Рішення

від 10.11.2008 по справі 2-1295/2008

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№2-1295/2008p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРЇНИ

10 листопада 2008 року   Зміївський районний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Нестерцової Н.В. секретаря   Онацької В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Змієві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на лікування та оздоровлення дитини,

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2008 року ОСОБА_1  звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на лікування та оздоровлення сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1.

У позові вказано,  що вона знаходилась в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 20.09.1997 р. по 17.09.2004 р.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області з ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітної плати (доходу) щомісячно.

ОСОБА_1  вказала,  що син ОСОБА_4 школяр,  часто хворіє.

На його оздоровлення та лікування доводиться витрачати значні суми коштів.

ОСОБА_2 відмовляється надавати допомогу,  посилаючись на те,  що сплачує аліменти.

По рекомендації лікарів,  позивач з 26.07.2008 року по 07.08.2008 року оздоровлювала сина на Азовському морі.

На оздоровлення було затрачено:

проїзд Харків - Херсон - Скадовськ - 84 грн. 79 коп.;

-    проїзд Харків - Херсон - Скадовськ - 84 грн. 79 коп.; проїзд Скадовськ - Херсон - Харків - 101 грн. 87 коп.; проїзд Скадовськ - Херсон - Харків - 101 грн. 87 коп.; проживання в готелі "Амалія" 11 днів - 2200 грн.; витрати по оплаті платних процедур для дитини - 800 грн.; витрати на харчування дитини 572 грн. 67 коп.

Позивач,  посилаючись на те,  що отримує незначну заробітну плату,  просила стягнути з відповідача 3777 грн. 99 коп. додаткових витрат на оздоровлення дитини та судові витрати у розмірі 231 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_1  наполягала на задоволенні позову.

Вона пояснила,  що відповідач зобов'язаний нести додаткові витрати на лікування та оздоровлення сина,  оскільки аліментів,  які він сплачує недостатньо.

Після розірвання шлюбу він не цікавиться життям сина,  не спілкується з ним,  що негативно впливає на психіку дитини.

Протягом 10 років вона самостійно вирішувала питання щодо оздоровлення сина,  оскільки той має ряд захворювань.

Влітку 2008 року вона звернулась за матеріальною допомогою до відповідача для оздоровлення сина біля моря,  однак їй було відмовлено в наданні такої допомоги.

Позивач вважає,  що оскільки син є малолітньою особою,  а вона,  як мати,  супроводжувала його на відпочинок та оздоровлення,  то відповідач повинен нести витрати й на неї.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково.

Він пояснив,  що напередодні поїздки до моря,  надав позивачу 1000 грн.,  що повинно бути враховано при постановленні рішення.

ОСОБА_2 вказав,  що на утримання сина ОСОБА_4 сплачує аліменти,  в даний час має на утриманні іншу сім'ю та двох новонароджених дітей і не має матеріальної можливості додатково надавати допомогу старшому сину.

Відповідач пояснив,  що ОСОБА_1  після розірвання шлюбу не давала можливості спілкуватись з сином,  пояснюючи тим,  що це травмує дитину.

Крім того,  ОСОБА_2 не вбачав свого обов'язку утримувати позивача у якої є чоловік.

Він згоден відшкодувати додатково на оздоровлення сина ОСОБА_4 800 грн,  витрачених позивачем на платні процедури та 300 грн. на харчування. У задоволенні іншої частини позову просить відмовити.

Ознайомившись з матеріалами справи,  заслухав пояснення сторін,  свідка ОСОБА_5,  дослідив надані докази,  суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_1  та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження серії 1-ВЛ № 049701. /а.с.  9/

Згідно довідки про доходи,  із заробітної плати ОСОБА_2,  який працює в Основ'янскій дистанції електропостачання,  відраховуються аліменти на утримання сина /а.с. 33/

Син сторін знаходиться на "Д" обліку Зміївської ЦРЛ у зв'язку з діагнозом "міопія легкого ступеню",  від двох до чотирьох разів на рік хворіє бронхолегеневими захворюваннями: ринофарингіт,  трахеїт,  бронхіти за стаціонарним лікуванням,  потребує оздоровлення як за місцем проживання,  так і на узбережжі Чорного та Азовського морів,  що підтверджується довідкою головного лікаря./а.с. 18/

По рекомендації лікарів,  ОСОБА_1  оздоровлювала сина на узбережжі Азовського моря в м.  Складовську,  що підтверджується письмовими доказами та проти чого не заперечував відповідач.

Згідно ч. 1  ст. 185 СК України,  той з батьків,  з кого присуджено стягнення аліментів на дитину,  а також той з батьків,  до кого вимога про стягнення аліментів не була подана,  зобов'язані брати участь у додаткових витрат на дитину,  що викликані особливими обставинами.

Відповідно до ч. 2  ст.  185 СК України,  розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду,  з урахуванням обставин,  що мають істотне значення.

Суд визнає право позивача на стягнення з відповідача додаткових витрат,  пов'язаних з оздоровленням сина з урахуванням його стану здоров'я.

Встановлено,  що відповідач працює,  сплачує аліменти на утримання сина ОСОБА_4,  має на утриманні двох новонароджених дітей та дружину,  яка не працює та фактично знаходиться у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами,  (а.с. 34, 43)

Позивач ОСОБА_1  працює,  її середня заробітна плата складає 1200 грн. (а.с. 25)

Позивач заміжня.

ОСОБА_1  отримує аліменти від відповідача на утримання сина ОСОБА_4.

З урахуванням конкретних обставин справи та визнання відповідачем позову в частині стягнення з нього витрат на оздоровчі процедури сина та частково харчування,  суд приходить до висновку про стягнення з нього й вартості проїзду дитину до місця відпочинку та його проживання в приватному готелі.

Часткове визнання позову ОСОБА_2 у даному випадку,  не суперечить закону і не порушує права,  свободи чи інтереси інших осіб,  тому приймається судом.  При визначенні вартості проживання дитини в готелі,  суд виходить з того,  що оплата за проживання в готелі на двох становить 2200 грн,  відповідно на дитину,  половина вартості становить 1100 грн.

Суд приходить до висновку про те,  що батьки дитини повинні нести додаткові витрати на оздоровлення дитини в рівних частках.

З ОСОБА_2 необхідно стягнути 550 грн. витрат на проживання сина.

Відповідно до ч.1  ст.  75 СК України,  дружина,  чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Встановлено,  що позивач знаходиться в шлюбі.

За таких обставин,  суд не вбачає обов'язку відповідача надавати ОСОБА_1  матеріальну допомогу у вигляді оплати витрат на проїзд,  проживання в готелі та харчування на час її перебування в м.  Скадовськ разом з сином.

Суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_5,  який зі слів ОСОБА_2 знає про те,  що він передавав позивачу 1000 грн. на оздоровлення сина.

За таких обставин,  суд позбавлений можливості зарахувати вказану суму як оплату додаткових витрат на утримання сина.

Таким чином,  з відповідача необхідно стягнути додаткові витрати на утримання сина у розмірі 1836, 66 грн.,  а саме: 84 грн. 79 коп. - проїзд Харків - Херсон - Скадовск,  101 грн. 87 коп.- проїзд Скадовськ - Херсон - Харків,  плата за проживання у готелі "Амалія" - 550 грн.,  оплата платних процедур - 800 грн. та 300 грн. витрат на харчування.

Судові витрати по оплаті судового збору та витрат з інформаційно-технічного забезпечення необхідно покласти на відповідача.

Керуючись  ст.  185 СК України,   ст.   ст.  10,  11,  60,  88,  209,  212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1  задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на лікування та оздоровлення сина ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1836, 66 грн. та судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 51 грн.,  витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 30 грн.,  витрат по оплаті правової допомоги у розмірі 150 грн. і послуг банка 10 грн.,  а всього 2067 (дві тисячі шістдесят сім) грн.. 66 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції,  який ухвалив оскаржене судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений законом,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.