Постанова

від 10.04.2018 по справі 904/9293/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2018 Справа № 904/9293/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. - доповідач;

суддів: Євстигнеєв О.С., Чус О.В.,

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.,

про місце, дату і час розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином представники сторін участь своїх представників у судовому засіданні не забезпечили

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер Глобал на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016 у справі № 904/9293/16 (суддя Мельниченко І.Ф.), повний текст рішення складено 27.12.2016

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер Глобал , м. Дніпро

до Дочірнього підприємства Дніпропетровський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , в особі філії Новоселівська дорожньо- експлуатаційна дільниця дочірнього підприємства Дніпропетровський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , с. Мар'янівка, Новомосковського району, Дніпропетровської області

про стягнення 272330,45 грн., -

за зустрічним позовом Дочірнього підприємства Дніпропетровський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , в особі філії Новоселівська дорожньо- експлуатаційна дільниця дочірнього підприємства Дніпропетровський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , с. Мар'янівка, Новомосковського району, Дніпропетровської області

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер Глобал , м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Резерв-Ойл , м. Дніпро

про визнання договору відступлення права вимоги (цесії) від 26.12.2014 № 77 недійсним в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 12.02.2014 № 12/02-14, -

ВСТАНОВИВ:

17.10.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Партнер Глобал (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства Дніпропетровський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України в особі філії Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця дочірнього підприємства Дніпропетровський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (далі - відповідач) про стягнення 255633,72 грн. - суми основного боргу та 16696,73 грн. - пені за договором поставки від 14.10.2013 № 14/10-13 укладеним між ТОВ Резерв-Ойл та відповідачем.

Право вимоги на стягнення вказаних сум за договором поставки від 14.10.2013 № 14/10-13 набуто позивачем (новим кредитором) за договором про відступлення права вимоги від 26.12.2014 №77 укладеним з ТОВ Резерв-Ойл .

15.11.2016 відповідач до початку розгляду господарським судом справи по суті подав зустрічний позов до позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю Резерв-Ойл (далі - відповідач-2) про визнання недійсним договору від 26.12.2014 № 77 про відступлення права вимоги (цесії) в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 14.10.2013 № 14/10-13.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016 в задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги від 26.12.2014 № 77, укладений між ТОВ Резерв-Ойл та ТОВ Партнер Глобал в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 14.10.2013 № 14/10-13.

Стягнуто з позивача на користь відповідача 1378,00 грн. судового збору.

Провадження у справі щодо відповідача-2 за зустрічним позовом - припинено.

Рішення місцевого господарського в частині задоволення позовних вимог за зустрічним позовом мотивоване тим, що при укладенні договору поставки від 14.10.2013 сторони не мали права передавати свої зобов'язання за даним договором третім особам без письмової згоди іншої сторони (п. 9.8.). Укладення договору про відступлення права вимоги без дотримання умов п. 9.8. договору поставки, тобто без погодження з боржником (покупцем за договором поставки), не відповідає вимогам чинного законодавства.

Дані обставини стали підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України спірного договору про відступлення права вимоги в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 14.10.2013 № 14/10-13 як такого, що суперечить вимогам ст. 514, ч. 1 ст. 516 ЦК України.

У зв'язку з визнанням недійсним договору про відступлення права вимоги в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 14.10.2013 № 14/10-13, у задоволенні позовних вимог за первісним позовом про стягнення основної заборгованості за договором поставки у сумі 255633,72 грн. та 16696,73 грн. пені місцевим господарським судом відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду ТОВ Партнер Глобал звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка мотивована наявністю підстав для скасування рішення місцевого господарського суду з огляду на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що за умовами договору про відступлення права вимоги первісний кредитор (ТОВ Резерв-Ойл ) не передавав свої зобов'язання за договором на користь нового кредитора (ТОВ Партнер Глобал ), а передав лише право вимоги щодо оплати поставленого первісним кредитором відповідачу за первісним позовом товару. Однак, як зазначає апелянт, згода боржника на укладення договору ним все ж була отримана. На підтвердження погодження боржника на заміну ТОВ Резерв-Ойл на нового кредитора - ТОВ Партнер Глобал апелянт посилається на той факт, що боржником на користь нового кредитора частково сплачена сума заборгованості. Тобто, на думку ТОВ Партнер Глобал , є наявним факт погодження відповідачем та часткове ним виконання договору про відступлення права вимоги.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та вважає її безпідставною, оскільки ТОВ Партнер Глобал не доведено належними та допустимими доказами отримання згоди боржника на укладання договору про відступлення права вимоги. Оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до фактичних обставин справи та правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Відповідач-2 за зустрічним позовом не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу по суті заявлених вимог.

Ухвалою від 26.01.2017 колегією суддів у складі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 апеляційну скаргу повернуто заявникові на підставі п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

14.02.2017 апелянт повторно звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду (далі - ДАГС) з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016 у справі № 904/9293/16.

Ухвалою ДАГС від 14.02.2017 у прийнятті апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто заявникові (а. с. 171-173).

03.04.2017 ТОВ Партнер Глобал оскаржило ухвалу ДАГС від 26.01.2017 в касаційному порядку.

13.06.2017 ухвалою Вищого господарського суду України (далі - ВГСУ) касаційну скаргу ТОВ Партнер Глобал задоволено частково. Ухвалу ДАГС від 26.01.2017 по справі № 904/9293/16 скасовано.

Постанова Вищого господарського суду мотивована доведеністю позивачем факту вчасного звернення із апеляційною скаргою, а тому повернення без розгляду апеляційної скарги, поданої повторно через пропуск строку на звернення є безпідставним. При цьому суд усунувся від розгляду і дослідження доказів на підтвердження доплати судового збору.

Справу направлено до ДАГС для вирішення питання про прийняття до розгляду апеляційної скарги ТОВ Партнер Глобал на рішення господарського суду від 19.12.2016.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 04.07.2017 № 1047/17 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді-доповідача ОСОБА_1, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи та визначено склад колегії суддів: Паруснікова Ю.Б., Чус О.В., Євстигнеєва О.С.

Ухвалою суду від 05.07.2017 у позивача витребувано оригінал вказаної апеляційної скарги з додатками. При цьому, колегією суддів відкладалося питання щодо розгляду чи прийняття апеляційної скарги позивача по даній справі до надходження оригіналу апеляційної скарги з додатками.

На виконання вимог ухвали ДАГС від 05.07.2017 апелянт, 24.07.2017 надіслав на адресу ДАГС апеляційну скаргу, яка не була оригіналом поданої 20.01.2017 апеляційної скарги, і яка поверталася колегією суддів з підстав відхилення клопотання апелянта про відновлення процесуального строку.

Ухвалою ДАГС від 27.07.2017 апеляційна скарга ТОВ Партнер Глобал на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016 у справі № 904/9293/16 разом з доданими до неї документами поверталася скаржнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

15.01.2018 на адресу ДАГС від ТОВ Партнер Глобал надійшла апеляційна скарга від 20.01.2017, яка також не була оригіналом.

Разом з апеляційною скаргою за підписом директора ТОВ Партнер Глобал на адресу ДАГС надійшов лист від 15.01.2018, в якому останній повідомляв суд про неможливість подачі оригіналу зазначеної апеляційної скарги, оскільки лист, яким вона була скерована судом поштою (штрих-код 4900055063090) разом з оригіналами судового збору та доказами направлення копії скарги сторонам у справі (описами вкладень) не доставлено поштою у зв'язку з втратою листа.

Також апелянт зазначав, що на виконання постанови ВГСУ від 13.06.2017 у справі та ухвали ДАГС від 05.07.2017 відповідачем подано апеляційну скаргу від 20.01.2017 без доказів сплати судового збору, оскільки вони були втрачені. Апелянт просив визнати причину неподання квитанцій про сплату судового збору поважною.

Ухвалою ДАГС від 22.01.2018 апеляційна скарга ТОВ Партнер Глобал на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016 у справі № 904/9293/16 залишалася без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК. Скаржнику надавався строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

14.02.2018 на виконання вимог ухвали від 22.01.2018 апелянтом подано клопотання про поновлення строку.

Ухвалою ДАГС від 16.02.2018 відновлено ТОВ Партнер глобал пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016 у справі № 904/9293/16, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні на 20.03.2018 об 11:00 год.

У зв'язку з відрядженням головуючого судді-доповідача ОСОБА_4, ухвалою ДАГС від 19.03.2018 розгляд апеляційної скарги призначався у судовому засіданні на 10.04.2018.

10.04.2018 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Апеляційний господарський суд досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду зміні або скасуванню з огляду на наступне.

У даній справі місцевим господарським судом встановлено, що між ТОВ Резерв-Ойл (постачальник) та ДП Дніпропетровський облавтодор ПАТ Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України в особі філії Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця (покупець) 14.10.2013 укладено договір поставки № 14/10-13 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставляти узгодженими партіями, протягом дії даного договору у власність покупця нафтопродукти (далі по тексту - товар), а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар, за умовами цього договору.

Предметом поставки - є бітум нафтовий дорожній марки 60/90, конкретно зазначається в специфікаціях (додаток № 1) до цього договору (п. 1.1.1 договору).

Сторонами 16.10.2013 складено та підписано Специфікацію № 1 на постачання товару до договору поставки, в якій вони погодили поставку бітуму нафтового дорожнього 60/90 у кількості 27,660 т, вартість одиниці товару 8900,00 грн. з ПДВ на загальну суму 246174,00 грн. Умови оплати партії товару: покупець сплачує постачальникові 100% передплату вартості партії товару й компенсації вартості її транспортування, у строк 1 (одного) банківського дня з моменту отримання рахунку від постачальника. Строк поставки товару до 16.10.2013. Вартість транспортування: 0,9 грн./тн/км. (т. 1 а. с. 37).

ТОВ Резерв-Ойл 15.10.2013 виставив покупцю рахунок-фактуру № СФ-00096 на суму 255633,75 грн. з ПДВ на оплату бітуму нафтового дорожнього марки БНД 60/90 та автотранспортних послуг (т. 1 а. с. 38).

ТОВ Резерв-Ойл 15.10.2013 поставив, а покупець прийняв товар та автотранспортні послуги на загальну суму 255633,72 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000100, підписаною обома сторонами та скріпленою печатками підприємств та товарно-транспортною накладною від 15.10.2013 (т. 1 а. с. 39-40).

Вказаний товар відповідач за первісним позовом отримав на підставі довіреності від 15.10.2013 № 348 (т. 1 а. с. 41).

26 грудня 2014 року ТОВ Резерв-Ойл (цедент, первісний кредитор) та ТОВ Партнер Глобал (цесіонарій, новий кредитор) укладено договір № 77 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, цедент (другий відповідач за зустрічним позовом) відступає цесіонарієві (позивачу за первісним позовом), а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договорами, які були укладені між цедентом та ДП Дніпропетровський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України , у тому числі й за договором поставки № 14/10-13 від 14.10.2013 на суму 255633,72 грн. (перелік договорів, за якими відступлене право вимоги наведене в п.1. договору про відступлення права вимоги) (т. 1 а. с. 122-124).

Загальна сума боргу за договором про відступлення права вимоги складає 2762133,03 грн.

Згідно п. 2.1. договору про відступлення права вимоги до цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладання договору про відступлення права вимоги.

Право вимоги, що відступається цесіонарієві, засвідчується господарськими договорами, специфікаціями, актами, іншими первинними бухгалтерськими документами, тощо (п. 3. договору про відступлення).

За пунктом 4 договору копії документів, визначених у п. 3 цього договору, та документована інформація, яка є важливою для здійснення права вимоги, яке відступає цедент за цим договором, передаються цедентом цесіонарію в момент підписання сторонами цього договору і є його невід'ємною частиною.

Між ТОВ Резерв-Ойл та ТОВ Партнер Глобал 26.12.2014 підписано акт прийому-передачі, за яким згідно договору № 77 відступлення права вимоги (цесії) від 26.12.2014, цедент передав, а цесіонарій прийняв документи, зокрема, договір № 14/10-13 від 14.10.2013, специфікацію № 1, рахунок № СФ-00096 від 15.10.2013, видаткову накладну № РН-0000100 від 15.10.2013, довіреність № 348 від 15.10.2013 та товарно-транспортну накладну від №00100 від 15.10.2013.

Матеріали справи містять надану та завірену позивачем за первісним позовом копію акту звірки взаєморозрахунків ТОВ Партнер Глобал з ДП Дніпропетровський облавтодор ПАТ ДАК Автомобільні дороги України за період з 01.04.2013 по 26.12.2014, складеного за станом на 26.12.2014 (т. 1 а. с. 42-44), підписаного директором ТОВ Партнер Глобал та головним бухгалтером ДП Дніпропетровський облавтодор ПАТ ДАК Автомобільні дороги України , засвідченого відбитками печаток відповідних суб'єктів господарювання. В акті звірки зазначено про наявність заборгованості філії Новоселівська дорожньо-експлуатаційна дільниця ДП Дніпропетровський облавтодор ПАТ Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України перед ТОВ Партнер Глобал , в тому числі боргу по видатковій накладній від 15.10.2013 № РН-0000100 у сумі 255633,72 грн.

Проте, ДП Дніпропетровський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України заперечує наявність цієї заборгованості перед ТОВ Партнер Глобал та ТОВ Резерв-Ойл в бухгалтерському обліку філії Новоселівська дорожньо-експлуатаційна дільниця , в підтвердження відповідних доводів надало бухгалтерську довідку (т. 1 а. с. 113).

ТОВ Партнер Глобал , як новий кредитор за договором про відступлення права вимоги, просить стягнути з ДП Дніпропетровський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України в особі філії Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця заборгованість у сумі 255633,72 грн. та 16696,73 грн. пені, в свою чергу, ДП Дніпропетровський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України заперечує дійсність договору про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ Партнер Глобал та ТОВ Резерв - Ойл , що і є причиною спору.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач за первісним позовом подав зустрічний позов до ТОВ Партнер Глобал і ТОВ Резерв-Ойл про визнання недійсним договору відступлення права вимоги № 77 від 26.12.2014 в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки № 14/10-13 від 14.10.2013.

Вимога ДП Дніпропетровський облавтодор ПАТ ДАК Автомобільні дороги України про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, стороною якого воно не є, обґрунтована порушенням прав останнього у зв'язку з тим, що даний договір укладено з порушенням умов п. 9.8 договору поставки № 14/10-13 від 14.10.2013.

За умовами п. 9.8 договору поставки № 14/10-13 від 14.10.2013 сторони не мають права передавати свої зобов'язання за даним договором третім особам без письмової згоди іншої сторони .

Предметом спору у даній справі, зокрема, є заявлена ДП Дніпропетровський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України вимога про визнання недійсним договору від 26 грудня 2014 року про відступлення права вимоги, укладеного між ТОВ Резерв-Ойл (первісний кредитор) та ТОВ Партнер Глобал (новий кредитор).

Переглядаючи оскаржуване рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

За положеннями ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 215 ЦК України визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 512 ЦК України визначає перелік основних підстав для заміни кредитора у зобов'язанні. Зокрема, за наведеною правовою нормою, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1).

Оспорюваний за зустрічним позовом договір відступлення права вимоги (цесії) є правочином про передачу вимог первісного кредитора новому кредиторові, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст. 516 ЦК України включає положення, згідно з якими заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України договору про відступлення права вимоги, оскільки він суперечить вимогам ч. 1 ст. 516 ЦК України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 910/6098/14.

Як зазначалося вище, умовами п. 9.8. договору поставки № 14/10-13 від 14.10.2013 сторони за цим договором не мають права передавати свої зобов'язання третім особам без письмової згоди іншої сторони .

Відповідно до правової позиції позивача за первісним позовом за договором відступлення права вимоги № 77 від 26.12.2014 первісний кредитор ТОВ Резерв-Ойл не передавало ТОВ Партнер Глобал свої зобов'язання за договором поставки № 14/10-13 від 14.10.2013, а передало виключно право вимоги виконання ДП Дніпропетровський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України в особі філії Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця ДП Дніпропетровський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України належного виконання останнім обов'язків, що передбачені означеним договором поставки, а тому відсутні підстави вважати, що для укладення договору відступлення права вимоги за договором поставки № 14/10-13 від 14.10.2013 ТОВ Резерв-Ойл необхідно було отримати згоду контрагента за цим договором.

Матеріали справи не містять доказів належного узгодження з боржником відступлення права вимоги.

Разом з тим, відповідач за первісним позовом вважає, що у спірних відносинах поняття зобов'язання включає не лише зобов'язання сторін за договором, але і право вимоги виконання таких зобов'язань, що слідує з положень ст. 509 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 213 ЦК України при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення (ч.4 ст. 213 ЦК України).

Умовами договору поставки № 14/10-13 від 14.10.2013 його сторони погодили, серед іншого, зобов'язання кожної сторони за цим договором, основними з яких є постачання товару постачальником та прийняття і оплата його покупцем.

Правовідносини щодо заміни кредитора та боржника у зобов'язанні врегульовані главою 47 Поняття зобов'язання, сторони у зобов'язанні розділу І Загальні положення про зобов'язання книги п'ятої Зобов'язальне право Цивільного кодексу України.

Стаття 512 ЦК України визначає підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); ст. 520 ЦК України умови заміни боржника у зобов'язанні іншою особою (переведення боргу).

Позивач за первісним позовом хоча і заперечує необхідність отримання згоди ТОВ Резерв-Ойл від контрагента за договором поставки на укладення договору відступлення права вимоги зобов'язань за договором поставки № 14/10-13 від 14.10.2013, однак зазначає, що згода боржника на відступлення права вимоги була отримана.

Між тим, позивачем за первісним позовом не доведено належними та допустимими доказами отримання згоди боржника (відповідача за первісним позовом) на укладення договору відступлення права вимоги в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки від 14.10.2013 № 14/10-13.

Відтак, колегія суддів вбачає підстави дійти до висновку, що як позивач за первісним позовом, так і відповідач, під поняттям зобов'язання , яке вживається у п. 9.8. договору поставки № 14/10-13 від 14.10.2013 та яке сторона за договором поставки не має права передавати за цим договором третім особам без письмової згоди іншої сторони, однаково розуміли, що зобов'язанням є як відступлення права вимоги (заміна кредитора у зобов'язанні), так і переведення боргу (заміна боржника у зобов'язанні).

Саме таке визначення поняття зобов'язання унормовано ст. 509 ЦК України.

Так, ст. 509 ЦК України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Відповідно до наведеної правової норми зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ч. 3 ст. 510 ЦК України).

За зобов'язаннями, що виникають із договору поставки, як двостороннього правочину (ст.ст. 202, 712 ЦК України та ст. 265 ГК України), кожна із сторін має одночасно і права, і обов'язки, а тому вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Відтак, зобов'язання за договором поставки в цілому включає в себе не тільки обов'язки сторін, але й права, тому й передача права вимоги, що виникає на підставі такого договору, має відбуватись відповідно до умов договору та закону.

Враховуючи наведені вище положення цивільного законодавства та умови п. 9.8. договору поставки № 14/10-13 від 14.10.2013, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий господарський суд вмотивовано відхилив, як необґрунтовані, доводи ТОВ Партнер Глобал про те, що за змістом п. 9.8. договору поставки сторони не мають права передавати третім особам за даним договором лише свої зобов'язання, оскільки цей пункт не встановлює заборони щодо передання права вимоги.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі № 3-43гс15.

У зв'язку з визнанням недійсним договору відступлення права вимоги № 77 від 26.12.2014 в частині відступлення права вимоги боргу за договором поставки № 14/10-13 від 14.10.2013, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що не підлягають задоволенню й вимоги за первісним позовом ТОВ Партнер Глобал про стягнення з ДП Дніпропетровський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України в особі філії Новоселівська дорожня експлуатаційна дільниця ДП Дніпропетровський облавтодор основної заборгованості у розмірі 255633,72 грн. та 16696,73 грн. пені.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи позивача за первісним позовом, викладені в апеляційній скарзі, як такі, що спростовуються вищенаведеним.

З огляду на наведене вище, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених ст. 277 ГПК України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги.

29.07.2016 внесено відомості до реєстру про припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Резерв-Ойл у зв'язку з визнанням його банкрутом (постанова у справі № 904/2820/15), а тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі відносно цього підприємства на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Партнер Глобал - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2016 у справі № 904/9293/16 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 16.04.2018

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: О.С. Євстигнеєв

ОСОБА_3