Рішення

від 23.04.2018 по справі 922/3670/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2018 р.Справа № 922/3670/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом 3-я особа, яка не Публічного акціонерного товариство "Всеукраїнський ОСОБА_1", м. Київ заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ до 3-я особа, яка не Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ТЕХНІКС", м. Харків заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд ОСОБА_2", Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, смт. Губиниха про звернення стягнення на предмет застави за участю представників:

позивача - ОСОБА_3 (дов. № 124 від 19.03.2018 р.);

третьої особи (на стороні позивача) - не з'явився

відповідача - не з'явився

третьої особи (на стороні відповідача) - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський ОСОБА_1" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ВіЕйБі Банк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про звернення стягнення на предмет застави - товари в обігу відповідно до Додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору застави, в рахунок часткового погашення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд ОСОБА_2" (надалі - третя особа) за кредитним договором №135/К-мв від 22.08.2006 р., що складає 177 121 596,46 грн. шляхом продажу на електронних торгах.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.11.2017 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляду.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котрим ГПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п.9 п.1 Розділу XI Перехідних Положень ГПК України в новій редакції, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ГПК України.

Ухвалою суду від 21.12.2017 призначено справу №922/3670/17 до розгляду в порядку загального позовного провадження, розпочато у справі підготовче провадження і призначено підготовче засідання. А ухвалою від 06.02.2018 по зазначеній справі продовжено строк розгляду підготовчого засідання строком на тридцять днів до 26 березня 2018 року.

Судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "12" квітня 2018 р. о 10:40 на підставі ухвали суду від 22.03.2018р.

Представник Позивача у судове засідання заяв та клопотань не надав, сплати судового збору, який був відстрочений ухвалою суду 02.11.2017 р., до суду не надав.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідачем було надано до суду: додаткові пояснення (вх. №8524 від 30.03.2018 р.) щодо застосування строку позовної давності у вирішенні спору; заяву (вх. № 9639 від 12.04.2018 р.) про залишення позову без розгляду.

Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили. Про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

До суду повернулась ухвала від 12.04.2018, яка направлялась на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд ОСОБА_2", з довідкою поштового відділення, де зазначена причина повернення поштового відправлення - "за закінченням терміну зберігання".

Частиною 3 статті 120 ГПК України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Стаття 202 ГПК України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для його вирішення по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників Третіх осіб, відносно яких судом вжито достатніх заходів про сповіщення щодо судового засідання.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини справа розглянута в розумні строки з урахуванням необхідності дослідження усіх обставин справи, які мають значення для справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський ОСОБА_1 , правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський ОСОБА_1 (надалі - Позивач/Кредитор/ОСОБА_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Альфа-Донецьк , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Гранд ОСОБА_2 (надалі - третя особа/Позичальник) 22.08.2006 укладено Кредитний договір №135/К-мв (надалі - Кредитний договір), за умовами якого Товариству з обмеженою відповідальністю Альфа-Донецьк , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Гранд ОСОБА_2 надано кредит в сумі 2 200 000 (два мільйони двісті тисяч) доларів США 00 центів зі строком користування згідно графіку погашення заборгованості, з кінцевим терміном повернення кредиту 22.08.2011 та сплатою процентів за користування кредитом по траншу у іноземній валюті - 12,5 % річних, по траншам у національній валюті - 18,5% річних. Надання кожного траншу оформлюється додатковою угодою, в якій встановлюється сума траншу.

В забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором між сторонами укладено додаткові угоди: №1 від 22.08.2006, №3 від 22.03.2007, №5 від 09.11.2007, №7 від 05.12.2007, №9 від 13.02.2008, №10 від 13.06.2008, №11 від 24.11.2008, №17 від 22.10.2009, №22 від 02.02.2011, №27 від 26.04.2013; договори про внесення змін: №14 від 13.10.2009, №16 від 21.10.2009, №23 від 09.12.2011.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 22.08.2006 до Кредитного договору Позичальнику надано транш кредиту в розмірі 11 110 000,00 грн., а відповідно до Додаткової угоди №3 від 22.03.2007 до Кредитного договору змінено процентну ставку по траншам в національній валюті на 18% річних.

Додатковою угодою №5 від 09.11.2007 до Кредитного договору встановлено, кредит у формі поновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом в сумі 2 200 000,00 дол. США надається з терміном користування до 22.08.2011, а з лімітом в сумі 3 586 138,61 дол. США - до 08.02.2008. Позичальнику в рамках ліміту надано транш кредиту сумі 7 000 000, 00 грн. з терміном користування до 08.02.2008. Відсоткова ставка за користування траншем кредиту становить 16% річних.

Додатковою угодою № 7 від 05.12.2007 до Кредитного договору сторонами встановлено, що транш кредиту в розмірі 2 200 000, 00 дол. США надається з терміном користування до 04.06.2009.

Додатковою угодою №9 від 13.02.2008 до Кредитного договору визначено строк користування кредитом з лімітом в сумі 3 586 138, 61 дол. США до 08.06.2008. В рамках ліміту ОСОБА_1 надає транш кредиту у сумі 7 000 000, 00 грн. строком до 08.06.2008.

Додатковою угодою №10 від 13.06.2008 до Кредитного договору встановлено процентну ставку за користування кредитом по траншам у іноземній валюті - 14,5% річних; по траншам у національній валюті - 16% річних.

Додатковою угодою №11 від 24.11.2008 до Кредитного договору встановлено процентну ставку за користування кредитом по траншам у іноземній валюті - 17 % річних; по траншам у національній валюті - 26% річних.

Договором про внесення змін №14 від 13.10.2009 до Кредитного договору передбачено, що кредит надається з максимальним лімітом у сумі 16 374 110, 45 грн. та в сумі еквівалентну 9 049 858, 33 дол. США з терміном користування до 30.06.2010 з наступним графіком - жовтень 2009 року - 119 000, 00 грн., листопад 2009 року - 120 000, 00 грн., грудень 2009 року - 121 000, 00 грн., січень 2010 року - лютий 2010 року - по 454 000, 00 грн., з березня 2010 року по червень 2010 року повернення заборгованості, що залишилась щомісячно рівними частинами. Процентна ставка за користування кредитом по траншам в доларах США - 17% річних, по траншам в національній валюті - 18% річних.

Згідно з додатковою угодою №16 від 21.10.2009 до Кредитного договору Кредитодавець надає Позичальнику транш кредиту в сумі 16 374 110, 45 грн.

Відповідно до додаткової угоди №17 від 22.10.2009 до Кредитного договору Позичальнику надано транш кредиту в сумі 74 702 877, 20 грн. до 30.06.2010.

Згідно з додатковою угодою №22 від 02.02.201 Ідо Кредитного договору надано транш кредиту в розмірі 3 836 771, 67 грн. на термін по 10.04.2012.

Договором про внесення змін №23 від 09.12.2011 до Кредитного договору встановлено, повернення залишку заборгованості по кредиту у розмірі 82 495 861, 87 грн. здійснюється на підставі наступного графіку погашення: 31 січня 2012 року - 62 495 861, 87; 10 квітня 2012 року - 20 000 000, 00 грн. Процента ставка встановлюється на рівні 8% річних.

Додатковою угодою №27 від 26.04.2013 до Кредитного договору Кредитодавець надає Позичальнику транш кредиту у сумі 2 014 711, 84 грн. на термін до 20.01.2014.

Так, ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_1" свої зобов'язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, кредитні кошти надав ТОВ "Гранд ОСОБА_2" відповідно до умов п. п. 1.1, 3.1.1 Кредитного договору.

Відповідно до п. 3.3.3 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний повернути кредит відповідно до умов п.п. 1.1.2, 2.2 цього договору зі сплатою процентів за фактичний час користування та сплатою штрафних санкцій при порушенні умов договору (Договір про внесення змін №14 від 13.10.2009 до Кредитного договору).

Пунктом 1.1.2 Кредитного договору встановлено повернення кредиту не пізніше 20 січня 2014 року (Додаткова угода №27 від 26.04.2013 до Кредитного договору).

Крім того, відповідно до п.п. 4.5, 7.5 Кредитного договору у разі невиконання Позичальником будь-якого із зобов'язань за договором, в тому числі повернення кредиту відповідно до п. п. 1.1.2, 2.2 договору зі сплатою процентів за фактичний час користування, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, та відповідно, Кредитодавець має право вимагати погашення кредиту, сплати процентів за фактичний час користування кредитом, штрафних санкцій, а Позичальник зобов'язаний виконати цю вимогу та повернути кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом, штрафні санкції у розмірах та на умовах, що визначені цим договором (Договір про внесення змін №14 від 13.10.2009 до Кредитного договору).

Згідно з п. 3.3.5 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти на умовах, визначених цим договором.

Станом на 14.11.2016 Позичальник умови Кредитного договору не виконав, проценти не сплатив, внаслідок чого прострочена заборгованість по процентам за користування кредитом становить 16928156,66 грн.

У разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів, визначених цим договором, Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3 цього договору, за кожний день прострочення за реквізитами, вказаними Кредитодавцем (п. 4.3 Кредитного договору).

Згідно з розрахунком Позивача сума пені за несвоєчасне повернення кредиту складає 75626513,66 грн., яка нарахована за період з 05.01.2016р. по 05.07.2016р. та сума пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом за період з 05.01.2016р. по 05.07.2016р. складає 3193980,92 грн.

Сума пені розрахована на суму боргу з правильним визначенням періоду прострочення та правильним застосуванням розміру облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.

Згідно з п. 4.6 Кредитного договору у разі прострочення Позичальником виконання грошового зобов'язання за цим Договором, він зобов'язується на вимогу Кредитодавця сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення за цим договором на суму боргу, за реквізитами, вказаними Кредитодавцем.

На підставі ст. 625 ЦК України Позивач нарахував суму три проценти річних за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 5661514,93 грн. та 3% річних за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 735252,16 грн., яка нарахована за період з 05.07.2013р. по 05.07.2016р. та інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 55382147,17 грн. та інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 6194030,96 грн. за період з жовтня 2013р. по червень 2016р.

Нараховані Позивачем 3% річних та інфляційні збитки відповідають вимогам чинного законодавства.

В забезпечення виконання основного зобов'язання за Кредитним договором № 135/К-мв від 22 серпня 2006 року, між Банком (надалі за текстом - Заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГРАНД ТЕХНІКС (надалі за текстом - Заставодавець/Відповідач), 14 жовтня 2009 року укладено Договір застави, посвідчений нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 2476 (надалі за текстом - Договір застави).

Відповідно до п. 1.1. Договору застави, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, Заставодавець надає Заставодержателю в заставу належне йому на праві власності майно: товари в обігу, відповідно до Додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору застави.

За п. 1.2. Договору застави балансова вартість Предмета застави становить 4 000 412 (чотири мільйони чотириста дванадцять) гривень 42 копійок.

Відповідно до п. 3.1. Договору застави, Заставодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет застави у повному обсязі (сума основного боргу, проценти, комісії, неустойка, витрати по зверненню стягнення на Предмет застави) в порядку передбаченому цим Договором застави у разі невиконання Позичальником будь-яких умов Кредитного договору та/або Заставодавцем цього Договору застави.

У разі ініціювання процедури припинення чи банкрутства Позичальника чи Заставодавця, Заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставне майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою

Відповідно до п. 3.2. Договору застави, звернення стягнення на Предмет застави здійснюється на вибір Заставодержателя: (1) за рішенням суду; (2) шляхом позасудового врегулювання відповідно до чинного законодавства України; Визначені цим Договором застави способи звернення стягнення на Предмет застави не перешкоджають Заставодержателю застосувати інші способи звернення стягнення на Предмет застави , встановлені чинним законодавством України та/або письмовою домовленістю Сторін. У разі, якщо визначені цим Договором застави та/або чинним законодавством заходи позасудового врегулювання з будь-яких причин не призвели до задоволення вимог Заставодержателя в повному обсязі, Заставодержатель вправі в будь-який час припинити процедуру позасудового врегулювання та звернути стягнення на Предмет застави за рішенням суду.

У зв'язку із виникненням заборгованості за Кредитним договором, Позивач 22 травня 2015 звернувся до ТОВ ГРАНД ТЕХНІКС як майнового поручителя, з вимогою погасити в добровільному порядку заборгованість з попередженням про звернення стягнення на предмет застави, що підтверджується вимогою за вих. №31/1-12275 від 22.05.2015 року, про усунення порушення зобов'язання в порядку ст. 19, 20 Закону України Про іпотеку та попередження, що у випадку непогашення заборгованості протягом 30 днів з моменту отримання вимоги, ОСОБА_1 розпочне процедуру звернення стягнення на предмет застави.

Протягом встановленого тридцятиденного строку та станом на день подання позову вказані вимоги відповідачем не виконані, прострочена заборгованість по кредиту, прострочена заборгованість по відсотках за користування кредитом та штрафні санкції у вигляді пені за прострочення строків повернення кредиту та строків сплати процентів за користування кредитом Відповідачем не сплачені.

Враховуючи наведені обставини, суд керується таким.

Згідно зі ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Відповідно до ст.572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 19 Закону України "Про заставу" встановлено правові наслідки порушення обов'язків заставодавця, а саме у разі, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

За змістом ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. При частковому виконанні боржником забезпеченого заставою зобов'язання застава зберігається в початковому обсязі. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі ліквідації юридичної особи - заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь- яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави (ст. 589 ЦК України).

Таким чином, оскільки ТОВ "Гранд ОСОБА_2" порушило свої зобов'язання перед Позивачем за Кредитним договором, у Позивача виникло право звернення стягнення на заставлене Відповідачем майно у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Реалізація за фіксованою ціною застосовується щодо майна, оціночна вартість якого не перевищує 50 мінімальних розмірів заробітної плати. Реалізація за фіксованою ціною не застосовується до нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден незалежно від вартості такого майна. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону.

Посилання Відповідача на те, що Позивачем не враховано погашення боргу основного боржника іншими майновими поручителями, спростовано поясненнями та розрахунками Позивача щодо основного боргу з урахуванням усіх фактів погашення боргу.

Відповідно до ст. 24 ЗУ Про заставу , у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

Згідно норм ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі ліквідації юридичної особи - заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі. Якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь- яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави - ст. 589 ЦК України.

У ч. 2 ст. 590 Цивільного кодексу України зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3.2.7. Кредитного договору, ОСОБА_1 має право звернути стягнення на предмет застави, у разі неповернення Позичальником кредиту або частини кредиту, несплати процентів, комісій штрафних санкцій та інших платежів згідно з умовами Кредитних договорів.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 № 188 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ВіЕйБі Банк , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20.03.2015 № 63 Про початок процедури ліквідації ПАТ ВіЕйБі Банк та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку , згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ВіЕйБі Банк та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ ВіЕйБі Банк провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_5 строком на один рік, а саме з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року.

Рішенням № 213 від 22.01.2016 року Про продовження строків здійснення ліквідації ПАТ ВіЕйБіБанк та делегування повноважень ліквідатора строк здійснення процедури ліквідації Банку та повноваження ліквідатора ОСОБА_5 продовжено по 19.03.2018 року включно.

Під час ліквідації Фонд має повне і виняткове право управляти Банком відповідно до ст. 34 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб і нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Статтею 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачено, що уповноважена особа Фонду вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників та зобов'язана провести інвентаризацію активів і зобов'язань.

Згідно Статуту Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 28 квітня 2010 р. Рішенням Загальних зборів ОСОБА_1 найменування Банку змінено з Відкритого ОСОБА_1 товариства Всеукраїнський ОСОБА_1 на Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський ОСОБА_1 .

З огляду на положення цивільного та господарського законодавства про загальні умови виконання зобов'язань, станом на 14.11.2016 ТОВ Гранд ОСОБА_2 порушило зобов'язання в частині сплати кредиту та процентів, тому відповідно до умов Кредитного договору №135/К-мв від 22.08.2006 та Договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 14.10.2009 та зареєстрованого в реєстрі за №2476 ТОВ ГРАНД ТЕХНІКС відповідає перед ПАТ ВіЕйБі Банк у розмірі 177 121 596 (сто сімдесят сім мільйонів сто двадцять одна тисяча п`ятсот дев`яносто шість) гривень 46 копійок, з яких: - 76 400 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; - 16 928 156,66 грн. - заборгованість по процентам; - 15 626 513,66 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; - 3 193 980,92 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом; - 5 661 514,93 грн. - заборгованість по 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту; - 735 252,16 грн. - заборгованість по 3% річних за несвоєчасну сплату процентів; - 52 382 147,17 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасне погашення кредиту; - 6 194 030,96 грн. - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату процентів.

В заяві Відповідача про застосування строків позовної давності зазначається, що відповідно до Додаткової угоди №26 від 26.04.2013 року до Кредитного договору, сторонами було змінено строк виконання зобов'язань за Кредитним договором на 20.01.2014 року. Про це ж саме зазначено і в Договорі про внесення змін №6 від 27.05.2013 року до Договору застави. Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Тобто, перебіг позовної давності за правовідносинами по Кредитному договору та по Договору застави у будь-якому випадку Відповідач вважає не пізніше 20 січня 2014 року і закінчується 20.01.2017 року. Оскільки позов банком подано у серпні 2017 року, Відповідач вважає, що банк пропустив строк позовної давності за позовом.

Позивач заперечував проти застосування строку позовної давності, посилаючись на те, що ліквідатором ТОВ "Гранд ОСОБА_2" ОСОБА_6 у відзиві від 16.12.2016 р. на заяву ПАТ "ВіЕйБі Банк" про грошові вимоги до боржника ТОВ "Гранд ОСОБА_2" визнані кредиторські вимоги ПАТ "ВіЕйБі Банк", що за фактом визнання боргу перервало строк позовної давності. Відповідно до положень ст. 264 ЦК України, строк позовної давності було перервано 16.12.2016р. Після переривання перебіг позовної давності почався заново.

При вирішенні питання щодо застосування строків позовної даності суд керується таким.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо) (ст.266 ЦК України).

Суд вважає помилковими аргументи обох сторін щодо спливу строків позовної давності, оскільки сторонами не враховано, що відповідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Так, матеріали справи свідчать про те, що Позивач почав нараховувати 3% річних на суму боргу, починаючи з 05.07.2013р. Отже, з першого дня прострочення сплати основного зобов'язання має визначатись строк позовної давності.

При зверненні з позовом до суду Позивачу було надано відстрочку по сплаті судового збору. Позивач судовий збір не сплатив. За результатами вирішення спору судовий збір підлягає стягненню в дохід бюджету зі сторони, не на користь якої прийнято рішення.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 176, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Звернути стягнення на предмети застави - товари в обігу відповідно до Додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору застави, в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд ОСОБА_2 (51250, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, смт. Губиниха, вул. Леніна 234, код ЄДРПОУ 32610309) за Кредитним договором № 135/К-мв від 22.08.2006, що складає 177 121 596 (сто сімдесят сім мільйонів сто двадцять одна тисяча п`ятсот дев`яносто шість) гривень 46 копійок, шляхом продажу на електронних торгах.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю ГРАНД ТЕХНІКС 61072, м. Харків, вул. Двадцять третього серпня, буд. 31 Б, Код ЄДРПОУ 32010837) в дохід державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління Державної казначейської служби у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок 31215256700001, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030106) 616 700,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.05.2018 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст. ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_7