Рішення

від 23.03.2018 по справі 902/869/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" березня 2018 р. Cправа № 902/869/17

Суддя господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Павловій Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за первісним позовом малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "УМІЛЕЦЬ", м.Тульчин Тульчинського району Вінницької області

до Тульчинської міської ради, м.Тульчин Тульчинського району Вінницької області

до малого підприємства "ТЕМП", смтШпиків Тульчинського району Вінницької області

про визнання права власності на майно вартістю 135286 грн

та зустрічною позовною заявою

малого підприємства "ТЕМП", смт Шпиків Тульчинського району Вінницької області

до малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "УМІЛЕЦЬ"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області

про визнання права власності на нерухоме майно

за участю представників:

МП у формі ТОВ "УМІЛЕЦЬ" - не з'явився;

Тульчинської міської ради - не з'явився;

МП "Темп": ОСОБА_1 (директор);

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області: ОСОБА_2, діє на підставі довіреності №4 від 04.01.2018;

присутній ОСОБА_3 паспорт НК040129 виданий Прилуцьким МВ УМВС України в Чернігівській області 14.03.1996

В С Т А Н О В И В :

В провадженні господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/869/17 за первісним позовом малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "УМІЛЕЦЬ" до Тульчинської міської ради до малого підприємства "ТЕМП" про визнання права власності на майно вартістю 135286 грн за зустрічним позовом малого підприємства "ТЕМП" до малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "УМІЛЕЦЬ" про визнання права власності на нерухоме майно за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області про визнання права власності на майно.

Згідно ухвали суду від 26.12.2017 справа №902/869/17 розглядається за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі №902/869/17 призначено на 05.02.2018.

Ухвалою суду від 05.02.2018 закрито підготовче провадження у справі №902/869/17; справу призначено до розгляду по суті на 13.02.2018.

13.02.2018 до суду за підписом директора підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Умілець" надійшла заява про відвід судді.

Ухвалою суду від 13.02.2018 у зв'язку із необґрунтованістю заявленого відводу провадження у справі №902/869/17 було зупинено до вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.

Ухвалою суду від 20.02.2018 (суддя Банасько О.О.) відмовлено в задоволенні заяви малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "УМІЛЕЦЬ" про відвід судді Нешик О.С. від розгляду справи №902/869/17.

Згідно ухвали від 02.03.2018 провадження у зазначеній справі поновлено, судове засідання по розгляду справи по суті призначено на 21.03.2018.

На визначену судом дату (21.03.2018) мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "УМІЛЕЦЬ" та Тульчинська міська рада представників в судове засідання не направили. Ухвала суду від 02.03.2018 надсилалася за юридичною адресою останніх, що підтверджується відміткою працівників канцелярії суду за №№1792-1795 від 03.03.2018. В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою суду Тульчинській міській раді з підписом представника останньої від 07.03.2018 про отримання. Разом з цим станом на 21.03.2018 була відсутня інформація про вручення малому підприємству у формі товариства з обмеженою відповідальністю "УМІЛЕЦЬ" направленої судом поштової кореспонденції. Згідно інформації, отриманої з сервісу Укрпошти "пошук поштових відправлень", 17.03.2018 мала місце "невдала спроба вручення (не вручено під час доставки): інші причини" зазначеного судового рішення.

З урахуванням думку присутніх в судовому засіданні учасників справи, з метою отримання доказів повідомлення осіб, що не з'явились про місце та час слухання справи, забезпечення реалізації прав останніх на участь в судовому засіданні, під час слухання справи, судом було оголошено перерву до 23.03.2018.

На визначену судом дату (23.03.2018) з'явились представники малого підприємства "ТЕМП" та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області.

При цьому, уповноважені представники малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "УМІЛЕЦЬ" та Тульчинської міської ради повторно правом участі в судовому засіданні не скористалися, хоча про дату, час та місце були повідомлені належним чином, телефонограмами суду №902/869/17/323/18 та №902/869/17/324/18 від 21.03.2018, які наявні в матеріалах справи.

Разом з цим слід зазначити, як вбачається з відзиву на позовну заяву №02-37-2242 наданого Тульчинською міською радою до суду 21.11.2018, остання щодо позовних вимог ТОВ МП "Умілець" не визначилася, разом з цим просила суд подальший розгляд справи проводити без участі представника Тульчинської міської ради за наявними в матеріалах справи документами та доказами.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито всіх належних заходів до повідомлення представників ТОВ МП "Умілець" та Тульчинської міської ради про дату, час та місце судового слухання.

Частиною першою ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У пункті 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні 23.03.2018 директор МП "Темп" ОСОБА_1 щодо первісних позовних вимог заперечив в повному обсязі, просив суд залишити вказаний позов без розгляду; зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд прийняти рішення про задоволення зустрічного позову в повному обсязі.

Представник третьої особи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти задоволення первісного позову заперечив з підстав, зазначених у листі №10-07/394 від 01.02.2018.

Розглянувши первісний позов ТОВ МП "Умілець" та подані документи і матеріали, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вказується ТОВ МП "Умілець", 15 вересня 1993 року в зв'язку з необхідністю розвитку виробництва та промислової бази виконавчим комітетом Тульчинської міської ради Тульчинського району було прийнято рішення №209, яким від МП "Умілець" було виділено земельну ділянку площею 7275,0 кв.м., за адресою: вул.Войкова (теперішня ОСОБА_4), 56, м.Тульчин, Вінницька область. Дана земельна ділянка була вилучена у колишнього землекористувача - Шпиківського МРБУ.

Окрім цього, 28.12.1993 представником Президента України у Тульчинському районі було видано розпорядження №405 "Про створення комісії на передачу Тульчинської лінійної дільниці Шпиківського МРБУ МП "Умілець", відповідно до якого було створено таку комісію з відповідних осіб Тульчинської райдержадміністрації та посадових осіб Шпиківського МРБУ і МП "Умілець" та проведено передачу земельної ділянки від Шпиківського МРБУ до МП "Умілець".

В подальшому на підставі вказаного рішення міської ради 19.10.1993 МП "Умілець" було отримано Державний акт (серії ВН №00005) на право постійного користування землею.

Як стверджує позивач за первісним позовом, з огляду на те, що на території переданої у користування МП "Умілець" земельної ділянки знаходились об'єкти нерухомого майна, які раніше належали Шпиківського МРБУ, між останніми було досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору купівлі-продажу, з огляду на що, 16.06.1995 МП "Умілець" було перераховано на поточний рахунок Шпиківського МРБУ грошові кошти в сумі 340 міл.карб. за куплені об'єкти нерухомого майна.

Однак, згодом Шпиківське МРБУ припинило своє існування і було ліквідовано, що не дало можливості МП "Умілець" укласти з Шпиківським МРБУ в офіційному порядку договір купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна.

В 2011 році МП "Умілець" звернулось з позовом до Тульчинської міської ради "про визнання права власності на нерухоме майно", з огляду на що, рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.11.2011 у справі №2-1249/11 позов було задоволено в повному обсязі. Однак, в подальшому вказане рішення було скасоване за апеляційною скаргою МП "Темп", що являється правонаступником Шпиківське МРБУ.

Таким чином, позивач за первісним позовом вважає що договір купівлі-продажу між МП "Умілець" та Шпиківським МРБУ, правонаступником якого є МП "Темп" фактично укладений, виконання вказаного договору відбулося, а тому існують всі підстави для визнання в судовому порядку укладеного договору дійсним і для визнання за МП "Умілець" права власності на об'єкти нерухомого майна, які заходяться за адресою: вул. Войкова (теперішня ОСОБА_4), 56, м.Тульчин, Вінницька область, що слугувало підставою звернення останнього з даним позовом до господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи 05.02.2018 до суду надійшла заява б/н від 05.02.2018 за підписом представника МП "Темп" "про залишення позову ТОВ МП "Умілець" про визнання права власності на нерухоме майно (а саме майновий комплекс за адресою: Вінницька область, Тульчинський район, м.Тульчин, вул.Романа Чайковського (колишня вул.Войкова),56 по справі №902/869/17 без розгляду" на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України.

Разом з цим, як вже зазначалося вище та встановлено судом, уповноважений представник МП у формі ТОВ "УМІЛЕЦЬ" на визначені судом дати (21.03.2018 та 23.03.2018), в судове засідання не з'явився, хоча його явку судом було визнано обов'язковою, причини такої неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та пояснень щодо неявки до суду не направив, з огляду на що, суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або не повідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ч.2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду. Нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, також може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами. Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Як свідчать матеріали справи, ухвалами суду починаючи з 18.09.2017 позивачу за первісним позовом було запропоновано надати суду на підтвердження обставин викладених у первісному позові: договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке знаходиться за адресою Вінницька область, Тульчинський район, м.Тульчин, вул.Романа Чайковського (колишня вул.Войкова),56; акт прийому-передачі нерухомого майна; правовстановлюючі документи на об'єкт нерухомого майна, які були передані Шпиківським МРБУ малому підприємству в формі ТОВ "Умілець"; докази на підтвердження наданих в судовому засіданні пояснень про ухилення Шпиківським МРБУ від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу тощо. Однак, позивачем за первісним позовом не надано суду вказаних документів, а з пояснень останнього вбачається, що вказані документи в представника позивача за первісним позовом відсутні.

Крім того, ухвалами суду явка представників сторін визнавалася обов'язковою.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин та в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, оскільки нез'явлення уповноваженого представника позивача в судове засідання без повідомлення про причини неявки та не подання позивачем заяви про розгляд справи за відсутності його представника та повідомлень щодо поважності причин невиконання вимог ухвал суду, перешкоджають суду встановити обставини, з'ясування яких необхідне для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору по суті.

Одночасно, згідно з ч. 2 ст.226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Підпунктом 4 п 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З огляду на викладене, судовий збір, сплачений позивачем за звернення до суду із цим позовом, не підлягає поверненню.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача за первісним позовом, що відповідно до ч.4 ст.226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Розглянувши зустрічну позовну заяву малого підприємства "ТЕМП" до малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "УМІЛЕЦЬ" про визнання права власності на нерухоме майно, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів зустрічної позовної заяви та стверджується позивачем за зустрічним позовом, дійсно в 1993-1994 роках між Тульчинським міжрайонним ремонтно-будівельним управлінням (вул.Миру, 23, смт Шпиків, Тульчинського району, Вінницької області), правонаступником якого є МП "Темп" та ТОВ МП "Умілець" проводилися попередні усні домовленості, письмова переписка про наміри майбутнього продажу Тульчинської лінійної дільниці Тульчинського міжрайонного ремонтно-будівельного управління, що знаходиться в м.Тульчин по вул.Войкова 56 (теперішня вул.ОСОБА_4), однак в зв'язку з недосягненням згоди між сторонами, дана угода проведена не була, договір купівлі-продажу не укладався, частина коштів, які були сплачені ТОВ МП "Умілець" на рахунок Тульчинського МРБУ, були повернуті назад.

В подальшому, на базі Тульчинського міжрайонного ремонтно-будівельного управління та лінійних дільниць м.Тульчина та с.Калініна Тульчинського району, згідно рішення трудового колективу було створено мале підприємство "Темп", яке стало правонаступником Тульчинського МРБУ та функціонує по даний час. Даний факт підтверджується рішенням виконавчого комітету Тульчинської районної ради народних депутатів №65 від 08.04.1992(т.1, а.с.225) та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, серія АВ №015001 від 25.05.2013 (т.1, а.с.226).

Вищевказані будівлі Тульчинської лінійної дільниці Тульчинського міжрайонного ремонтно-будівельного управління, що знаходяться в м.Тульчин по вул.Войкова,56 (теперішня вул.ОСОБА_4), разом з іншим майном Тульчинського МРБУ, в 1996 році було продано Фондом державного майна правонаступнику Тульчинського МРБУ - малому підприємству "Темп", що підтверджується договором купівлі-продажу №10 від 08.02.1996 укладеного між Фондом державного майна та МП "Темп" (т.1, а.с.228-232).

Відповідно до п.1.1 даного договору продавець продав, а покупець купив державне майно цілісного майнового комплексу МП "Темп", який знаходиться за адресою: 288121, Вінницька область, Тульчинський район, смтШпиків, вул.Миру, 23, розташовані на земельній ділянці площею 2,5 га, яка відведена рішенням Шпиківської селищної ради народних депутатів від 02.03.1995 №18.

Згідно п.1.2. договору, майно підприємства включає в себе всі його активи і пасиви, будівлі, інвентар, обладнання, устаткування т інше майно згідно акту інвентаризації.

Право власності на майно перейшло до покупця з 30.01.1996 - дати прийняття представництвом ФДМ України в Тульчинському районі наказу №5-П про продаж об'єктів (п.1.4 договору).

Згідно з актом оцінки цілісного майнового комплексу, затвердженого наказом представника ФДМ України від 29.12.1995 №70-П, вартість відчуженого цілісного майнового комплексу становить 11601032000 карбованців. Вказаний в цьому договорі об'єкт продано за 11601032000 карбованців (п.1.5-1.6. договору).

Згідно п.п. 3.1, 3.2., 3.3. передача об'єкта приватизації продавцем покупцеві здійснюється в десятиденний термін після вчасної оплати вартості об'єкта приватизації. Передача об'єкта приватизації продавцем і прийняття його покупцем засвідчуються актом прийому-передачі, який підписується сторонами. Покупець цілісного майнового комплексу стає правонаступником його майнових прав і зобов'язань з моменту переходу до нього права власності на цей об'єкт.

Згідно п.13.2. договору, договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи вказаний договір 08.02.1996 було посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5, за яким, згідно чинного законодавства, МП "Темп" придбало цілісний майновий комплекс колишнього Тульчинського МРБУ та який був зареєстрований в Тульчинській районній державній адміністрації від 26.02.1996 за №349.

08.07.1996 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області на підставі договору купівлі-продажу №10 від 08.02.1996, а також акту прийому-передачі від 08.07.1996 було видано свідоцтво про власність на майно малого підприємства "Темп" №12. (т.1, а.с.237-238).

Згідно акту передачі майна державного підприємства МП "Темп" від 08.07.1996, вбачається, що продавець передав, а покупець прийняв продане 30.01.1996 шляхом викупу товариством покупців, майна вартістю 11601032000 карбованців згідно з актом інвентаризації (т.2, а.с. 67).

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний договір купівлі-продажу №10 від 08.02.1996 та свідоцтво про власність на майно малого підприємства 'Темп" №12 від 08.07.1996 на даний час є дійсними.

З огляду на вказане, слідує, що до лютого 1996 року майном Тульчинського МРБУ розпоряджався Фонд державного майна України, а тому Тульчинське МРБУ не могло продавати майно власником якого воно, на той момент, не було. Вказане також підтверджується письмовими поясненнями Регіонального відділяння Фонду державного майна України по Вінницькій області б/н від 19.12.2017.

При цьому, як стверджує директор ТОВ "Темп" маючи на меті незаконно заволодіти майном Тульчинської лінійної дільниці МП "Темп", що знаходяться в м.Тульчин по вул.Войкова, 56 (теперішня вул.ОСОБА_4) директор ТОВ МП "Умілець" на протязі більше двадцяти років уникає переговорів відносно укладення угоди купівлі-продажу, (обіцяє зустрітися і все вирішити а потім зникає та не виходить на зв'язок) а сам тим часом, не повідомляючи нас, подає заяви в суди з метою визнання вищевказаного майна його власністю.

Так, 30.11.2011 Тульчинським районним судом було прийнято рішення по справі №2-1249/11 (т.1, а.с.239), яким позов було задоволено в повному обсязі; визнано за товариством з обмеженою відповідальністю МП "Умілець" право власності на адмінбудівлю, площею 63,9 кв.м., столярного цеху, площею 117,3 кв.м., забудову під пилораму, площею 106,8 кв.м., склад гогової продукції, площею 55,8 кв.м., плиточний цех, площею 77,9 кв.м., гараж, площею 43,2 кв.м., які розташовані в м.Тульчині по вул.Войкова №56.

17.08.2016 ухвалою Апеляційного суду Вінницької області у справі №2-1249/11 апеляційну скаргу малого підприємства "Темп" задоволено; рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 30.11.2011 у цивільній справі за позовом ТОВ МП "Умілець" до Тульчинської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно - скасовано та закрито провадження у справі; МП "Темп" визнано належною стороною в даному спорі (т.1, а.с.240-241).

20.04.2017 ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ справах касаційну скаргу ТОВ МП "Умілець" відхилено; ухвалу апеляційного суду вінницької області від 17.08.2016 залишено без змін.

Разом з цим, на підставі вказаних рішень було скасовано право власності ТОВ МП "Умілець" на вказаний майновий комплекс, яке було зареєстровано на підставі незаконного рішення Тульчинського районного суду від 30.11.2011 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З огляду на вказане та з метою захисту власності МП "Темп" та унеможливлення в подальшому протиправних посягань на вказане майно, останнє звернулося з даною зустрічною позовною заявою до суду, якою просить суд визнати нерухоме майно, а саме адмінбудівлю, площею 63,9 кв.м., столярного цеху, площею 117,3 кв.м., забудову під пилораму, площею 106,8 кв.м., склад гогової продукції, площею 55,8 кв.м., плиточний цех, площею 77,9 кв.м., гараж, площею 43,2 кв.м., які розташовані в м.Тульчині по вул.Войкова №56 власністю МП "Темп".

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 15 ЦК Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено право на захист цивільних прав та інтересів.

Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права (ч.2 ст.16 ЦК України).

Так, статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Такий спосіб захисту як "визнання права" може застосовуватись у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права, тобто в разі необхідності підтвердження в судовому порядку наявності у певної особи конкретного, визначеного за змістом і за обсягом суб'єктивного права (постанова Вищого господарського суду України від 27.11.2014 у справі №35/398).

Передумовою для застосування ст.392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно. Об'єктом такого позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову є обставини, що підтверджують право власності позивача на майно.

За вимогами ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно з положеннями ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами ст.328 ЦК України унормовано, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Так, у матеріалах справи міститься договір купівлі-продажу державного майна цілісного майнового комплексу МП "Темп" від 08.02.1996, укладений між Фондом державного майна України в Тульчинському районі (продавець) та малим підприємством "Темп" (т.1, а.с.228-232).

Відповідно до п.1.1 даного договору продавець продав, а покупець купив державне майно цілісного майнового комплексу МП "Темп", який знаходиться за адресою: 288121, Вінницька область, Тульчинський район, смтШпиків, вул.Миру, 23, розташовані на земельній ділянці площею 2,5 га, яка відведена рішенням Шпиківської селищної ради народних депутатів від 02.03.1995 №18.

Згідно п.1.2. договору, майно підприємства включає в себе всі його активи і пасиви, будівлі, інвентар, обладнання, устаткування т інше майно згідно акту інвентаризації.

Право власності на майно перейшло до покупця з 30.01.1996 - дати прийняття представництвом ФДМ України в Тульчинському районі наказу №5-П про продаж об'єктів (п.1.4 договору).

Згідно з актом оцінки цілісного майнового комплексу, затвердженого наказом представника ФДМ України від 29.12.1995 №70-П, вартість відчуженого цілісного майнового комплексу становить 11601032000 карбованців. Вказаний в цьому договорі об'єкт продано за 11601032000 карбованців (п.1.5-1.6. договору).

Згідно п.п. 3.1, 3.2., 3.3. передача об'єкта приватизації продавцем покупцеві здійснюється в десятиденний термін після вчасної оплати вартості об'єкта приватизації. Передача об'єкта приватизації продавцем і прийняття його покупцем засвідчуються актом прийому-передачі, який підписується сторонами. Покупець цілісного майнового комплексу стає правонаступником його майнових прав і зобов'язань з моменту переходу до нього права власності на цей об'єкт.

Згідно п.13.2. договору, договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи вказаний договір 08.02.1996 було посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5, за яким, згідно чинного законодавства, МП "Темп" придбало цілісний майновий комплекс колишнього Тульчинського МРБУ та зареєстрований в Тульчинській районній державній адміністрації від 26.02.1996 за №349.

08.07.1996 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області на підставі договору купівлі-продажу №10 від 08.02.1996, а також акту прийому-передачі від 08.07.1996 було видано свідоцтво про власність на майно малого підприємства "Темп" №12 (т.1, а.с.237-238).

При цьому, слід зауважити, що договір купівлі-продажу приміщень від 29.01.1996 був укладений за правилами Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 (далі - ЦК Української РСР).

Відповідно до ст.128 ЦК Української РСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передач і речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Так, позивачем за зустрічним позовом у матеріали справи подано акт передачі майна державного підприємства МП "Темп" від 08.07.1996, з якого вбачається, що продавець передав, а покупець прийняв продане 30.01.1996 шляхом викупу товариством покупців, майна вартістю 11601032000 карбованців згідно з актом інвентаризації (т.2, а.с. 67).

Тобто, договір купівлі-продажу №10 від 08.02.1996 укладено у відповідності до норм чинного на час їх підписання Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963.

Таким чином, право власності на спірне нерухомого майно, яке є предметом зазначеного договору, в МП "Темп" виникло в момент його передачі за актом передачі майна від 08.07.1996.

Крім того, з копій матеріалів архівної справи про приватизацію Тульчинського МРБУ та довідки Шпиківської сільської ради, вбачається, що вказані будівлі перебувають на балансі у МП "Темп", які містяться в матеріалах справи.

Отже, враховуючи вищевикладене, нерухоме майно за адресою: м.Тульчин, вул.Романа Чайковського (колишня вул.Войкова), №56 є власністю малого підприємства "Темп".

Водночас, варто зазначити, що за змістом ч.4 ст.334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягає, зокрема, право власності.

Порядок здійснення державної реєстрації права власності встановлений Розділом ІV Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до п.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав може проводитись на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

З огляду на вказане, позивач за зустрічним позовом - МП "Темп" довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо визнання за ним права власності на спірне нерухомого майно, а саме адмінбудівлю, площею 63,9 кв.м., столярного цеху, площею 117,3 кв.м., забудову під пилораму, площею 106,8 кв.м., склад гогової продукції, площею 55,8 кв.м., плиточний цех, площею 77,9 кв.м., гараж, площею 43,2 кв.м., які розташовані в м.Тульчині по вул.Войкова №56 в МП "Темп", належними та допустимими доказами.

Згідно ч.2, ч.3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховую вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за зустрічним позовом покладається на підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Умілець".

Керуючись п.4 ч.1 ст.226 ГПК України, ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, ч.4 ст. 226, ст.ст.232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ :

1. Первісний позов малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Умілець" залишити без розгляду.

2. Зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

3. Визнати право власності на нерухоме майно адмінбудівлю площею 63,9 кв.м.; приміщення столярного цеху площею 117,3 кв.м.; забудову під пилораму площею 106,8 кв.м.; склад готової продукції, площею 55,8 кв.м.; плиточний цех площею 77,9 кв.м.; гараж, площею 43,2 кв.м., які розташовані по вул.Романа Чайковського (колишня Войкова), 56, м.Тульчин Тульчинський район Вінницька область за малим підприємством "Темп".

4. Стягнути з малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "УМІЛЕЦЬ" (23600, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ 13306054) на користь малого підприємства "ТЕМП" (23600, Вінницька область, Тульчинський район, смтШпиків, вул.Леніна, 76; код ЄДРПОУ 03059258) 2029,29 грн судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати учасникам судового процесу - рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Оскільки в судовому засіданні 23.03.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі №902/869/17, апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Відповідно до ч.6 ст.233 ГПК України повне рішення у справі №902/869/17 складено 04 квітня 2018 р..

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - МП у формі ТОВ "УМІЛЕЦЬ"(23600,АДРЕСА_1);

3 - відповідачу 1 - Тульчинській міській раді (23600, Вінницька область, м.Тульчин, вул.М.Леонтовича,1);

4 - відповідачу 2 - МП "ТЕМП" (23600, Вінницька область, Тульчинський район,

смтШпиків, вул.Леніна, 76)

5 - третій особі - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій області (вул.Гоголя, 10, м.Вінниця, 21018)