювання та атмосферних опадів (снігу та дощу)?

Проведення експертизи доручено експерту ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз".

З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2017 судовим експертом було подано до Харківського апеляційного господарського суду клопотання про залучення додаткового експерта (т. 2 а.с. 52), який має профільну освіту, науковий ступінь та значний досвід роботи з сільськогосподарськими машинами. Відповідач подавав до суду клопотання від 06.12.2017 про відвід експерту (т. 2 а.с. 65-66), мотивуючи це відсутністю у нього спеціальних знань. Проте, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.12.2017 судом було дозволено проведення експертизи додатковим експертом, з огляду на те, що експерт має науковий ступінь та 17-річний досвід роботи у сфері проектування сільськогосподарських машин.

У висновку експертизи зазначено, що:

1)Вихід із ладу обладнання зумовлений недосконалістю його конструкції.

2)Несправності обладнання виникли внаслідок заводських дефектів, відсутність правил наданих виробником які б стосувалися досліджуваного сільськогосподарського виробу ППЗМА 2.630.32.2 унеможливлює надання відповіді на другу частину питання чи до несправностей призвела експлуатація та зберігання з порушенням правил та вимог виробника .

3) Відповідь на питання Чи могли дії ТОВ Виробничо-будівельна компанія

Агропромінвест з експлуатації обладнання бути такими, що спричинили вихід з ладу обладнання? Якщо так, то в чому полягали такі дії? є прерогативою судово-слідчих органів і не входить до компетенції технічних експертів.

4) Експлуатація даного обладнання несе в собі загрозу життю і здоров'ю людей які із-за умов необхідності технологічного процесу перевантаження зернових знаходяться поряд з ним.

Експерти звернули увагу на те, що:

1) Відповідач неналежно склав конструкторську документацію (т. 2 а.с. 82) та послався на норми та правила, які регулюють проектування вентиляційних систем для будівель, а не сільськогосподарської техніки;

2)Відповідач не погодив з позивачем технічне завдання на виготовлення обладнання, хоча воно є нестандартним (т. 2 а.с. 85);

3)Обладнання не пристосовано до використання у будь-яких погодних умовах внаслідок його конструктивних дефектів, що унеможливлюють його тривале використання за призначенням (т. 2 а.с. 89);

4)Конструктивні недоліки обладнання призвели до виникнення таких дефектів, які під час виходу з ладу Обладнання могли призвести до розриву колеса під час його обертання, що загрожує життю та здоров'ю працівників Позивача (т.2 а.с. 90).

Окремо експертами зазначено, що дефекти, визначені відповідачем в ОСОБА_3 дефектації обладнання від 12.09.2016 могли виникнути лише внаслідок конструктивних недоліків обладнання (т. 2 а.с. 88). Так, на досліджуваному пневмоперевантажувачі застосовано підшипникові вузли з змащуванням через маслянку, які в сучасній техніці давно не застосовується. Мастильний матеріал витікає і буде витікати, скільки б його не змащували, не від погодних умов (дощу), як на то вказує виробник, а тому що даний агрегат сконструйовано таким чином, що у нього нема захисту від попадання та налипання фрагментів у вигляді шелухи чи пилу на колеса вентилятора, що викликає критичне вібронавантаження підшипників, руйнування сальників, витікання мастила та вихід з ладу всього агрегату.

У ч.2 ст. 679 ЦК України визначено, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання.

Відповідно до ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми

у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення).

Статтею 74 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів вважає, що виявлені недоліки взагалі неможливо усунути, а матеріалами справи доведено істотне порушення відповідачем вимог щодо якості товару, яка зазначена у Паспорті на пневмоперевантажувач мобільний ППЗМА 2.630.32.2 (нестандартний), оскільки недоліки виявлялися неодноразово під час дії гарантійного строку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач скористався правом, передбаченим ст. 678 ЦК України, та 18.11.2016 направив на адресу відповідача повідомлення про відмову від Договору з вимогою повернення вартістості обладнання(т. 1 а.с. 27).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Технотрансгазочистка" вартості поставленого обладнання неналежної якості в сумі 144610,00 грн. обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача та скасування рішення Господарського суду Харківської області від 29 березня 2017 року по справі № 922/484/17 та прийняттям нового рішення про задоволення позову, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, що викладені у рішенні суду, обставинам справи.

Судовий збір у зв'язку з задоволенням позову та апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК Україні, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ст. 275, п.п.1, 3 ч.1 ст. 277, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Агропромінвест" задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 29 березня 2017 року по справі № 922/484/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотрансгазочистка" (код ЄДРПОУ 37367915, м. Харків, вул. Афанасівська, буд. 93, корпус Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Агропромінвест" (код ЄДРПОУ 34214947, Дніпропетровська область, Петриківський район, сільрада Шульгівська, автошлях Дніпродзержинськ-Шульгівка, 37 км, буд.2) вартість поставленого обладнання неналежної якості в сумі 144610,00 грн., судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції в сумі 2169,16 грн. та судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції в сумі 2386,08 грн.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у відповідності до статей 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 19.03.2018 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Гребенюк Н. В.