Ухвала

від 07.05.2018 по справі 1-12/07

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

7 травня 2018 року

м. Київ

Справа №1-12/07

Провадження № 51- 4917км18

Верховний Суд колегією Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну (апеляційну) скаргу потерпілої ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2017 року,

встановив:

До Касаційного кримінального суду Верховного Суду із Апеляційного суду Харківської області надійшло кримінальне провадження за заявою потерпілої ОСОБА_4 про приведення дублікатів виконавчих листів у справі №1-12/07 у відповідність до вимог закону, разом з апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2017року, у якій нею зазначені наступні вимоги:

- прийняти апеляційну скаргу до провадження на вказане рішення (як суду першої інстанції);

- поновити строк на апеляційне оскарження зазначеного рішення;

-скасувати оскаржуване рішення і постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити її заяву про приведення дублікатів виконавчих листів, виданих 6 січня 2017 року Апеляційним судом Харківської області, у відповідність до вимог ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», зазначивши строк пред`явлення дублікатів виконавчих листів до виконання, та дату народження боржників ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . Крім того, просить розглянути апеляційну скаргу без її участі.

Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2017року заяву ОСОБА_4 про приведення дублікатів виконавчих листів у відповідність до вимог ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» залишено без задоволення та роз`яснено їй право оскаржувати рішення державної виконавчої служби в адміністративному порядку.

Суд, перевіривши касаційну (апеляційну) скаргу та додані до неї матеріали, дійшов висновку про те, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

У касаційній (апеляційній) скарзі ОСОБА_4 ставить питання про перегляд ухвали апеляційного суду (як суду першої інстанції) у зв`язку з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при цьому посилаючись на положення ч. 1 ст.351 ЦПК України (далі ЦПК), згідно з положеннями якої Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції, та на п. 1 ч. 1 ст. 395 КПК України (далі КПК), якою передбачено, що апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, через суд, який ухвалив судове рішення. Наобґрунтованість своїх доводів ОСОБА_4 зазначає про те, що:

- суд неповно встановив обставини, що мають значення для справи, оскільки в ухвалі вказав обґрунтування відмови лише щодо ідентифікаційних номерів боржників, а заявник просила зазначити три обов`язкові вимоги, які повинні зазначатись судом у виконавчому листі: строк пред`явлення рішення до виконання, дата народження боржників, реєстраційні номери облікових карток платників податків;

- не внесення у виконавчі листи на час їх видачі, а саме 19 червня 2007 року, зазначених трьох основних вимог є помилкою працівника апарату суду при їх оформленні;

- оскарження рішень, дій (бездіяльності) державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення щодо задоволеного цивільного позову у кримінальному провадженні, розглядається судом, який розглянув справу як суд першої інстанції у порядку цивільного судочинства, а не адміністративного, як про це зазначив апеляційний суд в ухвалі від 21 грудня 2017року;

- відповідно до вимог ч. 5 ст. 534 КПК, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 24, ч. 2 ст. 351 ЦПК в редакції Закону від 3жовтня 2017року Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

При цьому, ЦПК передбачено конкретні випадки, в яких суд апеляційної інстанції ухвалює рішення як суд першої інстанції, і такі випадки не стосуються рішень, пов`язаних з виконанням судових рішень.

Крім того, виходячи зі змісту ст. 432 ЦПК, у якій йдеться про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, вирішення питань, поставлених в апеляційній скарзі ОСОБА_4 , цією правовою нормою не передбачено.

Частиною 5 ст. 128 КПК передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, у тому числі, відноситься законність, визначення якої викладено законодавцем у ст. 9 КПК. Згідно з ч.1 ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно з нормами КПК в редакції 2012 року серед повноважень суду апеляційної інстанції відсутні повноваження щодо вирішення процесуальних питань, пов`язаних з розглядом справ та виконанням судових рішень у порядку, передбаченому для суду першої інстанції.

Також, положення КПК 2012 року не передбачають права Верховного Суду щодо перегляду будь-якого провадження в апеляційному порядку, у тому числі, й в порядку виконання судових рішень.

Крім того, відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 3 КПК в редакції 2012 року Верховний Суд є судом касаційної інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.

При цьому питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за правиламирозділу VIII КПК «Виконання судових рішень» і порядок їх вирішення врегульовано в статті 539 цього Кодексу, згідно з якою за наслідками розгляду відповідного клопотання (подання) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом, суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Системне тлумачення статейКПК в редакції 2012 року дозволяє дійти висновку про те, що судове рішення суду апеляційної інстанції, яким вирішено питання, пов`язане з виконанням вироку, не підлягає касаційному оскарженню.

Отже, враховуючи наведене, перегляд в апеляційному порядку Верховним Судом ухвали апеляційного суду (як суду першої інстанції), постановленої в порядку виконання судових рішень, та оскарження до Верховного Суду у касаційному порядку зазначеної ухвали апеляційного суду діючим кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною (апеляційною) скаргою потерпілої ОСОБА_4 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від21грудня 2017 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3