Ухвала

від 02.05.2018 по справі 20/264

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

02.05.2018 Справа № 20/264

Позивач: Приватне акціонерного товариства „Луганська вугільна компанія» , м. Олександрівськ

до відповідача Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія» , м. Вугледар

про оскарження дій виконавчої служби

Суддя Матюхін В.І.

Секретар судового засідання Вороніна О.С.

Представники:

позивача: ОСОБА_1 - за дов.;

відповідача: не з'явився;

ВДВС: не з'явився.

18.04.2018 на адресу господарського суду надійшла скарга на дії державного виконавця, в якій скаржник (ПрАТ „Луганська вугільна компанія» ) просить:

- визнати незаконними дії Ворошиловського районного відділу ДВС м. Донецька Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з приводу винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.03.2017р. по виконавчому провадженню ВП 23643041;

- визнати не дійсною постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.03.2017р. по виконавчому провадженню ВП 23643041 з дня її винесення;

- зобов'язати Слов'янський міськрайонний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області поновити виконавче провадження ВП 23643041.

В обґрунтування скарги ПрАТ „Луганська вугільна компанія» посилається, зокрема, на те, що:

- 12.01.2011 року заступником начальника ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 23643041 за наказом господарського суду Донецької області № 20/264 від 03.12.2010р.;

- за більш ніж 7 років рішення господарського суду Донецької області виконане не було, ПрАТ Луганська вугільна компанія неодноразово зверталось із скаргами та заявами щодо бездіяльності державного виконавця;

- відповідно до інформації, наведеній в листі керівника виконавчої групи № 10824 від 03.04.2017 року, на Слов'янський міськрайонний ВДВС Головного територіального управління юстиції (ГТУЮ) у Донецькій області покладено виконання функцій Ворошиловського районного ВДВС м. Донецька ГТУЮ у Донецькій області, тобто на теперішній час органом примусового виконання є Слов'янський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Донецькій області;

- вимоги до органів примусового виконання стосувались, зокрема, спонукання державного виконавця провести виконавчі дії, відновити втрачене виконавче провадження ВП 23643041, надання копії постанови про завершення (закінчення) виконавчого провадження ВП 23643041, способу надіслання постанов стягувачу по виконавчому провадженню ВП 23643041, проведення перевірки правомірності винесення державним виконавцем виконавчої групи Слов'янського міського ВДВС ГТУ юстиції у Донецькій області постанови про повернення виконавчого документу стягувачу по виконавчому провадженню ВП 23643041 у період з 23.02.2017 року по 05.03.2017 року; надання засвідченої копії постанови про повернення виконавчого документу стягувачу по виконавчому провадженню ВП 23643041 у період з 23.02.2017 року по 05.03.2017 року, для її подальшого оскарження в суді;

- листом № 2-20-78 від 21.02.2018 року в.о. начальника управління ДВС ГТУЮ у Донецькій області повідомив, що:

ь усі матеріали виконавчих проваджень, які перебували на примусовому виконанні Ворошиловського районного ВДВС міста Донецька ГТУ юстиції у Донецькій області залишились у м. Донецьку і передати виконавчі провадження до інших органів ДВС на даний час не можливо;

ь За період з 23.02.2017 по 05.03.2017 державним виконавцем відповідного відділу, прийнято рішення про внесення інформації до АСВП щодо повернення вищевказаних виконавчих документів стягувачу у зв'язку з відсутністю матеріалів виконавчих проваджень у паперовому вигляді ;

- листом № 909/6748-33-18/20.4.1 від 30.03.2018 року директор Департаменту державної виконавчої служби України повідомив, що згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень, ВП 23643041 було завершено 10.11.2014 року , а інформацію було внесена лише у період з 23.02.2017 по 05.03.2017 року. Засвідчена копія постанови про повернення виконавчих документів стягувачу по виконавчому провадженню ВП 23643041 винесена у період з 23.02.2017 року по 05.03.2017 року надано не було. Даний лист одержано 11.04.2018 року;

- скориставшись інформацією про внесення даних до автоматизованої системи виконавчих проваджень, товариством 11.04.2018 року була отримана копія постанови про повернення виконавчих документів стягувачу, винесена 04.03.2017 року по ВП 23643041 в м. Словенську, тобто, лише з 11.04.2018 року ПрАТ Луганська вугільна компанія одержало можливість ознайомитись та оскаржити постанову від 04.03.2017 року по виконавчому провадженню ВП 23643041;

- у постанові державний виконавець посилається на п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній з 05.10.2016р .), проте, якщо вірити відповіді Директора Департаменту державної виконавчої служби України №909/6748-33-18/20.4.1 від 30.03.2018 року, постанову було винесено 10.11.2014 року ;

- постанова від 04.03.2017 року по ВП 23643041 передбачає повернення саме виконавчого документу стягувачу, проте вона складена у м. Слов'янську, а листуванням з органами державної виконавчої служби встановлено, що виконавчий документ втрачено у м. Донецьку;

- державний виконавець проігнорував вимоги ч.1 ст.28 Закону України Про виконавче провадження (в редакції Закону від 2 червня 2016 року № 1404-VIII) і не надіслав на адресу ПрАТ Луганська вугільна компанія копію постанови про повернення виконавчих документів стягувачу винесену 04.03.2017 року по ВП 23643041;

- боржник (ДП Донецька вугільна енергетична компанія ) зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1 і це місто не зазначено в Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (додаток № 1 до розпорядження КМУ № 1085-р від 07.11.2014 року);

- диспозиція правової норми п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (в редакції чинній з 05.10.2016р.) визначає повернення виконавчого документу стягувачу у разі, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення, тобто обов'язковою умовою для застосування правової норми є відсутність майна та коштів у боржника, та визначена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти, в той же час, державний виконавець пов'язує повернення виконавчого документу стягувачу з перебуванням матеріалів виконавчого провадження на тимчасово неконтрольованій території в м. Донецьку, що є незаконним рішенням;

- за змістом розділу XV Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року, за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягають втрачене виконавче провадження або його матеріали або виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території.

Також ПрАТ „Луганська вугільна компанія» звертає увагу на ту обставину, що відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності державними підприємствами існувала ще з часу прийняття Закону України Про введення мораторію на примусову реалізацію майна (ст. 2), а рухоме майно і грошові кошти державний виконавець мав можливість виявити на території підконтрольній України. Крім того, ч. 3 ст. 4 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень встановлено, що протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 3 Закону України Про виконавче провадження , але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача. Отже діюче законодавства не лише не забороняє державному виконавцю провадити виконавчі дії, але і надає можливість виконати рішення суду шляхом подання виконавчого документу до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

В.о. начальника відділу Ворошиловського районного ВДВС м. Донецька Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2, Слов'янський міськрайонний відділ ДВС ГТУЮ у Донецькій області, Ворошиловський районний ВДВС м. Донецька ГТУЮ у Донецькій області (ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку) відзив на скаргу не подали і не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Щодо надісланого на електронну адресу суду листа Слов'янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області № б/н від 02.05.2018 (клопотання про відкладення розгляду справи) , суд констатує наступне:

· відповідно до ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» , оригіналом електронного документа вважається електронний

примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» ;

· ч.2 ст.1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних;

· ч.3 ст.1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа;

· ч.2 ст.4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі;

· відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» і ч.8 ст.42 Господарського процесуального кодексу України усі документи, які подаються до суду в електронній формі, повинні бути скріпленні електронним цифровим підписом учасника справи (його представника);

· електронний документ, надісланий не відомо ким на електронну адресу суду не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема ч.8 ст.42 Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» , Закону України «Про електронний цифровий підпис» , постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004р. № 680 Про затвердження Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу , а тому не підлягає оцінюванню судом в порядку Господарського процесуального законодавства України.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив :

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.11.2010р.:

- зменшені позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Луганська вугільна компанія» до Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія» задоволено повністю;

- стягнуто з Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія» (83001, м.Донецьк, вул. Артема, 63; р/р 26002301768811 у філії ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 33161769) на користь Приватного акціонерного товариства „Луганська вугільна компанія» (91021, м. Луганськ, вул. Советська, 18; р/р 26005310780201 у АБ „Південний» м. Одеси, МФО 328209, код ЄДРПОУ 32474386) 1 027 496,74 грн. - суму інфляційних нарахувань, 586 717,68 грн. - суму 3% річних, 13 208,88грн. - суму витрат по сплаті державного мита, 122,24 грн. - суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання рішення видано відповідний наказ.

12.01.2011 року заступником начальника ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 23643041 за наказом господарського суду Донецької області № 20/264 від 03.12.2010р.

04.03.2017р. в.о. начальника відділу Ворошиловського районного ВДВС м. Донецька Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 у м. Слов'янську винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу ВП 23643041, якою ухвалено:

- наказ господарського суду Донецької області № 20/264 від 03.12.2010р. повернути стягувачу (пункт 1 постанови);

- копію постанови направити стягувачу (пункт 2 постанови).

Згідно ст.339 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права .

Відповідно до ч.1 ст.340 Господарського процесуального кодексу України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції .

Приписами ч.1 ст.341 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права .

Як зазначено в оскаржуваній постанові :

07.11.2014 розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р було затверджено перелік населених пунктів (зона АТО), на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження. У зв'язку з чим виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій території на даний час не проводяться. Оскільки матеріали виконавчого провадження перебувають на території, на якій на даний час проводиться активна фаза АТО, а Ворошиловський районний відділ ДВС міста Донецьк Головного територіального управління юстиції у Донецькій області переміщено на територію, підконтрольну українській владі, подальше проведення виконавчих дій за даним виконавчим документом неможливо.

Згідно п. 9 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона (Законами України «Про боротьбу з тероризмом» , «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та ін. визначаються тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення) щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення .

Тобто, єдиною підставою винесення постанови про повернення стягувачеві виконавчого документа, як зазначено в постанові, є неможливість проведення виконавчих дій за наказом господарського суду Донецької області № 20/264 від 03.12.2010р. і свої дії виконавець обґрунтував наступним:

- виконавчі дії на тимчасово неконтрольованій Україною території на час винесення постанови не проводяться;

- матеріали виконавчого провадження перебувають на території, на якій на час винесення постанови проводиться активна фаза АТО;

- Ворошиловський районний відділ ДВС міста Донецьк ГТУЮ у Донецькій області переміщено на територію, підконтрольну українській владі.

При цьому, як зазначено в постанові, державний виконавець керувався (послався на) п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» .

Частиною 1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження (в редакції станом на 04.03.2017р. - час винесення постанови) визначені випадки, коли органом державної виконавчої служби виконавчий документ повертається стягувачу, а саме:

1) стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа;

2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;

4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа;

5) у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника);

6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі;

7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;

8) відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення, не закінчилася;

9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника , якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення;

10) відсутня його згода на заміщення приватного виконавця у випадках, передбачених Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів";

11) запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.

Частиною 5 ст.37 Закону України Про виконавче провадження також встановлено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону .

Таким чином, відповідно до п.9 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавча служба мала повернути виконавчий документ стягувачу лише у випадку, коли законом встановлено заборону щодо:

· звернення стягнення на майно чи кошти боржника;

· проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Такої підстави як неможливість проведення виконавчих дій ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження (в редакції станом на 04.03.2017р.) не містила, в постанові не зазначений закон, яким встановлена заборона на звернення стягнення на майно (кошти) Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія» чи проведення інших виконавчих дій стосовно нього.

Закони України «Про боротьбу з тероризмом» і «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» , на які є посилання у оскаржуваній постанові, не містять ніяких заборон щодо проведення виконавчих дій стосовно Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія» (протилежного виконавчою службою не доведено).

Вищенаведене дає господарському суду можливість констатувати, що підстав для повернення стягувачу виконавчого документа з посиланням на п.9 ч.1 ст.37 Закону України Про виконавче провадження у виконавчої служби не було.

Отже, за таких обставин і виходячи з наведених норм, господарський суд вважає скаргу ПрАТ „Луганська вугільна компанія» на дії в.о. начальника відділу Ворошиловського районного ВДВС м. Донецька Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Приписами ч.1 ст.28 Закону України Про виконавче провадження (в редакції Закону від 2 червня 2016 року № 1404-VIII) встановлено, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу , повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення .

Виконавча служба не надала суду докази надсилання ПрАТ „Луганська вугільна компанія» постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.03.2017р. по ВП 23643041.

З огляду на вищезазначене, та те, що ні Слов'янський міськрайонний відділ ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ні Ворошиловський районний ВДВС м. Донецька ГТУЮ у Донецькій області (ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку) відзив на скаргу, а також докази надсилання ПрАТ „Луганська вугільна компанія» постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.03.2017р. по ВП 23643041 не надали, так само як і не спростували твердження стягувача про те, що лише з 11.04.2018 року ПрАТ Луганська вугільна компанія одержало можливість ознайомитись та оскаржити постанову від 04.03.2017 року по виконавчому провадженню ВП 23643041, а в листах в.о. начальника управління ДВС ГТУЮ у Донецькій області № 2-20-78 від 21.02.2018 року і директора Департаменту державної виконавчої служби України № 909/6748-33-18/20.4.1 від 30.03.2018 року, надісланих стягувачу на його запити, містились суперечливі дані щодо виконавчого провадження ВП 23643041, запити (скарги) позивача до органів державної виконавчої служби різних рівнів про надання інформації щодо виконавчого провадження ВП 23643041 і копії постанови про завершення виконавчого провадження і відповіді останніх на них, зокрема:

- скарга на бездіяльність державного виконавця № 21 від 16.03.2017 року і лист-відповідь № 10824 від 03.04.2017 року;

- заява про відновлення втраченого виконавчого провадження № 61 від 25.07.2017року і лист-відповідь № 30478 від 18.08.2017 року;

- заява № 102 від 27.10.2017 року щодо надання копії постанови в лист-відповідь № 41919 від 24.11.2017 року;

- заява № 16 від 07.02.2018 року і лист-відповідь № 2-20-78 від 21.02.2018 року;

- скарга на бездіяльність державного виконавця № 25 від 01.03.2018 року з реєстром,

не давали позивачеві можливість встановити на якій стадії знаходиться виконавче провадження ВП 23643041, господарський суд вважає, що стягувачем строк для подання скарги, встановлений ч.1 ст.341 Господарського процесуального кодексу України, не пропущений.

Вимога позивача про зобов'язання Слов'янського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області поновити виконавче провадження ВП 23643041 задоволенню не підлягає, оскільки вона належним чином не обґрунтована. Стаття 41 Закону України Про виконавче провадження , на яку позивач посилається, обґрунтовуючи заяву у цій частині, регламентує відновлення виконавчого провадження, а не його поновлення, що не одне і теж. Виконавче провадження поновлюється після його зупинення (для прикладу - ч.10 ст.66 Закону України Про виконавче провадження ), у той час як ст. 41 Закону України Про виконавче провадження регламентує дії виконавчої служби у випадку визнання судом незаконною чи скасування постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу.

За результатами розгляду скарги згідно ч.1 ст.343 Господарського процесуального кодексу України суд постановляє ухвалу.

Приписами ч.2 ст.343 Господарського процесуального кодексу України встановлено: У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) .

Також суд зазначає, що ч.1 ст. 41 Закону України Про виконавче провадження передбачено: У разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення .

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.234, 235, 256, 342-344, п.25 ч.1 ст.255 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ПрАТ Луганська вугільна компанія задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії в.о. начальника відділу Ворошиловського районного ВДВС м. Донецька Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.03.2017р. по виконавчому провадженню ВП 23643041.

Визнати не дійсною постанову в.о. начальника відділу Ворошиловського районного ВДВС м. Донецька Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.03.2017р. по виконавчому провадженню ВП 23643041 з дня її винесення.

В іншій частині заяви відмовити.

Відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (у разі неявки всіх учасників справи - з моменту її підписання).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення (складення повного тексту ухвали).

Суддя В.І. Матюхін

Повний текст ухвали складено та підписано 04.05.2018р.

Надруковано примірників:

1- до справи;

1 - позивачу;

1 - відповідачу

1 - ДВС.