ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
17 квітня 2018 року
справа №812/13/15
адміністративне провадження №К/9901/8009/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської митниці Держаної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у складі судді Ковальової Т.І. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у складі колегії суддів Васильєвої І.А., Жаботинської С.В., Казначеєва Е.Г. у справі № 812/13/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімпоставка" до Миколаївської митниці Держаної фіскальної служби про визнання незаконними дій щодо відбору проб (зразків) товару, визнання відсутності компетенції та повноважень суб'єкта владних повноважень з питань відбору проб (зразків) товару,
У С Т А Н О В И В :
У квітні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Укрхімпоставка " (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївської митниці Держаної фіскальної служби (далі - митний орган, відповідач у справі) про визнання незаконними дій щодо відбору проб (зразків) товару та визнання відсутності компетенції та повноважень суб'єкта владних повноважень з питань відбору проб (зразків) товару, з мотивів їх протиправності.
30 вересня 2015 року постановою Луганського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року, позовні вимоги задоволено частково, визнано дії Миколаївської митниці Державної фіскальної служби щодо відбору проб (зразків) товару - абсорбенту рафінованого (очищеного) незаконними. У задоволенні позовних вимог Товариства про визнання відсутності компетенції та повноважень з питань відбору проб (зразків) товару - абсорбенту рафінованого (очищеного) відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги в частині, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з доведеності протиправності дій митного органу при здійсненні відбору проб (зразків) товарів, що переміщуються у великих ємностях та перебувають в особливих умовах транспортування або зберігання.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині, суди попередніх інстанції виходили з їх необґрунтованості, внаслідок того, що наявність таких повноважень у відповідача передбачено положеннями статті 356 Митного кодексу України.
21 квітня 2016 року відповідач подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.
22 квітня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги до 19 травня 2016 року (суддя Стрелець Т. Г.).
30 травня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за наслідками усунення скаржником недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк та витребувано матеріали справи № 812/13/15 з Луганського окружного адміністративного суду.
14 червня 2016 року справа № 812/13/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
29 червня 2016 року позивачем до Вищого адміністративного суду України надано заперечення на касаційну скаргу митного органу.
23 січня 2018 року справу № 812/13/15 передано до Верховного Суду та в цей же день сформовано склад суду для її розгляду.
В касаційній скарзі митний орган, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме статті 69, частини 7 статті 356 Митного кодексу України, та порушення норм процесуального права - статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, доводить неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та їх помилкову оцінку. Скаржник просить скасувати судові рішення та винести нове рішення, яким в позові відмовити у повному обсязі.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено.
8 жовтня 2014 року позивачем з метою здійснення розмитнення товару (абсорбенту рафінованого (очищеного) ТУ ВY 191161431.001-2014), який надійшов за контрактом від 15 серпня 2014 року № КU/2014/11-БАР, подано тимчасову митну декларацію № 504070000/2014/005373 із зазначенням коду товару 2707 50 90 00, а також документи, необхідні для здійснення митного оформлення.
В цей же день з метою перевірки характеристик визначальних для ідентифікації та класифікації товару позивача, ввезеного на митну територію за митними деклараціями від 04 жовтня 2014 року № 101030601/2014/004538 та від 8 жовтня 2014 року № 504070000/2014/005373, головним державним інспектором ОСОБА_3. в присутності декларанта Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Брокер Сервіс ОСОБА_1 взято проби (зразки) товару, про що складено акт № 22/14-101.
Відібрані зразки направлені до Одеського управління з питань експертизи та досліджень для проведення митної експертизи.
07 листопада 2014 року висновком Одеського управління з питань експертизи та досліджень № 142001400-1282 пробу ідентифіковано як суміш, до складу якої входять аліфатичні вуглеводні, ароматичні вуглеводні (вміст 38.12±0.02 % мас., кисневмісні сполуки (вміст 2.26±0.01 % мас, у тому числі етанолу - 2.0О±0.01 % мас), що не відповідає даним, вказаним у декларації та супровідних документах.
20 листопада 2014 року позивачем за усною попередньою домовленістю з митним органом, з урахуванням проведених консультацій, здійснено повторний відбір зразків з цистерни 50627249 та проведено незалежну експертизу Підприємством з іноземними інвестиціями Сейболт Україна . У звіті від 20 листопада 2014 року № 13801/13804412/14 вказано, що зміст ароматичних углеводородів у пробі товару сягає 56,7 %, що цілком відповідає супровідній документації.
28 листопада 2014 року за наслідком розгляду звернення позивача від 21 листопада 2014 року № 67 митним органом прийнято рішення про проведення повторного дослідження проб (зразків) товару Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Міндоходів.
15 грудня 2014 року Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Міндоходів надано висновок №142000901-0728, відповідно до якого в даній пробі товару вміст ароматичних вуглеводнів складає 38,03 мас.%. Такий показник вмісту ароматичних вуглеводнів унеможливлює віднесення даного товару до товарної позиції 2707 УКТЗЕД.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 29 вересня 2014 року експертами незалежного Хіммотологічного центру пального збройних сил Республіки Білорусь (паспорт №1045 від 29 вересня 2014 року) перед відвантаженням здійснювалося дослідження проби (зразків) з цистерни 50627249, що мала вміст ароматичних сполук - 59%.
Такий показник повністю відповідає паспорту №23 від 26 вересня 2014 року виробника товару Товариства з обмеженою відповідальністю Сигма-Поставы , і є близьким до результату, відображеного у Звіті Підприємства з іноземними інвестиціями Сейболт Україна , але суттєво відрізняється від показника вмісту ароматичних сполук, зазначеному у висновку Одеського управління з питань експертизи та досліджень - 38,12%. та Управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів - 38,03%
27 травня 2015 року ухвалою Луганського окружного адміністративного суду призначено проведення комплексної судової товарознавчої експертизи з дослідження нафтопродуктів та пально-мастильних матеріалів для визначення характеристик товару за УКТ ЗЕД.
23 липня 2015 року висновком Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса № 6112/6113 у адміністративній справі № 812/13/15, серед іншого, встановлено, що у відповідності з УКТ ЗЕД, наданій для дослідження рідині, відповідають наступні товарної під категорії: 2707 50 90 00, вміст ароматичних вуглеводнів - 58, 57 %.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у відповідності з УКТ ЗЕД наданій для дослідження рідині, відповідають наступні характеристики товарної підкатегорії 2707 50 90 00: "Масла та інші продукти високотемпературної перегонки кам'яновугільних смол; аналогічні продукти, в яких ароматичні складові переважають за масою неароматичні: інші суміші ароматичних вуглеводнів, з яких 65 об.% або більше (включаючи втрати) переганяється при температурі до 250град. С за методом, визначеним згідно з А8ТМ Б 86: - для інших цілей".
Допитаний в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції як свідок ОСОБА_3 пояснив, що під час відбирання проб, він керувався ГОСТом 2517-85 для обрання методу відбору зразку та застосовував пункт стандарту під назвою Отбор проб из резервуаров .
Разом з тим ГОСТ 2517-85, так само як і ДСТУ 4488:2005, містить відокремлений пункт 2.11 (або 5.12.1 ДСТУ 4488:2005) з назвою Отбор проб из железнодорожных и автомобильных цистерн и вагонов , який передбачає необхідність здійснення точечной пробы из железнодорожной или автомобильной цистерны, которую отбирают переносным пробоотборником с уровня, расположенного на высоте 0,33 диаметра цистерны от нижней внутренней образующей .
Водночас на вимогу судів попередніх інстанцій відповідачем не надано доказів, які підтверджують проходження інспектором ОСОБА_3 відповідної підготовки щодо здійснення відбору проб і зразків для експертних досліджень, та дотримання вимог техніки безпеки та пожежної безпеки під час відбору.
Доводи касаційної скарги зводяться до обґрунтування митним органом здійснення судами попередніх інстанцій хибної оцінки доказів, а також того, що акт про відбирання проб (зразків) товарів підписаний декларантом без заперечень.
Порядок взяття проб (зразків) товарів для проведення митної експертизи регламентовано положеннями статей 356-357 Митного кодексу України.
Підзаконними нормативними правовими актами, а саме ДСТУ 4488:2005 Нафта і Нафтопродукти. Методи відбирання проб , Нормативами взяття проб (зразків) товарів для проведення дослідження (аналізу, експертизи), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2012 року N 654, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2012 року за № 1072/21384 (далі Нормативи), Методичними рекомендаціями 03.14-00.013 Система стандартизації лабораторних досліджень та експертної роботи. Відбір проб (зразків) товарів, що переміщуються у великих ємностях та перебувають в особливих умовах зберігання , затвердженими Рішенням навчально-методичної ради Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів 30 травня 2014 року № 5 (далі Методичні рекомендації) визначено методи відбирання зразків при роботі з нафтопродуктами у тому числі з однозначним використанням технічних умов ТУВУ191161431.001-2014.
Оцінюючи обставини справи, суди попередніх інстанцій висновувалися з того, що (проби) зразки товару - абсорбенту рафінованого (очищеного) посадовою особою митного органу відібрані з додержанням Нормативів, але з порушенням вимог ДСТУ 4488-2005 та пункту 5.3.1 Методичних рекомендацій.
Верховний Суд погоджується з судами попередніх інстанцій, що дослідження компетенції митного органу, яка не є спірною у даних відносинах, є одним елементом, однією складовою, яка не забезпечує повноту дослідження у справі. Наявність компетенції митного органу щодо взяття зразка (проб) товарів та подальшого визначення коду покладає на посадових осіб митного органу низку обов'язків, серед яких дотримання порядку відібрання таких зразків (проб), з урахуваннях всіх нормативних вимог, встановлених у діючому законодавстві.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на положення частини 7 статті 356 Митного кодексу України, якими встановлено право декларанта або уповноважених ним осіб бути присутніми під час взяття проб (зразків) товарів посадовими особами органу доходів і зборів та інших державних органів, не спростовує наявності порушення порядку взяття проб (зразків) товару.
Відповідно до частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скарги стосуються встановлення обставин справи, достовірності окремих доказів і переваги одних доказів над іншими, що виходить за межі перегляду судом касаційної інстанції.
Суд касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Жодних доводів щодо порушень судами попередніх інстанцій норм Митного кодексу України, на підставі яких встановлено протиправність дій митного органу, або неправильного застосування їх судом, неправильного тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню, відповідачем у касаційній скарзі не наведено. Доводи касаційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судами попередніх інстанцій.
Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга митного органу залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Миколаївської митниці Держаної фіскальної служби залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у справі № 812/13/15 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф.Ханова
Судді: І.А.Гончарова
І.Я.Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2018 |
Оприлюднено | 20.04.2018 |
Номер документу | 73486681 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Васильєва Ірина Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні