Ухвала

від 07.09.2009 по справі 10-155/2009

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці « 07 » вересня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Петлюка В.І.

Суддів Давнього В.П., Струбіцької О.М.

за участю прокурора Сокровольського В.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 22 квітня 2009 року,

якою залишено без задоволення його скаргу, а рішення прокурора відділу нагляду прокуратури Чернівецької області без зміни.

ВСТАНОВИЛА :

За постановою прокурора відділу нагляду прокуратури Чернівецької області Сокровольського В.М. від 09.02.2009 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за відсутності в їх діях складу злочину, передбаченого ст.ст. 368,369 КК України.

22 квітня 2009 року Шевченківський районний суд м. Чернівців, розглянувши скаргу ОСОБА_1 на зазначену постанову прокурора, вирішив залишити її без задоволення, а рішення прокурора без зміни.

Відмовляючи у порушенні кримінальної справи, прокурор зазначив, що у неправомірних діях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 формально вбачаються ознаки злочинів, передбачених ст.ст. 268, 369 КК України - отримання та давання хабара, однак через малозначимість їх діяння не становлять суспільної небезпеки, а тому не заподіяли і не могли заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству, чи державі.

Справа №10-155/2009р. Головуючий у І інстанції Кирилюк Л.К.

Доповідач Петлюк В.І.

У свій апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування рішення районного суду постановленого за його скаргою на постанову прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи і матеріали направити прокурору для проведення додаткової перевірки.

Твердить, що прокурор безпідставно прийшов до висновку про отримання ним хабара, оскільки такого факту не було.

Суд першої інстанції, на думку апелянта, допустив неповноту та однобічність при розгляді його скарги, оскільки не звернув увагу, що висновок прокурора грунтується на припущеннях, а також на суперечливих доказах.

Заслухавши доповідь судді, ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу, міркування прокурора, яких вважає, що постанову суду, як законну слід залишити без змін, а апеляційну скаргу, як необгрунтовану без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Згідно положень, передбачених ст. 236-2 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суд перевіряє чи були при цьому виконані вимоги статті 99 цього Кодексу, в залежності від чого приймає відповідне рішення.

Із змісту мотивувальної частини постанови суду першої інстанції вбачається, щодо висновку про правильність рішення прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи суд прийшов на підставі аналізу матеріалів справи, які були надані суду та постанови апеляційного суду Чернівецької області від 10.04.2009 року.

Як встановлено матеріалами справи, 13.01.2009 року ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 300 гривень за те, що останній не задокументував порушення, які допустив ОСОБА_3 у сфері торгівлі.

Таке рішення є обгрунтованим з врахуванням наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КК України не є злочином дія або бездіяльність, яка формально і містить ознаки будь-якого діяння , передбаченого цим Кодексом, але через малозначимість не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній, чи юридичній особі, суспільству або державі.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в діях ОСОБА_1 та приватного підприємця ОСОБА_3 формально вбачаються знаки злочинів, передбачених ст.ст. 368, 369 КК України, однак через свою малозначимість їх дії не становлять суспільної небезпеки, а тому рішення прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи в цьому випадку відповідають зазначеним у статті 99 КПК України положенням.

Інших порушень вимог КПК України, які б перешкоджали, або могли перешкодити районному суду повно і всебічно розглянути справу і постановити законне рішення, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівців від 22 квітня 2009 року, щодо ОСОБА_1 без зміни.

Головуючого Петлюк В.І.

Суддів Давній В.П., Струбіцька О.М.